Рішення

від 28.03.2018 по справі 826/9220/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2018 року №826/9220/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Григоровича П.О., Костенка Д.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приморської міської ради Приморського району Запорізької області до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи: Комунальний заклад Санаторій медичної реабілітації Глорія Запорізької обласної ради, Запорізька обласна рада, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дочірнє підприємство Пансіонат Дорожник Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , про визнання протиправними дій та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) надійшов позов Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, (далі - позивач), до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, (далі - відповідач), треті особи: Комунальний заклад Санаторій медичної реабілітації Глорія Запорізької обласної ради, (далі - третя особа-1, Санаторій), Запорізька обласна рада, (далі - третя особа-2), ОСОБА_1, (далі - третя особа-3, ОСОБА_1.), ОСОБА_2, (далі - третя особа-4, ОСОБА_2.), ОСОБА_3, (далі - третя особа-5, ОСОБА_3.), ОСОБА_4, (далі - третя особа-6, ОСОБА_4), Дочірнє підприємство Пансіонат Дорожник Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , (далі - третя особа-7, ДП Пансіонат Дорожник ВАТ ДАК Автомобільні дороги України ) , про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25962739, на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, (далі - земельна ділянка) ;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25962739, на земельну ділянку;

- визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття рішення, індексний номер 26683577, про державну реєстрацію права господарського відання за Санаторієм на земельну ділянку;

- скасування рішення про державну реєстрацію права господарського відання за Санаторієм на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при вчиненні оскаржуваних дій та прийнятті оскаржуваних рішень не враховано те, що внаслідок реєстрації права власності на земельну ділянку та передачі її на праві господарського відання Санаторію порушено права інших осіб, які є власниками нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, та також мають право на реєстрацію права власності/користування на частину земельної ділянки пропорційно до площі належного їм нерухомого майна.

У ході судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав та разом із третіми особами 3-7 просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував та разом із третіми особами 1-2 просив суд залишити його без задоволення. Пояснив, що державну реєстрацію прав проведено правомірно, а тому дії реєстраторів та їх рішення не повинні бути скасовані у судовому порядку.

У відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки дана справа є справою незначної складності та, відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), у редакції від 15.12.2017 р. підлягає розгляду саме у порядку спрощеного позовного провадження. Учасники справи проти вказаного порядку розгляду справи не заперечували.

Зокрема, з 15.12.2017 р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 р. №2147-VIII, яким, у тому числі, внесено зміни до КАС України. З 15.12.2017 р. КАС України діє у новій редакції, згідно з п. 10 ч. 1 Перехідних положень якого, зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Чинним КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження: загального або спрощеного.

Частиною 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У ч. 6 ст. 12 КАС України закріплено які саме справи є справами незначної складності.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Згідно з матеріалами реєстраційної справи №770917623248, 09.11.2015 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченком О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25962739, згідно з яким, проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 за суб'єктом: Територіальною громадою сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради, податковий номер 20507422.

02.12.2015 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко А.Л. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26683577, згідно з яким, проведено державну реєстрацію іншого речового права - права господарського відання на вище вказану земельну ділянку за Комунальним закладом Санаторій медичної реабілітації Глорія Запорізької обласної ради, податковий номер 02005154.

Вважаючи дії та перелічені рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом. Позивач зазначив, що протиправними діями та рішеннями державних реєстраторів завдано шкоди інтересам територіальної громади м. Приморськ, фізичних та юридичних осіб.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , (далі - Закон).

Відповідно до ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Згідно зі ст. 4 Закону, державній реєстрації прав підлягають:

1) право власності;

2) речові права, похідні від права власності:

право користування (сервітут);

право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

право господарського відання;

право оперативного управління;

право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;

право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;

іпотека;

право довірчої власності;

інші речові права відповідно до закону;

3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва;

4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Саме з метою реєстрації права власності на земельну ділянку та права господарського відання на неї, як встановлено у ході судового розгляду справи, Запорізька обласна рада звернулася до органу державної реєстрації із відповідним пакетом документів.

За результатами розгляду поданих для проведення державної реєстрації документів державними реєстраторами проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а згодом і державну реєстрацію права господарського відання на неї.

