Рішення

від 23.04.2018 по справі 921/49/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/49/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

при секретарі судового засідання Онуфрієнко М.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства «Орендне підприємство «Іванівське» , с. Іванівка, Теребовлянський р-н, Тернопільська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Повшам-КЛ» , м. Чортків, вул.Копичинецька, 124 «Є» , Чортківський р-н, Тернопільська область

про: стягнення основного боргу в сумі 36172 грн., інфляційних нарахувань згідно ст. 625 ЦК України в сумі 9027 грн. 44 коп, нарахування 3% річних згідно ст. 625 ЦК України в сумі 1810 грн. 58 коп., пені в розмірі 11632 грн. 52 коп, що разом складає 58642 грн. 44 коп. (з врахуванням Заяви про уточнення та збільшення позовних вимог №49 від 11.04.2018)

За участю представників:

-позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність №15 від 26.01.2018

-відповідача: ОСОБА_2М - керівник, довідка АА №817088 з ЄДРПОУ, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.02.2018 за №1003603417 станом на 12.02.2018

В порядку ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ2OUG2JD8041829 Е2.

Суть справи.

Приватне підприємство «Орендне підприємство «Іванівське» звернулось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Повшам-КЛ» про стягнення 45759,64 грн заборгованості, з яких: основний борг - 36172,00 грн., інфляційні нарахування -7959,90 грн., штрафні санкції - 1627,74 грн.

Ухвалою суду від 22.02.2018 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 19.03.2018 на 12 год 00 хв.

Ухвалою суду від 19.03.2018, від 04.04.2018 підготовче засідання було відкладено відповідно на 04.04.2018 на 11 год 30 хв, на 13.04.2018 на 12 год. 00 хв. керуючись п.3 ч.2 ст.183 ГПК України.

Ухвалою суду від 13.04.2018 прийнято Заяву позивача про уточнення та збільшення позовних вимог №49 від 11.04.2018, згідно якої ПП «Орендне підприємство «Іванівське» , просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Повшам-КЛ» 58642,44 грн заборгованості, з яких: основний борг - 36172,00 грн., інфляційні нарахування -9027,44 грн., 3% річних в сумі 1810,58 грн. та (з врахуванням наявності укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №15/01 від 15.01.2015) пеня в розмірі 11632,52 грн., а також постановлено, що в подальшому справа буде розглядатись з врахуванням зазначеного.

Ухвалою суду від 13.04.2018 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2018 на 16 год. 30 хв.

В судове засідання 23.04.2018 представник позивача з'явився.

Представник позивача позовні вимоги з врахуванням Заяви про уточнення та збільшення позовних вимог №49 від 11.04.2018 підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позов №96/16 від 27.03.2018 , а саме:

15.01.2015 року між ОСОБА_3 Повшам-КЛ м. Тернопіль, вул. Чумацька 37а/11 (код 38739922) та ПОП Іванівське с. Іванівка, Теребовлянського р-н. Тернопільської області (код 00953668) було укладено договір купівлі - продажу №15/01 (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1 умов Договору ПОП Іванівське зобов'язується передати у власність для забою, а ОСОБА_3 Повшам-КЛ прийняти та оплатити товар (велику рогату худобу) в строк та на умовах, зазначених в даному Договорі.

Відповідно до п. 1.2 Договору, Поставка товару проводиться Продавцем у відповідності до заявок. Заявка обов'язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості.

Враховуючи даний пункт договору ОСОБА_3 Повшам -КЛ було направлено на адресу ПОП Іванівське заявку (розрахункову відомість №Пв-0000419 від 30.06.2016 року) з розрахунком кількості, статево-вікової групи тварин необхідної для забою, та приблизну ціну за вказаний товар.

Відповідно до даної заявки ПОП Іванівське не здійснило поставки товару, а саме ВРХ.

Відповідно до п. 3.2 Договору факт передачі товару у власність ОСОБА_3 Повшам- КЛ оформляється Сторонами шляхом підписання двостороннього Акта прийому - передачі товару або видаткової накладної, які підписуються обома Сторонами у момент прийняття-передачі Товару.

