Ухвала

від 26.04.2018 по справі 907/1215/15

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 907/1215/15

Провадження № 12-106гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Уркевича В. Ю.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 907/1215/15 Господарського суду Закарпатської області за позовом Приватного комерційного підприємства Ресурс-Захід до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради та Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання незаконним (недійсним) та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання незаконним (недійсним) і скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за касаційними скаргами Виконавчого комітету Ужгородської міської ради й ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2017 року (головуючий суддя Дубник О. П., судді Хабіб М. І., Скрипчук О. С.) та

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року Приватне комерційне підприємство Ресурс-Захід (далі - ПКП Ресурс-Захід ) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі - Виконком) та Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород про визнання незаконним (недійсним) та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що судовим рішенням у адміністративній справі № К/800/2692/13 було визнано протиправним і скасовано пункт 1.33 рішення Виконкому від 28 квітня 2010 року № 105, на підставі якого проведено реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, та оформлено відповідне свідоцтво про право власності на нерухоме майно, тому, за твердженням позивача, наявні підстави для задоволення позову про задоволення зазначених позовних вимог у цій справі.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Господарський суд Закарпатської області рішенням від 19 червня 2017 року в задоволенні позову відмовив.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, враховуючи позицію позивача щодо необхідності вирішення цього спору в порядку господарського судочинства за визначеного ним суб'єктного складу, зазначив про наявність підстав для відмови у задоволенні позову з огляду на неналежність суб'єктного складу сторін у цій справі, оскільки спірне свідоцтво про право власності, видане на підставі скасованого рішення Виконкому, є правовстановлюючим документом, який посвідчує право власності ОСОБА_3 (третьої особи) на нерухоме майно й з моменту державної реєстрації цього права саме ОСОБА_3 є особою, майнові права якої оспорюються, і, як наслідок, має бути належним відповідачем у цій справі. При цьому суд першої інстанції вказав на відсутність у нього можливості самостійно залучити до участі в цій справі особу, майнові права якої оспорюються, з огляду на заперечення позивача та необхідність дотримання принципу диспозитивності щодо звернення з позовом.

Львівський апеляційний господарський суд постановою від 11 жовтня 2017 року рішення Господарського суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року скасував і прийняв нове рішення, яким позов задовольнив повністю. Визнав незаконними (недійсними) та скасував свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 травня 2010 року, видане Виконкомом ОСОБА_3, та відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18 травня 2010 року, внесений Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода , а також стягнув з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору.

Обґрунтовуючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки відповідно до рішення Виконкому від 24 лютого 2010 року № 48 Про реєстрацію права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна позивач є законним власником 68-квартирного буднику, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, то видане ОСОБА_3 свідоцтво про власності на одну з квартир у цьому будинку на підставі скасованого судом у подальшому пункту 1.33 рішення Виконкому, а також відповідний запис про державну реєстрацію права власності на цю квартиру, є незаконними і підлягають скасуванню, як належний спосіб поновлення порушених прав позивача.

30 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2017 року, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року залишити без змін.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що спір про майнові права фізичної особи мав вирішуватися в порядку цивільного судочинства, оскільки з моменту державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно саме ОСОБА_3 є належним власником цього майна, а звідси - й належним відповідачем у цій справі, тому, враховуючи суб'єктний склад учасників у цій справі, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

Разом із тим 13 листопада 2017 року Виконком звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій також просив скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2017 року, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року залишити в силі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки ним не враховано, що позовна вимога про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно мала б бути пред'явлена до ОСОБА_3 безпосередньо як до відповідача, тому предметом спору в цій справі є цивільне право фізичної особи, а справа повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції цього Закону касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 лютого 2018 року поновив Виконкому строк на касаційне оскарження зазначеного судового рішення та відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами Виконкому та ОСОБА_3, а ухвалою від 04 квітня 2018 року - передав справу разом зі згаданими касаційними скаргами на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з огляду на те, що підставою оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2017 року є порушення ним правил суб'єктної юрисдикції.

Відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Оскільки Виконком оскаржує постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2017 року з підстави порушення ним правил суб'єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.

Відповідно до частини першої статті 301 Господарського процесуального кодексу України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина третя статті 301 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, то з огляду на викладене справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням її учасників.

За приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання, повинна містити, зокрема, вказівку про те, що участь особи не є обов'язковою. Отже, явка учасників справи та їх участь у судовому засідання не є обов'язковою.

Ураховуючи наведене та керуючись частиною другою статті 120, частиною другою статті 121, статтею 234, частинами першою та третьою статті 301, частиною шостою статті 302, частиною четвертою статті 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу № 907/1215/15 Господарського суду Закарпатської області за позовом Приватного комерційного підприємства Ресурс-Захід до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради та Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання незаконним (недійсним) та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання незаконним (недійсним) і скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за касаційними скаргами Виконавчого комітету Ужгородської міської ради й ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2017 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 30 травня 2018 року о 14 год. 30 хв. у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов'язковою.

4. Направити учасникам справи копії цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Ю. Уркевич Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко С. В. Бакуліна Н. П. Лященко Д. А. Гудима О. Б. Прокопенко В. І. Данішевська І. В. Саприкіна О. С. Золотніков О. М. Ситнік В. С. Князєв О. С. Ткачук О. Г. Яновська