Постанова
від 24.04.2018 по справі 820/621/16
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.

24 квітня 2018 р. Справа № 820/621/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЛАДА ОЙЛ до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

15.02.2017 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю ВЛАДА ОЙЛ (подалі - ТОВ ВЛАДА ОЙЛ , підприємство) звернувся до суду з позовом, яким, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог /а.с. 157-162, т. 24/, просить:

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.10.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, які прийняті на підставі висновків акта перевірки від 28.09.2015 року № 889/13-50-22-02-13/37123376;

- зобов'язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ ВЛАДА ОЙЛ в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України Податковий блок , інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки від 28.09.2015 року № 889/13-50-22-02-13/37123376.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними, необґрунтованими, безпідставними, через відсутність порушення з боку підприємства вимог законодавства.

Заперечуючи проти позову Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (подалі - Галицька ОДПІ, контролюючий орган, відповідач) зазначає, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області (нині - Галицька ОДПІ) проведена планова виїзна перевірка ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, про що складено акт від 28.09.2015 року № 889/13-50-22-02-13/37123376 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2015 року № НОМЕР_2, яким визначені грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19 325 985,00 грн. (12 883 990,00 грн. основного платежу та 6 441 995,00 грн. штрафних санкцій), а також податкове повідомлення-рішення від 22.10.2015 року № НОМЕР_3, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 55 178 364,00 грн. (36 785 576,00 грн. основного платежу та 18 392 788,00 грн. штрафних санкцій).

Вказує, що встановлені за результатами перевірки обставини, що свідчать про нереальне вчинення операції з придбання паливно-матильних матеріалів (ПММ) ТОВ ВЛАДА ОЙЛ від ТОВ ПРАУС за серпень 2013 року, ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ за травень2 014 року, червень 2014 року, липень 2014 року, ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ ТАЛИС ПЛЮС , ТОВ АНТАРЕС , ТОВ УНІСТРОЙ з питань формування собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року не дають права ТОВ ВЛАДА ОЙЛ на формування ряд. 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік та 2014 рік в сумі 199 968 203,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 79 130 007,00 грн., II квартал 2014 року в сумі 111 719 780,00 грн., III квартал 2014 року в сумі 9 118 416,00 грн.

Крім цього зазначає, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ , ТОВ КОМЕРЦІЙНИЙ ЦЕНТР ЗЕВС , Спільного українсько-польського ТОВ ТЕРМОБУД за травень 2014 року; при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ ТАЛИ ПЛЮС , ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ , ТОВ ВТС , ТОВ ДЕЛЮКС КОМПАНІ , ТОВ ПРОВІД ГРУП , ТОВ ЄВРО ПЛАНЕТА , ТОВ ПРАЙМ БІЗНЕС ЛТД , ТОВ ЕДІФІС КОМПАНІ , ТОВ ГОЛД СЕРВІС ПЛЮС за червень 2014 року та за липень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 31.12.2014 року № 228/13-50-22-11-06/37123376 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2015 року № НОМЕР_4, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36 714 565,50 грн., з яких: за основним платежем - 24 476 377,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 238 188,50 грн.

В акті перевірки від 31.12.2014 року № 228/13-50-22-11-06/37123376 зазначено, що в порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (подалі - ПК України) ТОВ ВЛАДА ОЙЛ завищено податковий кредит по безтоварних операціях на загальну суму у сумі 24 476 377 грн. (в т.ч. травень 2014 року - 11 989 957 грн., червень 2014 року - 10 353 999 грн., за липень 2014 року - 2 132 421 грн.).

Крім цього зазначає, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ ПРАУС за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт від 16.06.2015 року № 607/13-50-22-02-13/37123376 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2015 року № НОМЕР_5, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 059 527,00 грн., з яких: за основним, платежем - 2 706 351,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 353 176,00 грн.

В акті перевірки від 16.06.2015 року № 607/13-50-22-02-13/37123376 зазначено, що в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України ТОВ ВЛАДА ОЙЛ завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2013 року на загальну суму 235 660,00 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму 2 942 011,00 грн. (в т.ч. за серпень 2013 на суму 1 890 065,00 грн., за листопад 2013 на суму 1 051 946,12,00 грн. В результаті наведеного, встановлено заниження ТОВ ВЛАДА ОЙЛ податку на додану вартість на загальну суму 2 706 351,00 грн., (в т.ч. за серпень 2013 на суму 1 654 405,00 грн., за листопад 2013 на суму 1 051 946,00 грн).

Харківським окружним адміністративним судом 28.12.2015 року по справі № 820/8256/15 за позовом ТОВ ВЛАДА ОЙЛ до ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 20.01.2015 року № НОМЕР_4, та від 06.07.2015 року № НОМЕР_5, які винесені на підставі актів перевірок від 31.12.2014 року № 228/13-50-22-11-06/37123376 та від 16.06.2015 року № 607/13-50-22-13/37123376, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 року по справі № 820/8256/15 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року скасовано в частині задоволення адміністративного позову, з прийняттям нового судового рішення про відмову задоволенні цієї частини позовних вимог ТОВ ВЛАДА ОЙЛ .

Скаржник вказує, що ці судові рішення мають преюдиційне значення у спірних правовідносинах, а тому відповідач звертає увагу на те, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Таким обставинам була надана оцінка у судовому рішенні, яке набрало законної сили, факти встановлені і додаткову доказування не потребують.

Однак вказує, що господарські операції ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з ТОВ ПРАУС за серпень 2013 року, ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ за травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року, ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ ТАЛИС ПЛЮС , ТОВ АНТАРЕС , ТОВ УНІСТРОЙ не є реальними, відтак, податкові повідомлення-рішення від 22.10.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, які прийняті на підставі висновків акта перевірки від 28.09.2015 року №889/13-50-22-02-13/37123376 є правомірними і обґрунтованими.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року позовні вимоги ТОВ ВЛАДА ОЙЛ задоволені наступним чином: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 22.10.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. В іншій частині позовних вимог підприємству відмовлено.

Суд першої інстанції визначився про те, що договірні правовідносини між ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та його контрагентами оформлені належним чином, та на виконання вимог податкового законодавства оформлені належні первинні документи податкової та бухгалтерської звітності. Договори укладено відповідно до вимог діючого законодавства та вони відповідають вимогам ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 208, ч. 1 ст. 638, ч. 3 ст. 639 ЦК України, ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами. Отримані позивачем від контрагентів податкові накладні не мають недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Суд першої інстанції зазначив про те, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні умов договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Стосовно вимог про зобов'язання відповідачів відновити суми податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ ВЛАДА ОЙЛ в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України Податковий блок , інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки № 889/13-50-22-02-13/37123376 від 28.09.2015 року суд визначився, що під час судового розгляду справи позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контролюючим органом до картки особового рахунку внесено зміни на підставі зазначених актів, у зв'язку з чим, відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог ТОВ ВЛАДА ОЙЛ .

Означенене судове рішення оскаржено Галицькою ОДПІ в апеляційному порядку.

Погодовшись із судовим рішенням, позивач та відповідач ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області апеляційні скарги не подали.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року, апеляційна скарга контролюючого органу задоволена, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року скасована, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ ВЛАДА ОЙЛ .

Рішення суду апеляційної інстанції оскаржено позивачем ТОВ ВЛАДА ОЙЛ у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 18.10.2017 року касаційна скарга підприємства задоволена частково, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою для повернення справи на новий розгляд слугував висновок Вищого адміністративного суду України про передчасніть висновків апеляційного суду без повного з'ясування обставин у справі, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами судом не підтверджена. Суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції виходив із того, що судовим рішенням по справі № 820/8256/15, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність здійснених нарахувань на підставі податкових повідомлень-рішень за порушення позивачем положень податкового законодавства при здійсненні операцій ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з ТОВ ПРАУС за серпень 2013 року, ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ за травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року, ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ ТАЛИС ПЛЮС , ТОВ АНТАРЕС , ТОВ УНІСТРОЙ . Водночас Вищий адміністративний суд України зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають фактичним обставинам у справі, а саме: підставою нарахування позивачу грошових зобов'язань на підставі оскаржених податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача про те, що позивачем занижено податок на прибуток за 2013 рік та 1, 2, З квартали 2014 року, а також занижено податок на додану вартість за січень-лютий 2013 року, квітень-липень 2013 року, жовтень-листопад 2013 року, підставою нарахування позивачу грошових зобов'язань на підставі податкових повідомлень-рішень, що оскаржувались у судовому порядку у справі № 820/8256/15 стали висновки відповідача про те, що позивачем занижено податко на додану вартість за серпень, листопад 2013 року, травень-липень 2014 року.

В апеляційній скарзі на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року Галицька ОДПІ, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, ненадання належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині, якою задоволені позовні вимоги ТОВ ВЛАДА ОЙЛ , та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї частини вимог підприємства.

Скаржник зазначає, що перевіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з ТОВ ПРАУС за серпень 2013 року, ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ за травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року, ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ ТАЛИС ПЛЮС , ТОВ АНТАРЕС , ТОВ УНІСТРОЙ з питань формування собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

Про проведення нереальних (безтоварних) операцій свідчать наступні факти: ланцюг постачання ПММ, газу скрапленого ТОВ ВЛАДА ОЙЛ не веде до виробника ПММ та газу скрапленого. Проведеним аналізом встановлено, що ТОВ ВЛАДА ОЙЛ придбало вищевказані ТМЦ у контрагентів-постачальників ТОВ ПРАУС , ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ , ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ ТАЛИС ПЛЮС , ТОВ АНТАРЕС , ТОВ УНІСТРОЙ , по яких не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами. У зв'язку з вищенаведеним, операції не підтверджуються реальністю часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Вказує, що ТОВ ВЛАДА ОЙЛ здійснює господарську діяльність в сфері, в якій існують налагодженні ділові відносини з виробниками нафтопродуктів ПАТ УКРТАТНАФТА , а в процесі проведення перевірки не встановлено мотивів вступу платника податків у господарські відносини, які б свідчили про реальний характер відносин з ТОВ ПРАУС , ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ , ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ ТАЛИС ПЛЮС , ТОВ АНТАРЕС , ТОВ УНІСТРОЙ , оскільки є реальна можливість придбання ТОВ ВЛАДА ОЙЛ ПММ безпосередньо у їх виробників.

В порушення п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України ТОВ ВЛАДА ОЙЛ завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) всього в сумі 199 968 203,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 79 130 007,00 грн., II квартал 2014 року в сумі 111 719 780,00 грн., III квартал 2014 року в сумі 9 118 416,00 грн., та в порушення п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України ТОВ ВЛАДА ОЙЛ занижено податок на додану вартість всього в сумі 12 883 990,00 грн., в т.ч. за січень 2013 року в сумі 574 406,00 грн., за лютий 2013 року в сумі 416 695,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 111 024,00 грн., за травень 2013 року в сумі 2 150 237,00 грн., за червень 2013 року в сумі 1 269 588, 00 грн., за липень 2013 року в сумі 3 876 052,00 грн., за жовтень 2013 року в сумі 3 775 426,00 грн., за листопад 2013 року в сумі 710 562,00 грн.

Крім цього, скаржник не погоджується з тим, що в даній справі охоплюється значно більший перевіряємий період, ніж у справі № 820/8256/15 з огляду на те, що підставою нарахування позивачу грошових зобов'язань стали висновки відповідача про заниження податку на прибуток за 2013 рік та 1, 2, 3 квартали 2014 року, а також заниження ПДВ за січень-лютий 2013 року, квітень-липень 2013 року, жовтень-листопад 2013 року та в справі № 820/8256/15 заниження ПДВ за серпень, листопад 2013 року, травень-липень 2014 року, оскільки це не підтверджено матеріалами перевірок.

Так, актом перевірки від 28.09.2015 року № 889/13-50-22-02-13/37123376 встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 199 968 203,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 79 130 007,00 грн., II квартал 2014 року в сумі 111 719 780,00 грн., III квартал 2014 року в сумі 9 118 416,00 грн. та заниження податку на додану вартість всього в сумі 12 883 990,00 грн., в т.ч. за січень 2013 року в сумі 574 406,00 грн., за лютий 2013 року в сумі 416 695,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 111 024,00 грн., за травень 2013 року в сумі 2 150 237,00 грн., за червень 2013 року в сумі 1 269 588,00 грн., за липень 2013 року в сумі 3 876 052,00 грн., за жовтень 2013 року в сумі 3 775 426,00 грн., за листопад 2013 року в сумі 710 562,00 грн.

Також матеріалами справи № 820/8256/15 за актом перевірки від 31.12.2014 року № 228/13-50-22-11-06/37123376 встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму у сумі 24 476 377,00 грн. в т.ч. травень 2014 року - 11 989 957,00 грн., червень 2014 року - 10 353 999,00 грн., за липень 2014 року - 2 132 421,00 грн. та за актом перевірки від 16.06.2015 року № 607/13-50-22-02-13/37123376 завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2013 року на суму 235 660,00 грн. та завищення податкового кредиту на суму 2 942 011,00 грн. по господарських опепраціях з ТОВ ПРАУС .

Таким чином, заниження податку на прибуток за 2013 рік, ІІ, ІІІ квартали 2014 року підтверджується актом перевірки від 28.09.2015 року № 889/13-50-22-02-13/37123376 та заниження податку на додану вартість за січень-лютий 2013 року, квітень-липень 2013 року, жовтень-листопад 2013 року підтверджується актом перевірки від 28.09.2015 року № 889/13-50-22-02-13/37123376 та за травень, червень, липень 2014 року підтверджується актом перевірки від 31.12.2014 року № 228/13-50-22-11-06/37123376.

Крім цього зазначає, що в акті перевірки від 28.09.2015 року № 889/13-50-22-02-13/37123376 відсутній період І квартал 2014 року, та в актах перевірки від 31.12.2014 року № 228/13-50-22-11-06/37123376 та від 16.06.2015 року № 607/13-50-22-02-13/37123376 відсутній період листопад 2013 року.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розглдяду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка невручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України - скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 138.1, 138.4, 138.8 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Також, відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

За приписами п.198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п.198.6. ст. 198 ПК України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У відповідності до вимог п. 20.1.4 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Судом установлено, що фахівцями ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДФС у Львівській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, результати якої викладені в акті № 889/13-50-22-02-13/37123376 від 28.09.2015 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- п. 138.2, п. 138.4, п. п.138.8, п.п 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого ТОВ ВЛАДА ОЙЛ занижено податок на прибуток всього у сумі 36 785 576,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 15 034 701,00 грн., за 2014 рік в сумі 21 750 875,00 грн.

- п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ТОВ ВЛАДА ОЙЛ занижено податок на додану вартість всього в сумі 12 883 990,00 грн., в т.ч. за січень 2013 року в сумі 574 406,00 грн., за лютий 2013 року в сумі 416 695,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 111 024,00 грн., за травень 2013 року в сумі 2 150 237,00 грн., за червень 2013 року в сумі 1 269 588,00 грн., за липень 2013 року в сумі 3 876 052,00 грн., за жовтень 2013 року в сумі 3 775 426,00 грн., за листопад 2013 року в сумі 710 562,00 грн.

Підставою для відображення в акті № 889/13-50-22-02-13/37123376 від 28.09.2015 року означених порушень слугував висновок контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, укладених позивачем з ТОВ ПРАУС , ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ , ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ ТАЛИС ПЛЮС , ТОВ АНТАРЕС , ТОВ УНІСТРОЙ .

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 від 22.10.2015 року, яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 55 178 364,00 грн., з яких: за основним платежем - 36 785 576,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 392 788,00 грн.;

- № НОМЕР_2 від 22.10.2015 року, яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19 325 985,00 грн., з яких: за основним платежем - 12 883 990,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 441 995,00 грн.

Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог ТОВ ВЛАДА ОЙЛ щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 22.10.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, які прийняті на підставі висновків акта перевірки від 28.09.2015 року № 889/13-50-22-02-13/37123376, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (подалі - Закон № 996-XIV) визначено, що під економічною вигодою розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. При цьому під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм убачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Наведені норми свідчать про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не відбувалось, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом установлено, що позивач ТОВ ВЛАДА ОЙЛ у перевіряємий період мав господарські відносини із ТОВ ПРАУС , ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ , ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ ТАЛИС ПЛЮС , ТОВ АНТАРЕС , ТОВ УНІСТРОЙ .

Для підтвердження взаєморозрахунків з ТОВ ПРАУС позивачем до перевірки надано договір поставки нафтопродуктів від 01.08.2013 року № 7/08-П.

Відповідно до умов цього договору встановлено наступне:

- п. 1 Предмет договору: п.п. 1.1 Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар ; п.п.1.2 Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначаються Сторонами у додаткових угодах до Договору ;

- п. 2 Обов'язки сторін: п.п. 2.1 Постачальник зобов'язується: 2.1.1 Передати Покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього Договору за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною Договору, 2.1.2 Забезпечити якість нафтопродуктів, що поставляються згідно з показниками діючих ДСТУ та технічних умов, 2.1.3 Під час передачі нафтопродуктів Постачальник за вимогою Покупця надає копії Сертифікатів відповідності на нафтопродукти; 2.2.1 Своєчасно і в повному об'ємі сплатити вартість Товару ;

- п. 3 Якість товару: Якість Товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника Товару ;

- п. 4 Умови поставки: п.п. 4.1 Поставка Товару здійснюється на основі заявки Покупця та підписаної Сторонами Додаткової угоди до Договору; п.п. 4.2 Товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді по Договору, на умовах: EXW- резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовується ним на підставі цивільно-правових договорів; п.п. 4.3 Умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року); п.п. 4.4 Загальна кількість відвантажуваного Товару може відрізнятись від кількості, передбаченої Додатковою угодою, але не більше + 10%; п.п. 4.5 Сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому-передачі, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу ;

- п. 5 Ціна та порядок розрахунків: п.п. 5.1 Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому-передачі Товару або інших документів ;

- п. 6 Приймання товару за кількістю та якістю: п.п. 6.1 Покупець здійснює приймання Товару за кількістю та згідно умов дійсного Договору та Додаткових угод до нього .

До цього договору ТОВ ПРАУС надано лист від 01.08.2013 року № 07/01-п наступного змісту: ТОВ ПРАУС доводить до Вашого відома, що нафтопродукти, придбані Вашим підприємством знаходяться на зберіганні ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ , у якого можуть бути отримані в будь який час на протязі дії вищевказаного договору ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ про перехід права власності .

Відповідно до умов Договору ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та ТОВ ПРАУС укладено додаткові угоди, акти приймання-передачі нафтопродуктів (місце складання додаткових угод, актів приймання - передачі м. Дніпропетровськ).

Вартість отриманих від ТОВ ПРАУС нафтопродуктів віднесено до складу собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг). Суми податку на додану вартість віднесено до складу податкового кредиту податкової декларацїї з податку на додану вартість за серпень 2013 року в сумі 2 942 011,00 грн.

Розрахунки за отриманий товар з ТОВ ПРАУС проведено в сумі 17 652 067,97 грн.

Дослідивши представлені первинні документи, які фіксують проведені фінансово-господарські операції, колегія суддів встановила наступне: відповідно до актів приймання-передачі нафтопродуктів від 31.08.2013 року, де ТОВ ПРАУС - передало, а ТОВ ВЛАДА ОЙЛ - прийняло бензин автомобільний підвищеної якості А-95 - Євро виду II класу D, А-92 - Євро виду II класу D. Загальна кількість бензину А-95 - Євро виду II класу D в серпні 2013 року,придбаного від ТОВ ПРАУС становила 521,07 тон, А-92 - 773 тон.

Згідно сертифікату відповідності серії ВВ, зареєстровано в реєстрі № UA.l.035.0193651-11 на бензин автомобільний підвищеної якості А-95 - Євро виду II класу D, відповідно до якого виробником продукції є ПАТ УКРТАТНАФТА м. Кременчук.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ ВЛАДА ОЙЛ до перевірки не надано товарно-транспортних та інших супровідних документів, що підтверджують транспортування ПММ від ВАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на АЗС ТОВ ВЛАДА ОЙЛ .

В інформаційній базі даних АІС Податковий блок : перегляд результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, в серпні 2013 року у позивача ТОВ ВЛАДА ОЙЛ відображена розбіжність по контрагенту ТОВ ПРАУС на суму 2 942 011,33 грн. в результаті внесення в систему результатів перевірки ТОВ ПРАУС (акт від 11.06.14 року № 627/223/37276126 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ПРАУС щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.07.2013 року - 31.07.2014 року).

Крім цього, судом установлено про відсутність у ТОВ ПРАУС трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, відсутність за адресою посадових осіб, що унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ ПРАУС .

Основним постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ ПРАУС за період 01.07.2013 року - 31.07.2014 року - 98,52% від загального обсягу поставки було підприємство ТОВ ВУГЛЕСТІЛ НЬЮ (код ЄДРПОУ 38473748).

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська отримано акт, складений ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.06.2014 року № 405/26-51-22-03/38473748 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ВУГЛЕСТІЛ НЬЮ за період діяльності з 01.12.2012 року по 30.04.2014 року, відповідно до якого, Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Колегія суддів зазначає, що означені господарські операції ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з ТОВ ПРАУС не мають реального товарного характеру, у зв'язку з відсутністю платника за податковою адресою, відсутністю матеріальних та трудових ресурсів, з урахуванням віддаленості контрагентів один від одного, не наданням будь-яких первинних документів, не наданням бухгалтерських регістрів, не підтвердження фактів отримання товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від постачальників до покупців, відтак, наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з ТОВ ПРАУС з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

На підтвердження взаєморозрахунків ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ до перевірки надано: договір поставки від 27.03.2014 року № 5/14-п; договір поставки від 13.04.2014 року № 72/14-п; договір поставки від 22.04.2014 року № 103/14-п.

Відповідно до умов цих договорів встановлено наступне:

- п. 1 Предмет договору: п.п.1 Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ вуглеводневий паливний скраплений для комунально-побутового споживання марки СПБТ ;

- п. 2 Асортимент, кількість, ціна : п.п. 2.1 Асортимент, кількість, ціна, вартість товару визначається сторонами у додатковій угоді до договору ;

- п. 3 Спосіб виконання: Умови поставки-склад покупця (АЗС). Допускається постачання товару кількома партіями. Місця поставки для кожної партії товару визначається сторонами у додатковій угоді. Виконання зобов'язань за даним договором підтверджується видатковими накладними або іншими документами, які є невід'ємною частиною договору ;

- п. 5 Якість товару Повінна відповідати вимогам ДСТУ 4047-2001 і повинна бути підтверджена паспортом якості виробника ;

- п. 6 Приймання товару: Відповідно до інструкції № 332 від 03.06.2002 року .

Відповідно до умов Договору ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ укладено додаткові угоди, акти приймання-передачі нафтопродуктів (місце складання додаткових угод, актів приймання - передачі м. Дніпропетровськ.

Розрахунки за отриманий товар з ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ проведено в сумі 4 409 690,09 грн. Заборгованість відсутня.

Втім, колегія суддів зазначає про відсутність у ТОВ ВЛАДА ОЙЛ документів, що підтверджують придбання ПММ у ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ (товарно-транспортні накладні, документи на зберігання, сертифікати відповідності тощо) за період травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року окрім накладних, актів приймання - передачі нафтопродуктів.

Позивачем до перевірки не надано товарно-транспортних накладних на перевезення газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту по ланцюгу постачання, а саме від ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ до місця зберігання ТОВ ВЛАДА ОЙЛ за період травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року.

Крім того, у ТОВ ВЛАДА ОЙЛ за період травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року відсутні паспорти якості на газ.

Відповідно до вимог п. 5.2.2. Інструкції Про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту , затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 03.06.2002 року № 332 приймання СВГ, що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (типова форма № 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля ) та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов'язковим складанням акта приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою № 3-ГС (додаток 3).

За наведених обставин, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо реальності вчинення господарських операцій між ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ .

Для підтвердження взаєморозрахунків ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС до перевірки надано договори поставок нафтопродуктів від 01.05.2014 року № 01/7; від 01.05.2014 року № 01/61-нп; від 21.05.2014 року № 21/5-нп; від 21.05.2014 року № 21/28-нп.

Відповідно до умов цих договорів встановлено наступне:

- п. 1 Предмет договору: п.п.1 Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар ; п.п. 1.2 Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначаються Сторонами у додаткових угодах до Договору ;

- п. 2 Обов'язки сторін: п.п. 2.1 Постачальник зобов'язується: 2.1.1 Передати Покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього Договору за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною Договору; 2.1.2 Забезпечити якість нафтопродуктів, шо поставляються згідно з показниками діючих ДСТУ та технічних умов; 2.1.3 Під час передачі нафтопродуктів Постачальник за вимогою Покупця надає копії Сертифікатів відповідності на нафтопродукти; 2.2.1 Своєчасно і в повному об'ємі сплатити вартість Товару ;

- п. 3 Якість товару: Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу- виробника Товару ;

- п. 4 Умови поставки: п.п. 4.1 Поставка Товару здійснюється на основі заявки Покупця та підписаної Сторонами Додаткової угоди до Договору; п.п. 4.2 Товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді по Договору, на умовах: EXW- резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовується ним на підставі цивільно-правових договорів; п.п. 4.3 Умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року); п.п. 4.4 Загальна кількість відвантажуваного Товару може відрізнятись від кількості, передбаченої Додатковою угодою, але не більше + 10%; п.п. 4.5 сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому-передачі, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу ;

До договорів ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС надало листи наступного змісту: ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС доводить до Вашого відома, що нафтопродукти, придбані Вашим підприємством знаходяться на зберіганні ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ , у якого можуть бути отримані в будь який час на протязі дії вищевказаного договору ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ про перехід права власності .

Також між ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС укладено додаткові угоди: від 01.05.2014 року № 32/07-бп до договору поставки нафтопродуктів від 01.05.2014 року № 01/7; від 01.05.2014 року № 34/07-бп до договору поставки нафтопродуктів від 01.05.2014 року № 01/61-нп; від 21.05.2014 року № 35/07-бп до договору поставки нафтопродуктів від 21.05.2014 року № 21/5-нп; від 21.05.2014 року № 36/07-бп до договору поставки нафтопродуктів від 21.05.2014 року № 21/28-нп.

Відповідно до умов Договорів ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС укладено додаткові угоди, акти приймання-передачі нафтопродуктів (місце складання додаткових угод, актів приймання - передачі м. Дніпропетровськ).

Розрахунки за отриманий товар з ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС проведено в сумі 70 680 264,39 грн.

Втім, колегія суддів зазначає про відсутність у ТОВ ВЛАДА ОЙЛ документів, що підтверджують придбання ПММ у ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС (товарно-транспортні накладні, документи на зберігання, сертифікати якості тощо) за період травень 2014 року окрім актів приймання - передачі нафтопродуктів.

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податків, яка формується на рівні ГУ Міністерства доходів і зборів України, установлено, що ланцюг постачальників ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС не веде до виробника палива - ПАТ УКРТАТНАФТА .

Відповідно до акту перевірки, ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області при проведенні перевірки використано акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 24.07.2014 року за № 2022/04-66-22-03/38361609 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС під час здійснення господарських відносин з контрагентами за травень 2014 року .

Судом установлено, що згідно даних автоматизованих систем та даних ЄРПН, відсутня інформація щодо кількості працюючих у ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , та встановлена відсутність у підприємства основних фондів та транспортних засобів. Крім цього, означене підприємство придбаває товари імпортного походження (з кодом УКТ ЗЕД), тоді як походження бензину не встановлено.

ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС не підтверджено податковий кредит з податку на додану вартість (первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємством до звірки не надано, місцезнаходження платника податків не встановлено), у ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо реальності вчинення господарських операцій між ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС .

Для підтвердження взаєморозрахунків ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з ТОВ ТАЛИС ПЛЮС до перевірки надано договір поставки нафтопродуктів № 01/06-7П від 01.06.2014 року.

Відповідно до умов цього договору встановлено наступне:

ТОВ ВЛАДА ОЙЛ у ТОВ ТАЛИС ПЛЮС придбано нафтопродукти на загальну суму 60 611 170,64 грн., в т.ч. податок на додану вартість 10 101 861,77 грн., а саме: - паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду II код товару згідно з УКТЗЕД НОМЕР_6 (ДП), загальна кількість 1 706,924 тон; - бензин автомобільний підвищеної якості А-95 - Євро виду II класу D код товару згідно з УКТЗЕД НОМЕР_7 (А-95), загальна кількість 478,903 тон; - бензин автомобільний підвищеної якості A-92-Євро виду II класу С код товару згідно з УКТЗЕД НОМЕР_8 (А-92), загальна кількість 1 113,171 тон.

- Предмет договору - 1.1 Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар, згідно умов Договору; 1.2 Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначаються Сторонами у Додаткових угодах до Договору, які є невід'ємною частиною Договору ;

- Якість товару - 3.1 Якість Товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу- виробника Товару ;

- Умови поставки - 4.2 Товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW-резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інші нафтобази, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010) ;

- Приймання товару за кількістю та якістю: 6.1 Покупець здійснює приймання Товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року, згідно з діючим законодавством України, а також згідно умов дійсного Договору та Додаткових угод до нього .

До цього договору ТОВ ТАЛИС ПЛЮС надано лист від 01.06.14 року № 15/06-тп наступного змісту: ТОВ ТАЛИС ПЛЮС доводить до Вашого відома, що нафтопродукти, придбані Вашим підприємством знаходяться на зберіганні ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ , у якого можуть бути отримані в будь який час на протязі дії вищевказаного договору ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ .

Втім, колегія суддів зазначає про відсутність у ТОВ ВЛАДА ОЙЛ документів, що підтверджують придбання від ТОВ ТАЛИС ПЛЮС нафтопродуктів (товарно-транспортні накладні, документи на зберігання тощо), окрім актів, приймання - передачі нафтопродуктів. Відсутні також сертифікати відповідності на ПММ.

Податкова декларація з ПДВ за червень 2014 року платником ТОВ ТАЛИС ПЛЮС на дату проведення перевірки до контролюючого органу не подана.

Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податків, яка формується на рівні ГУ Міністерства доходів і зборів України, установлено, що ланцюг постачальників ТОВ ТАЛИС ПЛЮС не веде до виробника палива - ПАТ УКРТАТНАФТА .

Відповідно до акту перевірки, ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області при проведенні перевірки використано акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 22.07.2014 року за № 750/04-62-22-03/38361594 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТАЛІС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 38361594) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року .

Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ) за 2 квартал 2014 року, - на підприємстві працювали 0 осіб (відображено з прочерками).

Цим платником податків відповідно до додатку AM Декларації з податку на прибуток за 2013 рік відображено наявність основних засобів у сумі 8 788 грн.

Місцезнаходження підприємства є офісне приміщення, розташоване за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Джинчарадзе, буд. 4, корп. 1. Втім, інформація стосовно оренди вказаного приміщення чи належності приміщення керівнику чи засновнику підприємства до перевірки не надана.

Колегія суддів зазначає, що підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань підприємства.

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання (декларація на прибуток).

Зустрічною перевіркою не підтверджено реальність проведених господарських відносин між ТОВ ТАЛИС ПЛЮС та контрагентами - постачальниками, з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків за червень 2014 року.

Судом установлено, що за перевіряємий період до ІАІС Податковий блок ТОВ ТАЛИС ПЛЮС відображено факти декларування сум податкових зобов'язань на адресу ТОВ ВЛАДА ОЙЛ .

Втім, колегія суддів зауважує, що ТОВ ТАЛИС ПЛЮС до перевірки не надано жодного первинного документу, який би підтверджував якість реалізованого товару.

За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що у зв'язку з відсутністю платника за податковою адресою; не наданням до звірки будь-яких первинних документів; не наданням бухгалтерських регістрів; відсутністю складських приміщень;незначною кількістю трудових ресурсів, що фізично не могли б виконати зазначені вище реалізовані товари (роботи, послуги), - реальність проведених господарських операцій ТОВ ТАЛІС ПЛЮС не підтверджується.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо реальності вчинення господарських операцій між ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та ТОВ ТАЛІС ПЛЮС .

Для підтвердження взаєморозрахунків з ТОВ АНТАРЕС позивачем до перевірки надано договір поставки нафтопродуктів з ТОВ АНТАРЕС № ДГ-0107-9 від 01.07.2014 року.

Відповідно до умов цього договору встановлено наступне:

ТОВ ВЛАДА ОЙЛ придбано нафтопродукти від ТОВ АНТАРЕС на загальну суму 10 660 129,15 грн. в тому числі ПДВ 1 776 688,19 грн., а саме: - паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду II код товару згІДНО з УКТЗЕД НОМЕР_6 (ДП), загальна кількість 303,335 тон; - бензин автомобільний підвищеної якості А-95 - Євро виду II класу D код товару згідно з УКТЗЕД НОМЕР_7 (А-95) загальна кількість 149,172 тон; - бензин автомобільний підвищеної якості A-92-Євро виду II класу С код товару згідно з УКТЗЕД НОМЕР_8 (А-92), загальна кількість 128,334 тон.

- Предмет договору - 1.1 Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому Товар, згідно умов Договору. 1.2 Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначаються Сторонами у Додаткових угодах до Договору, які є невід'ємною частиною Договору ;

- Приймання товару за кількістю та якістю: 6.1 Покупець здійснює приймання Товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року, згідно з діючим законодавства України, а також згідно умов дійсного Договору та Додаткових угод до нього .

До цього договору ТОВ АНТАРЕС надано лист від 01.07.14 року № 20/07-4 наступного змісту: ТОВ АНТАРЕС повідомляє, що нафтопродукти знаходяться на зберіганні ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ , у якого можуть бути отримані в будь який час на протязі дії вищевказаного договору ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ .

Втім, колегія суддів зазначає про відсутність у ТОВ ВЛАДА ОЙЛ документів, що підтверджують придбання від ТОВ АНТАРЕС нафтопродуктів (товарно-транспортні накладні, документи на зберігання тощо), окрім актів, приймання - передачі нафтопродуктів. Відсутні також сертифікати відповідності на ПММ.

Згідно Системи автоматизованого співставлений податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податків, яка формується на рівні ГУ Міністерства доходів і зборів України, встановлено, що ланцюг постачальників ТОВ АНТАРЕС не веде до виробника палива - ПАТ УКРТАТНАФТА .

Відповідно до акту перевірки, ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області при проведенні перевірки використано акт ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 21.08.2014 року № 175/04-61-22- 2/31037491 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ АНТАРЕС (код за ЄДРПОУ 31037491) з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року .

Контролюючим органом установлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна.

Також у липні 2014 року не можливо дослідити придбання бензину, який був реалізований підприємствам-покупцям, що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарської операції по реалізації бензину підприємствам-покупцям.

За наведених обьставин, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо реальності вчинення господарських операцій між ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та ТОВ АНТАРЕС .

Для підтвердження взаєморозрахунків з ТОВ УНІСТРОЙ позивачем до перевірки надано договір поставки нафтопродуктів з ТОВ УНІСТРОЙ від 01.12.2012 року № 93-12/2012-п.

Відповідно до умов цього договору встановлено наступне:

- Предмет договору: п. 1.1. Постачальник (ТОВ УНІСТРОЙ ЄДРПОУ 32581996) в особі директора ОСОБА_3, зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ ВЛАДА ОЙЛ ) в особі директора ОСОБА_4, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору; п.1.2. Номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору ;

- Обов'язки сторін: п. 2.1. Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю нафтопродукти за умови оформлених відповідних видаткових накладних або інших документів, які є невід'ємною частиною договору. Під час передачі нафтопродуктів Постачальник за вимогою Покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти; п .2.2 Покупець зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплатити вартість товару ;

- Умови поставки: п. 4.1 Поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаною сторонами додаткової угоди до договору; п.4.2 Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною визначеними у кожній додатковій угоді до договору на умовах EXW- склад ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності, або використовується ним на підставі цивільно -правових договорів; п. 4.5 Датою поставки товару вважається дата , вказана у видатковій накладній або акті прийому-передачі Товару ;

- Ціна та порядок розрахунків: п. 5.1 Покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не менше одного разу в місяць, але не пізніше останнього дня місяця .

Відповідно до умов Договору ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та ТОВ УНІСТРОЙ склали та підписали додатки до Договорів купівлі-продажу нафтопродуктів та акти приймання-передачі нафтопродуктів.

Розрахунки за отриманий товар з ТОВ УНІСТРОЙ проведено в сумі 78 817 332,13 грн.

Втім, колегія суддів зазначає про відсутність у ТОВ ВЛАДА ОЙЛ документів, що підтверджують придбання у ТОВ АНТАРЕС ПММ (товарно-транспортні накладні, документи на зберігання тощо), окрім актів, приймання - передачі нафтопродуктів.

ТОВ ВЛАДА ОЙЛ не представлено товарно-транспортних накладних на перевезення паливо-мастильних матеріалів по ланцюгу постачання, а саме від ТОВ УНІСТРОЙ до місця зберігання нафтопродуктів ТОВ ВЛАДА ОЙЛ .

ТОВ УНІСТРОЙ не надано ТОВ ВЛАДА ОЙЛ сертифікатів відповідності на ПММ як це передбачено п.2.1 Договору поставки нафтопродуктів від 01.12.2012 року № 93-12/2012-п.

Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податків, яка формується на рівні ГУ Міністерства доходів і зборів України, встановлено, що ланцюг постачальників ТОВ УНІСТРОЙ не веде до виробника палива - ПАТ УКРТАТНАФТА .

В обсязі наданих до перевірки документів та отриманої податкової інформації, при аналізі ланцюга поставки до ТОВ УНІСТРОЙ , неможливо встановити коло контрагентів останнього, які мали можливість поставити, транспортувати та зберігати нафтопродукти та дослідити походження товару, оскільки відсутні сертифікати відповідності, які в подальшому реалізовувались до ТОВ ВЛАДА ОЙЛ .

За відсутності документального підтвердження, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо реальності вчинення господарських операцій між ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та ТОВ УНІСТРОЙ .

Підсумовуючи наведене, колегія суддів встановила, що ТОВ ВЛАДА ОЙЛ здійснювало оприбуткування ПММ та газу скрапленого отриманх від ТОВ ПРАУС (37276126), ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ (38544588), ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС (38361609), ТОВ ТАЛИС ПЛЮС (38361594), ТОВ АНТАРЕС (31037491), ТОВ УНІСТРОЙ (32581996), що відображено в картці по рахунку 63.1 Розрахунки з постачальниками по датах.

Втім, колегія суддів зауважує про відсутність у позивача докуменів, що підтверджують придбання ПММ, газу скрапленого (накладні, товарно-транспортні накладні, документи на зберігання тощо) окрім актів приймання - передачі.

Як свідчать надані до перевірки листи від ТОВ ПРАУС (37276126), ТОВ ТАЛИС ПЛЮС (38361594), ТОВ АНТАРЕС (31037491) ПММ, які товариства реалізують на ТОВ ВЛАДА ОЙЛ , знаходились на відповідальному зберіганні в ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ . В зазначених листах не обумовлена адреса зберігання ПММ. А оскільки в ТОВ ВЛАДА ОЙЛ відсутні первинні документи на отримання в ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ товару (ПММ), не можливо встановити фактичного місцезнаходження нафтопродуктів.

Нормативним актом, якій встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (далі - Інструкція).

Із змісту цієї Інструкції вбачається, що законодавцем до суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю, зберігання, транспортування нафтопродуктів висуваються численні вимоги, зокрема: наявність майданчика, на якому розташовані резервуари для зберігання різних видів нафтопродуктів; спеціальні лічильники для обліку нафтопродуктів; наявність вимірювальних засобів, які систематично проходять повірку в установах органів стандартизації та метрології; наявність персоналу (оператор АЗС, начальник зміни, бухгалтер, інші); перевезення нафтопродуктів здійснюється спеціальним автотранспортом; приймання і відпуск нафтопродуктів, оформлення результатів торгівлі нафтопродуктами, здачі і прийняття змін на АЗС оформлюються документарно за формами, затвердженими Інструкцією, яка містить 37 додатків різних актів, таблиць, книг, розрахунків та іншого.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Пунктом 5.4.1-5.4.3 Інструкції встановлено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 28/2568, та ГОСТ 27352-87 Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования .

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°С відповідно до ГОСТ 3900.

Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно- масовим методом.

Маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийняття нафтопродуктів матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Розділом 7.5 Інструкції встановлюється порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Відповідно до підпункту 7.5.8 Розділу 7 Порядок відпуску нафти і нафтопродуктів Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Згідно п. 7.5.10-7.5.11 Інструкції, ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер.

На відпущені нафту або нафтопродукти за заданою дозою на автоматизованих системах наливання ТТН оформлюється після завершення наливання за фактичними показниками лічильних механізмів.

Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях врегульований розділом 10 Інструкції.

У відповідності до п. 10.2.1 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифікату відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

Згідно п. 10.2.9 Інструкції, у разі виявлення невідповідності фактично виміряної температури, густини і кількості нафтопродукту значенням, наведеним у ТТН, дозволяється за погодженням вантажовідправника його зливання до резервуара за умови відсутності підтоварної води в автоцистерні. У такому разі приймання нафтопродуктів здійснюють за фактично виміряними результатами за різницею об'ємів нафтопродукту, виміряних в резервуарі до і після його зливання. У разі виявлення розходження кількості нафтопродукту, виміряної в резервуарі, з даними ТТН складається акт довільної форми за підписами працівників АЗС та водія в чотирьох примірниках, з яких перший додається до змінного звіту під час передавання його в бухгалтерську службу підприємства, другий - надається представнику вантажовідправника, третій - водію, а четвертий - залишається на АЗС. Про фактично прийнятий нафтопродукт робиться відповідна позначка на всіх примірниках ТТН. В акті повинні бути зазначені рівні нафтопродукту в резервуарі до і після зливання, об'єм прийнятого нафтопродукту, густини за ТТН і за вимірюваннями в резервуарі після зливання, приведені до 20°С за ТОСТ 3900, та кількість нестачі нафтопродукту. При визначенні нестачі нафтопродуктів повинна враховуватись відтворюваність результатів вимірювання густини відповідно до ГОСТ 3900. Установлена нестача підлягає відшкодуванню вантажовідправником відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.10.2.10 Інструкції на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто, зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти вносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Підпунктами 10.4.1, 10.4.3 пункту 10.4 розділу 10 Інструкції передбачено, що на автозаправній станції здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на автозаправній станції здійснюється за формою змінного звіту автозаправної станції № 17-НП.

Після завершення зміни оператором автозаправної станції складається змінний звіт автозаправної станції за формою № 17-НП у двох примірниках, з ї)ких один з доданими товарно-транспортними накладними здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на автозаправній станції.

Відповідно до підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 розділу 10 Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною автозаправною станцією, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті автозаправної станції за формою № 17-НП.

Відповідно до п. 16.1 Інструкції матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в, залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Пунктом 16.2 Інструкції передбачено, що бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ГІРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі № 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що приписами Інструкції встановлено обов'язковість ведення підприємством на АЗС журналу обліку надходження нафтопродуктів за формою № 13-НП та змінного звіту АЗС за формою № 17-НП. Працівник АЗС при прийнятті нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом, перевіряє їх марку та вид (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних, паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Про прийняття дизельного палива складаються змінні звіти та вносяться записи р журналі обліку надходження нафтопродуктів.

Згідно п. 6.1 Інструкції на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Проте, ТОВ ВЛАДА ОЙЛ не представлено до перевірки - звіти за формою № 17-НП, на підставі яких здійснюється облік нафтопродуктів матеріально відповідальними особами АЗС, журнали реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 17-НП, акти приймання нафтопродуктів з підписами водіїв та представників одержувача, відправника із зазначенням прізвищ та посад, в яких би зазначалося наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерн, об'єм і густина нафтопродукту в автоцистерні найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про перевезення небезпечних вантажів від 06.04.2000 року № 1644-111 перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Статтею 8 цього Закону передбачено обов'язок перевізника небезпечних вантажів здійснювати в установленому порядку обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких вантажів; а статтею 7 - обов'язок відправника небезпечних вантажів здійснити в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів, надавати перевізнику необхідні документи з достовірною інформацією про небезпечний вантаж, а в разі дорожнього перевезення - аварійну картку та інше.

Означених документів позивачем до перевірки не надано.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що ТОВ ВЛАДА ОЙЛ не надано сертифікатів відповідності на ПММ та паспортів якості на газ, як це передбачено Договорами поставок ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ (38544588) (за травень2014 року, червень 2014 року липень 2014 року), ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС (38361609), ТОВ ТАЛИС ПЛЮС (38361594), ТОВ АНТАРЕС (31037491), ТОВ УНІСТРОЙ (32581996).

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 16.01.1997 року № 19 Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 19.10.2000 року № 610, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 року № 46-93 Про стандартизацію і сертифікацію , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.1997 року за № 52/1856, встановлені Правила обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів , відповідно до яких встановлюється порядок та вимоги до проведення обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів в державній системі сертифікації УкрСЕПРО.

Сертифікат відповідності видається органами з сертифікації продукції, що акредитовані в державній системі сертифікації УкрСЕПРО (п.п. 2.9.2 п. 2.9 розділу 2 Правил)

Сертифікат відповідності видається органом з сертифікації на одиничну партію продукції з зазначенням її кількості або на продукцію, що випускається підприємством серійно протягом терміну, встановленого угодою, яка укладається згідно з п.п. 2.13.2 п.2.13 розділу 2 Правил (п.п. 2.13.3 п.2.13 розділу 2 Правил)

Вимоги цих Правил є обов'язковими для органів з сертифікації продукції, що акредитовані в державній системі сертифікації УкрСЕПРО, акредитованих випробувальних лабораторій (центрів), а також інших учасників в державній системі сертифікації УкрСЕПРО підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі іноземних, незалежно від форм власності, які виробляють або постачають продукцію.

Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 року за № 271/121 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 року за № 762/14029) Про затвердження Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі Наказу) встановлено, що Паспорт якості - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів.

Згідно з п.5.6 Наказу за результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою № 11-НК. У паспорті якості зазначаються номер та дата його видачі.

Згідно до п.п 6.4 Наказу нафту та/або нафтопродукт відпускають споживачам лише після підтвердження випробувальною лабораторією їх відповідності вимогам нормативних документів і наявності паспорта якості на нафту та/або нафтопродукт, що міститься в конкретному резервуарі.

Згідно п.п 6.5.1 Наказу приймання нафтопродуктів, що надійшли на АЗС в автоцистернах і розфасованих до дрібної тари, здійснюється лише у разі наявності супровідних документів (товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, прибутково-витратної накладної, паспорта якості тощо). На продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, обов'язково додається сертифікат відповідності або його копія, або копія свідоцтва про визнання іноземного сертифіката відповідності.

Згідно з п.п. 6.5.8 Наказу не допускається приймання нафтопродуктів до резервуарів АЗС у таких випадках: відсутності пломб на автоцистерні (якщо вона опломбована відправником); неправильного оформлення товарно-транспортної накладної;відсутності паспорта якості на нафтопродукт або документа (сертифіката відповідності або визнання) про сертифікацію нафтопродукту, що підлягає обов'язковій сертифікації; неправильного оформлення паспорта якості на нафтопродукт (відсутність номера або паспорт заповнений не за всіма показниками якості); наявності води і механічних домішок у нафтопродукті;невідповідності нафтопродукту за результатами випробувань показників, зазначених у пункті 6.5.3 цієї Інструкції, вимогам нормативного документа;несправності нижнього зливного пристрою автоцистерни.