У позовній заяві № 14 від 26.01.2018 року Позивачем ПОП Іванівське зазначається, що Відповідачем ОСОБА_3 Повшам-КЛ не оплачено накладної №181 від 30.06.2016 року в кількості 5 (п'ять) голів на загальну суму 36 172 грн., та здійснюється посилання на розрахункову відомість №Пв-0000419 від 30.06.2016 року та долучає відповідну накладну та розрахункову відомість.

Проте відповідно до наявних у ОСОБА_3 Повшам-КЛ документів на ВРХ в кількості 5 (голів) 30.06.2016 року від ПОП Іванківського не поступало.

Відповідно до долученої до позовної заяви накладної № 181 від 30.06.2016 року в графі прийняв відсутній підпис керівника ОСОБА_3 Повшам-КЛ . який відповідно до статуту та виписки з ЄДРПОУ єдиний наділений правом підпису від імені ОСОБА_3 Повшам-КЛ та відсутній відтиск круглої печатки ОСОБА_3 Повшам-КЛ , що грубо порушує норму ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, відповідно до Витягу №1619184500384 від 19.05.2016 року з реєстру платників податку на додану вартість ОСОБА_3 Повшам-КЛ являється платником ПДВ з 01.05.2016 року.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку на додану вартість (далі - ПДВ) - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі - ПН/РК), складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-для ПН/РК. складених з 16 по останній календарний день(включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця. наступного за місяцем, в якому вони складені .

А тому, твердження Позивача не відповідає дійсності з тих підстав, що станом на сьогодні відповідно до витягів з Єдиного реєстру податкових накладних за період з

30.06.2016 року по 15.07.2016 року включно. Позивачем ПОП Іванівське не була зареєстрована податкова накладна в користь відповідача ОСОБА_3 Повшам-КЛ на суму 36172 грн., з яких 6028,66 ПДВ.

Одночасно відповідач звертає увагу суду, що твердження позивача в частині штрафних санкцій не відповідає умовам Договору та порушує норми ст.232 п. 6 Господарського кодексу, а саме нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. А тому, заявлений Позивачем розрахунок штрафних санкцій грубо порушує вимоги господарського законодавства.

Враховуючи вище зазначене, ОСОБА_3 Повшам-КЛ вважає, що вимоги Позивача є безпідставні та документально не підтвердженні, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

15 січня 2015 року між Приватним підприємством «Орендне підприємство «Іванівське» , надалі - Продавець, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Повшам-КЛ» , надалі Покупець, з іншої сторони, було укладено Договір купівлі-продажу №15/01 (надалі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (велику рогату худобу) в строк та на умовах, зазначених у даному Договорі (п. 1.1 р. 1 Договору).

Згідно п. 1.2 р. 2 Договору, поставка товару проводиться Продавцем у відповідності до заявок. Заявка обов'язково повинна містити дані щодо асортименту, кількості.

Загальна вартість товару за Договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну на кожну партію товару. Накладна є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1 р. 2 Договору).

Згідно п. 3.1 р. 3 Договору, товар доставляється (перевозиться) силами та засобами Продавця.

Факт передачі товару у власність Покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання двостороннього Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної, які підписуються обома Сторонами у момент приймання-передачі товару (пункт 3.2 розділу 3 Договору).

У відповідності до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Договору, відповідно, вартість товару та загальна ціна Договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних, які надані на підставі Договору; Покупець проводить оплату за поставлений товар на умовах відстрочки платежу протягом 30 (тридцять) робочих днів від дня відвантаження товару; оплата проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, або готівкою в касу підприємства.

Згідно п. 5.1 р. 5 Договору, якість товару повинна відповідати чинним державним стандартам.

Якість товару підтверджується ветеринарним свідоцтвом, по формі №1, та Паспортом Великої рогатої худоби (пункт 5.2 розділу 5 Договору).

За приписами п. 6.1 р. 6 Договору №15/01 від 15 січня 2015 року, даний Договір укладено при повному взаєморозумінні сторонами предмета Договору; з моменту укладання даного Договору всі домовленості, досягнуті раніше в усній чи письмовій формі, втрачають силу.

Згідно п. 7.1 р. 7 Договору, сторона, яка несвоєчасно виконує свої грошові зобов'язання відповідно до умов даного Договору, сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежів.

У відповідності до п. 9.1 та 9.2 Договору купівлі-продажу № 15/01 від 15 січня 2015 року, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року з дати підписання Договору; при відсутності заперечень з боку однієї із сторін, Договір вважається пролонгованим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах. У випадку невиконання Покупцем умов Договору в частині взаєморозрахунків, строк дії Договору продовжується до повного його виконання.

З наявних матеріалів справи, зокрема, Доповнень відповідача № без номера від 10.04.2018 до відзиву на позовну заяву ПП "Іванівське" №14 від 26.01.2018 (а.с.118) та письмових пояснень №47 від 11.04.2018 позивача вбачається, що правовідносини сторін за Договором №15/01 від 15.01.2015 тривали протягом 2016 року. Відомості про звернення однієї із сторін в порядку, передбаченому п. 9.1 р 9 Договору із запереченням про продовження строку даного правочину матеріали справи не містять. Наведене, свідчить про те, що станом на день розгляду спору в суді зазначений договір є чинним (про що не заперечується також представниками сторін в ході розгляду справи).

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями ГПК України є предметом регулювання Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Згідно п. 1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу , згідно якого, в силу ст.655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Предметом судового розгляду у даній справі (з врахуванням прийнятої судом Заяви позивача про уточнення та збільшення позовних вимог №49 від 11.04.2018), є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 58642,44 грн., з яких: основний борг - 36172,00 грн., інфляційні нарахування -9027,44 грн., 3% річних в сумі 1810,58 грн. та пеня в розмірі 11632,52 грн.

Підставою позову (з врахуванням прийнятої судом Заяви позивача про уточнення та збільшення позовних вимог №49 від 11.04.2018), позивачем визначено порушення відповідачем зобов'язань за Договором №15/01 від 15.01.2015 щодо оплати за поставлений йому товар (худобу). Зокрема, за твердженням представника ПП "Орендне підприємство "Іванівське" (позивач), на виконання умов укладеного договору передано відповідачу, згідно розрахункової відомості № Пв-0000419 від 30.06.2016, виданої відповідачем та видаткової накладної №181 від 30.06.2016 на суму 36 172 грн 00 коп велику рогату худобу в кількості 5 голів. Станом на 22.02.2018 (дата відкриття провадження у справі) заборгованість ОСОБА_3 "Повшам - КЛ" перед Підприємством позивача становить 36 172 грн 00 коп.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів;

3)показаннями свідків

(ч.2 ст.73 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 ГПК України).

Оцінивши на предмет належності, допустимості та достовірності подані позивачем докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також подані відповідачем докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, при цьому виходячи із наступного.

В ході розгляду справи судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу №15/01 від 15 січня 2015 року позивач здійснював поставку великої рогатої худоби відповідачу, а відповідач оплачував за поставлений товар позивачу, про що свідчить, зокрема, Акт звіряння взаємних розрахунків за період: січень 2016 р.- жовтень 2017 р. між ТОВ Повшам - КЛ і Приватно-орендним підприємством Іванівське (належним чином засвідчена копія Акту звіряння додано позивачем до позовної заяви та знаходиться в матеріалах справи, а.с.26).

Разом з тим, між сторонами виник спір лише щодо поставки товару (худоби) згідно накладної №181 від 30 червня 2016 року (належним чином засвідчена копія накладної долучена позивачем до позовної заяви та знаходиться в матеріалах справи, а.с. 16) та оплати за такий товар (худобу).

Статтєю 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач у позовній заяві зазначає, що підставою для здійснення розрахунків за отриманий товар (Велику рогату худобу) були розрахункові відомості на кожну партію прийнятої худоби, що видані відповідачем, а також виписані видаткові накладні. Відповідачем частково здійснено оплату за отримані цінності. Разом з тим, неоплаченою залишилась отримана зі сторони відповідача худоба за видатковою накладною №181 від 30 червня 2016 року в кількості 5 голів на загальну сум 36172 грн, на що відповідачем видана розрахункова відомість №Пв-0000419 від 30.06.2016 (належним чином засвідчена копія розрахункової відомості позивачем долучена до позовної заяви та знаходиться в матеріалах справи , а.с.15).

Однак, у Відзиві на позовну заяву №36/16 від 27.03.2018 відповідач стверджує, що на підставі п. 1.2 Договору ТОВ "Повшам - КЛ" направлено на адресу позивача заявку (розрахункову відомість №Пв-0000419 від 30.06.2016 підписану бухгалтером відповідача) з розрахунком кількості, статево-вікової групи необхідної для забою, та приблизну ціну за вказаний товар.

Позивач у Запереченнях №51 від 03.04.2018 (вх. №8886 від 04.04.2018) спростовує твердження відповідача, зазначаючи, що факт складання розрахункової відомості свідчить про здійснення саме приймання товару (ВРХ) за статево-віковою групою тварин, її вгодованості, кількості туш за живою вагою, забійною вагою, діючої ціни, про що скріплено підписом відповідальної особи та печаткою відповідача.

Як зазначалось вище, умовами укладеного Договору (п.1.2) Сторони передбачили, що поставка товару проводиться Продавцем у відповідності до заявок. Заявка обов'язково повинна містити дані щодо асортименту, кількості.

Доводи позивача викладені у Запереченнях №51 від 03.04.2018 щодо того, що факт складання розрахункової відомості свідчить про здійснення саме приймання товару (ВРХ) за статево-віковою групою тварин, її вгодованості, кількості туш за живою вагою, забійною вагою, діючої ціни не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що позивачем не доведено письмовими доказами, в якій формі має бути Заявка відповідно до умов договору купівлі-продажу №15/01 від 15 січня 2015 року. Згідно п.1.2. договору Заявка обов'язково повинна містити дані щодо асортименту, кількості, що в розрахунковій відомісті №Пв-0000419 від 30.06.2016 і передбачено. Жодних інших Заявок (у певній формі) на поставку великої рогатої худоби направлених позивачу відповідачем до матеріалів справи позивачем не подано.

Разом із цим, пунктом 3.2 Договору встановлено, що факт передачі товару у власність Покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання двостороннього Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної, які підписуються обома Сторонами у момент приймання-передачі товару.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначене, беручи до уваги норми чинного законодавства та умови Договору, суд прийшов до висновку, що доказом передачі позивачем обумовленого в Заявках товару є належним чином оформлені (в двосторонньому порядку) Акт прийому- передачі товару або видаткова накладна на товар.

Позивачем на підтвердження факту поставки 30.06.2016 великої рогатої худоби відповідачу в кількості 5 голів на загальну суму 36172 грн до матеріалів справи не додано самого Акт прийому - передачі товару, підписаного в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін.

Разом з тим, позивач на підтвердження факту зазначеної вище поставки великої рогатої худоби відповідачу до матеріалів справи надав накладну №181 від 30.06.2016 на відпуск товару від кого: ПОП Іванівське кому: ТОВ Повшам-КЛ , в якій зазначається назва товару: ВРХ жива вага, одиниця виміру:кг, кількість:1758, ціна:17,146, сума:30143,33 грн, ПДВ:6028,66 грн, разом:36172,00 грн. На даній накладній знаходяться підписи в графі: директор:підпис, здав:підпис, головний бухгалтер: підпис, прийняв:підпис, та відбиток печатки Приватно-орендного підприємства Іванівське .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. За приписами ст. 4 даного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

В силу приписів ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинний документ, який фіксує факт здійснення операції . Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (надалі - Положення).

Згідно пунктів 2.1, 2.2., 2.4, 2.5, 2.7, 2.13, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 визначено відповідно, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації, власника, на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Накладна №181 від 30 червня 2016 року містить підписи в графі: головний бухгалтер та в графі: прийняв , однак, не містить прізвищ(ім'я, по батькові) осіб, які поставили такі підписи. Також накладна не містить відбитку печатки відповідача. Крім того, зазначена накладна не містить відомостей про прийняття товару по дорученню (№, дата, прізвище особи, яка отримала товар).

А відтак, слід вважати, що накладна №181 від 30 червня 2016 року не містить даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, що суперечить нормам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також відповідач у Відзиві на позовну заяву №36/16 від 27 березня 2018 року зазначає, що відповідно до долученої позовної заяви накладної №181 від 30.06.2016 року в графі прийняв відсутній підпис керівника ОСОБА_3 Повшам-КЛ , який відповідно до статуту та виписки з ЄДРПОУ єдиний наділений правом підпису від імені ОСОБА_3 Повшам-КЛ та відсутній відтиск круглої печатки ОСОБА_3 Повшам-КЛ , що грубо порушує норму ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №879484 серія АБ від 12.06.2013 (на відповідача), яка додана відповідачем до Відзиву на позовну заяву №36/16 від 27 березня 2018 року, в графі: прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи-підприємця зазначається: ОСОБА_2 (згідно статуту)-керівник.

Також у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (на відповідача) наданого на запит господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 за №1003603417 станом на 12.02.2018 в графі: прізвище, ім'я та по батькові, дата обрання(призначення) осіб, які обираються(призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи зазначається: ОСОБА_2 (згідно статуту)-керівник.

Таким чином, накладна №181 від 30 червня 2016 року не містить підпису уповноваженої особи -керівника ОСОБА_3 "Повшам-КЛ" ОСОБА_2, який наділений правом вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, а відтак наділений правом підпису від імені Товариства.

Позивач жодних письмових заперечень з приводу належності підписів уповноваженим особам, в т.числі належності підпису керівнику ОСОБА_3 "Повшам-КЛ" ОСОБА_2 на накладній №181 від 30 червня 2016 року не надав. А тому, суд вважає недоцільним встановлювати шляхом призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи чи належить підпис в накладній №181 від 30 червня 2016 року в графі: прийняв керівнику ОСОБА_3 "Повшам-КЛ" ОСОБА_2, чи іншій особі.

А тому, судом не приймається до уваги накладна №181 від 30 червня 2016 року як належний та допустимий доказ по справі, що підтверджує факт поставки позивачем відповідачу товару (великої рогатої худоби).

Окрім того, наведені повноважним представником позивача в судовому засіданні 23.04.2018 доводи про відображення у податковій звітності спірних господарських операцій (на підставі податкової накладної №41 від 30.06.2016, яка внесена в ЄРПН 03.04.2018), з врахуванням яких суд зазначає наступне.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих продаткових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Таким чином, позивачем вже у ході судового розгляду справи зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №41 від 30.06.2016, а саме - 03.04.2018 (що підтверджується Квитанцією про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка додана позивачем до Заяви про долучення документів №48 від 11.04.2018), за наслідками здійснення господарської операцій по поставці товару згідно накладної №181 від 30.06.2016 з порушенням граничного строку - до 15.07.2016 (включно).

Проте, суд не приймає в якості належних та допустимих доказів відображення у податковій звітності спірної господарської операції (поставка товару (худоби) позивачем відповідачу по видатковій накладній № 181 від 30.06.2016), оскільки такі дії мають односторонній характер (відповідач надав до матеріалів справи Витяг з Реєстру податкових накладних за період з 30.06.2016 по 16.07.2016, в якому позивачем не була зареєстрована податкова накладна в користь відповідача на суму 36172 грн, з яких 6028,66 грн ПДВ) . А в силу положень чинного законодавства безпосередньо первинні документи, виконані у встановленому чинним законодавством порядку, є підставою для формування фінансової та податкової звітності підприємства, а не навпаки.

За відсутності первинних документів, як підстави для формування податкової звітності та відображення у ній вчинених господарських операцій, дані податкових накладних і декларацій, поданих до податкового органу, не можуть бути доказом відвантаження/отримання Товару. Більше того, наявність податкової звітності передбачає можливість її корегування в майбутніх податкових періодах у разі самостійного виявлення платником податків помилок в поданих деклараціях.

Судом враховано, що аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 02.08.2016 р. у справі №914/1806/15.

Щодо долученого позивачем до матеріалів справи Акту звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2016 по 04 жовтня 2017, згідно якого сальдо кінцеве по Приватно-орендному підприємству "Іванівське" - 36172 грн., по ТОВ "Повшам-КЛ" - 0, 00 грн. (Акт звіряння взаємних розрахунків підписаний представниками сторін та засвідчений печатками сторін), суд вважає за доцільне зазначити, що останній є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не належить до первинних документів бухгалтерської звітності, та не може вважатися належним доказом проведення цих операцій (зокрема, по операції по поставці товару (великої рогатої худоби) по видатковій накладній №181 від 30.06.2016) та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання (зокрема,по видатковій накладній №181 від 30.06.2016).

Окрім того, позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на гуртову відомість №34 від 30.06.2016 (із зазначенням живої ваги ВРХ), подорожній лист вантажного автомобіля від 30.06.2016 (на ТЗ Газ-53 д.н.з. НОМЕР_1), які не можуть розцінюватись судом як належні докази поставки товару (великої рогатої худоби) відповідачу, оскільки не містять відомостей про отримання товару (великої рогатої худоби) конкретною уповноваженою особою відповідача та не містить відбиток печатки відповідача. Також, подорожній лист вантажного автомобіля не містить інформації, що товар (велика рогата худоба) поставлялась саме - ТОВ "Повшам-КЛ за адресою: м. Чортків, вул. Копичинецька, 124 "Є", Чортківський район, Тернопільська область. Крім того, мають місце розбіжності у живій вазі худоби, яка зазначена в гуртовій відомості №34 від 30.06.2016(виписана позивачем) та в розрахунковій відомості №Пв-0000419 від 30.06.2016(виписана відповідачем).

Також не можуть бути розцінені судом як належні та достатні докази, які підтверджують доводи позивача про поставку відповідачу товару (худоби) на суму 36 172 грн 00 коп. наявні в матеріалах справи: претензія №148 від 15.08.2017 на суму 36 172 грн 00 коп., відповідь на претензію відповідача за вих. №379/8-17 (в якій вказано про те, що зазначена у претензії сума не відповідає наявним даним бухгалтерії відповідача, так як у останнього відсутні товарна накладна та рахунок фактура для проведення розрахунків), а також подані позивачем до матеріалів справи корінець ветеринарного свідоцтва (копія), виданого управлінням ветеринарної медицини у Теребовлянському районі, оскільки носять односторонній характер.

Інших доказів, передбачених чинним законодавством України та умовами Договору купівлі-продажу №15/01 від 15.01.2015 (п. 3.2 р. 3 договору), які б могли підтвердити факт поставки товару, позивачем до матеріалів справи не долучено.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.2 ст.86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені вище обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем станом на час розгляду справи в суді належним чином не доведено та документально не підтверджено факт поставки товару (великої рогатої худоби) згідно видаткової накладної №181 від 30.06.2016 та, відповідно, не доведено факт наявності заборгованості відповідача за Договором купівлі-продажу №15/01 від 15.01.2015 в сумі 36172 грн 00 коп. та право позивача на стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 9027 грн 44 коп. і 3% річних в сумі 1810 грн 58 коп.

А відтак, суд вважає за необхідне в позові відмовити.

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 03 травня 2018 року

Суддя С.О. Хома