Постанова

від 26.04.2018 по справі 904/10254/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018 року. м.Дніпро Справа № 904/10254/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів Дарміна М.О., Вечірко І.О. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження керівника апарату від 25.04.2018року)

при секретарі: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від ТОВ "Гіпер-Інвест-Буд: ОСОБА_1, ордер №1872/000011 від 20.04.2018 р., адвокат

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу корпорації Веесві

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області ухвалену суддею Євстигнеєвою Н.М. 03 березня 2018року, повний текст якої складено 12 березня 2018 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпер-Інвест-Буд про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 904/10254/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Голд ОСОБА_2 , м. Київ

до корпорації Веесві , м. Дніпро

про стягнення 200 000 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст. 275,282 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпер-Інвест-Буд" звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому проваджені №54213684 з виконання наказу №904/10254/16 від 29.05.2017 виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Корпорації "ВЕЕСВІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд ОСОБА_2" заборгованості у розмірі 200 000,00 грн., з стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд ОСОБА_2" на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальності "Гіпер-Інвест-Буд".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2018року, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпер-Інвест-Буд - задоволена.

Суд замінив сторону виконавчого провадження - стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Голд ОСОБА_2" у виконавчому проваджені №54213684 з виконання наказу №904/10254/16 від 29.05.2017 виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Корпорації "ВЕЕСВІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд ОСОБА_2" заборгованості у розмірі 200 000,00 грн. на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальності "Гіпер-Інвест-Буд".

Не погодившись з ухвалою суду, боржник по справі- корпорація Веесві , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2018року скасувати та відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що відступлення права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди - договору відступлення права вимоги, чинним законодавством не передбачено.

Апелянт вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги ( договором цесії) не є правонаступництвом, а тому суд першої інстанції неправильно застосував норми статті 378 ЦПК України.

Боржник по справі зазначає, що законодавство України передбачає можливість заміни кредитора лише у зобов'язаннях, але ніяк не у рішенні суду, оскільки рішення суду це не зобов'язання, а процесуальний акт, який підсумковує діяльність суду по розгляду та вирішенню справи по суті, та на підставі чого позивач набуває статус стягувача, а не кредитора.

З огляду на вищезазначене, неможлива заміна стягувача у виконавчому провадженні.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 березня 2018 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 26 квітня 2018 року, колегією суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) -ОСОБА_3, судді: Вечірко І.О., Чимбар Л.О.

У зв язку з відпусткою судді Чимбар Л.О., за розпорядженням керівника апарату суду від 25 квітня 2018року, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №904/10254/16 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Дармін М.О., Вечірко І.О.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю Гіпер-Інвест-Буд заперечував проти її задоволення, зазначив, що цивільне законодавство передбачає як універсальне правонаступництво, так і сингулярне ( тобто, в окремому правовідношенні).

Заміна сторони на стадії виконавчого провадження не суперечить публічним інтересам у сфері судочинства та приватним інтересам сторін, та у будь-якому випадку не впливає на обсяг зобов'язань боржника.

До суду апеляційної інстанції представники позивача та відповідача не з'явилися про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином ( поштові повідомлення а.с.81-83,86), заяв про відкладення розгляду справи до суду не надавали, своїх заперечень або заяв по суті апеляційної скарги не надавали, що надає підстави суду розглянути справу на підставі наданих доказів, без їх участі.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 Господарського процесуального кодексу України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи з вищевикладених положень Господарського процесуального кодексу України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень учасників справи, колегія суддів вважає позивача та відповідача належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду, що надає суду право розглянути справу без їх участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпер-Інвест-Буд , дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 27 грудня 2016 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд ОСОБА_2" до Корпорації "ВЕЕСВІ" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн.- відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 травня 2017 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2016 у справі №904/10254/16 скасовано та ухвалено нове рішення про стягнення з корпорації "Веесві" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Голд ОСОБА_2" 200000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 6300,00 грн. витрат по сплаті судового збору, у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією.

07 червня 2017 року на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 травня 2017 року видано наказ №904/10254/16.

Звертаючись із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд ОСОБА_2" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальності "Гіпер-Інвест-Буд", заявник посилався на те, що на підставі договору відступлення права вимоги від 12.08.2017 року, ТОВ "Голд ОСОБА_2" передав належне йому право вимоги за правочином щодо безпідставного набуття Корпорацією "ВЕЕСВІ" грошових коштів у розмірі 200000,00 грн., а ТОВ "Гіпер-Інвест-Буд" прийняв відповідне право вимоги в порядку та на умовах, які передбачені договором про відступлення права вимоги та чинним законодавством України.

Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, господарський суд першої інстанції виходив з того, що за загальним правилом, будь-яке зобов'язальне право вимоги може бути відступлене кредитором іншій особі; недопустимість відступлення права вимоги в силу сутності зобов'язання або через пряму заборону закону є винятком.

Дозволяючи заміну сторони (як універсальне, так і сингулярне правонаступництво) на стадії виконавчого провадження у встановленому порядку, законодавець визнає, що вона як така не суперечить публічним інтересам у сфері судочинства та приватним інтересам сторін.

Правова оцінка законності відступлення права вимоги на стадії виконання судового рішення про стягнення грошей має ґрунтуватися на тому, що: будь-які ризики для боржника, пов'язані із відступленням права вимоги за грошовим зобов'язанням та стягненням відповідних сум як санкцій за його порушення, відсутні, оскільки вимога є безспірною в силу рішення суду, що набрало законної сили; обмеження права кредитора на вільне розпорядження своїм безспірним правом вимоги в статусі стягувача у публічно-правових відносинах виконавчого провадження не відповідає вимогам справедливості, розумності та добросовісності, які в зобов'язальному праві відіграють першорядне значення, що прямо випливає зі змісту ч. 3 ст. 509 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Статтею 334 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, виконання судового рішення є складовою судового провадження, а процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права.

У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2017року між ТОВ "Голд ОСОБА_2" та ТОВ "Гіпер-Інвест-Буд" було укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким ТОВ "Голд ОСОБА_2" передав належне йому право вимоги за правочином щодо безпідставного набуття Корпорацією "ВЕЕСВІ" грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн., а ТОВ "Гіпер-Інвест-Буд" прийняв відповідне право вимоги в порядку та на умовах, які передбачені договором про відступлення права вимоги та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1 договору про відступлення права вимоги за правочином щодо безпідставного набуття Корпорацією "Веесві" грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн. від 12.08.2017 первісний кредитор передає належне йому право вимоги за правочином щодо безпідставного набуття Корпорацією "Веесві" грошових коштів у розмірі 200000,00 грн., стягнення яких на користь первісного кредитора підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017року у справі №904/10254/16, а новий кредитор приймає відповідне право вимоги, яке належить первісному кредитору в порядку та на умовах, які передбачені цим договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 2 договору сторони домовились про те, що у відповідності до умов цього договору до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні, яке виникло із правочину щодо безпідставного набуття Корпорацією "Веесві" грошових коштів у розмірі 200000,00 грн., стягнення яких на користь первісного кредитора підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 у справі №904/10254/16, в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав.

У відповідності з п.4 договору право вимоги первісного кредитора до Корпорації "Веесві" на момент укладення даного договору складає 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп., яке підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017. Вказана заборгованість на момент укладення цього договору не погашена. До нового кредитора, крім іншого, переходить право на стягнення санкцій і збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань.

Згідно з п.5 договору сторони погодили, що ціна даного договору складає 110 000, 00 (сто десять тисяч) грн., які новий кредитор зобов'язується сплатити на розрахунковий рахунок первісного кредитора вказаний в даному договорі не пізніше 30 червня 2019 року.

Моментом переходу права вимоги первісного кредитора за основним договором до нового кредитора є підписання даного договору сторонами (п.6 договору).

Відповідно до п. 7 договору новий кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги.

15.02.2018року новий кредитор направив боржнику повідомлення №15-02-1 про відступлення права вимоги (а.с.6-7 т.3).

Згідно з п. 8 договору первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору усі відповідні документи, з яких випливає право вимоги, що відступається за цим договором. Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданого за цим договором права вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку (п.9 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг з моменту підписання його сторонам і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п.п.11, 12 договору).

У п. 16 договору сторонами обумовлено, що одночасно з підписанням даного договору, ТОВ "Гіпер-Інвест-Буд", як новий кредитор за правочином щодо безпідставного набуття Корпорацією "Веесві" грошових коштів у розмірі 200000,00 грн., стягнення яких на користь первісного кредитора підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017року у справі № 904/10254/16, в порядку процесуального правонаступництва набуває право на участь у судових справах та виконавчих провадженнях, які стосуються виконання вищевказаної постанови.

Вказані права новий кредитор реалізовує шляхом подання та розгляду судами заяв про заміну сторони у судових справах та/або заяв про заміну стягувача у виконавчому провадженні відповідно до приписів ст.ст. 25, 121-4 ГПК України, ст. 37 ЦПК України включаючи право бути кредитором, та заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні відповідно до приписів ст.15 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, в розумінні ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, ( в редакції станом на дату укладання договору про відступлення), так і в редакції, яка діє з 15.12.2017 року, новий кредитор є процесуальним правонаступником первісного кредитора та набуває всіх процесуальних прав (п.3 договору).

Згідно зі статтею 15 Закону України Про виконавче провадження , сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто, вказаною нормою Закону України Про виконавче провадження чітко передбачено, що будь-яка заінтересована особа, в даному випадку ТОВ "Гіпер-Інвест-Буд", право вимоги до якого перейшло відповідно до договору відступлення від 12.08.2017 року, має право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для заміни стягувача у справі № 904/10254/16 - ТОВ "Голд ОСОБА_2" його правонаступником - ТОВ "Гіпер-Інвест-Буд" законними і обґрунтованими.

При цьому, доводи апелянта про неможливість заміни стягувача у виконавчому провадженні з тих підстав, що законодавство передбачає можливість заміни кредитора лише у зобов'язаннях, але ніяк не у рішенні суду, є неспроможними з огляду на те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, і норми статті 15 Закону України Про виконавче провадження передбачають право заінтересованої особи звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Крім того, норми статті 52 ГПК України також передбачають правонаступництво у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Оскільки спір виник за правочином щодо безпідставного набуття Корпорацією "Веесві" грошових коштів у розмірі 200000,00 грн., стягнення яких на користь первісного кредитора - ТОВ "Голд ОСОБА_2" підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017року у справі № 904/10254/16, яка набрала законної чинності, то реалізація кредитором свого цивільного права на відступлення права вимоги до боржника, є правонаступництвом, і законодавство не містить заборони реалізації цього права під час здійснення виконавчого провадження.

Зі змісту норм Цивільного кодексу України випливає, що за загальним правилом, будь-яке зобов'язальне право вимоги може бути відступлене кредитором іншій особі; недопустимість відступлення права вимоги в силу сутності зобов'язання або через пряму заборону закону є винятком.

Колегія суддів вважає, що заміна сторони - стягувача на стадії виконавчого провадження у встановленому порядку, не суперечить публічним інтересам у сфері судочинства та приватним інтересам сторін, у тому числі, прав боржника у виконавчому провадженні.

Правова оцінка законності відступлення права вимоги на стадії виконання судового рішення про стягнення грошей має ґрунтуватися на тому, що: будь-які ризики для боржника, пов'язані із відступленням права вимоги за грошовим зобов'язанням та стягненням відповідних сум як санкцій за його порушення, відсутні, оскільки вимога є безспірною в силу рішення суду, що набрало законної сили; обмеження права кредитора на вільне розпорядження своїм безспірним правом вимоги в статусі стягувача у публічно-правових відносинах виконавчого провадження не відповідає вимогам справедливості, розумності та добросовісності, які в зобов'язальному праві відіграють першорядне значення, що прямо випливає зі змісту ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України.

Оскільки, правочин про відступлення права вимоги відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, у судовому порядку недійсним не визнавався, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 19.08.2014 року у справі № 3-56гс14 колегією суддів до уваги не береться, оскільки у вказаній постанові було надано правовий аналіз відповідності договору відступлення права вимоги нормам Цивільного кодексу України, тобто висновок Верховним Судом України у даній постанові був наданий щодо інших правовідносин сторін.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу корпорації Веесві - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2018року у справі № 904/10254/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.04. 2018 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя І.О.Вечірко

Суддя М.О.Дармін