Постанова

від 12.07.2018 по справі 826/14757/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14757/17 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ідас Філм до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ідас Філм на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2018 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2016 №193-1305.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2017 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень відповідача від 23.06.2017 № 623/26-15-14-04-05, № 624/26-15-14-04-05 відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, виданих на підставі Наказу ГУ ДФС у м. Києві від 21.06.2017 № 5469, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Ідас Філм з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Іствуд Груп за період з 01.10.2015 по 31.12.2015, з ТОВ Курсверх за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 та з ТОВ Трейд Вікторі за період з 01.11.2016 по 30.11.2016.

За результатами перевірки складено Акт від 07.07.2017 № 458/26-15-14-04-05/39889929 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, в період, що перевірявся, на загальну суму 376 650,00 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2015 - 98 000,00 грн., листопад 2015 - 187 000,00 грн., грудень 2015 - 22 500,00 грн., вересень 2016 - 34 150,00 грн., листопад 2016 - 35 000,00 грн.

За результатами висновків перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0040031404 від 04.08.2017.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач скористався своїм правом на досудове оскарження відповідно до п. 56.2 ст. ст. 56 ПК України, на що Рішенням про результат розгляду скарги ДФС України від 02.11.2017 № 25025/6/99-99-11-01-02-25, висновки Акту перевірки та оскаржуване повідомлення-рішення від 04.08.2017 № 0040031404 - залишено без змін.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначалося вище, в ході проведення перевірки ТОВ Ідас Філм встановлено, що позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 611 112,00 грн. за період з 01.10.2015 по 31.12.2015, з 01.09.2016 по 30.09.2016 та з 01.11.2016 по 30.11.2016. За вказані періоди встановлено завищення задекларованого податкового кредиту по податку на додану вартість всього у сумі 376 650,00 грн., в тому числі за жовтень 2015 року у сумі 98 000,00 грн., за листопад 2015 року у сумі 187 000,00 грн., за грудень 2015 року у сумі 22 500,00 грн., за вересень 2016 року у сумі 34 150,00 грн., за листопад 2016 у сумі 35 000,00 грн.

Перевіркою контролюючого органу по взаємовідносинах позивача з контрагентом ТОВ Іствуд Груп встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ Іствуд Груп (Виконавець) укладено договори від 21.09.2015 № 1/1509 та від 09.11.2015 № 2/1511 відповідно до п.2.1., яких, виконавець забезпечує доставку Обладнання Виконавця до місця проведення зйомок.

Проте, до перевірки не надано жодного документу, відповідно до якого можна було б встановити місце, де саме проводились зйомки.

Позивачем лише надано пояснення, що зйомки проводились переважно у м. Києві та Київській області, однак документів, які підтверджували, що контрагент позивача доставляв Обладнання та куди саме.

Також, відповідно до п. 2.5. договорів від 21.09.2015 № 1/1509 та від 09.11.2015 № 2/1511 Виконавець зобов'язаний залучити до надання послуг за цими договорами власний технічний персонал у необхідній кількості та з належною кваліфікацією, проте до перевірки не надано жодних документів яким саме технічним персоналом, у якій кількості та яку кваліфікацію повинні мати виконавці вищезазначених послуг.

Позивачем не надано вищевказаних доказів.

З огляду на що, відповідно до Акту перевірки, складено акт ненадання документів від 30.06.2017 № 570/26-15-14-04-05.

Також, відповідно до податкових даних, ТОВ Іствуд Груп згідно з поданим звітом 1-Дф за перевіряємий період працювала 1 особа - директор зазначеного контрагента позивача ОСОБА_4.

Також, відповідачем зазначено в Акті перевірки та надано до матеріалів справи Протоколи допиту свідка ОСОБА_4, відповідно до пояснень зазначеної особи: Фінансово-господарську діяльність ТОВ "Іствуд Груп та ТОВ Кордон Трейд я не здійснювала, документів, щодо взаємовідносин із контрагентами, я не підписувала, податкову звітність вказаних підприємств я не складала та не подавала до контролюючих органів, печаток, реєстраційних та установчих документів у мене не було; вони були у ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Мені не відомо для чого створювалось, чим займались, де знаходились ТОВ "Іствуд Груп та ТОВ Кордон Трейд .

