Рішення

від 19.04.2018 по справі 372/1324/16-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1324/16-ц

Провадження № 2-22/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Котляр Ю.В.,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу № 372/1324/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна в натурі між співвласниками,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить виділити їй в натурі, згідно з варіантом № 2 розподілу земельної ділянки (який є додатком № 2 до висновку експерта з результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 19.01.2018 року за № 16832/16-43/16400-16402/17-43), 1/3 частину земельної ділянки площею 0,1879 га, яка розташована по вул. Першотравневій, 12 у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223187701:01:002:0035, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що буде складати 0,0626 га, яка належить позивачу на праві спільної часткової власності на підставі договору дарування 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку без виділу її в натурі, посвідченого 05.12.2015 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, реєстраційний номер 2432, та припинити право спільної часткової власності відповідача ОСОБА_4 на 1/3 частину даної земельної ділянки; припинити право спільної часткової власності позивача на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Першотравневій, 12, у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області; стягнути з відповідача грошову компенсацію у розмірі 26537 грн.; та стягнути з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору, оплату експертизи і правничої допомоги у загальній сумі 16578 грн. 10 коп. Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначила, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.12.2014 року, посвідченого державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 отримали спадщину після смерті їхньої матері ОСОБА_9 - по 1/3 частині житлового будинку, що знаходиться у с. Старі Безрадичі по вул. Першотравневій, 12, загальною площею 45,3 м 2 , житловою площею 19,3 м 2 з сараями Б та В, убиральнею Г, воротами № 1, огорожею № 2 та колодязем № 3. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.12.2014 року, посвідченого державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 отримали спадщину після смерті їхньої матері ОСОБА_9 - по 1/3 частині земельної ділянки, площею 0,1879 га, кадастровий номер 3223187701:01:002:0035, що що знаходиться в с. Старі Безрадичі, вул. Першотравнева, 12, Обухівського району, Київської області, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У подальшому, 05.12.2015 року, ОСОБА_8 подарував позивачу 1/3 частину належного йому житлового будинку, що знаходиться у с. Старі Безрадичі по вул. Першотравневій, 12, а також подарував 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,1879 га, кадастровий номер 3223187701:01:002:0035, що знаходиться в с. Старі Безрадичі, вул. Першотравнева, 12, Обухівського району, Київської області, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Позивач бажає визначити свою частину земельної ділянки в натурі з метою її забудови чи використання для сільськогосподарських потреб, однак позбавлена такої можливості так як належна їй частина земельної ділянки не виділена із спільної часткової власності в натурі на місцевості, у досудовому порядку це питання з відповідачем врегулювати не вдалося, тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав вказаних в позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, та просив відмовити позивачу у їх задоволенні. Також представник відповідача зазначив, що відповідач не зможе сплатити грошову компенсацію вартості частки позивача у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, і задоволення даної позовної вимоги обмежить права відповідача.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.12.2014 року, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 належить по 1/3 частки житлового будинку, що знаходиться в с. Старі Безрадичі вул. Першотравнева, буд. 12, Обухівського району, Київської області, що належав померлій ОСОБА_9

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.12.2014 року, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 належить по 1/3 частки земельної ділянки площею 0,1879 га, кадастровий номер 3223187701:01:002:0035, що знаходиться в с. Старі Безрадичі, вул. Першотравнева, 12, Обухівського району, Київської області, що належала померлій ОСОБА_9

05.12.2015 року ОСОБА_8 подарував ОСОБА_3 1/3 частку житлового будинку за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Старі Безрадичі, вул. Першотравнева, 12, що підтверджується копією договору дарування 1/3 частки у праві власності на житловий будинок, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5Р, зареєстровано в реєстрі за № 2436.

05.12.2015 року ОСОБА_8 подарував ОСОБА_3 1/3 частку земельної ділянки площею 0,1879 га, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Старі Безрадичі, вул. Першотравнева, 12, кадастровий номер 3223187701:01:002:0035, що підтверджується копією договору дарування 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку без виділу її в натурі, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5Р, зареєстровано в реєстрі за № 2432.

27.02.2016 року ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_4 1/3 частку житлового будинку № 12, розташованого по вул. Першотравневій в с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, що підтверджується копією договору дарування 1/3 частки житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 1-478.

27.02.2016 року ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_4 1/3 частку земельної ділянки площею 0,1879 га, кадастровий номер 3223187701:01:002:0035, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, вул. Першотравнева, 12, що підтверджується копією договору дарування 1/3 частки земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 1-477.

Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №16832/16-43/16400-16402/17-43 від 19.01.2018 року, запропоновано 2 варіанта розподілу земельної ділянки по вул. Першотравнева, 12 в с. Старі Безрадичі, Обухівського району Київської області в частках 1/3 та 2/3, з урахуванням договорів дарування. Розділити житловий будинок по вул. Першотравнева, 12 в с. Старі Безрадичі, Обухівського району Київської області між співвласниками з ідеальними частками 1/3 та 2/3, загальною площею 45,3 кв.м., житловою площею 19,3 кв.м. з сараями Б та В , убиральнею Г , воротами №1, огорожею №2 та колодязем питним №3, виявилося не можливим.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України .

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України , кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3, 4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Протоколу № 1 Конвенції передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.355 ЦK України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст. 356 ЦК України , як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У частині 1 статті 346 ЦК України, наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту частини 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1,2 ст. 364 ЦK України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

В силу положень ст.ст. 21, 24 Конституції України , ст.ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи із цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом.

У відповідності до ч.1 ст. 365 ЦК України , право особи на частку у спільному майні може бути припинено рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників та членам його сім ї.

Всі зазначені підстави суд визнає актуальними у даному спорі.

Згідно з ч.2 ст. 365 ЦК України , суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1, 3 частини співвласника та членам його сім'ї.

При цьому слід також враховувати, що в силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України , статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом.

Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

З правового висновку зазначеного у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року, вбачається, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбачених пунктами 13 частини першої статті 365 ЦК України , за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника і членам його сім ї, а також у разі попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, з врахуванням закріплених в п. 6 ст. З ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суд має встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України: чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Окрім того, з положень ч.2 ст. 364, 358 ЦК України не випливає обов'язок співвласника сплатити грошову або іншу матеріальну компенсацію вартості частки іншого співвласника, який бажає виділу.

Одночасно відповідно до ч.4 та ч.5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач не бажає сплатити позивачу грошову компенсацію за її частку будинку.

Таким чином, оскільки відповідач не дала згоду викупити у позивача її частку будинку у праві власності, тому примушувати її до цього є також порушення її прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку при відсутності тих юридично важливих обставин, які передбачені диспозицією зазначеної правової норми, зокрема, при відсутності перешкоджання з її боку користуватися житлом, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про припинення права спільної часткової власності позивача на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, та про стягнення з відповідача грошової компенсацію у розмірі 26537 грн. на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки між сторонами у справі не досягнуто згоди щодо фактичного здійснення їх права спільної часткової власності на вказану земельну ділянку, тому наявні правові підстави для виділу позивачу в натурі частки із майна, зокрема спірної земельної ділянки, що є у їх спільній частковій власності, за запропонованим висновком експерта варіантом №2, в якому враховано як збереження ідеальної частки сторін у спірній земельній ділянці, так і можливість нормального користування сторонами земельною ділянкою, також підлягає і задоволенню і вимога про стягнення половини судових витрат.

Відповідно ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору в сумі 551 грн. 20 коп., оплату експертизи 5119 грн. 65 коп. і правничої допомоги на суму 2000 грн. 00 коп., а всього 7670 грн. 85 коп .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 19, 78-81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, 319 , 356 , 357 , 358 , 361 , 368 , 370 , 372 , 391 ЦК України , ст. 120 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна в натурі між співвласниками, задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_3 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в натурі, згідно з варіантом № 2 розподілу земельної ділянки (який є додатком № 2 до висновку експерта з результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 19.01.2018 року за № 16832/16-43/16400-16402/17-43), 1/3 частину земельної ділянки площею 0,1879 га, яка розташована по вул. Першотравневій, 12 у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223187701:01:002:0035, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що буде складати 0,0626 га, яка належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності на підставі договору дарування 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку без виділу її в натурі, посвідченого 05.12.2015 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, реєстраційний номер 2432, а саме: від точки Б до очки В - 28,7 м, від точки Б до точки Б1 - 23,0 м, від точки Б1 до точки В1 - 27,82 м, від точки В1 до точки В - 22,0 м, решту 2/3 частини земельної ділянки залишити ОСОБА_4, а саме: від точки А до точки Б1 - 50,28 м, від точки Б1 до точки В1 - 27,82 м, від точки В1 до точки Г - 52,88 м, від точки Г до точки А - 28,21м.

Стягнути з ОСОБА_4 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 551 грн. 20 коп., оплату експертизи 5119 грн. 65 коп. і правничої допомоги на суму 2000 грн. 00 коп., а всього стягнути 7670 грн. 85 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.04.2018р.

Суддя: