Постанова

від 24.04.2018 по справі 922/3782/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2018 р. Справа № 922/3782/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.

за участю представників:

позивач - ОСОБА_1 - доручення № 08-21/50/2-18 від 04.01.2018

відповідач - ОСОБА_2 - директор, ОСОБА_3 - доручення від 30.10.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Світанок" (вх. № 294Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 15 січня 2018 року (повний текст складено 22.01.2018 року, суддя Светлічний Ю.В.) у справі №922/3782/17

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", м. Харків

про стягнення 187880,35 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 184880,35 грн. за використання земельною ділянкою загальною площею 0,0289 га по вул. Ярославській, 4/2 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1", право власності на яку зареєстровано за відповідачем.

Правовою підставою заявлених вимог позивач визначає статті 1212 - 1214 Цивільного кодексу України та вказує, що сума 184880,35 грн. складає розмір несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р. Позивач також вказує, що був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду відповідачеві, чим позивачу завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 січня 2018 року у справі № 922/3782/17 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Світанок" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 184880,35 грн. та судовий збір у розмірі 2773,21 грн.

В обґрунтування прийнятого у справі рішення суд зазначає, що відповідач не є ні власником, ні постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України ). З часу виникнення права власності на нерухоме майно, виник обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на земельну ділянку, на якій розміщено вказаний об'єкт нерухомого майна. Оскільки відповідачем не було виконано зазначеного обов'язку, останній без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі. Розмір безпідставно збережених коштів відповідача визначено як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, та становить 184880,35 грн.

ТОВ "Світанок" не погодилось з вказаним рішенням, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення господарського суду Харківської області та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що ТОВ "Світанок" з 16.09.2014 року, а фактично з 1996 року не тільки користувався земельною ділянкою по вул. Ярославській, 4/2 у м. Харкові, а й здійснював всі необхідні дії щодо оформлення нового договору оренди земельної ділянки площею 0,0264 га відповідно до наданого рішення Харківської міської ради та сплачувало плату за землю. Позивачем в обгрунтування розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0289 га не надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, а надано розрахунок, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянка розрахована виходячи з базової вартості 1 кв.м земель міста Харкова, з урахуванням зазначених коефіцієнтів, визначених рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13, помножена на площу земельної ділянки. Проте, земельна ділянка по вул. Ярославській, 4/2 у м. Харкові площею 0,0289 га не має ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Світанок", запропоновано позивачу до 12.03.2018 року подати через канцелярію суду письмові пояснення, заперечення, відзив на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з наданням доказів надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів скаржнику.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 року призначено справу до розгляду на 17.04.2018 року.

22.03.2018 року Харківська міська рада через канцелярію суду надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішенням господарського суду Харківської області від 15 січня 2018 року у справі №922/3782/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вказує на те, що право власності за відповідачем на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 238,0 м.кв. по вул. Ярославській, 4/2 у м. Харкові зареєстровано 12.11.2014 року, а тому з цього моменту зроблено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Фактично до 01.01.2015 року Харківська міська рада надала можливість відповідачу належним чином зареєструвати та укласти договір оренди землі. Проте, відповідач цим правом не скористався, а отже без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.

Зважаючи на неможливість вирішення спору у судовому засіданні 17.04.2018 року, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду оголошено перерву у судовому засіданні до 24 квітня 2018 року об 11:30 год.

В судовому засіданні 24.04.2018 року представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили суд рішення господарського суду Харківської області від 15 січня 2018 року у справі № 922/3782/17 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив суд рішення господарського суду Харківської області від 15 січня 2018 року у справі № 922/3782/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст.269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.10.2017р. №1011174124 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 238,0 м.кв. по вул. Ярославській, 4/2 у м. Харкові з 12.11.2014р. зареєстровано за ТОВ "Світанок" на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009р. у справі №55/284-09.

Позивач вказує на те, що відповідач з 12.11.2014 р. використовує вищевказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Так, відповідно до листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 25.01.2017р. №19-20.08-3-325/20-17№854/0/225-17 речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Ярославській не зареєстровані.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 23.10.2017 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "Світанок" (відповідач) використовує земельну ділянку загальною площею 0,0289 га по вул. Ярославській, 4/2 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" право власності на яку зареєстровано за останнім. За результатами вказаного обстеження складено акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації вказаної земельної ділянки.

Розмір доходу відповідача розрахований Харківською міською радою як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної власності) у виді орендної плати за землю за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року та становить 184880,35 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач у добровільному порядку не сплатив зазначеної суми, відповідач звернувся із позовом у цій справі.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога Харківської міської ради про стягнення з відповідача суми 184880,35 грн., яку позивач обґрунтовує як несплачену відповідачем орендну плату за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід від здачі спірної земельної ділянки в оренду саме відповідачеві, чим позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю, які за визначенням, наведеним у статті 22 ЦК і статті 225 ГК , є збитками у виді упущеної вигоди.

Упущеною вигодою за змістом статті 22 ЦК та частини 2 статті 224 , статті 225 ГК вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК .

За змістом статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 , відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Вирішуючи цей спір, необхідно брати до уваги загальні положення статті 22 , глави 82 ЦК .

Так, згідно зі статтею 22 ЦК збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК .

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Світанок" набуло право оренди земельної ділянки площею 0,0222 га по вул. Ярославській, 4/2 у м. Харкові на підставі рішення Харківської міської ради та договору оренди землі, тобто, у передбачений законом спосіб та за достатніх правових підстав.

Так, відповідно до рішення Харківської міської ради про надання в оренду земельної ділянки та укладеного договору оренди земельної ділянки № 672 від 08.08.1996 року строком дії до 2021 року починаючи з 1996 року ТОВ "Світанок" користувалось земельною ділянкою загальною площею 0,0222 га за адресою м.Харків, вул.Ярославська, 4/2.

Вказані обставини свідчать про те, що ТОВ "Світанок" ще в 1996 році належним

чином оформило правовідносини щодо користування земельною ділянкою на підставі укладеного з позивачем договору оренди земельної ділянки.

У зв'язку зі збільшенням площі належного ТОВ "Світанок" нежитлового приміщення відповідно до рішення Харківської міської ради № 429/11 від 28.09.2011 року ТОВ "Світанок" було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку загальною площею 0,0264 га для обслуговування належного на праві приватної власності нежитлового приміщення загальною площею 238 кв.м.

Виконуючи приписи вказаного рішення № 429/11 від 28.09.2011 року ТОВ "Світанок" було сплачено кошти та укладено договір з виконавцем робіт із землеустрою "Універсал Експерт" на виготовлення проекту землеустрою та обмінного файлу.

Після неодноразового надання на перевірку обмінного файлу, виконавця робіт із землеустрою "Універсал Експерт" було позбавлено ліцензії на проведення робіт із землеустрою, у зв'язку з чим ТОВ "Світанок" було сплачено кошти та укладено договір з новим виконавцем робіт із землеустрою ФОП "ОСОБА_4М." на приведення проекту землеустрою та обмінного файлу до вимог законодавства.

Після неодноразового надання на перевірку обмінного файлу виконавець робіт із землеустрою ФОП ОСОБА_4 повідомив про анулювання сертифікату на проведення робіт із землеустрою.

В зв'язку з припиненням діяльності попередніх двох виконавців робіт із землеустрою та згідно з прийнятим рішенням № 429/11 від 28.09.2011 року ТОВ "Світанок" у 2017 році було сплачено кошти та укладено договір з виконавцем робіт із землеустрою ДП "Центр у державного земельного кадастру" на виготовлення проекту землеустрою та обмінного файлу.

Як зазначає відповідач та не спростовує позивач, на цей час триває проведення робіт із землеустрою для подальшого укладення договору оренди землі.

При цьому, внесення інформації до Державного земельного кадастру та реєстрація прав в Реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки площею 0,0264 га неможливо без державної реєстрації угоди від 16.09.2014 року про розірвання договору оренди землі № 672 від 08.08.1996 року.

В результаті проведених робіт із землеустрою земельній ділянці за адресою м.Харків, вул. Ярославська, 4/2 площею 0,0222 га було визначено кадастровий номер 6310137200:01:014:0007, а земельній ділянці площею 0,0264 га кадастровий номер 6310137200:01:014:0008.

У зв'язку з неможливістю внесення інформації до Державного земельного кадастру, що доводять наявні в матеріалах справи матеріали, відповідно до рішення Харківської міської ради № 1560/14 від 23.04.2014 року про припинення дії договору № 672 від 08.08.1996 року між Харківською міською радою та ТОВ "Світанок" було укладено угоду від 16.09.2014 року про розірвання договору оренди землі № 672 від 08.08.1996 року.

Згідно з п.5 вказаної угоди - угода складена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Харківській міській раді, другий в Землекористувача, третій в органі який провів його державну реєстрацію.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази в якому році було проведено державну реєстрацію даної угоди.

В 2017 році при зверненні ТОВ "Світанок" до Центру надання адміністративних послуг м. Харкова Департаменту реєстрації Харківської міської ради для з'ясування питання реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі № 672 від 18.08.1996 року для належного укладення договору оренди землі, спеціалістами Центру було повідомлено, що угоду не зареєстровано, що перед реєстрацією угоди про розірвання договору оренди землі № 672 від 08.08.1996 року Харківській міській раді необхідно провести реєстрацію права власності на земельну ділянку за територіальною громадою та реєстрацію Договору № 672 від 08.08.1996 року.

В подальшому на вимогу Харківської міської ради для проведення даної реєстрації ТОВ "Світанок" було надано Харківській міській раді витяг з Державного земельного кадастру та в листуванні було з'ясовано, що документи на державну реєстрацію угоди про розірвання договору оренди землі № 672 від 08.08.1996 року

направлено Харківською міською радою у 2017 році.

При цьому, внесення інформації до Державного земельного кадастру та укладання договору оренди землі та проведення будь-яких інших дій взагалі неможливе без проведення державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі.

Наведене свідчить про те, що ТОВ "Світанок" не мав можливості належним чином оформити земельну ділянку та укласти договір оренди землі до моменту державної реєстрації угоди про припинення права користування на земельну ділянку на підставі рішення Харківської міської ради № 1560/14 від 23.04.2014 року.

Посилання господарського суду у рішенні на те, що реєстрація є лише процедурним елементом припинення речового права, не може прийматися до уваги, оскільки відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а без державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі неможливо належним чином оформлення прав на земельну ділянку та укладення нового договору оренди землі.

Враховуючи, що відповідач здійснював дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а позивач не надав доказів в підтвердження вжиття заходів спрямованих на уникнення збитків, колегія суддів вважає, що позивач не довів у чому полягає протиправна поведінка та вина відповідача, а також не довів причинний зв'язок між такою поведінкою і збитками.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається як на підставу позовних вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Отже, за змістом статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Зі змісту позовної заяви та письмових пояснень позивача вбачається, що позивач розуміє під безпідставно набутим майном - грошові кошти, що становлять різницю між сплаченим відповідачем розміром орендної плати та тією сумою орендної плати, яку, на думку позивача, мав сплачувати відповідач у встановленому законом розмірі. Відповідно, дана різниця, є, на думку позивача, безпідставним збагаченням.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Світанок" з 16.09.2014 року, а фактично з 1996 року, не тільки користувався земельною ділянкою по вул. Ярославській, 4/2 у м. Харкові, а й здійснював всі необхідні дії щодо оформлення нового договору оренди земельної ділянки площею 0,0264 га відповідно до наданого рішення Харківської міської ради та сплачувало плату за землю.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку земель", для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно із статтею 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Так, згідно пункту 1.1. Порядку впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року, цей Порядок регламентує процедуру надання підприємствам, установам та організаціям міста, фізичним особам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення земельного податку, орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та здійснення цивільних цивільно-правових угод із земельними ділянками та оплати за договором суперфіцію.

Відповідно до пункту 2.2. Порядку, управління Держземагентства у м. Харкові надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Позивачем в обгрунтування розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0289 га не надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, а надано розрахунок, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянка розрахована виходячи з базової вартості 1 кв.м. земель міста Харкова з урахуванням зазначених коефіцієнтів (визначених рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13), помножена на площу земельної ділянки.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка по вул. Ярославській, 4/2 у м. Харкові площею 0,0289 га не має ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру. Отже, вона не може вважатись сформованою земельною ділянкою у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України.

Дана площа визначена позивачем на підставі топографічного плану та акту обстеження земельної ділянки. Проте, Земельним кодексом України не передбачено формування земельних ділянок на підставі топографічних планів та актів обстеження земельних ділянок, які не є документацією ' із землеустрою.

За твердженням позивача, несплата ТОВ "Світанок" орендної плати у розмірі, у якому мав би сплачувати відповідач за наявності договору оренди, стало наслідком безпідставного збагачення відповідача за рахунок позивача, а відтак, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу грошові кошти, безпідставно збережені внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою.

Проте, ТОВ "Світанок" користуючись земельною ділянкою, сплачувало плату за землю згідно наявних в матеріалах справи документів, є платником земельного податку, а позивачем не оспорювались сплачені ТОВ "Світанок" суми плати за землю.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач в порушення норм процесуального законодавства не довів належними доказами свої позовні вимоги, у зв'язку з чим, вони не підлягають задоволенню.

Твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними доказами, тоді як господарським судом при прийнятті рішення порушено норми права і у зв'язку з чим, не в повній мірі з'ясовані та оцінені обставини у справі, а тому прийняте ним рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову у позові.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового про відмову у задоволення позову, необхідно здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме відшкодувати відповідачу витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги за рахунок позивача.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.2 ст. 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" задовольнити.

Рішення господарського суду господарського суду Харківської області від 15 січня 2018 року у справі №922/3782/17 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" (61052, м.Харків, вул. Ярославська, 4/2, ідентифікаційний код 22640510) 4159,82 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26.04.2018 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Хачатрян В.С.