Ухвала

від 26.10.2018 по справі 263/15541/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

26 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №263/15541/17

провадження №61-37432ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати

Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

Пророка В. В., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр

(м. Маріуполь) на постанову апеляційного суду Донецької області

від 26 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Первинної профспілкової організації профспілки робітників культури України комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) , Маріупольської первинної профспілкової організації №141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , треті особи: комунальний заклад Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) , Професійний союз комунальної установи Донецький академічний ордену пошани обласний руський драматичний театр (м. Маріуполь) , Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, про визнання неправомірним рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Первинної профспілкової організації профспілки робітників культури України комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) (далі - ППОПРКУ КЗ ДАОДТ (м. Маріуполь), Маріупольської первинної профспілкової організації №141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність (далі - МППО №141-2 ВП Народна солідарність ) , у якому просив визнати неправомірним рішення, викладене в протоколі №2 засідання сумісного представницького органу профспілкових організацій комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) від 27 жовтня 2017 року.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є найманим працівником театру та членом МППО №141-2 ВП Народна солідарність . Між ППОПРКУ КЗ ДАОДТ (м. Маріуполь) та профспілковою організацію № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність 21 лютого 2017 року укладена угода про утворення спільного представницького органу (далі - СПО) для ведення колективних переговорів з укладення, переукладення, внесення змін (доповнень) до колективного договору. Після чого почалися колективні переговори із роботодавцем щодо укладення колективної угоди.

Протоколом засідання спільного представницького органу №2 від 27 жовтня 2017 року з Угоди був виключений пункт 9, яким право підпису колективного договору надавалось повноваженим представникам всіх профспілкових організацій, що підписали цю угоду, а право підпису доручено голові спільного представницького органу комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) Марченко Н. Г.

ОСОБА_4 вважає, що це рішення є незаконним, прийнятим з перевищенням повноважень, оскільки у осіб, що входили до складу спільного представницького органу не було повноважень на зміну умов угоди, укладеної між двома профспілковими організаціями. За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. На вимогу однієї із сторін договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду у разі суттєвого порушення його умов другою стороною. Оскільки рішення, викладене в протоколі №2 засідання спільного представницького органу комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) , порушує його особисті права як найманого працівника та члена профспілкової організації щодо участі у проведені переговорів та не відповідає вимогам, встановленим положеннями ЦК України, просив визнати його неправомірним

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 березня 2018 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою апеляційного суду Донецької області від 26 квітня 2018 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що спір щодо укладення колективного трудового договору не підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки позивач не довів порушення його особистих прав, але доведеність чи недоведеність заявлених вимог є підставою для вирішення спору по суті.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року, комунальний заклад Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не зазначив, чи підлягає вказаний спір розгляду в порядку цивільного судочинства.

Перевіривши доводи касаційної скарги, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) і спрямований на здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними визначає Закон України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) .

Встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об'єднання.

Відповідно до статті 6 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) , колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців не надійшло.

Апеляційний суд установив, що ОСОБА_4 звернувся з позовом до двох профспілок, членом однієї з яких він є, щодо незгоди з рішенням, яким були внесені зміни до угоди про створення спільного представницького органу професійних організацій КЗ Донецький Академічний обласний драматургічний театр (м. Маріуполь) та вважав, що останнім порушені його особисті права на участь у переговорах про укладення нового колективного договору.

Апеляційний суд не прийшов до беззаперечного висновку, що справа не підлягає в порядку цивільного судочинства, а лише зазначив про передчасний висновок місцевого суду про недоведеність позивачем порушення його особистих прав, оскільки і доведеність, і недоведеність заявлених вимог є підставою для вирішення спору по суті.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України передбачено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваної ухвали апеляційного суду та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи були предметом дослідження та оцінки суду апеляційної інстанції і не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) на постанову апеляційного суду Донецької області від 26 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Первинної профспілкової організації профспілки робітників культури України комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) , Маріупольської первинної профспілкової організації №141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , треті особи: комунальний заклад Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) , Професійний союз комунальної установи Донецький академічний ордену пошани обласний руський драматичний театр (м. Маріуполь) , Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, про визнання неправомірним рішення, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В.В. Пророк

І. М. Фаловська