Постанова

від 26.06.2019 по справі 821/258/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа №821/258/18

провадження №К/9901/59053/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А.

суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі № 821/258/18 за позовом ОСОБА_1 до Сектору з питань державної реєстрації Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа - Великоолександрівська селищна рада Великоолександрівського району Херсонської області, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У лютому 2018 ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу економічного розвитку і торгівлі Великоолександрівської районної державної адміністрації за участю третьої особи Великоолександрівської селищної ради Херсонської області, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу економічного розвитку і торгівлі Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області Палянички Валентини Андріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 35234854 від 18.05.2017; скасувати реєстраційний запис від 11.05.2017 №20453270 про державну реєстрацію права власності Великоолександрівської селищної ради Херсонської області на будівлю банно-прального комбінату за адресою: АДРЕСА_3 .

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державним реєстратором при здійсненні реєстраційних дій не було враховано, що 23.11.2016 право власності Державного підприємства Агропроменерго на спірне майно припинено у зв`язку з його знищенням. Окрім того, позивач посилається на те, що державний реєстратор своїми діями порушив його права на відведення земельної ділянки під житлову нерухомість (квартиру).

3. Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та зазначає, що земельної ділянки для обслуговування квартири згідно з нормами чинного законодавства не передбачено.

Третя особа з позовними вимогами не погоджується, зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам законодавства.

4. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі №821/258/18 (суддя Ковбій О.В.) відмовлено у задоволенні позову.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №821/258/18 (головуючий суддя Ступакова І.Г., судді Бітов А.І., Лук`янчук О.В.) рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 залишено без змін.

6. ОСОБА_1 з рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 і постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №821/258/18 не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин справи, просить суд скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги.

7. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2018 колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П. відкрито касаційне провадження у справі №821/258/18.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , Приватному підприємству Агропроменерго та Державному підприємству Агропроменерго належав на праві власності банно-пральний комбінат за адресою: АДРЕСА_3 , у частках: 9/100, 12/100 та 76/100 відповідно.

9. Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16.03.2017, залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 26.04.2017 у справі №650/1620/16-ц витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 , Приватного підприємства Агропроменерго та Державного підприємства Агропроменерго на користь Великоолександрівської селищної ради Херсонської області будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв.м. літ. А , будівлю котельної літ. Б загальною вартістю 281 864 грн., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 ; скасовано записи про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 , Приватного підприємства Агропроменерго та Державного підприємства Агропроменерго на нерухоме майно - частину будівлі банно-прального комбінату площею 1434 кв.м. літ. А , будівлю котельної літ. Б , що знаходиться розташованих за адресою: АДРЕСА_3 ; визнано за Великоолександрівською селищною радою Херсонської області право власності на нерухоме майно загальною вартістю 281 864,00 грн., а саме - будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв.м. літ. А , будівлю котельної літ. Б , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3.

10. 11.05.2017 державний реєстратор Відділу економічного розвитку і торгівлі Великоолександрівської районної державної адміністрації Паляничка Валентина Анатоліївна зареєструвала за Великоолександрівською селищною радою Великоолександрівського району Херсонської області право власності на будівлю вищезазначеного банно-прального комбінату, про що прийняла рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер 35234854 від 18.05.2017.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення та реєстраційного запису ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про їх скасування.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що державний реєстратор сектору з питань державної реєстрації Великоолександрівської районної державної адміністрації при реєстрації за Великоолександрівською селищною радою Херсонської області права власності на будівлю банно-прального комбінату за адресою: АДРЕСА_3 , діяв у відповідності до вимог п.9 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV.

12. Суд першої інстанції щодо посилань позивача про неможливість виконання державним реєстратором рішення суду через наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про припинене право власності Державного підприємства Агропроменерго на 79/100 вказаного майна, у зв`язку з його знищенням, зазначив, що при прийнятті судового рішення у справі №650/1620/16-ц право власності Державного підприємства Агропроменерго на частку майна вже було припинено і вказана обставина врахована судом, тоді як трактування, аналіз та перевірка правомірності прийнятого судами рішення знаходиться поза компетенцією державного реєстратора.

13. Суд апеляційної інстанції у своїй постанові також зазначив, що ні державний реєстратор відповідача під час вчинення оскаржуваного реєстраційного запису та прийняття рішення про державну реєстрацію, а ні суд першої та апеляційної інстанцій під час розгляду даної справи, не уповноважені надавати правову оцінку рішенню суду, яке набрало законної сили, зокрема, перевіряти правомірність визнання за селищною радою права власності на об`єкт нерухомого майна.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга мотивована порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, скаржник посилається на те, що оскільки станом на момент прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у реєстраційній справі були відомості про знищення нерухомого майна, чим констатовано факт його аварійності та знаходження у непридатному до експлуатації стані, то заява Великоолександрівської селищної ради Херсонської області про державну реєстрацію за нею права власності на таке майно суперечило раніше внесеним відомостям про це майно у Державному реєстрі речових, прав на нерухоме майно, а, отже, у проведенні державної реєстрації необхідно було відмовити.

15. Позивач також вказує на те, що у період, коли вказане майно перебувало у спільній власності ОСОБА_1 ., Державного підприємства Агропроменерго , Приватного підприємства Агропроменерго , належні їм частки цього об`єкта не були визначені у натурі, щоб можна було розглядати їх як окремі об`єкти нерухомого майна, які можна знищити окремо кожен. Відтак, це свідчить, на думку скаржника, що з моменту державної реєстрації припинення права власності Державного підприємства Агронроменерго на зазначену споруду у зв`язку із знищенням, то була знищена не частина об`єкту, а весь об`єкт, оскільки частина Державного підприємства Агропроменерго реально не була виділена. Виходячи з цього, під час здійснення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт за позивачем, державний реєстратор був зобов`язаний зважати на цю обставину на відмовити третій особі у державній реєстрації права власності на об`єкт за нею.

16. ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на те, що хоча державний реєстратор і не може змінити судового рішення, однак, зважаючи на конкретні обставини справи та наявність запису про припинення права власності на нерухоме майно у зв`язку із його знищенням, він повинен був відмовити третій особі у державній реєстрації права власності та роз`яснити її право звернутись до суду за роз`ясненнями порядку виконання судового рішення.

17. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що протиправна державна реєстрація за третьою особою права власності на об`єкт нерухомого майна, який знищено, але який за час його існування знаходився у одній будівлі з його (скаржника) квартирою, перешкоджає виділенню йому земельної ділянки під його квартиру, яка по суті є житловим будинком.

18. Також у касаційній скарзі вказано, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав, що документи щодо знищення об`єкта нерухомого майна надавались під час розгляду справи №650/1620/16-ц. Проте цей висновок не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки такі документи надіслані лише до Верховного Суду, тобто раніше ці докази не надавались, а значить рішення суду у справі №650/1620/16-ц прийняте без їх врахування.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

20. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Cловосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

21. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

22. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

23. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

24. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

25. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

26. Велика Палата Верховного Суду приймаючи у подібних правовідносинах постанову від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 прийшла до висновку, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду від 27.11.2018 у справі 820/3534/17 дійшла висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується права цивільного і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

27. Крім того, у постанові від 05.12.2018 у справі № 757/1660/17-ц Велика Палата Верховного Суду вирішила, що розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб`єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.

28. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За приписами ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст. ст. 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

29. У справі, яка розглядається, позивач просить скасувати рішення відповідача про реєстрацію за іншими особами права на об`єкт нерухомого майна. При цьому позивач не був заявником оскаржуваних дій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що залежно від суб`єктного складу учасників справи судовий захист порушених прав позивача слід здійснювати за правилами цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв`язку з чим за правилами ст. 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із закриттям провадження у даній справі.

30. Згідно з ч. 1 ст. 239 Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись статтями 345, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі № 821/258/18 скасувати.

Провадження у справі № 821/258/18 закрити.

Роз`яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя І.В. Желєзний