Постанова

від 05.09.2018 по справі 372/1324/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1324/16-ц Головуючий у І інстанції Потабенко Л. В. Провадження № 22-ц/780/3183/18 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П. Категорія 46 05.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Жубри С.О., Сержанюка А.С.,

секретар судового засідання: Вергелес О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 квітня 2018 року у складі судді Потабенко Л.В. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі між співвласниками, припинення права спільної часткової власності, стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи її тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 грудня 2014 року, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримали спадщину після смерті їхньої матері ОСОБА_6 - по 1/3 частині житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 загальною площею 45,3 м 2 , житловою площею 19,3 м 2 з сараями Б та В, убиральнею Г, воротами №1, огорожею №2 та колодязем №3. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 грудня 2014 року, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримали спадщину після смерті їхньої матері ОСОБА_6 - по 1/3 частині земельної ділянки, площею 0,1879 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться в АДРЕСА_1 Обухівського району, Київської області, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У подальшому, 05 грудня 2015 року, ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 1/3 частину належного йому житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 а також подарував 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,1879 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться в АДРЕСА_1 Обухівського району, Київської області, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. ОСОБА_3 бажає визначити свою частину земельної ділянки в натурі з метою її забудови чи використання для сільськогосподарських потреб, однак позбавлена такої можливості, так як належна їй частина земельної ділянки не виділена із спільної часткової власності в натурі на місцевості, у досудовому порядку це питання з ОСОБА_2 врегулювати не вдалося, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Тому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив суд: - виділити їй - ОСОБА_3 в натурі, згідно з варіантом № 2 розподілу земельної ділянки (який є додатком № 2 до висновку експерта з результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 19 січня 2018 року за № 16832/16-43/16400-16402/17-43), 1/3 частину земельної ділянки площею 0,1879 га, яка розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що буде складати 0,0626 га, яка належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності на підставі договору дарування 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку без виділу її в натурі, посвідченого 05 грудня 2015 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р., реєстраційний номер 2432, та припинити право спільної часткової власності відповідача ОСОБА_2 на 1/3 частину даної земельної ділянки; - припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 - стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 26537,00 грн.; - стягнути з ОСОБА_2 понесені судові витрати на сплату судового збору, оплату експертизи і правничої допомоги у загальній сумі 16578,10 грн.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 квітня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Виділено ОСОБА_3 в натурі, згідно з варіантом № 2 розподілу земельної ділянки (який є додатком № 2 до висновку експерта з результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 19 січня 2018 року за № 16832/16-43/16400-16402/17-43), 1/3 частину земельної ділянки площею 0,1879 га, яка розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що буде складати 0,0626 га, яка належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності на підставі договору дарування 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку без виділу її в натурі, посвідченого 05 грудня 2015 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р., реєстраційний номер 2432, а саме: від точки Б до очки В 28,7 м, від точки Б до точки Б1 23,0 м, від точки Б1 до точки В1 27,82 м, від точки В1 до точки В 22,0 м, решту 2/3 частини земельної ділянки залишено ОСОБА_2, а саме: від точки А до точки Б1 50,28 м, від точки Б1 до точки В1 27,82 м, від точки В1 до точки Г 52,88 м, від точки Г до точки А 28,21 м.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 551,20 грн., оплату експертизи 5119,65 грн. і правничої допомоги на суму 2000,00 грн., а всього стягнуто 7670,85 грн..

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що земельна ділянка площею 0,1253 га, що залишилася у її власності, фактично зменшилась на ту площу, на якій розташовані належні ОСОБА_3 1/3 частина житлового будинку. Вважає, що оскільки існує неможливість поділу житлового будинку, то неможливо і вирішити питання про виділ в натурі 1/3 частини земельної ділянки.

ОСОБА_3 надала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2, у якому просила скасувати судове рішення частково в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про їх задоволення. Також, просила змінити судове рішення в частині визначення меж та розмірів земельних ділянок, і визначити їх згідно зі схемою поділу спірної земельної ділянки, складеною ТОВ Компанія Земельні справи , за варіантом №2.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, і задовольняючи позовні вимоги про виділ ОСОБА_3 в натурі 1/3 частини земельної ділянки площею 0,1879 га та припинення права спільної часткової власності відповідача ОСОБА_2 на 1/3 частину даної земельної ділянки, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що між сторонами у справі не досягнуто згоди щодо фактичного здійснення їх права спільної часткової власності на вказану земельну ділянку, тому наявні правові підстави для виділу позивачу в натурі частки із майна, зокрема спірної земельної ділянки, що є у їх спільній частковій власності, за запропонованим висновком експерта варіантом №2, в якому враховано як збереження ідеальної частки сторін у спірній земельній ділянці, так і можливість нормального користування сторонами земельною ділянкою.

Вирішуючи даний спір, і відмовляючи у задоволенні позовних вимог про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/3 частину житлового будинку та стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі 26537,00 грн., суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач не дала згоду викупити у позивача її частку будинку у праві власності, тому примушувати її до цього є також порушення її прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку при відсутності тих юридично важливих обставин, які передбачені диспозицією зазначеної правової норми, зокрема, при відсутності перешкоджання з її боку користуватися житлом.

Однак, такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/3 частину житлового будинку та стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі 26537,00 грн..

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про виділ ОСОБА_3 в натурі 1/3 частини земельної ділянки площею 0,1879 га та припинення права спільної часткової власності відповідача ОСОБА_2 на 1/3 частину даної земельної ділянки та стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 грудня 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належала 1/3 частка житлового будинку кожному, що знаходиться в АДРЕСА_1 що належав померлій ОСОБА_6.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 грудня 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належало по 1/3 частки земельної ділянки площею 0,1879 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться в АДРЕСА_1 Обухівського району Київської області, що належала померлій ОСОБА_6.

05 грудня 2015 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 1/3 частку житлового будинку за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1 що підтверджується копією договору дарування 1/3 частки у праві власності на житловий будинок, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р., зареєстровано в реєстрі за №2436.

05 грудня 2015 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 1/3 частку земельної ділянки площею 0,1879 га, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1, що підтверджується копією договору дарування 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку без виділу її в натурі, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р., зареєстровано в реєстрі за №2432.

27 лютого 2016 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 що підтверджується копією договору дарування 1/3 частки житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області, зареєстровано в реєстрі за №1-478.

27 лютого 2016 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 1/3 частку земельної ділянки площею 0,1879 га, кадастровий номер НОМЕР_1, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору дарування 1/3 частки земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області, зареєстровано в реєстрі за №1-477.

За результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, призначеної судом першої інстанції, було складено висновок експерта №16832/16-43/16400-16402/17-43 від 19 січня 2018 року, відповідно до якого було запропоновано 2 варіанта розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в частках 1/3 та 2/3, з урахуванням договорів дарування. Розділити житловий будинок по АДРЕСА_1 між співвласниками з ідеальними частками 1/3 та 2/3, загальною площею 45,3 кв.м., житловою площею 19,3 кв.м. з сараями Б та В , убиральнею Г , воротами №1, огорожею №2 та колодязем питним №3, виявилося неможливим.

По першому варіанту розподілу земельної ділянки площею 0,1879 га, кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 співвласнику з часткою 1/3 належить житловий будинок та надвірні будівлі загальною вартістю 7961,00 грн. Грошова компенсація другому співвліснику з часткою 2/3 становить 53074 грн.

По другому варіанту розподілу земельної ділянки площею 0,1879 га, кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 співвласнику з часткою 2/3 належить житловий будинок та надвірні будівлі загальною вартістю 79611,00 грн. Грошова компенсація першому співвліснику з часткою 1/3 становить 26537,00 грн. (т.1 а.с.169-зворот)

Відповідно до положень ч.ч.1, 3, 4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.355 ЦK України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст.358 ЦК України правоспільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч.1,2 ст.364 ЦK України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, при вирішенні даного спору в частині припинення права власності на 1/3 частину житлового будинку та стягнення компенсації суд першої інстанції вірно виходив з того, що припинити право відповідача ОСОБА_2 на 1/3 частину земельної ділянки, що перебуває у спільному майні не є можливим, у зв`язку із тим, що таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам відповідача ОСОБА_2, оскільки остання не надала своєї згоди на стягнення з неї компенсації вартості 1/3 частини житлового будинку.

По-перше, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до другого варіанту поділу земельної ділнки за експертним висновком, 1/3 частина житлового будинку та 2/3 частини житлового будинку перебувають на 2/3 частинах земельної ділянки ОСОБА_2, які експерт пропонує виділити останній.

По-друге, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами ОСОБА_2, викладеними у апеляційній скарзі, і вважає, що земельна ділянка, що залишилася у власності ОСОБА_2, фактично зменшилась на ту площу, на якій розташована належна ОСОБА_3 1/3 частина житлового будинку, чим порушуються її права, розподілом запропонованим експертом по другому варіанту.

По-третє, при виділенні земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_6, спірна земельна ділянка була виділена для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 Відповідно до висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи судовий експерт вказав, що спірний будинок поділити в натурі неможливо.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Таким чином, суд першої інстанції, у порушення норм ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, виділив позивачу 1/3 частину земельної ділянки, оскільки 1/3 частина житлового будинку, що належить позивачу, не знаходиться на виділеній їй у натурі земельній ділянці.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції в частині виділу 1/3 частини земельної ділянки в натурі порушує права ОСОБА_2 на володіння, користування та розпорядження належною їй частиною (2/3) земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про задоволення позовних вимог про виділ ОСОБА_3 в натурі 1/3 частини земельної ділянки площею 0,1879 га, і не застосував до правовідносин положення ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України.

Також суд апеляційної інстанції вважає, що виділ 1/3 частини земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що перебуває у спільній частковій власності, не є можливим відповідно до наявних варіантів у висновку експерта, оскільки ОСОБА_3 можливо виділити лише ту частину земельної ділянки, що розміщена безпосередньо під належній їй 1/3 частині будинку. Тому позовні вимоги про виділ в натурі частини земельної ділянки не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин суд вважає за можливе здійснити зміну розподілу судових витрат, і відмовити позивачу у стягненні з відповідача на його користь судових витрат, що полягали у сплаті позивачем судового збору, витрат на проведення експертизи та правову допомогу.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про виділ в натурі частини земельної ділянки та стягнення судових витрат ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 квітня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про виділ в натурі частини земельної ділянки та стягнення судового збору скасувати, і ухвалити новее судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 07 вересня 2018 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіС.О. Журба А.С. Сержанюк