Постанова

від 03.10.2017 по справі 810/1888/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2017 року м. Київ № 810/1888/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Касьяновій О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Кваша В.Ю, Дворцов А.О.

від відповідача - Борисов І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод"

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (далі - позивач, ТДВ Шамраївський цукровий завод ) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.05.2017 № 0016241411 і № 0016231411.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та необґрунтованістю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки від 04.04.2017 № 197/10-36-14-07-02/13737989, що покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, про завищення позивачем задекларованих показників податкового кредиту з податку на додану вартість за звітні періоди жовтень і листопад 2016 року за наслідками господарських операцій з контрагентом-постачальником вугілля кам'яного - ТОВ ЗФ Юзовська . Позивач стверджує, що господарські операції з названими контрагентом є реальними, підтверджені всіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами, та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю товариства. За наведених обставин, позивач вважає, що ним дотримані всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показників податкового кредиту, що спростовує факти вчинення ним податкових правопорушень.

Відповідач позовних вимог не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову (вх. № 11736/17 від 18.09.2017) та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів заперечень відповідач пояснив, що в ході проведення документальної перевірки ТДВ Шамраївський цукровий завод встановлено відсутність у його контрагента - ТОВ ЗФ Юзовська реальної можливості здійснити на адресу позивача операцій з поставки товару (вугілля кам'яного) за відсутності факту придбання аналогічного товару за ланцюгом постачання, а також відсутність трудових ресурсів та необхідного для цього виробничого обладнання. За результатами проведеного аналізу наданих позивачем до перевірки подорожніх листів та товарно-транспортних накладних щодо транспортування спірних партій товару від залізничної станції Сквира до ТДВ Шамраївський цукровий завод встановлено, що останні не містять всіх обов'язкових реквізитів первинного документу, а тому не дають змоги перевірити кількість фактичного перевезеного вугілля. За наведених обставин, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що упродовж періоду з 20.03.2017 по 25.03.2017 працівником Головного управління ДФС у Київській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТДВ Шамраївський цукровий завод з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ЗФ Юзовська (код за ЄДРПОУ 40110922) за період з 01.10.2016 по 30.11.2016, ТОВ Дамант (код за ЄДРПОУ 39612737) за період з 01.05.2015 по 31.05.2015, ПП Автовант (код за ЄДРПОУ 34326383) за період з 01.06.2015 по 30.06.2015, ТОВ Міклер (код за ЄДРПОУ 39613898) за період з 01.06.2015 по 30.06.2015, за результатами якої складено акт від 04.04.2016 №197/10-36-14-07-02/13737989 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки відповідач встановив порушення позивачем норм п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до:

- заниження ТДВ Шамраївський цукровий завод податку на додану вартість за жовтень 2016 року на суму 28 775 грн.;

- завищення ряд. 21 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до ряд. 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду станом на 30.11.2016 по загальній податковій декларації з податку на додану вартість на суму 1 855 056 грн.;

- завищення ряд. 24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду скороченої податкової декларації станом на 30.06.2015 на суму 41 727 грн.

В акті перевірки зафіксовано, що за періоди з 01.05.2015 по 30.06.2015, з 01.10.2016 по 31.11.2016 ТДВ Шамраївський цукровий завод задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 20 791 585 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2016 по 30.11.2016 згідно поданих податкових декларацій за загальною формою встановлено його завищення по взаємовідносинам з ТОВ ЗФ Юзовська всього на загальну суму 1 883 831 грн., в т.ч. за жовтень 2016 року на суму 28 775 грн. та за листопад 2016 року на суму 1 855 056 грн. Такі суми податкового кредиту сформовані позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ЗФ Юзовська на адресу ТДВ Шамраївський цукровий завод згідно договору купівлі-продажу № 018 від 13.04.2016. За результатами проведеного аналізу баз даних ДФС України та наданих до перевірки документів перевіряючий дійшов висновку про неможливість підтвердження факту поставки ТОВ ЗФ Юзовська вугільної продукції позивачу та як наслідок про дефектність податкових накладних контрагента позивача - ТОВ ЗФ Юзовська .

До таких висновків працівник контролюючого органу дійшов за наступних обставин: 1) за даними підсистеми Перегляд результатів співставлення автоматизованої системи Податковий блок виявлено розбіжність між задекларованим податковим кредитом ТДВ Шамраївський цукровий завод та податковим зобов'язанням ТОВ ЗФ Юзовська за листопад 2016 року на суму 1 483 034 грн. у зв'язку з неподанням останнім податкової декларації з податку на додану вартість за вказаний звітний період; 2) у виписаних видаткових та податкових накладних ціна на вугілля не співпадає з ціною, вказаною у специфікаціях; згідно даних бази Архів електронної звітності та аналізу зареєстрованих податкових накладних за період з 01.10.2016 по 30.11.2016 не встановлено придбання вугілля кам'яного за ланцюгом постачання, що не дало змогу визначити виробника цієї продукції; 3) остання податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ ЗФ Юзовська подана за лютий 2017 року, податкова декларація по податку на прибуток підприємства - за 2015 рік з нульовими показниками, за 2016 рік - відсутні інформація про подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства; згідно податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) кількість працівників у ТОВ ЗФ Юзовська за 4-ий квартал 2016 року складала 3 особи. Інформація про кількість працюючих згідно поданих звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) у штаті названого товариства працювало: у жовтні 2016 року - 3 особи, за листопад 2016 року - 3 особи. На думку перевіряючого, відомості з поданої податкової звітності свідчать про те, що протягом перевіряємого періоду у контрагента позивача були відсутні трудові ресурси у достатній кількості та відповідної кваліфікації, виробниче обладнання, складські та торговельні приміщення, транспорт, які необхідні для вчинення спірних господарських операцій; 4) згідно наданих позивачем до перевірки подорожніх листів та товарно-транспортних накладних, які свідчать про транспортування вугілля від залізничної станції Сквира до ТДВ Шамраївський цукровий завод встановлено, що ці документи не містять повний перелік обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, а саме: конкретний пункт розвантаження товару, відомості про операції навантаження та розвантаження товару (маса, прибуття, вибуття, простій, підпис відповідальної особи), кількість місць, вид пакування товару, посада вантажоодержувача, штамп особи, яка прийняла вантаж (маса, прибуття, вибуття, простій, підпис відповідальної особи). Також у зв'язку із визначенням у товарно-транспортних накладних лише загальної кількості перевезеного вантажу (кокс, каміння, вугілля) неможливо визначити кількість вугілля серед іншого перевезеного товару. Таким чином, перевіряючий дійшов висновку про дефектність документів - подорожніх листів і товарно-транспортних накладних та не підтвердив факт надання послуг з перевезення вантажу (спірної продукції).

Також в акті перевірки позивача зафіксовано, що за періоди з 01.05.2015 по 30.06.2015, з 01.10.2016 по 30.11.2016 згідно скорочених податкових декларацій з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства) ТДВ Шамраївський цукровий завод задекларувало податковий кредит в сумі 12584762 грн. Перевіркою показників відображених у ряд. 10.1 - 17 податкової декларації за скороченою формою (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства) за вказані періоди встановлено завищення позивачем розміру податкового кредиту на загальну суму 413749 грн. Перевіряючий дійшов висновку, що задекларований позивачем за ці звітні періоди 2015 року та 2016 року податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок господарських операцій з названими товариствами сформований неправомірно з мотивів наведених на стор. 25 - 37 акта перевірки.

04.05.2017 Головне управління ДФС у Київській області на підставі цього акта перевірки прийняло спірні у справі податкові повідомлення-рішення:

- за № 0016241411 (форми Р ), яким за порушення вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило позивачу до сплати грошове зобов?язання з податку на додану вартість у сумі 43 163 грн. (в тому числі за податковим зобов?язанням - 28 775 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 388 грн.);

- за № 0016231411 (форми Р ), яким за порушення вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, зменшило суму задекларованого позивачем у податковій декларації за звітний період листопад 2016 року (реєстр. № 9245148840 від 19.12.2016) від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1 896 783 грн.

Не погоджуючись з правомірністю цих податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також, згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

За визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з аналізу наведених норм Кодексу в сукупності суд дійшов висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Згідно тексту довідки про загальну інформацію про ТДВ Шамраївський цукровий завод - додатка 2 до акта перевірки від 04.04.2016 №197/10-36-14-07-02/13737989 протягом перевіряємого періоду позивач здійснював господарську діяльність з вирощування зернових культур, буряків, виробництва цукру та реалізації їх на території України.

Дослідивши та проаналізувавши надані представником позивача документи суд встановив, що 13.04.2016 між ТДВ Шамраївський цукровий завод (в особі директора Дворцова А.О.), як покупцем з однієї сторони, і ТОВ ЗФ Юзовська (в особі директора Сітнікова Р.В..), як продавця з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу № 018. За умовами цього договору продавець зобов'язується передати у власність покупця вугільну продукцію, а покупець - прийняти і оплатити цей товар. Ціна за товар вказується у специфікаціях. Постачання товару здійснюється покупцю партіями в на піввагонах навалом. Умови поставки товару: СРТ - станція призначення (станція Сквира код ст. 343206), згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (Інкотермс) у редакції 2010 року. Факт постачання підтверджується передачею покупцю факсом або електронною поштою залізничної накладної. Кожна партія відвантаженого товару повинна супроводжуватись наступними документами: залізничною квитанцією № 4, документом про якість або його засвідченою копією; актом приймання-передачі відвантаженої продукції. Датою приймання товару покупцем вважається дата прибуття товару на станцію місця призначення (ст. Сквира), відмічена у залізничній накладній. Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника, упродовж одного банківського дня з моменту поставки на станцію призначення та аналізу якості.

У тексті позовної заяви представник позивач пояснив, що загалом за жовтень 2016 року ТОВ ЗФ Юзовська поставило ТДВ Шамраївський цукровий завод вугілля кам'яного в обсязі 1069,5 тон на загальну суму 2543102,53 грн. (з ПДВ), а за листопад 2016 року - 4 127,3 тон на загальну суму 9672196 грн. (з ПДВ), що становить третину від загальної кількості придбаного позивачем за 2016 рік вугілля (15441,5 тон).

Транспортування товару зі станції відправника до пункту призначення - станції Сквира здійснювалося залізницею, а звідти за рахунок позивача власним вантажним автомобільним транспортом до заводу (Київська обл., Сквирський р-н, с. Руда). Для розвантаження залізничних вагонів позивач користувався під'їзною залізничною колією та естакадою, а також послугами розвантаження вагонів ТОВ Сквира Логістик Груп і ТОВ Торгівельний Дім Агроімпорт ЛТД . При цьому, оскільки на станції Сквира окрім придбаного у ТОВ ЗФ Юзовська кам'яного вугілля знаходився кокс та вапняковий камінь, які також належали ТДВ Шамраївський цукровий завод , то у товарно-транспортних накладних при вивезенні всього вантажу зазначалася лише його загальна кількість.

На підтвердження обставин правомірності формування сум податкового кредиту за вказаним договором купівлі-продажу № 018 від 13.04.216 та руху активів позивач надав суду копії наступних документів: специфікацій до договору купівлі-продажу № 018 від 13.04.2016; рахунків-фактур; видаткових накладних; актів прийняття-передачі виконаних робіт, послуг (місце складання станція Сквира) з відомостями про кількість та вартість поставленого товару, номерів відправлених залізничних вагонів; електронних податкових накладних; платіжних доручень ТДВ Шамраївський цукровий завод з відмітками банку про проведення платежів; акта звіряння взаємних розрахунків за період жовтень-листопад 2016 року між позивачем і ТОВ ЗФ Юзовська ; посвідчень на вугілля кам'яне,виданих вантажовідправником; посвідчень про якість рядового вугілля; залізничних накладних з відомостями про вантаж - кам'яне вугілля, власника вантажу - ТОВ ЗФ Юзовська , вантажоодержувача - ТДВ Шамраївський цукровий завод , масу вантажу, дату та місце прибуття вантажу, дату видачу вантажу та ін.; товарно-транспортних накладних ТДВ Шамраївський цукровий завод ; подорожніх листів вантажного автомобіля ТДВ Шамраївський цукровий завод ; свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів - вантажних автомобілів ТДВ Шамраївський цукровий завод ; договору про надання послуг від 01.03.2016, укладеного між ТОВ Сквира Логістик Груп (як власником) і позивачем (як користувачем) щодо надання за плату права на подачу та збирання вагонів на під'їзну залізничну колію власника при станції Сквира регіональної філії Південна-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця , та акта надання послуг № 499 від 30.11.2016 щодо розвантаження 8 470 тон вантажу; договору про користування під'їзною залізничною колією №40-ОЗ від 01.11.2016, укладеного між ТОВ Торгівельний Дім Агроімпорт ЛТД (як виконавцем) і позивачем (як замовником) щодо надання послуг із користування під'їзною залізничною колією з актом № 499 від 30.11.2016; оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 203 за номенклатурою вугілля загоне за 2016 рік.

Також представник позивача пояснив, що придбана та отримана упродовж 2016 року від постачальників вугільна продукція (в т.ч. від ТОВ ЗФ Юзовська ) була використана в господарській діяльності ТДВ Шамраївський цукровий завод , а саме: для виробництва власної продукції - всього для виробництва цукру у кількості 34 026,55 тон використано кам'яного вугілля в обсязі 13 932 тон, реалізовано частково третім особам у кількості 584,1 тон та витрачено 52,1 тон для випробування та налагодження власних парових котлів, які працюють на вугіллі. Залишок вугілля станом на 01.01.2017 становив 1 976,04 тон.

Додатково на обґрунтування наявності у нього ділової мети при укладенні спірних правочинів позивач надав суду: копію витягу з журналу обліку матеріалів по складу навальних вантажів за 2016 рік; копії звітів по витратам палива, виробітку теплової та електроенергії ТЕЦ і використання теплової енергії; копії режимних карт парових котлів Тампелла-Карлсон ст. № 1, 2 рег. № 174 і № 175 (паливо-вугілля), які розроблені на основі технічного звіту про проведення режимно-налагоджувальних та тепло-екологічних випробувань парових котлів, складеного МПП ЯВА ; копії добових відомостей котлів рег. № 174 і № 175; копію виробничо-технічного звіту за ІІ-е півріччя 2016 року; копію акта від 12.09.2016, складеного за фактом використання вугілля для випробування та налагоджування парових котлів Тампелла-Карлсон ст. № 1, 2; видаткових накладних виписаних позивачем на користь третіх осіб, як постачальником вугілля; наказів про прийняття на роботу працівників, трудових книжок працівників ТДВ Шамраївський цукровий завод .

За результатами дослідження наданих позивачем первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на дефектність окремих документів (специфікацій, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів) як безпідставні, оскільки: обставини наявності розбіжності між ціною на вугілля, зазначеною у специфікаціях до договору купівлі-продажу, та ціною, що вказана видаткових і податкових накладних свого підтвердження не знайшли; товарно-транспортні накладні та подорожні листи, оформлені позивачем в результаті внутрішнього переміщення товару, а тому не відносяться до первинних документів, які безпосередньо підтверджують виконання спірних господарських операцій.

Також з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТДВ Шамраївський цукровий завод на придбання кам'яного вугілля і здійсненням ним основного виду господарської діяльності - виробництва цукру.

Суд вважає, що відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені у наданих позивачем первинних документах, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТДВ Шамраївський цукровий завод , не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися. Задекларовані контрагентом види господарської діяльності - добування кам'яного вугілля; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; неспеціалізована оптова торгівлі - відповідають характеру спірних господарських операцій.

В той же час, відсутність у контрагента позивача великого штату працівників не виключає можливості реального виконання ним спірних господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки відповідачем у даному випадку не доведено необхідну кількість трудових ресурсів. Крім того, залучення додаткових працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Також, сам по собі факт неподання окремої податкової звітності або недекларування контрагентом позивача у поданій ним податковій звітності результатів окремих господарських операцій (зокрема, щодо оренди трудових і матеріальних ресурсів, послуг перевізників) та/або наявних трудових ресурсів і виробничої бази, на думку суду, не впливає на право позивача (покупця) сформувати податковий кредит, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум податку на додану вартість в ціні товару, придбаного у ТОВ ЗФ Юзовська , що були віднесені першим до складу податкового кредиту за звітні періоди жовтень і листопад 2016 року, та як наслідок про протиправність здійснених відповідачем нарахування та зменшення від'ємного значення податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень від 04.05.2017 № 0016241411 і № 0016231411.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, то документально підтверджені витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 29099,19 грн., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.05.2017 № 0016241411

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.05.2017 № 0016231411.

4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" судові витрати у сумі 29099 (двадцять дев'ять тисяч дев'яносто девять) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 жовтня 2017 р.