Постанова

від 25.04.2018 по справі 922/4281/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4281/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" - адвоката Савченка В.А., дов. Дог. №2/2018 від 01.02.2018; Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт" - адвоката Шамраєва М.Є., дов. б/н від 16.04.2018.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Слобода"

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2017

(Суддя - Швидкін А.О.)

та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2017

(Головуючий суддя - Пуль О.А.; судді - Крестьянінов О.О., Тарасова І.В.)

у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Постановою господарського суду Харківської області від 20.03.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Агросвіт" (Далі - ТОВ АПК "Агросвіт", боржник, банкрут) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Саутенка С.О., якого зобов'язано виконати всі дії по ліквідації банкрута, докази надати суду.

2. До місцевого господарського суду 25.05.2017 надійшла заява ліквідатора про визнання недійсними правочинів (договорів) та стягнення грошових коштів, в якій заявник просив суд визнати недійсним договір № 2801-ФП від 28.01.2016 року, укладений між ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" та ТОВ АПК "Агросвіт"; стягнути з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на користь ТОВ АПК "Агросвіт" грошові кошти одержані на підставі договору № 2801-ФП від 28.01.2016 року в розмірі 529000,00 грн.; визнати недійсним договір № 0403 від 04.03.2016 року, укладений між ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" (код 40086881, адреса : 61001, м. Харків, майдан Повстання, буд.7/8) та ТОВ АПК "Агросвіт"; стягнути з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на користь ТОВ АПК "Агросвіт" грошові кошти одержані на підставі договору № 0403-ФП від 04.03.2016 року в розмірі 100000,00 грн., стягнути з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на користь ТОВ АПК "Агросвіт" сплачений судовий збір в розмірі 3200,00 грн. за подачу заяви про визнання недійсними правочинів та стягнення грошових коштів; стягнути з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на користь ТОВ АПК "Агросвіт" сплачений судовий збір в розмірі 800,00 грн. за подачу заяви про вжиття запобіжних заходів (витребування доказів); стягнути з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на користь ТОВ АПК "Агросвіт" сплачений судовий збір в розмірі 800,00 грн. за подачу заяви про вжиття запобіжних заходів (арешт майна, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи).

3. Ліквідатором 07.08.2017 подано до суду уточнену заяву про визнання недійсним правочинів (договорів), стягнення грошових коштів та спростування майнових дій боржника, в якій він просив суд:

3.1. визнати недійсним договір № 2801-ФП від 28.01.2016 року, укладений між ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" (код 40086881, адреса : 61001, м. Харків, майдан Повстання, буд.7/8) та ТОВ АПК "Агросвіт";

3.2. визнати недійсним договір № 0403-ФП від 04.03.2016 року, укладений між ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" (код 40086881, адреса : 61001, м. Харків, майдан Повстання, буд.7/8) та ТОВ АПК "Агросвіт";

3.3. спростувати майнові дії боржника, які полягають у зарахуванні зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" (код 40086881, адреса : 61001, м. Харків, майдан Повстання, буд.7/8) та ТОВ АПК "Агросвіт" на суму 385580,00 грн.;

3.4. спростувати майнові дії боржника, які полягають у зарахуванні зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" (код 40086881, адреса : 61001, м. Харків, майдан Повстання, буд.7/8) та ТОВ АПК "Агросвіт" на суму 100000,00 грн.;

3.5. стягнути з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на користь ТОВ АПК "Агросвіт" грошові кошти одержані на підставі Договору № 2801-ФП від 28.01.2016 року в розмірі 529000,00 грн.;

3.6. стягнути з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на користь ТОВ АПК "Агросвіт" грошові кошти одержані на підставі Договору № 0403-ФП від 04.03.2016 року в розмірі 100000,00 грн.;

3.7. судові витрати покласти на ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у справі №922/4281/16 заяву ліквідатора (вх.№25276) про визнання недійсними правочинів (договорів), стягнення грошових коштів та спростування майнових дій боржника задоволено;

4.1. визнано недійсним договір №2801-ФП від 28.01.2016, укладений між ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" та ТОВ "Агропромислова компанія "Агросвіт";

4.2. визнано недійсним договір №0403-ФП від 04.03.2016, укладений між ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" та ТОВ "Агропромислова компанія "Агросвіт";