Однак, як стверджували позивач та треті особи 3-7, така реєстрація прав на земельну ділянку проведена без врахування суттєвого факту, а саме того, що треті особи 3-7 є власниками нерухомості, розташованої на земельній ділянці та, відповідно до положень Земельного кодексу України, (далі - ЗК України) , вважаються власниками (землекористувачами) земельної ділянки пропорційно до площі нерухомості, яка їм належить.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то, в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

На підтвердження викладеного третіми особами 3-7 надано суду копії відповідних документів, а саме:

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.04.2010 р. НОМЕР_2, яким підтверджується право приватної власності ОСОБА_3 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, літера З-1, підстава: рішення виконавчого комітету Приморської міської ради про видачу свідоцтва взамін договору купівлі-продажу від 05.03.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області Кузьменко В,П. за №303;

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.04.2010 р. НОМЕР_3, яким підтверджується право приватної власності ОСОБА_4 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, літера П-1, підстава: рішення виконавчого комітету Приморської міської ради про видачу свідоцтва взамін договору купівлі-продажу від 14.10.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області Кузьменко В,П. за №1128;

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.04.2010 р. НОМЕР_4, яким підтверджується право приватної власності ОСОБА_2 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, літера З, підстава: рішення виконавчого комітету Приморської міської ради про видачу свідоцтва взамін договору купівлі-продажу від 26.02.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області Кузьменко В,П. за №273;

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.04.2010 р. НОМЕР_5, яким підтверджується право приватної власності ОСОБА_1 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, літера П, підстава: рішення виконавчого комітету Приморської міської ради про видачу свідоцтва взамін свідоцтва про право власності від 23.02.2009 р., виданого відділом з питань управління об'єктами спільної власності територіальних громад району Приморської районної ради;

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.04.2007 р. НОМЕР_6, яким підтверджується право державної власності ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (оперативне управління - ДП Пансіонат Дорожник ) на котельню, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, літера А, підстава: рішення виконавчого комітету Приморської міської ради.

Згідно зі ст. 18 Закону, (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), свідоцтво про право власності є підтвердженням виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Тобто, як вбачається з викладеного, на час проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку треті особи 3-7 вже були власниками нерухомості, розташованої на земельній ділянці, інформація про що містилася в Державному реєстрі прав, що підтверджується витягами з реєстру.

Разом з тим, вказані обставини державними реєстраторами при проведенні державної реєстрації не враховані.

Як встановлено у ході судового розгляду справи, право власності на земельну ділянку зареєстровано на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії Б №013671, виданого 01.01.1980 р. відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 19 Закону, (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Підставою виникнення права власності на земельну ділянку зазначено Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 р. №5245-VI.

Також у матеріалах реєстраційної справи міститься копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.11.2009 р. НОМЕР_7 згідно з яким, Територіальній громаді сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради на праві спільної комунальної власності належить комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону, (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Тобто, оцінюючи викладені вище норми та обставини, суд робить висновок, що державними реєстраторами при проведенні державної реєстрації прав на земельну ділянку за Запорізькою обласною радою, а згодом і за Санаторієм, не враховано права третіх осіб 3-7, що є порушенням таких прав та інтересів третіх осіб 3-7, а також вказаних норм законодавства. відтак, реєстрація права власності на земельну ділянку за Територіальною громадою сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради призвело до виникнення конфлікту інтересів власників нерухомості, яка розташована на земельній ділянці.

Суд зауважує що відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Найважливішою вимогою ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy), [ВП] заява № 33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-І).

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Приморської міської ради Приморського району Запорізької області до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи: Комунальний заклад Санаторій медичної реабілітації Глорія Запорізької обласної ради, Запорізька обласна рада, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дочірнє підприємство Пансіонат Дорожник Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , про визнання протиправними дій та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Частиною 2 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Суд зазначає, що відповідно до норм КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017 р., розгляд справи здійснювався колегією суддів, а тому і рішення у даній справі прийнято колегією у складі трьох суддів.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257, 262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (місцезнаходження: 72102, м. Приморськ, Запорізька обл., вул. Центральна, 7, код ЄДРПОУ 20485360) до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 15), треті особи: Комунальний заклад Санаторій медичної реабілітації Глорія Запорізької обласної ради (місцезнаходження: 72100, Запорізька обл. м. Приморськ, вул. Курортна, 83, код ЄДРПОУ 02005154), Запорізька обласна рада (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 20507422), ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_5), Дочірнє підприємство Пансіонат Дорожник Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (місцезнаходження: 72100, Запорізька обл. м. Приморськ, вул. Курортна, 85, код ЄДРПОУ 34385082), про визнання протиправними дій та скасування рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченка О.А. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25962739, від 09.11.2015 р.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25962739, від 09.11.2015 р., прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченком О.А.

4. Визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко А.Л. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26683577, від 02.12.2015 р.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26683577, від 02.12.2015 р., прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко А.Л.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Судді П.О. Григорович

Д.А. Костенко