Ухвала

від 19.04.2018 по справі 826/2791/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про закриття провадження у справі

19 квітня 2018 року м. Київ№ 826/2791/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судових засідань Касьяненко А.В., за участю представників позивача Дремлюги В.В. та відповідача-1 Речицького М.Л., без участі представників відповідачів 2-4, під час розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Реал", Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Крюківщинської сільської ради, Києво-Святошинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , знаходиться справа №826/2791/18, (далі - справа) , за позовом Державної авіаційної служби України, (далі - позивач, Державіаслужба) , до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Реал", (далі - відповідач-1) , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, (далі - відповідач-2) , Крюківщинської сільської ради, (далі - відповідач-3) , Києво-Святошинської районної державної адміністрації, (далі - відповідач-4) , в якому позивач просить:

1) зобов'язати відповідача-1 виконати рішення Державіаслужби №57 від 08.12.2017 р.;

2) визнати протиправною бездіяльність відповідачів 3, 4 в частині погодження об'єкта будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Бакинська, 1 (В.Стуса,15) з Державіаслужбою та зобов'язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;

3) визнати протиправними дії відповідача-2 щодо видачі документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та відповідачів 3, 4 щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресою: с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, вул. Бакинська, 1 (В.Стуса,15) та скасувати їх.

Разом з тим, у судовому засіданні 19 квітня 2018 року судом ініційоване питання щодо належності розгляду справи за правилами адміністративного судочинства.

Присутні у судовому засіданні представник відповідача-1 зазначив про неналежність розгляду справи за правилами адміністративного судочинства, з чим представник позивача не погодилась.

Вирішуючи ініційоване судом питання суд звертає увагу на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) , завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Поряд з цим, частиною 4 ст. 5 КАС України встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Отже, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Тобто, як вбачається із наведеного, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Отже, до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", "…для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань".

Разом із тим, приватноправові відносин вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Суд акцентує увагу на викладену позицію в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №520/15749/14-ц: "при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, із яких виник спір.".

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спірні правовідносини виникли з підстав здійснення будівництва відповідачем - 1 на приаееродромній території.

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів та вказано, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" повторно наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Разом з цим, судом встановлено, що ні Положенням про Державну авіаційну службу України, затвердженим постановою КМУ від 08 жовтня 2014 року №520, ні Порядком №721 не передбачено повноважень Державіаслужби приймати будь-які рішення про припинення будівництва, що вказує на відсутність публічно-правового характеру у спорі між позивачем та відповідачами, а відтак, свідчить про відсутність владних управлінських функцій між вказаними суб'єктами, що виключає можливість розгляду даної справи в частині вказаних вимог в порядку адміністративного судочинства.

Отже, виходячи з системного аналізу наведених норм, враховуючи, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд роз'яснює, що спір належить до юрисдикції місцевого загального суду.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищезазначене, вислухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 238, 240-243, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №826/2791/18 за позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Реал", Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Крюківщинської сільської ради, Києво-Святошинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко

Ухвалу у повному обсязі складено 24 квітня 2018 року.