Колегія суддів зазначає, що товарно-транспортні накладні на перевезення паливно-мастильних матеріалів по ланцюгам постачання нафтопродуктів від контрагентів ТОВ ВЛАДА ОЙЛ до АЗС та змінні звіти АЗС, в яких відображаються данні щодо надходження нафтопродуктів для подальшої реалізації містять розбіжності не співпадають дати та кількість поставлених нафтопродуктів з кількістю нафтопродуктів, яка надійшла до АЗС відповідно до змінних звітів, товарно-транспортних накладних, що суперечить Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 рОКУ за № 805/15496).

В обсязі наданих до перевірки документів та отриманих податкових інформацій, при аналізі ланцюга поставки до ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з'ясовано, що неможливо встановити коло контрагентів останнього, які мали можливість поставити, транспортувати та зберігати нафтопродукти та дослідити походження товару, оскільки відсутні сертифікати відповідності, товаросупровідні документи.

Приходячи до висновку про обгрунтованість апеляційної скарги Галицької ОДПІ, колегія суддів зазначає, що перевіркою контролюючого органу документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з контрагентами-постачальниками ТОВ ПРАУС (37276126) за серпень 2013 року, ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ (38544588) за травень 2014 року, червень 2014 року липень 2014 року, ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС (38361609), ТОВ ТАЛИС ПЛЮС (38361594), ТОВ АНТАРЕС (31037491), ТОВ УНІСТРОЙ (32581996) з питань формування собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

Проведення нереальних (безтоварних) операцій підтверджується наступними фактами: ланцюг постачання ПММ, газу скрапленого ТОВ ВЛАДА ОЙЛ не веде до виробника ПММ та газу скрапленого. ТОВ ВЛАДА ОЙЛ придбало вищевказані ТМЦ у контрагентів-постачальників ТОВ ПРАУС (37276126) за серпень 2013 року, ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ (38544588) - за травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року), ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС (38361609), ТОВ ТАЛИС ПЛЮС (38361594), ТОВ АНТАРЕС (31037491), ТОВ УНІСТРОЙ (32581996), по яких не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами.

З урахуванням наведеного, операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Слід зазначити, що ТОВ ВЛАДА ОЙЛ здійснює господарську діяльність в сфері, в якій існують налагодженні ділові відносини з виробниками нафтопродуктів ПАТ УКРТАТНАФТА , а в процесі проведення перевірки не встановлено мотивів вступу платника податків у господарські відносини, які б свідчили про реальний характер відносин з ТОВ ПРАУС (37276126), ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ (38544588), ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС (38361609), ТОВ ТАЛИС ПЛЮС (38361594), ТОВ АНТАРЕС (31037491), ТОВ УНІСТРОЙ (32581996), оскільки є реальна можливість придбання ТОВ ВЛАДА ОЙЛ ПММ безпосередньо у їх виробників.

На підставі вищенаведеного, в порушення п.138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 , п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ ВЛАДА ОЙЛ завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) всього в сумі 199 968 203,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 79 130 007,00 грн., II квартал 2014 року в сумі 111 719 780,00 грн., III квартал 2014 року в сумі 9 118 416,00 грн. та в порушення п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п. 198.3 п.198.6 ст.198 ПК України ТОВ ВЛАДА ОЙЛ занижено податок на додану вартість всього в сумі 12 883 990,00 грн., в т.ч за січень 2013 року в сумі 574 406,00 грн., за лютий 2013 року в сумі 416 695,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 111 024,00 грн., за травень 2013 року в сумі 2 150 237,00 грн., за червень 2013 року в сумі 1 269 588,00 грн., за липень 2013 року в сумі 3 876 052,00 грн., за жовтень 2013 року в сумі 3 775 426,00 грн., за листопад 2013 року в сумі 710 562,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком Галицької ОДПІ щодо відсутності реальності вчинення господарських операцій між ТОВ ВЛАДА ОЙЛ та його контрагентами ТОВ ПРАУС ,ТОВ ОСОБА_2 ПЕТРОЛЕУМ , ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ ТАЛИС ПЛЮС , ТОВ АНТАРЕС , ТОВ УНІСТРОЙ та, як наслідок, відсутності підстав для податкового обліку позивачем означених операцій.

Також колегія суддів зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

У справі, що розглядається, подані ТОВ ВЛАДА ОЙЛ договори, видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності спірних постачальників свідчить про безтоварність розглядуваних операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

При цьому, колегія суддів звазначає, що загальна сума ПДВ згідно із податковими накладними, випасаними ТОВ ПРАУС 31.08.2013 року на адресу ТОВ ВЛАДА ОЙЛ , складає 2 942 011,00 грн, у т.ч., - № 24 - 1 748 652,67 грн, № 26 - 141 142,54 грн, № 25 - 1 051 946,12 грн.

Податковим повідомленням рішенням контролюючого органу № НОМЕР_5 від 06.07.2015 року на підставі акту перевірки від 16.06.2014 року № 607/13-50-22-02-13/37123376 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВЛАДА ОЙЛ з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування ПДВ при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ ПРАУС за серпень 2013 року позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на загальну суму 36 714 565,50 (основний платіж - 24 476 377,00 грн, штрафні санкції - 12 238 188,50 грн). До суми основного платежу, визначеного податковим повідомленням рішенням, увійшли суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ ПРАУС на загальну суму 2 706 351,00 грн. (серпень 2013 року - 1 654 405,00 грн, листопад 2013 року - 1 051 946,00 грн), різниця, що складає 235 660,00 грн, увійшла до загальної суми збільшення суми грошового зобовязання за податковим повідомленням-рішенням відповідача від 22.10.2015 року № НОМЕР_2, що прийнято на підставі висновків акту перевірки від 28.09.2015 року № 889/13-50-2202-13/НОМЕР_9.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, податкова накладна від 31.08.2013 року № 25 на суму ПДВ - 1 051 946,12 грн включена ТОВ ВЛАДА ОЙЛ до складу податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, тобто перевіркою знято податковий кредит за листопад 2013 року по господарських операціях за серпень 2013 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача, необхідність задоволення апеляційної скарги Галицької ОДПІ, скасування судового рішення та прийняття нового - про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ ВЛАДА ОЙЛ , оскільки вищеозначені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині < > є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справами та неправильне застосування норм матеріального права (пункти перший і четвертий частини першої статті 317 КАС України).

На підставі наведеного, керуючись 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ВЛАДА ОЙЛ

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Постанова у повному обсязі складена і підписана 27 квітня 2018 року.


Суд	Харківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	24.04.2018
Оприлюднено	02.05.2018
Номер документу	73699749
Судочинство	Адміністративне

Бегунц А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 24.04.2018 по справі 820/621/16ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —820/621/16

Постанова від 24.04.2018

Постанова
від 24.04.2018 по справі 820/621/16
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД