Ухвала

від 27.12.2018 по справі 810/1888/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 грудня 2018 року

Київ

справа №810/1888/17

адміністративне провадження №К/9901/68430/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № 810/1888/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївський цукор до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2018 року Головне управління ДФС у Київській області (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № 810/1888/17.

Перевіряючи доводи касаційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

В свою чергу, у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Абзацом першим частини 2 статті 186 КАС України в редакції, чинній станом на день постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали і подання апеляційної скарги, було встановлено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, втім, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2018 року апеляційну скаргу скаржника було залишено без руху, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення строку визнано необгрунтованим та запропоновано скаржнику звернутися до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху з заявою про поновлення строку, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Київській області направило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що скаржник не мав можливості сплатити судовий збір.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року вказані податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі згідно пункту четвертого частини 1 статті 299 КАС України.

За змістом вищенаведеної норми процесуального права, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення як таке, що постановлене з порушення норм процесуального права та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про неповажність вказаних відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційний перегляд справи.

За таких обставин, подана Головним управлінням ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № 810/1888/17 касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № 810/1888/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко