Рішення

від 24.04.2018 по справі 826/14757/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2018 року № 826/14757/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ідас Філм

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№ 0040031404 від 04.08.2017

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ідас Філм (далі також - позивач, ТОВ Ідас Філм ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0040031404 від 04.08.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2017 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 22.12.2017.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судове засідання з'явився представники сторін. Головуючим суддею відкладено розгляд по справі до 19.02.2018 та надано позивачу час для подачі відповіді на відзив відповідача, а останньому час для надання заперечень на відповідь на відзив позивача.

У вказане судове засідання з'явились уповноважені представники сторін. Відповідач повідомив суд, що отримав відповідь позивача на відзив, а позивач - що подав заперечення. Таким чином сторони виконали свої зобов'язання відповідно до статей 162, 163, 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представником позивача підтримано позовні вимоги та обґрунтовано тим, що висновки Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, на яких ґрунтується оскаржуване податкове повідомлення-рішення є недійсними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентом є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною документацією.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, з яких вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до норм Податкового кодексу України, адже під час перевірки уповноваженими особами контролюючого органу було встановлено, що господарські операції з контрагентами позивача мали фіктивний характер.

Представники сторін заявили письмове клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом задоволено клопотання та ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи , Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що на підставі направлень відповідача від 23.06.2017 № 623/26-15-14-04-05, № 624/26-15-14-04-05 відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, виданих на підставі Наказу ГУ ДФС у м. Києві від 21.06.2017 № 5469, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Ідас Філм з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Іствуд Груп за період з 01.10.2015 по 31.12.2015, з ТОВ Курсверх за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 та з ТОВ Трейд Вікторі за період з 01.11.2016 по 30.11.2016.

За результатами перевірки складено Акт від 07.07.2017 № 458/26-15-14-04-05/39889929 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, в період, що перевірявся, на загальну суму 376 650,00 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2015 - 98 000,00 грн., листопад 2015 - 187 000,00 грн., грудень 2015 - 22 500,00 грн., вересень 2016 - 34 150,00 грн., листопад 2016 - 35 000,00 грн.

За результатами висновків перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0040031404 від 04.08.2017.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач скористався своїм правом на досудове оскарження відповідно до п. 56.2 ст. ст. 56 ПК України, на що Рішенням про результат розгляду скарги ДФС України від 02.11.2017 № 25025/6/99-99-11-01-02-25, висновки Акту перевірки та оскаржуване повідомлення-рішення від 04.08.2017 № 0040031404 - залишено без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначалося вище, в ході проведення перевірки ТОВ Ідас Філм встановлено, що позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 611 112,00 грн. за період з 01.10.2015 по 31.12.2015, з 01.09.2016 по 30.09.2016 та з 01.11.2016 по 30.11.2016. За вказані періоди встановлено завищення задекларованого податкового кредиту по податку на додану вартість всього у сумі 376 650,00 грн., в тому числі за жовтень 2015 року у сумі 98 000,00 грн., за листопад 2015 року у сумі 187 000,00 грн., за грудень 2015 року у сумі 22 500,00 грн., за вересень 2016 року у сумі 34 150,00 грн., за листопад 2016 у сумі 35 000,00 грн.

Перевіркою контролюючого органу по взаємовідносинах позивача з контрагентом ТОВ Іствуд Груп встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ Іствуд Груп (Виконавець) укладено договори від 21.09.2015 № 1/1509 та від 09.11.2015 № 2/1511 відповідно до п.2.1., яких, виконавець забезпечує доставку Обладнання Виконавця до місця проведення зйомок. Проте, до перевірки не надано жодного документу, відповідно до якого можна було б встановити місце, де саме проводились зйомки.

Доречно зауважити, що позивачем лише надано пояснення, що зйомки проводились переважно у м. Києві та Київській області; суду також не було надано документів, які підтверджували, що контрагент позивача доставляв Обладнання та куди саме.

Також, відповідно до п. 2.5. договорів від 21.09.2015 № 1/1509 та від 09.11.2015 № 2/1511 Виконавець зобов'язаний залучити до надання послуг за цими договорами власний технічний персонал у необхідній кількості та з належною кваліфікацією, проте до перевірки не надано жодних документів яким саме технічним персоналом, у якій кількості та яку кваліфікацію повинні мати виконавці вищезазначених послуг.

Суду позивачем також не надано вищевказаних доказів.

З огляду на що, відповідно до Акту перевірки, складено акт ненадання документів від 30.06.2017 № 570/26-15-14-04-05. Також, відповідно до податкових даних, ТОВ Іствуд Груп згідно з поданим звітом 1-Дф за перевіряємий період працювала 1 особа - директор зазначеного контрагента позивача ОСОБА_1.

Також, відповідачем зазначено в Акті перевірки та надано до матеріалів справи Протоколи допиту свідка ОСОБА_1, відповідно до пояснень зазначеної особи: Фінансово-господарську діяльність ТОВ "Іствуд Груп та ТОВ Кордон Трейд я не здійснювала, документів, щодо взаємовідносин із контрагентами, я не підписувала, податкову звітність вказаних підприємств я не складала та не подавала до контролюючих органів, печаток, реєстраційних та установчих документів у мене не було; вони були у ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Мені не відомо для чого створювалось, чим займались, де знаходились ТОВ "Іствуд Груп та ТОВ Кордон Трейд .

Мені не відомі контрагенти покупці та постачальники, документи по взаємовідносинах із ними я не підписувала та не складала. Податкову та фінансову звітність ТОВ "Іствуд Груп , ТОВ Кордон Трейд я не підписувала, не складала та не подавала до контролюючих органів .

Відповідно до податкової бази щодо контрагента позивача порушено кримінальну справу за статтею 205 Кримінального кодексу України.

Також згідно з даними єдиного реєстру податкових накладних, контролюючим органом не вдалось простежити ланцюг поставки послуг постачання, натомість встановлено, що відповідно з господарською діяльністю ТОВ Іствуд Груп його контрагентом було продано йому "Рис 1 ґатунку, кілька свіжоморожена, салака, масло, цукор білий, бензин", а ТОВ Іствуд Груп надано технічні послуги позивачу.

Позивачем на підтвердження своїх господарських відносин з контрагентом ТОВ Іствуд Груп , крім податкових декларацій, надано Договір №1/1509 від 21.09.2015 року та Акт здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) до Договору № 1/1509 від 21.09.2015 року, суд зазначає, що зазначені документи зі сторони контрагента підписані, нібито, Директором ТОВ Іствуд Груп ОСОБА_1, але відповідно до Протоколу допиту свідка, який наявний в матеріалах справи, слідчими встановлено та ОСОБА_1 надано показання, що жодних документів господарської діяльності зазначеного підприємства вона не підписувала.

Зважаючи на вищевказане, суд не приймає вказаних Договору та Акту за належно оформлені документи.

Також позивачем надано платіжні доручення:

- № 3 від 20.10.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 267 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 1/1509 від 21.09.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 44500,00 грн. (а.с. 159 т. 1).;

- № 7 від 23.10.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 321 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 1/1509 від 21.09.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 53500,00 грн. (а.с. 160 т. 1);

- № 13 від 04.11.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 273 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 1/1509 від 21.09.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 45 500,00 грн. (а.с. 161 т. 1);

- № 14 від 09.11.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 231 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 1/1509 від 21.09.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 38 500,00 грн. (а.с. 162 т. 1);

- № 15 від 12.11.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 267 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 2/1511 від 09.11.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 44500,00 грн. (а.с. 171 т. 1);

- № 24 від 23.11.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 351 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 2/1511 від 09.11.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 58 500,00 грн. (а.с. 172 т. 1);

- № 31 від 23.12.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 135 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 2/1511 від 09.11.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 22 500,00 грн. (а.с. 173 т. 1);

Дослідивши вказані вище платіжні доручення, суд зазначає, що вони не містять зазначення дати Одержано банком , що являється обов'язковим реквізитом платіжного доручення. Також немає відповідного штемпеля АТ Райфайзен Банку Аваль у м. Києві та підпису уповноваженої особи Банку на проведення зазначеної банківської операції.

Тому, суд вважає, що позивачем не підтверджено факт перерахування грошових сум на рахунок контрагенту ТОВ Іствуд Груп , а тому і віднесення сум до податкового кредиту неможливе та неправомірне.

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ Курсверх , контролюючим органом під час перевірки встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ Курсверх (Виконавець) укладено Договір № 16/54 про надання технічних послуг, відповідно до п.2.1 якого Виконавець забезпечує доставку Обладнання Виконавця до місця проведення зйомок. Проте, до перевірки не надано жодного документу, відповідно до якого можна було б встановити де саме проводились зйомки.

Також зазначених документів не надано і суду.

Відповідно до п. 2.5. вказаного договору зазначено, що Виконавець зобов'язаний залучити до надання послуг за цим договором власний технічний персонал у необхідній кількості та з належною кваліфікацією, проте до перевірки не надано жодних документів, яким саме технічним персоналом, у якій кількості та кваліфікацією повинні мати виконавці вищезазначених послуг. Також слід зазначити, що ТОВ Курсверх звіт 1-Дф за перевіряємий період не подавався, у зв'язку з чим визначити кількість працівників та залучення інших працівників за цивільно-правовими договорами встановити неможливо, про що складено акт неподання документів від 30.06.2017 року №570/26-15-14-04-05.

Також, відповідно до Додатку №1 від 05.09.2016 до договору від 05.09.2016 №16/54 Виконавець виконує послуги по забезпеченню зйомок телевізійного багатосерійного фільму Водили - знімальною, освітлювальною, звукозаписуючою технікою. У зв'язку з не подачею ТОВ Курсверх (код 40067343) балансів та звітів та відповідно до єдиного реєстру реєстрації податкових накладних не встановлено придбання або оренда техніки, зазначеної в додатку №1. У зв'язку з відсутністю власного транспорту та відповідно до єдиного реєстру реєстрації податкових накладних не встановлено придбання послуг по транспортуванню, тому встановити, як саме відбувалось транспортування техніки до місць зйомок, неможливо.

Згідно інформаційних баз даних ГУ ДФС у м. Києві. а саме: ІС Податковий блок встановлено, що ТОВ Курсверх занесено до картки суб'єктів фіктивного підприємництва, в результаті порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

До Єдиного реєстру судових рішень внесено ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року у справі № 760/21875/ 16-к, згідно якої: встановлено, що група осіб, у складі: ОСОБА 6, ОСОБА 7, ОСОБА 8, і ОСОБА 9. ОСОБА 10. яким підконтрольні ряд підприємств з ознаками фіктивності та транзитності , серед яких ТОВ "Курсверх" (код 40067343) на території міста Києва здійснюють протиправну діяльність, пов'язану із створенням, з метою прикриття незаконної діяльності, суб'єктів господарювання, підроблення документів та надання суб'єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки, послуг з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат шляхом оформлення безтоварних господарських операцій від ФСГД, що надає можливість службовим особам СГД реального сектору економіки ухилятись від сплати податків до бюджету в особливо великих розмірах.

Також встановлено, що кошти ТОВ Курсверх перераховуються на банківські рахунки № 26004015178202 та № 26005015178201 (українська гривня), які відкрито у ПАТ Альфа Банк (МФО 300346), з метою ухиляння від сплати податків .

Суд зазначає, що позивачем надано платіжне доручення № 86 від 20.09.2016 року, як доказ, нібито, перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ Курсверх грошових коштів в сумі 204 900,00 грн. з зазначенням призначення платежу: за технічні послуги з надання та налаштування обладнання для телезйомок згідно з рах. № 1609201 від 20.09.2016 року, у т.ч. ПДВ 20% - 34 150,00 грн. Проте, слід вказати, що грошові кошти повинні були бути перераховані на розрахунковий рахунок контрагента позивача, про який згадується в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва, а саме № 26004015178202, який, як встановлено судом, створений для ухиляння від сплати податків.

Також, суд звертає увагу, що вищевказане платіжне доручення № 86 від 20.09.2016 року (а.с. 181) не містить зазначення дати Одержано банком , що являється обов'язковим реквізитом виконаного платіжного доручення. Також відсутній відповідний штемпель АТ Райфайзен Банку Аваль у м. Києві та підпис уповноваженої особи Банку на проведення зазначеної банківської операції.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не підтверджено факт перерахування грошової суми на рахунок контрагенту ТОВ Курсверх , а тому і віднесення вказаної суми до податкового кредиту неможливе та неправомірне.

Також контролюючим органом не встановлено реальність по ланцюгу взаємовідносин між контрагентами ТОВ Курсверх та відповідно позивачем.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про правильність тверджень відповідача, що позивачем завищено показник податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 34 150,00 грн. у тому числі за період: вересень 2016 року - 34 150,00 грн.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Трейдер Вікторі , контролюючим органом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ Трейдер Вікторі (Виконавець) укладено Договір від 05.09.2016 року № 16-092/54.

Відповідно доп. 1.1. договору Замовник доручає, а виконавець зобов'язується, на нижче викладених умовах, надати Замовнику технічні послуги забезпечення знімальної, освітлювальної та звукозаписувальної апаратури для виробництва аудіовізуального твору-багатосерійного художнього телевізійного фільму. Проте, до перевірки не надано документів, відповідно до яких можливо було б встановити, для якого саме фільму потрібні вищезазначені послуги. Крім того, відповідно до п.2 договору Виконавець забезпечує доставкуОбладнання Виконавцю до місця проведення зйомок, та відповідно до п. 2.4. -Виконавець має здійснити розгортання Обладнання Виконавця у конкретному місці, вказаному представниками замовника, інсталяцію, комутацію Обладнання Виконавця таким чином, щоб воно становило єдиний комплекс та було повністю готове до зйомок фільму Замовника. Однак, до перевірки не надано жодного документу, відповідно до якого було б встановити, де саме проводились зйомки. Також, відповідно до п. 2.5. договору Виконавець зобов'язаний залучити до надання послуг за цим договором власний технічний персонал у необхідній кількості та з належною кваліфікацією, проте до перевірки не надано документів, яким саме технічним персоналом, у якій кількості та яку кваліфікацією повинні мати виконавці вищезазначених послуг, про що складено акт ненадання документів 30.06.2017 року №570/26-15-14-04-05.

Відповідно до протоколу допиту Директора ТОВ Трейдер Вікторі ОСОБА_6, який міститься в матеріалах справи: Я, ОСОБА_6, стверджую, що реєстрація ТОВ Трейдер Вікторі (код 40645802) на моє ім 'я проведена без мого відома. Я не підписував жодні установчі документи по даній юридичній особі, не подавав будь-яку звітність до Державних органів, не подавав заяву на отримання та не отримував свідоцтво платника ПДВ.

При цьому, щодо вищезазначеного контрагента позивача відкрито кримінальну справу за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Контролюючим органом простежено ланцюг взаємодії між контрагентами та встановлено невідповідність зареєстрованих даних в податкових деклараціях, що також підтверджує фіктивність господарських взаємовідносин між ТОВ Трейдер Вікторі та позивачем.

Позивачем до матеріалів справи надано копію Договору № 16-092 від 05.09.2016 року (а.с. 183-185 т.1) та копію Акту № 285 здачі-прийняття робіт (надання послуг), що ніяк не підтверджує перерахування грошей за надані послуги контрагенту позивача.

Слід зазначити, що позивачем надано суду документи, які, за його доводами, підтверджують взаємовідносини останнього із ТОВ Гравіс Кіно , серед яких: Договір № 310715, Додатки № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, Додаткова згода № 1, № 2 до вказаного Договору, Акти № 1, №2, № 3, №4 приймання-передачі наданих послуг до Договору №310715 про виробництво аудіовізуального твору та передачі (уступки) прав від 15.09.2015 року (а.с.72-109 т.1) та виписки з рахунку № 26001492228 в клієнтській програмі інтернет-банкінгу АТ Райфайзен Банк Аваль у м. Києві (а.с. 110-127 т.1), що, нібито, позивачем перераховано на рахунок ТОВ Гравіс Кіно наступні суми: 332 640,30 грн., 332 640,30 грн., 532 224,48 грн., 465 696,42 грн., 199 584,18 грн., 199 584,18 грн., 968 405,76 грн., 209 422,56 грн., 1 619 513,94 грн., 441 685,07 грн., 294 457,63 грн., 294 457,08 грн., 294 457,08 грн., 147 228,54 грн., 436 609,20 грн.,71 604,48 грн., 200 000,00 грн., 44 000,00 грн.

Суд зазначає, що вищевказані документи, як первинні, та, як доказ підтвердження перерахування зазначених сум на розрахунковий рахунок ТОВ Гравіс Кіно , не приймаються судом, адже на них немає відмітки банку, яка б посвідчувала реальне перерахування грошей на рахунок контрагента позивача.

Відповідно до п. 74.1. ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів, а результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, реальність та можливість вчинення даних господарських операцій відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Крім того, платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Несприятливі наслідки недостатньої бережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність у сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, зважаючи на зазначені обставини, суд не погоджується з твердженнями позивача, що господарські відносини між ТОВ Ідас Філм та його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану позивача, адже відповідно, до наданих позивачем доказів, вони не підтверджують факту переводу грошових коштів на рахунки ТОВ Іствуд Груп , ТОВ Курсверх та ТОВ Трейдер Вікторі , також позивачем надано витяги з електронного інтернет-банкінгу по взаємовідносинах з ТОВ Гравіс Кіно , які також не підтверджуються належним чином.

Доводи відповідача щодо фіктивності господарських відносин між позивачем та його контрагентами підтверджуються свідченнями Директорів контрагентів, які вказали, що жодних документів по господарських відносинах не підписували та не приймали участі в веденні господарських операцій ТОВ Іствуд Груп , ТОВ Курсверх та ТОВ Трейдер Вікторі .

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність необхідності в їх задоволенні.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на вказані обставини та відповідно до норм закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ідас Філм .

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ідас Філм .

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Ідас Філм , 03179, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39889929.

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві, 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980.

Суддя Л.О. Маруліна