Мені не відомі контрагенти покупці та постачальники, документи по взаємовідносинах із ними я не підписувала та не складала. Податкову та фінансову звітність ТОВ "Іствуд Груп , ТОВ Кордон Трейд я не підписувала, не складала та не подавала до контролюючих органів .

Відповідно до податкової бази щодо контрагента позивача порушено кримінальну справу за статтею 205 Кримінального кодексу України.

Також згідно з даними єдиного реєстру податкових накладних, контролюючим органом не вдалось простежити ланцюг поставки послуг постачання, натомість встановлено, що відповідно з господарською діяльністю ТОВ Іствуд Груп його контрагентом було продано йому "Рис 1 ґатунку, кілька свіжоморожена, салака, масло, цукор білий, бензин", а ТОВ Іствуд Груп надано технічні послуги позивачу.

Позивачем на підтвердження своїх господарських відносин з контрагентом ТОВ Іствуд Груп , крім податкових декларацій, надано Договір №1/1509 від 21.09.2015 року та Акт здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) до Договору № 1/1509 від 21.09.2015 року, суд зазначає, що зазначені документи зі сторони контрагента підписані, нібито, Директором ТОВ Іствуд Груп ОСОБА_4, але відповідно до Протоколу допиту свідка, який наявний в матеріалах справи, слідчими встановлено та ОСОБА_4 надано показання, що жодних документів господарської діяльності зазначеного підприємства вона не підписувала.

Тому, колегія суддів не приймає вказані Договори та Акти за належно оформлені документи.

Також позивачем надано платіжні доручення:

- № 3 від 20.10.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 267 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 1/1509 від 21.09.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 44500,00 грн. (а.с. 159 т. 1).;

- № 7 від 23.10.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 321 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 1/1509 від 21.09.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 53500,00 грн. (а.с. 160 т. 1);

- № 13 від 04.11.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 273 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 1/1509 від 21.09.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 45 500,00 грн. (а.с. 161 т. 1);

- № 14 від 09.11.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 231 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 1/1509 від 21.09.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 38 500,00 грн. (а.с. 162 т. 1);

- № 15 від 12.11.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 267 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 2/1511 від 09.11.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 44500,00 грн. (а.с. 171 т. 1);

- № 24 від 23.11.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 351 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 2/1511 від 09.11.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 58 500,00 грн. (а.с. 172 т. 1);

- № 31 від 23.12.2015 року, відповідно до якого позивачем нібито перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Іствуд Груп 135 000,00 грн. за технічні послуги згідно Дог. № 2/1511 від 09.11.2015 року, у т.ч. ПДВ 20% - 22 500,00 грн. (а.с. 173 т. 1);

Однак, вони не містять зазначення дати Одержано банком , що є обов'язковим реквізитом платіжного доручення.

Також немає відповідного штемпеля АТ Райфайзен Банку Аваль у м. Києві та підпису уповноваженої особи Банку на проведення зазначеної банківської операції.

Враховуючи ивкладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не підтверджено факт перерахування грошових сум на рахунок контрагенту ТОВ Іствуд Груп , а тому і віднесення сум до податкового кредиту неможливе та неправомірне.

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ Курсверх , контролюючим органом під час перевірки встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ Курсверх (Виконавець) укладено Договір № 16/54 про надання технічних послуг, відповідно до п.2.1 якого Виконавець забезпечує доставку Обладнання Виконавця до місця проведення зйомок. Проте, до перевірки не надано жодного документу, відповідно до якого можна було б встановити де саме проводились зйомки.

Також зазначених документів не надано і суду.

Відповідно до п. 2.5. вказаного договору зазначено, що Виконавець зобов'язаний залучити до надання послуг за цим договором власний технічний персонал у необхідній кількості та з належною кваліфікацією, проте до перевірки не надано жодних документів, яким саме технічним персоналом, у якій кількості та кваліфікацією повинні мати виконавці вищезазначених послуг. Також слід зазначити, що ТОВ Курсверх звіт 1-Дф за перевіряємий період не подавався, у зв'язку з чим визначити кількість працівників та залучення інших працівників за цивільно-правовими договорами встановити неможливо, про що складено акт неподання документів від 30.06.2017 року №570/26-15-14-04-05.

Також, відповідно до Додатку №1 від 05.09.2016 до договору від 05.09.2016 №16/54 Виконавець виконує послуги по забезпеченню зйомок телевізійного багатосерійного фільму Водили - знімальною, освітлювальною, звукозаписуючою технікою. У зв'язку з не подачею ТОВ Курсверх (код 40067343) балансів та звітів та відповідно до єдиного реєстру реєстрації податкових накладних не встановлено придбання або оренда техніки, зазначеної в додатку №1. У зв'язку з відсутністю власного транспорту та відповідно до єдиного реєстру реєстрації податкових накладних не встановлено придбання послуг по транспортуванню, тому встановити, як саме відбувалось транспортування техніки до місць зйомок, неможливо.

Згідно інформаційних баз даних ГУ ДФС у м. Києві. а саме: ІС Податковий блок встановлено, що ТОВ Курсверх занесено до картки суб'єктів фіктивного підприємництва, в результаті порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

До Єдиного реєстру судових рішень внесено ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року у справі № 760/21875/ 16-к, згідно якої: встановлено, що група осіб, яким підконтрольні ряд підприємств з ознаками фіктивності та транзитності , серед яких ТОВ "Курсверх" (код 40067343) на території міста Києва здійснюють протиправну діяльність, пов'язану із створенням, з метою прикриття незаконної діяльності, суб'єктів господарювання, підроблення документів та надання суб'єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки, послуг з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат шляхом оформлення безтоварних господарських операцій від ФСГД, що надає можливість службовим особам СГД реального сектору економіки ухилятись від сплати податків до бюджету в особливо великих розмірах.

Також встановлено, що кошти ТОВ Курсверх перераховуються на банківські рахунки № 26004015178202 та № 26005015178201 (українська гривня), які відкрито у ПАТ Альфа Банк (МФО 300346), з метою ухиляння від сплати податків .

Позивачем надано платіжне доручення № 86 від 20.09.2016 року, як доказ, нібито, перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ Курсверх грошових коштів в сумі 204 900,00 грн. з зазначенням призначення платежу: за технічні послуги з надання та налаштування обладнання для телезйомок згідно з рах. № 1609201 від 20.09.2016 року, у т.ч. ПДВ 20% - 34 150,00 грн.

Проте, грошові кошти повинні були бути перераховані на розрахунковий рахунок контрагента позивача, про який згадується в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва, а саме № 26004015178202, який, як встановлено судом, створений для ухиляння від сплати податків.

Також, вищевказане платіжне доручення № 86 від 20.09.2016 року (а.с. 181) не містить зазначення дати Одержано банком , що є обов'язковим реквізитом виконаного платіжного доручення. Також відсутній відповідний штемпель АТ Райфайзен Банку Аваль у м. Києві та підпис уповноваженої особи Банку на проведення зазначеної банківської операції.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не підтверджено факт перерахування грошової суми на рахунок контрагенту ТОВ Курсверх , а тому і віднесення вказаної суми до податкового кредиту неможливе та неправомірне.

Також контролюючим органом не встановлено реальність по ланцюгу взаємовідносин між контрагентами ТОВ Курсверх та відповідно позивачем.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про правильність тверджень відповідача, що позивачем завищено показник податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 34 150,00 грн. у тому числі за період: вересень 2016 року - 34 150,00 грн.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Трейдер Вікторі , контролюючим органом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ Трейдер Вікторі (Виконавець) укладено Договір від 05.09.2016 року № 16-092/54.

Відповідно до п. 1.1. договору Замовник доручає, а виконавець зобов'язується, на нижче викладених умовах, надати Замовнику технічні послуги забезпечення знімальної, освітлювальної та звукозаписувальної апаратури для виробництва аудіовізуального твору-багатосерійного художнього телевізійного фільму. Проте, до перевірки не надано документів, відповідно до яких можливо було б встановити, для якого саме фільму потрібні вищезазначені послуги. Крім того, відповідно до п.2 договору Виконавець забезпечує доставку Обладнання Виконавцю до місця проведення зйомок, та відповідно до п. 2.4. -Виконавець має здійснити розгортання Обладнання Виконавця у конкретному місці, вказаному представниками замовника, інсталяцію, комутацію Обладнання Виконавця таким чином, щоб воно становило єдиний комплекс та було повністю готове до зйомок фільму Замовника. Однак, до перевірки не надано жодного документу, відповідно до якого було б встановити, де саме проводились зйомки. Також, відповідно до п. 2.5. договору Виконавець зобов'язаний залучити до надання послуг за цим договором власний технічний персонал у необхідній кількості та з належною кваліфікацією, проте до перевірки не надано документів, яким саме технічним персоналом, у якій кількості та яку кваліфікацією повинні мати виконавці вищезазначених послуг, про що складено акт ненадання документів 30.06.2017 року №570/26-15-14-04-05.

Відповідно до протоколу допиту Директора ТОВ Трейдер Вікторі ОСОБА_9, який міститься в матеріалах справи: Я, ОСОБА_9, стверджую, що реєстрація ТОВ Трейдер Вікторі (код 40645802) на моє ім 'я проведена без мого відома. Я не підписував жодні установчі документи по даній юридичній особі, не подавав будь-яку звітність до Державних органів, не подавав заяву на отримання та не отримував свідоцтво платника ПДВ.

При цьому, щодо вищезазначеного контрагента позивача відкрито кримінальну справу за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Контролюючим органом простежено ланцюг взаємодії між контрагентами та встановлено невідповідність зареєстрованих даних в податкових деклараціях, що також підтверджує фіктивність господарських взаємовідносин між ТОВ Трейдер Вікторі та позивачем.

Позивачем до матеріалів справи надано копію Договору № 16-092 від 05.09.2016 року (а.с. 183-185 т.1) та копію Акту № 285 здачі-прийняття робіт (надання послуг), що ніяк не підтверджує перерахування грошей за надані послуги контрагенту позивача.

Позивачем надано документи, які, за його доводами, підтверджують взаємовідносини останнього із ТОВ Гравіс Кіно , серед яких: Договір № 310715, Додатки № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, Додаткова згода № 1, № 2 до вказаного Договору, Акти № 1, №2, № 3, №4 приймання-передачі наданих послуг до Договору №310715 про виробництво аудіовізуального твору та передачі (уступки) прав від 15.09.2015 року (а.с.72-109 т.1) та виписки з рахунку № 26001492228 в клієнтській програмі інтернет-банкінгу АТ Райфайзен Банк Аваль у м. Києві (а.с. 110-127 т.1), що, нібито, позивачем перераховано на рахунок ТОВ Гравіс Кіно наступні суми: 332 640,30 грн., 332 640,30 грн., 532 224,48 грн., 465 696,42 грн., 199 584,18 грн., 199 584,18 грн., 968 405,76 грн., 209 422,56 грн., 1 619 513,94 грн., 441 685,07 грн., 294 457,63 грн., 294 457,08 грн., 294 457,08 грн., 147 228,54 грн., 436 609,20 грн.,71 604,48 грн., 200 000,00 грн., 44 000,00 грн.

Однгак, вищевказані документи, як первинні, та, як доказ підтвердження перерахування зазначених сум на розрахунковий рахунок ТОВ Гравіс Кіно , не приймаються, оскільки на них немає відмітки банку, яка б посвідчувала реальне перерахування грошей на рахунок контрагента позивача.

Відповідно до п. 74.1. ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів, а результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, реальність та можливість вчинення даних господарських операцій відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Крім того, платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Несприятливі наслідки недостатньої бережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, зважаючи на зазначені обставини, колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта, що господарські відносини між ТОВ Ідас Філм та його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану позивача, адже відповідно, до наданих позивачем доказів, вони не підтверджують факту переводу грошових коштів на рахунки ТОВ Іствуд Груп , ТОВ Курсверх та ТОВ Трейдер Вікторі , також позивачем надано витяги з електронного інтернет-банкінгу по взаємовідносинах з ТОВ Гравіс Кіно , які також не підтверджуються належним чином.

Враховуючи наведене вище та доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволені позову в повному обсязі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволені позову, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ідас Філм на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ідас Філм до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 13.07.2018 року.