Рішення

від 27.04.2018 по справі 912/310/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 рокуСправа № 912/310/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Солдатовій К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/310/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна", 61105, м. Харків, просп-т ОСОБА_1, 45, офіс 21

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП "Кран-Сервіс", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Парижської Комуни, 64

про стягнення 760847,04 грн,

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.01.18 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна" (далі - ТОВ "Дімєт-Україна", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП "Кран-Сервіс" (далі - ТОВ "ПКП "Кран-Сервіс", відповідач) про стягнення 760847,31 грн заборгованості, з урахуванням 57597,48 грн суми різниці у платежах згідно розрахунку п. 4.3. специфікації по договору та 82220,62 грн пені за період з 02.11.2017 по 06.02.2018, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування поданого позову ТОВ "Дімєт-Україна" послалось на обставини невиконання ТОВ "ПКП "Кран-Сервіс" свого зобов'язання зі сплати 50% оплати вартості продукції по договору № 07-28 від 28.07.2017 з моменту отримання повідомлення постачальника про готовність продукції для відвантаження та недотримання порядку розрахунку, визначеного сторонами в специфікації до договору.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2018 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/310/18; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.03.2018; сторонам встановлено строки для подання заяв по суті.

06.03.2018 позивач подав до суду заяву, де просить стягнути з відповідача: 621029,13 грн суми боргу недоплати, розрахованої згідно п. 4 специфікації, 57597,47 грн суми різниці у платежах згідно розрахунку п. 4.3. специфікації по договору та 82220,44 грн пені за період з 02.11.2017 по 06.02.2018, а всього - 760847,04 грн (а.с. 67).

Згідно ухвали господарського суду від 06.03.2018 вказану заяву позивача, яка є фактично заявою про зменшення розміру позовних вимог, прийнято судом та розгляд справи № 912/310/18 здійснюється з урахуванням нової ціни позову в загальному розмірі 760847,04 грн.

Відповідачем у встановлений судом строк, 22.02.2018 подано відзив на позовну заяву з додатками, у відповідності до якого позовні вимоги заперечено повністю з тих підстав, що відвантаження продукції не відбулося у зв'язку з ненаданням позивачем необхідних технічних та податкових документів (а.с. 41-59).

Позивач у відповіді на відзив вказав про безпідставність доводів відповідача оскільки розрахунки по договору повинні бути здійснені відповідно до правил специфікації шляхом перерахування грошових коштів в порядку попередньої оплати та з урахуванням корегування у разі зміни курсу НБУ продажу руб(РФ)/грн на день здійснення відповідного платежу (а.с. 108-112).

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь позивача на відзив на позовну заяву не скористався.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2018 закрито підготовче провадження у справі № 912/310/18 та справу призначено до судового розгляду по суті на 11.04.2018.

11.04.2018 судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 11.04.2018 прийняв участь в режимі відеоконференції представник позивача, яким позовні вимоги підтримано повністю.

Представник відповідача участі в судовому засіданні 11.04.2018 не приймав, хоча ТОВ "ПКП "Кран-Сервіс" належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 03.04.2018 про закриття підготовчого засідання (а.с. 126).

В судовому засіданні 11.04.2018 оголошено перерву до 27.04.2018.

16.04.2018 від ТОВ "Дімет-Україна" надійшла заява про забезпечення позову, у задоволенні якої судом відмовлено згідно ухвали від 17.04.2018.

В судовому засіданні 27.04.2018 судом продовжено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 27.04.2018 представником позивача позовні вимоги підтримано повністю.

Відповідач в засідання суду 27.04.2018 не з'явився. Разом з цим, на адресу суду надійшли клопотання за підписом директора ТОВ "ПКП "Кран-Сервіс" (клопотання № 19/04.1 від 19.04.2018) та представника ТОВ "ПКП "Кран-Сервіс" (клопотання № 19/04.2 від 19.04.2018) про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника (а.с. 149, 151).

Представником позивача в судовому засіданні заперечено проти задоволення клопотань відповідача про відкладення розгляду справи.

При розгляді клопотань відповідача суд враховує, що до таких клопотань не подано жодного доказу на підтвердження повідомлених у них обставин, а саме - хвороби представника та не мотивовано неможливість забезпечення участі будь-якого іншого уповноваженого представника ТОВ "ПКП "Кран-Сервіс" в засідання суду. Отже, повідомлені в клопотаннях причини неявки не оцінюються судом як поважні.

Окрім того, згідно з пунктом 2 частини 3 ст. 202 ОСОБА_3 процесуального кодексу України у разі якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З підстав викладеного та враховуючи повторну неявку представника відповідача в засідання суду з розгляду справи по суті, суд відхиляє зазначені клопотання відповідача та розглядає справу по суті з винесенням рішення суду в судовому засіданні 27.04.2018.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, врахувавши доводи, які наведено сторонами в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні наявні у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.2017 між ТОВ "Дімєт-Україна" (Постачальник) та ТОВ "ПКП "Кран-Сервіс" (Покупець) укладено договір поставки продукції № 07-28 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість та ціна на яку відображається в додатках (специфікаціях), на умовах цього Договору (а.с. 17-20, 45-46).

Згідно Договору та підписаної між сторонами специфікації № 1 від 28.07.2017 до Договору (далі - Специфікація № 1, а.с. 21-22, 47) сторонами погоджено поставку продукції - Електромагніт вантажопідіймальний ЭМГ 160СТ/МТ-СВ-У1 (УКТ ЗЕД НОМЕР_1) в кількості 2 штук на загальну ціну 1985280,00 грн з ПДВ на наступних умовах постачання та оплати продукції:

- якісні характеристики: продукція виготовляється згідно ТУ 3458-002-52349083-02;

- продукція постачається на умовах DDP м. Олександрія (Кіровоградська область) згідно ІНКОТЕРМС 2010;

- термін виготовлення продукції складає 90 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати;

- оплата за продукцію здійснюється Покупцем шляхом перерахування на рахунок Постачальника грошових коштів в два етапи:

1 етап - попередня оплата у розмірі 50% від загальної вартості продукції по специфікації № 1 протягом 5 банківських днів з моменту підписання специфікації № 1;

ІІ етап - попередня оплата у розмірі 50% від загальної вартості продукції по специфікації № 1 протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення Покупця про готовність продукції до відвантаження;

- у разі зміни валютного курсу НБУ продажу руб (РФ)/грн на день здійснення відповідного платежу по відношенню до базового курсу 0,43596 грн за 1 ру (РФ) сторони домовилися про те, що Постачальник та Покупець переглядають загальну вартість продукції по специфікації № 1 у сторону змінення такої вартості, а також змінюють ціну за одиницю продукції та розмір платежу за кожним етапом. Сума, що підлягає оплаті за продукцію згідно Договору по специфікації № 1 визначається наступним чином:

сума, що підлягає оплаті за першим етапом, визначається наступним чином:

Р1=Р1д х К, де Р1д - сума, визначена у пункті 4.1. по специфікації № 1;

К=К2/К1, де К1 (0,43596) - курс НБУ, зафіксований у п. 4.3. по специфікації № 1; К2 -курс НБУ станом на день здійснення платежу.

За другим етапом сума, що підлягає оплаті, визначається наступним чином:

Р2=Р2д х К, де Р2д - сума, визначена у пункті 4.2. по специфікації № 1;

К=К2/К1, де К1 (0,43596) - курс НБУ, зафіксований у п. 4.3. по специфікації № 1; К2 -курс НБУ станом на день здійснення платежу.

При цьому, повна вартість продукції по специфікації № 1 визначається наступним чином: Цн1= Р1+Р2;

- гарантійний термін складає 12 місяців з моменту виготовлення продукції.

Наведені вище та інші умови Договору і Специфікації № 1 погоджено між сторонами шляхом підписання Договору і Специфікації № 1 та скріплення печатками сторін.

Згідно з пунктом 9.1. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного виконання кожною зі сторін своїх зобов'язань.

В пункті 9.2. Договору сторони зазначили, що Договір укладено при повному взаєморозумінні сторонами предмету Договору. З моменту укладення цього Договору всі домовленості, досягнуті раніше в усній або письмовій формі, втрачають силу. Сторони підтверджують, що кожна із сторін на момент підписання цього Договору має всі права і повноваження, необхідні для його укладання. Уповноважені особи сторін, що підписують цей Договір, не усунені від виконання своїх обов'язків, а їх повноваження є дійсними.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору і Специфікації №1 ТОВ "КПК "Кран-Сервіс" сплачено наступні грошові кошти:

31.07.2017 - 991 000,62 грн згідно платіжного доручення № 1754;

19.12.2017 - 200 000,00 грн згідно платіжного доручення № 2544;

17.01.2018 - 100 000,00 грн згідно платіжного доручення № 2720;

22.01.2018 - 100 000,00 грн згідно платіжного доручення № 2758;

29.01.2018 - 10 000,00 грн згідно платіжного доручення № 2790;

30.01.2018 - 30 000,00 грн згідно платіжного доручення № 2804,

а всього - 1 431 000,62 грн (а.с. 50-55, 78-82).

27.10.2017 ТОВ "Дімєт-Україна" електронним листом № 11-178/2 від 20.10.2017 повідомило ТОВ "КПК "Кран-Сервіс" про готовність до відвантаження Грузопідйомних електромагнітів ЭМГ 160СТ/МТ-СВ-У1 згідно Специфікації № 1 до Договору та просило здійснити 2-й етап оплати в розмірі 50% від загальної вартості продукції згідно пункту 4.2. вказаної специфікації (а.с. 23-25).

15.11.2017 ТОВ "Дімєт-Україна" направлено на адресу ТОВ "КПК "Кран-Сервіс" оригінал такого листа (а.с. 26-28).

15.11.2017 ТОВ "Дімєт-Україна" направило ТОВ "КПК "Кран-Сервіс" претензію від 14.11.2017, в якій вимагало виконати зобов'язання по Договору, сплативши 991 000,6 2 грн в якості 50% кінцевої частини оплати по Договору в термін, що визначений Договором та законом, ст. 530 Цивільного кодексу України (а.с. 26-30). Крім того, в даній претензії позивач вимагав від відповідача самостійно нарахувати та сплатити пеню за кожний день прострочки, починаючи з наступного дня за днем отримання листа № 11-178/2 від 20.10.2017.

16.01.2018 ТОВ "Дімєт-Україна" знову направило ТОВ "КПК "Кран-Сервіс" претензію № 2 від 15.01.2018з вимогою сплатити 935 602,40 грн в якості 50% кінцевої частини оплати по Договору та нарахувати і сплатити пеню в розмірі 50 907,00 грн (а.с. 32-34).

У зв'язку з відсутністю зі сторони відповідача оплатити, ТОВ "Дімєт-Україна" звернувся до господарського суду з позовом у даній справі та просить стягнути з ТОВ "КПК "Кран-Сервіс" 621029,13 грн суми боргу недоплати, розрахованої згідно п. 4 специфікації, 57597,47 грн суми різниці у платежах згідно розрахунку п. 4.3. специфікації № 1 по Договору та 82220,44 грн пені за період з 02.11.2017 по 06.02.2018.

Відповідач у відзиві на позов повідомлені позивачем обставини, про які зазначено вище, не заперечив, однак вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки ТОВ "Дімєт-Україна" своїх договірних зобов'язань не виконує, жодних бухгалтерських та технічних документів від ТОВ "Дімєт-Україна" не отримано, відвантаження продукції не відбулося (а.с. 41-42).

При вирішені спору, господарський суд враховує наступне.

Згідно статей 173-175, 193 ОСОБА_3 кодексу України, статей 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір (у тому числі господарський договір) є підставою виникнення зобов'язань (у тому числі майново-господарських зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору, інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 265 ОСОБА_3 кодексу України, за договором поставки, правовій природі якого відповідає укладений між сторонами у справі Договір, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник приймає на себе обов'язок передати покупцеві певний товар і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату товару та водночас набуває права вимагати від постачальника передачі товару.

До відносин поставки, не врегульованих ОСОБА_3 кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ОСОБА_3 кодексу України).

Положеннями частини 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Однак, це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Як встановлено вище, за умовами Договору та Специфікації № 1 сторони погодили попередню оплату за продукцію у два етапи та у строки: 50% від загальної вартості продукції по специфікації - протягом 5 днів з моменту підписання специфікації №1; наступні 50% - протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення Покупця про готовність продукції до відвантаження.

Згідно приписів частини 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу наведеного, позивач, як постачальник за договором постачання, має право вимагати від відповідача, як покупця, здійснення попередньої оплати за товар, тобто вимагати оплату товару до його передання відповідачеві.

В пункті 3.6. Договору сторони погодили, що Постачальник з продукцією надає Покупцеві видаткову накладну і паспорт. Тобто, передача вказаних документів здійснюється одночасно з постачанням продукції за Договором.

З підстав наведеного та оскільки умови Договору і Специфікації № 1 передбачають 100% попередню оплату і не визначають обов'язку Постачальника передати товаросупровідні документи на товар до моменту його поставки, доводи відповідача, які викладено у відзиві на позов, стосовно відсутності поставки та не отримання від позивача жодних бухгалтерських і технічних документів, не спростовують обов'язок ТОВ "КПК "Кран-Сервіс" по здійсненню попередньої оплати в установлений в Специфікації № 1 строк.

Досліджуючи строк виникнення зобов'язання з оплати попередньої оплати, судом враховано наступне.

За розрахунком позивача, підтвердженим матеріалами справи, відповідачем не сплачено в повному обсязі 50% від загальної вартості продукції по ІІ етапу оплати.

Згідно з підпунктом 4.2. пункту 4 Специфікації № 1, про що зазначено вище, строк оплати по ІІ етапу встановлено протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення Покупця про готовність продукції до відвантаження.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ "Дімєт-Україна" електронним листом № 11-178/2 від 20.10.2017 повідомило ТОВ "КПК "Кран-Сервіс" про готовність до відвантаження Грузопідйомних електромагнітів ЭМГ 160СТ/МТ-СВ-У1 згідно Специфікації № 1 до Договору та просило здійснити 2-й етап оплати в розмірі 50% від загальної вартості продукції згідно пункту 4.2. вказаної специфікації (а.с. 23-25).

Отримання вказаного листа не заперечується ТОВ "КПК "Кран-Сервіс", більш того, відповідач додає до відзиву на позов копію такого листа (а.с. 48). Згідно електронних даних, такий лист прочитано відповідачем 27.10.2017 (а.с. 25).

В пункті 9.7. Договору сторони домовились, що всі документи стосовно даного договору, які підписано сторонами і передано за допомогою факсимільного, електронного чи іншого зв'язку, що дозволяє вірогідно встановити, що документ надходить від сторони за Договором, вважати такими, що мають юридичну силу до надання оригіналів.

З підстав викладеного та враховуючи відсутність заперечень відповідача з приводу отримання повідомлення позивача про готовність продукції до відвантаження, яке викладено в листі № 11-178/2 від 20.10.2017, граничним строком оплати є 03.11.2017.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов Договору і Специфікації № 1 ТОВ "КПК "Кран-Сервіс" здійснило передоплату на рахунок Постачальника у загальному розмірі 1 431 000,62 грн. Отже, не сплачена сума попередньої оплати становить 554 279,38 грн (1985280,00 грн (загальна вартість продукції по специфікації) - 1 431 000,62 грн (оплата).

Судом враховано, що закінчення строку дії Договору не припиняє невиконаного зобов'язання між сторонами, оскільки закон такої підстави для припинення зобов'язання, що лишилось невиконаним, не передбачає.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 21.12.2016 у справі № 3-123гс14, у постанові від 24.06.2015 у справі № 3-192гс15.

Крім того, за змістом пункту 9.1. Договору, в частині невиконаних зобов'язань Договір діє до повного виконання кожною зі сторін своїх зобов'язань.

Враховуючи наведене вище, відсутність правових підстав для односторонньої відмови від Договору та не встановлення судом під час розгляду справи правових підстав для відстрочення виконання зобов'язання зі сплати попередньої оплати, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми попередньої оплати ("недоплати" згідно викладених вимог позивача).

Разом з цим, за розрахунком позивача в частині стягнення суми "недоплати" (а.с. 70) останній розраховує несплачену відповідачем попередню оплату в розмірі 552 640,00 грн, що є меншою від правильної суми, про яку зазначено вище, та, окрім того, позивач просить стягнути попередню оплату в розмірі її коригування згідно підпункту 4.3. пункту 4 Специфікації № 1.

Як зазначено вище, підпункт 4.3. пункту 4 Специфікації № 1 передбачає зміну ціни за одиницю продукції у разі зміни валютного курсу НБУ продажу руб (РФ)/грн на день здійснення відповідного платежу по відношенню до базового курсу 0,43596 грн за 1 руб (РФ).

ОСОБА_3 та Цивільного кодексів України передбачають необхідність досягнення між сторонами при укладенні договору всі істотних умов договору, серед яких умова про ціну.

Відповідно до ст. 189 ОСОБА_3 кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Згідно зі ст. 189 ОСОБА_3 кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

За положеннями ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина 2 ст. 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, узгоджені сторонами, як суб'єктами господарської діяльності, умови Договору поставки відносно коригування вартості продукції у зв'язку зі зміною курсу продажу руб (РФ), не суперечать чинному законодавству України та повністю узгоджуються з визначеним законодавством принципом свободи договору.

За підпунктом 4.3. пункту 4.3. Специфікації № 1 сторони переглядають, а також змінюють ціну за одиницю продукції та розмір платежу за кожним етапом.

У відповідності до частини 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з приписами статей 525, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21.06.2017 у справі № 3-432гс17, якщо у договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті та передбачено, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, проте фактично такий платіж ще не здійснено, оскільки боржник не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, стягненню підлягає сума у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день подання позову (заяви про збільшення позовних вимог).

Ураховуючи викладене та оскільки у відповідача виник обов'язок оплатити суму попередньої оплати, однак такий обов'язок ним не виконано в установлений Договором строк, здійснений позивачем перерахунок суми, яка підлягає оплаті, по відношенню до курсу продажу НБУ російського рубля станом на дату подання позову (на 06.02.2018) не суперечить наведеним вище положенням законодавства та відповідає погодженим між сторонами умовами оплати.

З'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, суд наводить наступний розрахунок по підпункту 4.3. пункту 4 Специфікації № 1 щодо несплаченої суми попередньої оплати:

554279,38 грн х (0,48991 (курс НБУ продажу російського рубля по відношенню до гривні станом на 06.02.2018, а.с.87) : 0,43596) = 622871,39 грн.

Однак, позивач в наведеному розрахунку використовує меншу суму попередньої оплати, а саме - 552640,00 х (0,48991 : 0,43596) = 621 029,13 грн та просить стягнути 621029,13 грн.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума попередньої оплати з урахуванням її розрахунку згідно підпункту 4.3. пункту 4 Специфікації № 1 не перевищує суму, яка розрахована судом в розмірі 622871,39 грн, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах заявленої позивачем суми (предмета спору), що становить 621029,13 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми попередньої оплати з урахуванням відповідного розрахунку підлягають задоволенню повністю в розмірі 621029,13 грн.

При цьому, суд стягує таку суму, саме як попередня оплата, що відповідає правовій природі такої суми та відповідає положенням ст. 693 Цивільного кодексу України.

На підставі наведеного вище підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення суми різниці у здійснених відповідачем платежах.

Так, як встановлено матеріалами справи, ТОВ "ПКП Кранс-Сервіс" здійснило часткову оплату суми попередньої оплати. Враховуючи зазначені в платіжних дорученнях призначення платежу, розрахунок позивача та відзив відповідача, такі суми сплачувались без проведення коригування на день їх оплати згідно з підпунктом 4.3. пункту 4 Специфікації №1.

У відповідності до наведеного вище з відповідача підлягає стягненню сума різниці в платежах в розмірі 57597,47 грн, яка розрахована наступним чином:

200000,00 грн (тут і надалі сума здійсненого платежу) х (0,47490 (тут і надалі курс НБУ продажу російського рубля станом на дату здійснення платежу, 19.12.2017, а.с.85) : 0,43596) = 17864,02 грн;

100000,00 грн х (0,50813 (курс станом на 17.01.2018, а.с.86) : 0,43596) = 16554,27 грн;

100000,00 грн х (0,50972 (курс станом на 22.01.2018, а.с.86) : 0,43596) = 16918,98 грн;

10000,00 грн х (0,51136 (курс станом на 29.01.2018, а.с.87) : 0,43596) = 1729,51 грн;

30000,00 грн х (0,50180 (курс станом на 30.01.2018, а.с.87) : 0,43596) = 4530,69 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 82220,44 грн за період з 02.11.2017 по 06.02.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом положень частин 4, 6 ст. 231 ОСОБА_3 кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з положеннями статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 6.1. Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми, зазначеної в Додатках (Специфікаціях) до цього Договору, за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. При цьому, неустойка нараховується і виплачується за весь період прострочення до моменту повного погашення заборгованості Покупцем.

Таким чином, нарахування позивачем пені в межах подвійної облікової ставки НБУ на суму попередньої оплати, щодо якої відповідачем допущено прострочення оплати, є правомірним.

Разом з цим, суд не погоджується з визначеною позивачем базою нарахування (суми прострочених платежів), оскільки останній визначає такі суми з урахуванням їх коригування по курсу продажу російського руля по кожному дню нарахування пені.

Так, за змістом пункту 6.1. Договору, пеня нараховується від суми, зазначеної в специфікації. В Специфікації № 1 зазначена сума - 1985280,00 грн, а отже нарахування пені згідно умов Договору має відповідати простроченню оплати зазначеної суми.

Більш того, позивач по розрахунку пені за весь період нарахування коригує суму 992640,00 грн (50% від 1985280,00), не враховуючи часткові оплати такої суми відповідачем та наведене позивачем інше коригування по підпункту 4.3. пункту 4 Специфікації № 1 (по фактичним оплатам, та станом на дату подання позову). Тобто, позивач в розрахунку пені проводить коригування суми простроченого платежу, яке не відповідає умовам Договору та фактичним обставинам.

Також позивачем неправильно визначено граничний термін виконання відповідачем обов'язку зі сплати по 2 етапу суми 992640,00 грн. Як повідомляє сам позивач та що підтверджується матеріалами справи, ТОВ "КПК Кран-Сервіс" отримано повідомлення ТОВ "Дімєт-Україна" про готовність продукції до відвантаження 28.10.2017. Відтак, граничним терміном проведення попередньої оплати в сумі 992640,00 грн є 03.11.2017 (5-й банківський день з моменту отримання повідомлення).

З урахуванням викладеного та в межах періоду розрахунку позивача, суд наводить наступний розрахунок пені:

з 04.11.2017 по 18.12.2017 на суму простроченого платежу 992640,00 грн, пеня становить 33260,24 грн;

з 19.12.2017 по 16.01.2018 на суму простроченого платежу 794279,38 грн (19.12.2017 оплата в розмірі 200000,00 грн, з якої 1639,38 грн спрямовано на оплату по 1 етапу з огляду на недоплату по сумі 31.07.2017, тобто по 2 етапу відповідає сума оплати в розмірі 198360,62 грн) пеня становить 18301,07 грн;

з 17.01.2018 по 21.01.2018 на суму простроченого платежу 694279,38 грн (17.01.2018 оплата в розмірі 100000,00 грн) пеня становить 2758,10 грн;

з 22.01.2018 по 28.01.2018 на суму простроченого платежу 594279,38 грн (22.01.2018 оплата в розмірі 100000,00 грн) пеня становить 3451,70 грн;

за 29.01.2018 на суму простроченого платежу 584279,38 грн (29.01.2018 оплата в розмірі 10000,00 грн) пеня становить 512,24 грн;

з 29.01.2018 по 06.02.2018 на суму простроченого платежу 554279,38 грн (22.01.2018 оплата в розмірі 100000,00 грн) пеня становить 3887,55 грн,

а всього пеня в розмірі 62170,90 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 62170,90 грн. У задоволенні позову щодо стягнення пені в іншій частині суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

З підстав викладеного, позовні вимоги ТОВ "Дімєт-Україна" про стягнення заборгованості з ТОВ "ПКП "Кран-Сервіс" підлягають частковому задоволенню в сумі: 621029,13 грн попередньої оплати з урахуванням розрахунку згідно підпункту 4.3. пункту 4 специфікації № 1 від 28.07.2017 до договору поставки продукції № 07-28 від 28.07.2017, 57597,47 грн суми різниці у платежах згідно підпункту 4.3. пункту 4 специфікації № 1 від 28.07.2017 до договору поставки продукції № 07-28 від 28.07.2017 та 62170,90 грн пені. У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє.

За правилами пункту 2 частини 1 ст. 129 ОСОБА_3 процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП "Кран-Сервіс" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Парижської Комуни, 64, ідентифікаційний код 35615734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімєт-Україна" (61105, м. Харків, просп-т ОСОБА_1, 45, офіс 21, ідентифікаційний код 38631717) 621 029,13 грн попередньої оплати з урахуванням розрахунку згідно підпункту 4.3. пункту 4 специфікації № 1 від 28.07.2017 до договору поставки продукції № 07-28 від 28.07.2017, 57597,47 грн суми різниці у платежах згідно підпункту 4.3. пункту 4 специфікації № 1 від 28.07.2017 до договору поставки продукції № 07-28 від 28.07.2017 та 62170,90 грн пені, а також 11111,96 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ОСОБА_3 процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІМЄТ-УКРАЇНА" за адресою: 61105, м. Харків, просп-т ОСОБА_1, 45, офіс 21 та за адресою: 61105, м. Харків, а/с 8314; Товариству з обмеженою відповідальністю "ПКП "Кран-Сервіс" за адресою: 28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул. Парижської Комуни, 64.

Повне рішення складено 02.05.2018.

Суддя В.В.Тимошевська