4.3. спростовано майнові дії боржника, які полягають у зарахуванні зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" та ТОВ "Агропромислова компанія "Агросвіт" на суму 385580,00 грн;

4.4. спростовано майнові дії боржника, які полягають у зарахуванні зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Торговельно-промислова компанія "Слобода" та ТОВ "Агропромислова Компанія "Агросвіт" на суму 100000,00 грн;

4.5. стягнуто з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на користь ТОВ "Агропромислова компанія "Агросвіт" грошові кошти, одержані на підставі договору №2801-ФП від 28.01.2016 у розмірі 529000,00 грн (п'ятсот двадцять дев'ять тисяч гривень 00 копійок);

4.6. стягнуто з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на користь ТОВ "Агропромислова компанія "Агросвіт" грошові кошти, одержані на підставі договору №0403-ФП від 04.03.2016 у розмірі 100000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок) ;

4.7. стягнуто з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на користь ТОВ "Агропромислова компанія "Агросвіт" сплачений судовий збір у розмірі 3200,00 грн.

5. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.09.2017 у справі №922/4281/16 залишено без змін.

6. наведені судові рішення обґрунтовані тим, що:

6.1. з огляду на сферу регулювання Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство) загалом і за змістом зазначеної норми статті 20, вона є спеціальною по відношенню до загальних, установлених Цивільним кодексом України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6.2. відповідно до 2 ст.20 Закону про банкрутство, у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії;

6.3. судами встановлено, що укладення договорів позики та їх погашення шляхом повернення боргу та зарахування зустрічних однорідних вимог не є тією підставою, у результаті чого боржник став неплатоспроможним, натомість підставою для визнання недійсними спірних правочинів (договорів) є те, що боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання (спірні договори позики), у результаті чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

6.4. у підсумку, врахувавши норми ст. 20 Закону про банкрутство та необхідність виконання заходів, направлених на захист інтересів кредиторів, господарський суд першої інстанції висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, задовольнив заяву ліквідатора з урахуванням уточнень до неї про визнання недійсними правочинів (договорів), стягнення грошових коштів та спростування майнових дій боржника, визнав договори позики недійсними та спростував майнові дії щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26.09.2017, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора боржника про визнання недійсним правочинів (договорів) та спростування майнових дій.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права:, зокрема ст. ст. 203, 601, 1046, 1048 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону про банкрутство.

8.1. У касаційній скарзі зазначає про те, що судами не надано належної оцінки тому, що станом на 01.04.2016 заборгованість ТОВ "ТПК "Слобода" перед ТОВ "АПК "Агросвіт" за договором фінансовою допомоги №2801-ФП від 28.01.2016 була відсутня, а саме: повернуто на рахунок ТОВ "АПК "Агросвіт" у банку 2971000,00 грн, заборгованість у розмірі 143320,00 грн погашено зарахуванням зустрічних вимог між ТОВ "АПК "Агросвіт", ОСОБА_8 та ТОВ "ТПК "Слобода", заборгованість у розмірі 385580,00 грн погашено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "ТПК "Слобода", ТОВ "АПК "Агросвіт" та ТОВ "Продскарб"; заборгованість за договором фінансової допомоги №0403-ФП від 04.03.2016 у розмірі 100000,00 грн погашена шляхом зарахування зустрічних вимог між ТОВ "ТПК "Слобода", ТОВ "АПК "Агросвіт" і ТОВ "Продскарб";

8.2. скаржник вважає, що ліквідатор не надав до суду доказів на підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними, зокрема того, що укладення та виконання спірних договорів нібито призвело чи могло призвести до взяття ТОВ "АПК "Агросвіт" на себе зобов'язань, у результаті чого підприємство стало неплатоспроможним;

8.3. крім того, скаржник вважає, що суди не надали належної правової оцінки тому, що припинення взаємних зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог виключає їх вплив на майновий стан боржника, оскільки у даному випадку сумарна вартість активів залишається незмінною.

Короткий зміст вимог інших учасників у справі

9. Відзивів на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Ухвалою Касаційного господарського суду від 16.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на ухвалу господарського суду Сумської області від 26.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі №922/4281/16.

10.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на 25 квітня 2018 року о 12 год 45 хв у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 3 3 0.

11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час проведення інвентаризації майна боржника ліквідатором встановлено, що ТОВ "АПК "Агросвіт" взяло на себе зобов'язання перед ТОВ "ТПК "Слобода" щодо надання позики/безвідсоткової фінансової допомоги на підставі договору №2801-ФП від 28.01.2016 та договору №0403-ФП від 04.03.2016.

15. Згідно з договором позики №2801-ФП від 28.01.2016, укладеним між ТОВ "Агропромисловою компанією "Агросвіт" та ТОВ "Торгівельно-промисловою компанією "Слобода" позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у пункті 2.1. цього договору, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк. Сума позики становить 3500000,00 грн (пункт 2.1.договору позики). Відповідно до пункту 4.1. договору кінцевою датою повернення позики у повному обсязі є 31.12.2016.

16. 04.03.2016 між ТОВ "Агропромислова компанія "Агросвіт" та ТОВ "Торгівельно-промисловою компанією "Слобода" укладено договір позики №0403-ФП, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у пункті 2.1. цього договору, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк. Сума позики становить 100000,00 грн (пункт 2.1. договору). Кінцевою датою повернення позики у повному обсязі сторони визначили 31.12.2016 (пункт 4.1. договору).

17. Уточнюючи заяву про визнання недійсними правочинів (договорів), стягнення грошових коштів та спростування майнових дій боржника, ліквідатор просив спростувати майнові дії боржника, які полягають у зарахуванні зустрічних однорідних вимог між ТОВ "ТПК "Слобода" та ТОВ "АПК "Агросвіт" на суму 385580,00 грн та спростувати майнові дії боржника, які полягають у зарахуванні зустрічних однорідних вимог між ТОВ "ТПК "Слобода" та ТОВ "АПК "Агросвіт" на суму 100000,00 грн.

18. Відповідно до ч.1 ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

19. Згідно із ч. 2, ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

20. Як встановили суди, оспорюваними діями у вигляді взятих на себе боржником зобов'язань перед ТОВ "ТПК "Слобода" за договорами позики на суму 3600000,00 грн унеможливило виконання зобов'язань перед іншим кредитором - ТОВ "КУА "ДІКВ-Л" на суму 7120727,17 грн та на погашення заборгованості із заробітної плати у розмірі 201241,55 грн.

21. За встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що такі правочини боржника мали сумнівний характер, переслідували мету обмеження інтересів кредиторів, містили елементи зловживання правом та призвели до зменшення обсягу майна боржника, що є підставами для застосування до даних правовідносин ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

22. Судами встановлено зменшення боржником своїх майнових активів у період укладення спірних угод, що підтверджується аналізом фінансового стану боржника, згідно з яким протягом 2016 року валюта балансу зменшилась на 3175 тис. грн, базисні темпи падіння склали 19,41%, аналіз структури пасиву балансу показував, що основним джерелом фінансування боржника є залучені кошти, при цьому на початок 2016 року нестача власного капіталу становила 4365 тис.грн, а станом на 31.12.2016, тобто після укладення спірних договорів, - 7540 тис. грн. Протягом 2014-2016 років вартість власних оборотних засобів та функціонуючого капіталу мають від'ємні значення.

23. Також, судами встановлено нестачу власних коштів і використання залучених протягом усього періоду, який аналізується. Результат діяльності 2016 року - збитковий. До найбільш ліквідних активів належать грошові кошти і поточні фінансові інвестиції. На кінець 2014 року вартість найбільш ліквідних активів становила 388 тис. грн (гроші на розрахунковому рахунку), станом на 31.12.2015 найбільш ліквідних активів - 3174 тис. грн. Станом на кінець 2016 року - 0 тис. грн.

24. Доводи касаційної скарги про відсутність правового аналізу щодо ненадання ліквідатором до суду доказів на підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними, зокрема того, що укладення та виконання спірних договорів нібито призвело чи могло призвести до взяття ТОВ "АПК "Агросвіт" на себе зобов'язань, у результаті чого підприємство стало неплатоспроможним, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки в основу оскаржуваних рішень було покладено правомірні висновки про те, що укладення спірних договорів позики між боржником та ТОВ "ТПК "Слобода" та їх виконання мало вплив на фінансово-майновий стан боржника та порушує права інших кредиторів боржника.

25. Водночас, у ст. 20 Закону про банкрутство передбачено, що за цим Законом можуть визнаватися недійсними не лише правочини, але й спростовуватися майнові дії боржника.

26. Майнові дії боржника - це вид юридичних дій, як-то вчинки, що здійснені боржником або від імені боржника і мають матеріальний вираз у формі документу будь-якого правочину (угоди, договору), розпорядчого документу, акту, пов'язаного з волевиявленням боржника як суб'єкта правовідносин на відчуження майнових активів боржника або відмову від них.

27. Отже, спростування майнових дій виступає як заперечення, відхилення, оспорення фактичних даних чи обставин, що визначають правомірність майнових дій боржника, та може мати форму визнання недійсними (незаконними, нечинними) дій боржника, які вчинені щодо розпорядження його майном на підставі рішень власника або його органів управління (керівника боржника, власника боржника, загальних зборів боржника тощо).

28. Законом про банкрутство встановлені підстави для спростовування майнових дій боржника у разі вчинення таких дій у підозрілий період, наслідком яких стала його неспроможність або неможливість виконання ним зобов'язань перед кредиторами.

29. Відповідно до ч. 2 та ч.4 ст. 20 Закону про банкрутство у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

30. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.

31. Оскільки метою застосування спростування майнових дій є не спростування саме по собі, а повернення до ліквідаційної маси певного майна, в резолютивній частині ухвали зазначається висновок про стягнення з особи, якій були сплачені кошти чи було передане інше майно, коштів на користь боржника.

32. Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

33. Залік зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, може учинятися лише одною стороною без згоди іншої, а тому для боржника дії щодо зарахування зустрічних однорідних вимог є майновими діями.

34. Судами встановлено, що аналіз фінансового стану боржника дає підстави зробити висновок про те, що на момент укладення спірних договорів сума вимог кредиторів боржника перевищувала вартість майна, отже, вчинивши майнові дії у вигляді відступлення права вимоги та зарахування зустрічних однорідних вимог на користь одного з кредиторів, боржник тим самим позбавив інших кредиторів можливості пропорційного розподілення вказаних коштів, оскільки створив штучну дебіторську заборгованість з метою її погашення у подальшому шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

35. Враховуючи встановлені судами обставини, суд касаційної інстанції погоджується з висновком про те, що оспорювані майнові дії боржника призвели до зменшення обсягу майна боржника та його неспроможності виконати зобов'язання перед кредиторами.

36. Зазначені підстави є достатніми для спростування майнових дій боржника в порядку статті 20 Закону про банкрутство та застосування передбачених частиною 2 статті 20 Закону наслідків у вигляді безумовного повернення майна в ліквідаційну масу.

37. Крім того, судами встановлено, що боржник прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони (безпроцентна позика) протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, на шкоду власним інтересам та, як наслідок, інтересам інших кредиторів.

38. Оскільки Закон про банкрутство передбачає додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, укладених протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, дії боржника, які безпідставно чи сумнівно зменшують розмір активів боржника можуть бути розцінені як такі, що направлені на обмеження інтересів кредиторів, призводять до зменшення обсягу майна боржника та неспроможності боржника виконати зобов'язання перед кредиторами та в подальшому - до порушення відносно боржника справи про його банкрутство.

39. Доводи касаційної скарги про ненадання належної правової оцінки судами тому факту, що станом на 01.04.2016 заборгованість ТОВ "ТПК "Слобода" перед ТОВ "АПК "Агросвіт" за договорами фінансової допомоги була відсутня, оскільки частина коштів була повернута, частина - погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "ТПК "Слобода", ТОВ "АПК "Агросвіт" та ТОВ "Продскарб", спростовуються матеріалами справи, оскільки із оскаржуваних рішень вбачається зворотне, судами встановлені обставини задоволення вимог лише одного кредитора - ТОВ "ТПК "Слобода", що унеможливило повне чи часткове погашення заборгованості перед іншими кредиторами боржника.

40. Слід також відзначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення в питанні, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

41. Крім того, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

42. Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

43. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

44. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, касаційний суд не вбачає.

46. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за її подання покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Слобода".

Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Слобода" на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 922/4281/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.09.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 922/4281/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко