Постанова

від 26.04.2018 по справі 263/15541/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/307/2018(м)

263/15541/17

Категорія 59 Головуючий у 1-й інстанції Хараджа Н.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

секретаря Брежнєва Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Первинної профспілкової організації профспілки робітників культури України КЗ Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), ОСОБА_3 первинної профспілкової організації №141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , треті особи: КЗ Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), Професійний союз комунальної установи Донецький академічний ордену пошани обласний руський драматичний театр (м. Маріуполь), Департамент соціального захисту населення ОСОБА_3 міської ради про визнання неправомірним рішення, -

в с т а н о в и л а:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що є найманим працівником театру та членом ОСОБА_3 первинної профспілкової організації №141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність . Між Первинною профспілковою організацією профспілки робітників культури України КЗ ДАОДТ (м. Маріуполь) та профспілковою організацію №141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність 21 лютого 2017 року була укладена Угода про утворення спільного представницького органу (СПО) для ведення колективних переговорів з укладення, переукладення (внесення змін (доповнень) до колективного договору. Після чого почалися колективні переговори із роботодавцем щодо укладення колективної угоди. Проте, протоколом засідання СПО №2 від 27 жовтня 2017 року з Угоди був виключений п.9, яким право підпису колективного договору надавалось повноваженим представникам всіх профспілкових організацій, що підписали цю угоду, а право підпису доручено голові СПО КЗ ДАОДТ (м.Маріуполь) ОСОБА_4 Вважає, що це рішення є незаконним, прийнятим з перевищенням повноважень, оскільки у осіб, що входили до складу СПО не було повноважень на зміну умов угоди, укладеної між двома профспілковими організаціями. За змістом ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. На вимогу однієї із сторін договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду у разі суттєвого порушення його умов другою стороною. Оскільки рішення, викладене в протоколі №2 засідання СПО КЗ ДАОДТ (м.Маріуполь), порушує його особисті права як найманого працівника та члена профспілкової організації щодо участі у проведені переговорів та не відповідає вимогам, встановленим положеннями ЦК України, просив визнати його неправомірним.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 березня 2018 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вказує, що поза увагою суду залишилось обґрунтування позивачем у позовній заяві порушення його особистого права внаслідок прийняття рішення про внесення змін до рішення спільного представницького органу. Процесуальним законодавством не передбачено право суду закрити провадження у справі, якщо ще до початку розгляду справи суд дійде висновку, що права і інтереси позивача не порушені. Судом першої інстанції допущено порушення положень ст.4 ЦПК України, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорваних прав, свобод чи законних інтересів. Вважає, що спір виник через трудові відносини, які у розумінні ст.ст. 4, 20 ГПК України, судами господарської юрисдикції не розглядаються.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходили.

Відповідно до ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1402-УІІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно п.8, п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільно-процесуального кодексу України, в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-УІІІ, до утворення апеляційних суддів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суду, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справи у судах першої і апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Донецької області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, що ухвалив рішення, в порядку, передбаченому Цивільно-процесуальним кодексом України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-УІІІ.

Сторони у справі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, за участі його представника ОСОБА_5

Від представників відповідача ОСОБА_3 первинної профспілкової організації №141-2 ВП Народна солідарність ОСОБА_6 та третьої особи КЗ ДАОДТ (м.Маріуполь) ОСОБА_7 надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Від представника позивача ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням у відпустці за межами міста Маріуполя.

Колегія суддів вважає, що представником позивача ОСОБА_5 було повідомлено поважну причину неявки до суду, однак будь-яких доказів на підтвердження поважності причин відсутності в судовому засіданні не надано.

Виходячи з вимог ч.1 ст.44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання своїми процесуальними правами, ст.371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та відсутності клопотання про його продовження, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_5 та інших осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч.1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом із тим, відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.2 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

Цим законом окремо встановлено особливу процедуру розгляду розбіжностей, що виникли між сторонами соціально-трудових (колективних) відносин. Указаним законодавчим актом передбачається примирно-третейська процедура та система організаційних структур із належною компетенцією для узгодження інтересів конфліктуючих сторін. Зокрема, ст.7 указаного Закону передбачено, що розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань укладення чи зміни колективного договору, угоди здійснюється примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, установлені ст.9 Закону, - трудовим арбітражем.

Отже, колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних, - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом із питань установлення нових або змін чинних соціально-економічних умов праці виробничого побуту; укладення або зміни колективного договору; виконання колективного договору або його окремих положень тощо.

Оскільки при трудових конфліктах відсутнє порушення прав, а має місце зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин, то в такому разі застосовується примирно-третейський порядок їх вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) .

Безпосереднє вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено, крім випадків зазначених у ст. ст. 23-25 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) , ч. 5 ст.20, ч.ч. 2, 4 ст.42 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

При цьому, згідно ст.6 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) , колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців не надійшло.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до двох профспілок, членом однієї з яких він є, щодо незгоди з рішенням, яким були внесені зміни до угоди про створення спільного представницького органу професійних організацій КЗ Донецький Академічний обласний драматургічний театр (м.Маріуполь) , вважаючи, що останнім порушені його особисті права на участь у переговорах про укладення нового колективного договору та воно не відповідає вимогам, встановленим положеннями ЦК України.

Таким чином, закриваючи провадження у справі суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що фактично виник спір щодо укладення колективного трудового, який не підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки позивач не довів порушення його особистих прав, але доведеність чи недоведеність заявлених вимог є підставою для вирішення спору по суті.

Тим більш, цей спір не може бути підсудним господарському суду, як за суб'єктним складом, так і виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, яке не пов'язане із господарською діяльністю.

Згідно ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п.4 ч.1).

Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог закону, остання підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга представника позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 травня 2018 року.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: В.М. Барков

ОСОБА_8