Постанова

від 19.04.2018 по справі 910/17827/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2018 р. Справа№ 910/17827/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання: Подоляк Р.Ю.

За участі представників: згідно з протоколом судового засідання від 19.04.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Тайга на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі № 910/17827/17 (суддя - Сташків Р.Б.) (повне рішення складено 04.12.2017)

за позовом Приватного акціонерного товариства Тайга

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гутар ЛТД

про дострокове розірвання договору.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Тайга звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гутар ЛТД про розірвання укладеного між сторонами договору оренди від 02.01.2002 №01/01-02, з додатковою угодою №1 від 01.04.2010, у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме у зв'язку з різкими знеціненням грошової одиниці України, інфляцією, зростанням цін та погіршенням економічної ситуації в Україні, а також, оскільки Позивач при укладенні договору розраховував на надання Відповідачем безкоштовних юридичних консультацій, які останній не надає.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі № 910/17827/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство Тайга , звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі № 910/17827/17 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача 13.03.2018 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09.1-08/980/18 від 11.04.2018 у зв'язку з перебуванням перебування судді Корсакової Г.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначений повторний автоматизований розподіл справи №910/17827/17.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2018 для розгляду справи № 910/17827/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Тарасенко К.В., суддів Іоннікової І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою від 11.04.2018 розгляд справи призначено на 19.04.2018.

19.04.2018 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Представники сторін у судове засідання з'явились та надали пояснення по суті спору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву та письмових пояснень, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

На підставі договору від 02.01.2002 №01/01-02, з додатковою угодою №1 від 01.04.2010 (далі - Договір), позивачем відповідачу в орендне користування було передано нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська (Червоноармійська), 65, другий поверх, площею 150,5 кв.м. Факт передачі приміщення в оренду підтверджується актами від 02.01.2002 та від 01.04.2010. Згідно з цими актами приміщення передавалося у користування спочатку меншою площею, але у зв'язку з укладенням додаткової угоди №1 від 01.04.2010 площу приміщення було збільшено до вищезазначеної.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі.

Форма плати за користування майном встановлюється договором найму та ст. 286 Господарського кодексу України, у ч. 3 якої зазначено, що залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово- натуральній формі. Так як, визначення орендної плати у грошово-натуральній формі, відповідає ст. 20 Закону України Про оренду державного та комунального майна , згідно якої, орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватись у натуральній або грошово-натуральній формі.

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Тобто, якщо сторони договору оренди майна, що не відноситься ані до державної, ані до комунальної власності, не передбачили те, що на цей договір не поширюється дія Закону про оренду (як це не передбачено в спірному Договорі), то на такий Договір оренди поширюється дія Закону про оренду.

Як вбачається зі змісту Договору, а саме п. 2.3., Позивач та Відповідач визначили, що орендна плата може здійснюватись, зокрема, в грошово- натуральній формі шляхом надання послуг.

Зокрема, у п. 6.5. Договору сторони погодили, що орендар надає орендодавцю першочергові юридичні консультації безкоштовно.

Таким чином, укладаючи спірний Договір, позивач виходив з того, що окрім орендних платежів він отримає безкоштовні юридичні консультації, однак, докази надання юридичних консультацій на виконання п. 6.5. Договору в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні письмові звернення позивача до відповідача за юридичними консультаціями, однак відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами факту виконання вказаних запитів, що свідчить про порушення відповідачем п. 6.5. Договору.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів зазначає, Приватне акціонерне товариство ТАЙГА виконувало умови Договору, натомість Товариство з обмеженою відповідальністю ГУТАР-ЛТД умови Договору в частині надання юридичних консультацій не виконувало.

Що, за твердженням позивача, завдало йому збитків на суму, яка була сплачена іншим особам за надання юридичних консультацій.

Згідно положень статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно бути виконаним належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна вимога міститься також у положеннях статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У свою чергу, у відповідності до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до положень статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За правилами ст. 651 Цивільного кодексу України які є загальними для розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У своїх поясненнях позивач вказує, що станом на момент укладення Договору, а саме 02.01.2002 року курс долара був: 1 долар - 5,29 гривень, у 2010 році після економічної кризи про яку зазначає суд, курс долара склав станом на 01.04.2010 року (дата укладення Додаткової угоди) - 7,92 гривень за 1 долар, що було за твердженням позивача, було допустимим при оцінюванні сплати за оренду в натурально-грошовій формі. Але станом на липень 2017 року курс 1 долара складав - понад 26 гривень, що в 6,5 раз перевищило орендну плату встановлену в 2002 році.

Враховуючи постійне зростання індексу інфляції впродовж 2002-2017 років, а також падіння курсу національної грошової одиниці по відношенню до іноземних валют, майже у два рази збільшилася ціни не тільки на орендну плату, а і на комунальні платежі, при такому курсі долара ПрАТ ТАЙГА кожного місяця зазнає значних збитків.

З метою встановлення ринкової вартості оренди, ПрАТ ТАЙГА було замовлено експертизу. Висновок Про ринкову вартість оренди 1 м 2 майна (торгових приміщень та офісних приміщень) по вулиці Велика Васильківська (Червоноармійська) у м. Києві від 12 липня 2017 р., складений ТОВ КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ ЦЕНТР ОЦІНКИ було залучено до матеріалів справи.

Відповідно до вказаного висновку, середня ринкова вартість оренди 1 м 2 торгівельних приміщень складає - 711,65 грн., а середня ринкова вартість оренди 1 м 2 офісних приміщень складає - 251,22 грн., що свідчить, що орендна плата за 1 м 2 торгівельних приміщень суттєво змінилася і, отже істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями щодо внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати та про розірвання Договору оренди у зв'язку з недосягненням згоди щодо внесення змін до Договору, копії листів та проектів додаткових угод наявні в матеріалах справи, однак зміни до Договору сторонами так і не було внесено.

За приписами ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що сторони не могли передбачити кризові процеси, які відбулись у період дії договору впродовж 2002-2017 років, на вказані обставини сторони вплинути не могли, однак позивач, з метою мінімізації вказаних впливів звертався до відповідача з метою приведення ціни Договору до економічно обґрунтованої, однак відповідач не погодив укладення змін до Договору, більш того, відповідач не виконував вимоги Договору в частині надання юридичних консультацій, що вбачається, в тому числі зі змісту укладеного між сторонами Договору та навіть з форми позовної заяви у даній справі.

Враховуючи обставини справи, позивач в даній ситуації позбавлений права на отримання прибутку від підприємницької діяльності шляхом використання власного майна, яке передбачено ст.320 Цивільного кодексу України Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємнииької діяльності, крім випадків , встановлених законом , підприємницька діяльність відповідно до ст. 1 Закону України Про підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством, отже наявність Договору оренди має передбачати отримання прибутку, однак, враховуючи, що ціна Договору є економічно необґрунтованою, фактично позбавлений вказаної можливості.

Зі змісту Договору чи звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин які є предметом спору несе заінтересована сторона.

Враховуючи наведені обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Тайга на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі № 910/17827/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі № 910/17827/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4. Розірвати Договір оренди нежитлового приміщення № 01/01-02 від 02 січня 2002 року, укладений між Приватним акціонерним товариством Тайга та Товариством з обмеженою відповідальністю Гутар-ЛТД .

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гутар ЛТД (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, оф 240, код ЄДРПОУ 21458915) на користь Приватного акціонерного товариства Тайга (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 65, код ЄДРПОУ 13685175) 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви та 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста грн. 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

7. Матеріали справи № 910/17827/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст складено та підписано 26.04.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко