Ухвала

від 04.09.2018 по справі 810/1888/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1888/17

У Х В А Л А

04 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження. Цього ж дня Київський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Вказані ухвали отримані скаржником 03.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У межах встановленого законом десятиденного строку скаржник подав до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка повторно мотивована тим, що скаржник не мав можливості сплатити судовий збір.

Суд апеляційної інстанції вже наголошував на тому, що посилання відповідача на те, що квитанцію про сплату судового збору отримано ним лише 25.06.2018, не може бути визнано поважною підставою пропуску строку оскарження, оскільки у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж (постанови Верховного Суду від 15 травня 2018 року по справі № 804/2979/17 та від 07 червня 2018 року по справі № 822/276/17)

У заяві скаржник зазначив, що ухвалу апеляційного суду про повернення першої апеляційної скарги отримав 25.05.2018, а повторно апеляційну скаргу подав 27.06.2018, тобто більш як через місяць, при тому, що строк апеляційного оскарження, у даному випадку, складає десять днів.

Посилання на листи органів казначейства також є необґрунтованим.

Відповідно до пунктів 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок) у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Згідно пункту 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника: із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Отже, процедура безспірного списання коштів з рахунків державного органу не перешкоджає сплаті судового збору.

Аналіз рішень Верховного Суду у справах №№ 804/2863/16, 8226/2220/16, 507/1436/16-а, 823/440/16 та ін. дає підстави для висновку, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази, що підтвердять існування об'єктивно існуючих та непереборних обставин, які унеможливили звернення суду протягом встановленого законом строку (здійснення активних регулярних заходів щодо сплати судового збору чи щодо намагання отримання отримати відповідне фінансування, результати цих заходів тощо).

Проте, з наведених відповідачем доводів та наданих доказів, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що майновий стан відповідача не дозволяв йому сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Окрім того, неотримання оригіналу платіжного доручення не є поважною причиною пропуску строку оскарження, оскільки не позбавляє особу можливості подати апеляційну скаргу та надати докази сплати судового збору в порядку усунення її недоліків.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки вказані ним причини пропуску строку не є поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов