Постанова

від 25.04.2018 по справі 910/9379/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р. Справа№ 910/9379/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Пономаренка Є.Ю.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представники сторін:

від позивача - Здоренко В.Є. - дог. № 22/18 від 15.03.2018,

від відповідача - не прибув,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

Спецкомунтехніка

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.09.2017

у справі № 910/9379/17 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО СПЕЦ

ТРАНС

до Товариства з обмеженою відповідальністю

Спецкомунтехніка

про стягнення 220 863,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКО СПЕЦ ТРАНС (далі - позивач, ТОВ ЕКО СПЕЦ ТРАНС ) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка (далі - відповідач, ТОВ Спецкомунтехніка ) про стягнення, з урахуванням уточнень прийнятих судом, 184 132,65 грн. боргу за період з листопада 2016 по липень 2017 року (152 471,22 грн. за договором № 110/ЕК-16 від 01.11.2016 та 31 661,43 грн. за договором № 111/ЕК-16 від 01.11.2016), 24 564,93 грн. пені, у зв'язку з тим, що відповідач належним чином не сплачував надані позивачем послуги за Договором № 110/ЕК-16 та Договором № 111/ЕК-16 за період з 01.11.2016 по 31.03.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/9379/17 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО СПЕЦ ТРАНС 179 132,65 грн. боргу, 24 225,41 грн. пені, 3 125,37 грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині 5 000,00 грн. боргу. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю ЕКО СПЕЦ ТРАНС з Державного бюджету України 1 276,35 грн. судового збору.

В обґрунтування рішення суд посилається на невиконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг із вивезення відходів за Договором № 110/ЕК-16 від 01.11.2016 та Договором № 111/ЕК-16 від 01.11.2016.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/9379/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ Спецкомунтехніка посилається, зокрема, на технічні помилки суду підчас розрахунку заборгованості та на відсутність підпису відповідача на частині актів за якими здійснено стягнення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Мартюк А.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.04.2018.

02.04.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО СПЕЦ ТРАНС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Крім того, позивач зазначив про обґрунтованість розрахунку суду та відсутність підстав вважати спірні акти такими, що не підписані відповідачем.

04.04.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.04.2018, у зв'язку з перебуванням судді Зеленіна В.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/9379/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Мартюк А.І., Пономаренка Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 справу № 910/9379/17 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи та оголошено перерву в розгляді справи до 25.04.2018 з метою надання сторонам уточнень щодо розрахунку заборгованості.

11.04.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач звернув увагу на те, що ним сплачено за надані послуги 164 400,00 грн., а сума заборгованості складає 176 132,65 грн., тоді як за доводами позивача та висновком суду борг складає 179 132,65 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка у поясненнях, наданих у судовому засіданні 04.04.2018, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/9379/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому, представник відповідача наголошував, що оскаржуване рішення містить помилки в розрахунку заборгованості.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО СПЕЦ ТРАНС у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.11.2016 між ТОВ ЕКО СПЕЦ ТРАНС (далі - виконавець) та ТОВ Спецкомунтехніка (далі - замовник) було укладено:

- договір № 110/ЕК-16 про надання послуг із вивезення, розміщення та утилізації великогабаритних та будівельних відходів (далі - Договір № 110/ЕК-16),

- договір № 111/ЕК-16 про надання послуг із вивезення, розміщення та знешкодження твердих побутових відходів (далі - Договір № 111/ЕК-16).

За умовами Договорів їх предметом є надання послуг збирання, вивезення, розміщення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів, а також розміщення та утилізація (захоронення) великогабаритних та будівельних відходів.

Відповідно до п. 3.2 Договорів розрахунки за надані послуги здійснюються на умовах відстрочки платежу до (не більше) 25 банківських днів з дня надання акту наданих послуг.

Пунктами 4.1, 10.1 Договору сторони передбачили строк надання послуг та дії договору: з моменту підписання до 31.12.2017 включно.

Позивач стверджує, що ним на виконання умов Договору № 110/ЕК-16 було надано відповідачу послуги на загальну суму 301 300,02 грн., що підтверджується наступними актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

- № ОУ-0000278 за листопад 2016 року на суму 34 560,00 грн.;

- № ОУ-0000152 за грудень 2016 року на суму 28 296,00 грн.;

- № ОУ-0000382 за січень 2017 року на суму 27 216,00 грн.;

- № ОУ-0000706 за лютий 2017 року на суму 25 920,00 грн.;

- № ОУ-0000878 за березень 2017 року на суму 39 084,00 грн.;

- № ОУ-0001092 за квітень 2017 року на суму 43 472,00 грн.;

- № ОУ-0001302 за травень 2017 року на суму 39 215,98 грн.;

- № ОУ-0001367 за червень 2017 року на суму 28 272,00 грн.;

- № ОУ-0001690 за липень 2017 року на суму 35 264,04 грн.

Крім того, на виконання умов Договору № 111/ЕК-16 було надано відповідачу послуги на загальну суму 39 232,63 грн., що підтверджується наступними актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

- № ОУ-0000154 за листопад 2016 року на суму 2 271,20 грн.;

- № ОУ-0000279 за грудень 2016 року на суму 2 883,20 грн.;

- № ОУ-0000383 за січень 2017 року на суму 1 026,80 грн.;

- № ОУ-0000707 за лютий 2017 року на суму 1 669,40 грн.;

- № ОУ-0000882 за березень 2017 року на суму 3 978,02 грн.;

- № ОУ-0001095 за квітень 2017 року на суму 3 692,42 грн.;

- № ОУ-0001304 за травень 2017 року на суму 7 758,79 грн.;

- № ОУ-0001368 за червень 2017 року на суму 6 806,8 грн.;

- № ОУ-0001691 за липень 2017 року на суму 9 146,00 грн.

Як стверджує позивач, відповідачем було частково оплачено надані послуги, а саме:

- за Договором № 110/ЕК-16 - 148 828,80 грн.

- за Договором № 111/ЕК-16 - 7 571,20 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за період з листопада 2016 року по липень 2017 року становить 184 132,65 грн. та складається з 152 471,22 грн. за Договором № 110/ЕК-16 та 31 661,43 грн. за Договором № 111/ЕК-16.

Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем свого обов'язку зі сплати отриманих послуг, ТОВ ЕКО СПЕЦ ТРАНС звернулося з даним позовом та просить суд стягнути з ТОВ Спецкомунтехніка на свою користь, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, прийнятих судом, 184 132,65 грн. основного боргу та 24 564,93 грн. пені.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг на загальну суму 340 532,65 грн. зокрема, за Договором № 110/ЕК-16 на суму 301 300,02 грн. та за Договором № 111/ЕК-16 на суму 39 232,63 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Апелянт звертає увагу, що акти № ОУ-0000278, № ОУ-0000152, № ОУ-0000382 та № ОУ-0000706 складені на виконання Договору № 110/ЕК-16 за період з листопада 2016 року по лютий 2017 року підписані КП Хрещатик , а отже не можуть свідчити про заборгованість відповідача за ними.

Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, з огляду на те, що, по-перше, Додаток № 1 до Договору № 110/ЕК-16 (Довідка дислокація) містить перелік об'єктів, за якими здійснюється вивезення відходів, серед яких є КП Хрещатик . По-друге, спірні акти підписані КП Хрещатик , яке, як зазначено у даних актах, діє як представник замовника - ТОВ Спецкомунтехніка . По-третє, акти затвердженні керівником ТОВ Спецкомунтехніка , містять реквізити ТОВ Спецкомунтехніка , як замовника, та посилання на Договір № 110/ЕК-16, як на правочин, у рамках якого були надані послуги.

Доказів того, що послуги за вказаними актами були надані за іншим договором суду не надано.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем у розмірі 340 532,65 грн. підтверджується матеріалами справи.

У свою чергу, відповідач оплатив надані позивачем послуги у сумі 156 400,00 грн., що підтверджується виписками з рахунків.

Враховуючи, що призначення платежу у всіх платіжних дорученнях містить посилання на оплату послуг з вивезення відходів згідно договорів № 110/ЕК-16, № 111/ЕК-16 від 01.11.2016, то позивач правомірно зарахував сплачені кошти наступним чином:

- за Договором № 110/ЕК-16 - 148 828,80 грн.

- за Договором № 111/ЕК-16 - 7 571,20 грн.

З огляду на вказане, заборгованість відповідача перед позивачем за договорами складає 184 132,65 грн. (340 532,65 - 156 400,00).

Крім того, судом першої інстанції також враховано оплату позивача у сумі 5 000,00 грн. після останнього збільшення суми позову, що у відповідності до положень п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), є підставою для припинення провадження в частині стягнення 5 000,00 грн. боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу за Договором № 110/ЕК-16 та Договором № 111/ЕК-16 за період з листопада 2016 року по липень 2017 року з ТОВ Спецкомунтехніка на користь ТОВ ЕКО СПЕЦ ТРАНС у сумі 179 132,65 грн. (340 532,65 - 156 400,00 - 5 000,00).

Крім того, посилання апелянта на помилковість та арифметичну невідповідність розрахунків суду першої інстанції колегією суддів відхиляються, оскільки у наданих апелянтом поясненнях враховано додатково платіж від 03.08.2017 на суму 3 000,00 грн., тоді як згідно виписки з рахунку даний платіж було відхилено. Доказів проведення відхиленого платежу на вказану суму суду не надано.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 24 564,93 грн. пені, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 даного Закону.

Відповідно до п. 6.7 Договору за порушення строку розрахунку за послуги замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу.

За приписом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 24 225,41 грн. Заперечень щодо даного розрахунку апелянтом не надано.

З огляду на встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача 179 132,65 грн. основного боргу та 24 225,41 грн. пені. А також про припинення провадження в частині стягнення 5 000,00 грн. основного боргу.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/9379/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка (апелянта).

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкомунтехніка залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/9379/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/9379/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

Є.Ю. Пономаренко

Повний текст рішення складено 27.04.2018