Рішення

від 12.09.2018 по справі 263/15541/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/15541/17

Провадження № 2/263/1693/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю: секретаря Рудь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації профспілки робітників культури України Комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , треті особи: Комунальний заклад Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), Професійний союз Комунальної установи Донецький академічний ордену пошани обласний руський драматичний театр (м. Маріуполь), Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, про визнання неправомірним рішення,

ВСТАНОВИВ:

1.виклад позиції позивача, відзиву відповідачів, їх заперечень та пояснень третіх осіб:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 24 листопада 2017 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації профспілки робітників культури України Комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) (далі - ППОПРКУ КЗ ДАОДТ ), Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність (далі - МППО №141-2 ВП Народна солідарність ), треті особи: Комунальний заклад Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) (далі - КЗ ДАОДТ ), Професійний союз Комунальної установи Донецький академічний ордену пошани обласний руський драматичний театр (м. Маріуполь) (далі - ПСКУ ДАОПОРДТ , Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (далі - ДСЗН Маріупольської міської ради), в якій він просив визнати неправомірним рішення, яке прийняте у протоколі № 2 засідання спільного представницького органу профспілкових організацій КЗ ДАОДТ від 27 жовтня 2017 року, а також судові витрати покласти на відповідача.

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він є найманим працівником театру та членом МППО №141-2 ВП Народна солідарність . Між ППОПРКУ КЗ ДАОДТ (м. Маріуполь) та профспілковою організацію № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність 21 лютого 2017 року укладена угода про утворення спільного представницького органу (далі - СПО) для ведення колективних переговорів з укладення, переукладення, внесення змін (доповнень) до колективного договору. Після чого почалися колективні переговори із роботодавцем щодо укладення колективної угоди. Проте, протоколом засідання СПО від 27 жовтня 2017 року № 2 з угоди виключений п. 9, яким право підпису колективного договору надавалось повноваженим представникам усіх профспілкових організацій, що підписали цю угоду, а право підпису доручено голові СПО КЗ ДАОДТ (м. Маріуполь) ОСОБА_2 Вважає, що це рішення є незаконним, прийнятим з перевищенням повноважень, оскільки в осіб, що входили до складу СПО, не було повноважень на зміну умов угоди, укладеної між двома профспілковими організаціями. За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. На вимогу однієї із сторін договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду у разі суттєвого порушення його умов другою стороною. Оскільки рішення, викладене в протоколі № 2 засідання СПО КЗ ДАОДТ (м. Маріуполь), порушує його особисті права як найманого працівника та члена профспілкової організації щодо участі у проведенні переговорів та не відповідає вимогам, встановленим положеннями ЦК України, просив визнати його неправомірним (а. с. 2 - 8).

Від Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність 04 грудня 2017 року до суду надійшов відзив на позов, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 визнала, посилаючись на те, що профспілка визнає обставини того, що 21 лютого 2017 року дві із трьох діючих у театрі профспілок уклали угоду про створення спільного представницького органу для ведення колективних переговорів з укладення, переукладення, внесення змін (доповнень) до колективного договору та про співробітництво стосовно виконання обов'язків за колективними перемовинами та здійснення контролю. За умовами указаної угоди представники від двох різних юридичних осіб - профспілкових організацій вирішили спільно складати та обговорювати проект колективного договору та проводити перемовини щодо умов колективного договору. Крім цього, дві профспілкові організації зафіксували в угоді про створення спільного представницького органу і положення (п. 9) про те, що повноваження представників профспілкових організацій, які підписали цю угоду, отримують право підпису колективного договору, тобто представники обох профспілкових організацій, які підписали угоду, повинні разом підписувати колективний договір. Проте, голова іншої профспілки вирішила, що вона одна має право підписувати колективний договір, не звернулася із пропозицією до цієї профспілки відносно внесення змін до угоди про утворення спільного представницького органу та вирішила скласти протокол спільного представницького органу та вказати у ньому, що саме цей орган, який не є самостійною юридичною особою та складається із двох юридичних осіб, прийняла рішення про зміну угоди, на основі якої цей орган і був створений. Однак такі дії законом не передбачені та у цього представницького органу відсутні повноваження приймати такі рішення (а. с. 47).

Від третьої особи - Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради 20 лютого 2018 року надійшли пояснення на позов, відповідно до яких колективний договір КУ ДАОДТ зареєстрований управлінням соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради як органом місцевого самоврядування від 28 квітня 2014 року № 45 та 30 жовтня 2017 року до управління надійшов лист МППО № 141-2 ВП Народна солідарність про створення спільного представницького органу та укладення угоди від 21 лютого 2017 року між МППО № 141-2 ВП Народна солідарність та ППОПКУ КЗ ДАОДТ , жодних доповнень до цього договору до управління більше не надходило (а. с. 90, 91).

2.заяви і клопотання:

клопотання представника ДСЗН Маріупольської міської ради - ОСОБА_3 про розгляд справи за її відсутності (а. с. 163, 205).

заява голови Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність - ОСОБА_4 про розгляд справи за відсутності представника профспілки та визнання позовних вимог (а. с. 179).

заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог (а. с. 180).

заява представника Первинної профспілкової організації профспілки працівників культури України Комунальної установи Донецький академічний обласний драматичний театр - адвоката ОСОБА_5 про проведення судового розгляду за його відсутності та заперечення проти позову з підстав його необґрунтованості (а. с. 204).

заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про проведення судового засідання за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а. с. 211).

заява представника Комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) - ОСОБА_7 про проведення судового засідання без її участі, заперечення проти задоволення позову (а. с. 212).

Від інших учасників справи заяв не надходило, своїх представників до суду ними не направлено, однак їх неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.

3.процесуальні дії суду:

Ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 листопада 2017 року про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду (а. с. 41).

Ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2018 року про закриття провадження у справі (а. с. 113, 114).

Постанова Апеляційного суду Донецької області від 26 квітня 2018 року про скасування ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2018 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (а. с. 150 - 152).

Ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2018 року про прийняття до свого провадження цивільної справи, проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначення у справі підготовчих судових засідань, роз'яснень сторонам їх прав на подачу відзиву на позову, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (а. с. 158).

Ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 серпня 2018 року про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті (а. с. 208).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом у відповідності до положень ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, присутнім учасникам справи роз'яснено зміст ст. ст. 12, 13, 42, 49 цього Кодексу, наслідки вчинення та не вчинення процесуальних дій.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася кожна із сторін, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, виходить з такого.

4.фактичні обставини справи установлені судом:

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 29 листопада 2016 року, він просив прийняти його у члени Всеукраїнської профспілки Народна солідарність (а. с. 11).

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність зареєстрована 11 лютого 2016 року, код ЄДРПОУ 40270461, юридична адреса: проспект Леніна, 42, офіс, м. Маріуполь. Донецька область, 87515 (а. с. 12).

Всеукраїнська профспілка Народна солідарність має статут, який легалізований Міністерством юстиції України 04 травня 2011 року (а. с. 13 - 16).

Відповідно до ОСОБА_5 з протоколу засідання Центрального координаційного комітету Всеукраїнської профспілки Народна солідарність від 21 грудня 2015 року № 12-02-2015, Маріупольську первинну профспілкову організацію № 141-2 на чолі з ОСОБА_4 визнано первинною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки Народна солідарність (а. с. 17).

Згідно зі свідоцтвом про легалізацію профспілки, об'єднання профспілок від 04 травня 2011 року № 3574, Всеукраїнську профспілку Народна солідарність легалізовано (а. с. 18).

Відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету МППО № 141-2 ВП Народна солідарність від 29 листопада 2016 року № 13, ОСОБА_1 прийнято у члени даної профспілки (а. с. 19, 20).

02 грудня 2016 року ОСОБА_1 подано заяву до генерального директора КЗ ДАОДТ (м. Маріуполь), якою він повідомив, що став членом МППО № 141-2 ВП Народна солідарність , у зв'язку з чим просив усі питання, пов'язані з його трудовими та соціальним правами вирішувати з цією профспілкою (а. с. 21).

21 лютого 2017 року між МППО № 141-2 ВП Народна солідарність та ППОПКУ КЗ ДАОДТ укладена угода, предметом якої є ведення колективних переговорів щодо внесення змін (доповнень) до колективного договору у складі 9 осіб. Від МППО № 141-2 ВП Народна солідарність делегуються 2 чоловіка, від іншої сторони - 9. Пунктом 9 цієї угоди передбачено, що повноваження представників всіх профспілкових організацій, що підписали цю угоду, отримують право підпису колективного договору (а. с. 22, 23).

Протоколом засідання спільного представницького органу профспілкових організацій КЗ ДАОДТ (м. Маріуполь) від 27 жовтня 2017 року № 2 (кількість присутніх - 8 осіб, не з'явилася одна особа - ОСОБА_4В.), постановлено затвердити угоду з вилученням п. 9 і доручити підписання колективного договору голові спільного представницького органу профспілкових організацій КЗ ДАОДТ (м. Маріуполь) ОСОБА_2 (за прийняте рішення 7 чоловік проголосували за , ОСОБА_1 не голосував) (а. с. 26, 27).

За детальною інформацією про юридичну особу - ППОППКУ КЗ ДАОДТ (м. Маріуполь), така має юридичну адресу: площа Театральна, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 37746530 (а. с. 28 - 32).

За інформацією про юридичну особу - ПС КЗ ДАОПОРДТ (м. Маріуполь), така має юридичну адресу: площа Театральна, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 37426278 (а. с. 33 - 38).

30 жовтня 2017 року МППО № 141-2 в адресу Управління соціального захисту населення Центрального району м. Маріуполя направлено листа, у якому повідомлено, що колективний договір КЗ ДАОДТ (м. Маріуполь) має бути підписаний двома представниками діючих у цьому закладі первинних профспілкових організацій, які уклали угоду про створення спільного представницького органу (а. с. 89).

Наведені докази у порядку, передбаченому ст. 81 ЦПК України, кожною із сторін не спростовані, суд відповідно до ст. ст. 77, 78, 79 ЦПК України надає їм оцінку щодо неналежності, допустимості та достовірності відносно установлених обставин та у своїй сукупності відповідно до ст. 80 ЦПК України вони вказують на наявність підстав для ухвалення у справі рішення суду.

Сторонами не порушувалося питань про витребування інших доказів.

5.предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є питання трудового конфлікту, зокрема зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин, які виникли внаслідок укладення угоди про спільну працю та внесення до неї змін протоколом зборів спільного представницького органу профспілкових організацій. Отже, предметом спору є оспорювання протоколу засідання спільного представницького органу профспілкових організацій КЗ ДАОДТ з підстав його прийняття з перевищенням повноважень.

6.норми права, які застосовує суд, та мотиви їх застосування, мотивована оцінка аргументів сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до положень частини 1 статті 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються; 2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу; 3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу; 4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації; 5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав; 6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Відповідно до ст. 14 КЗпП України укладенню колективного договору передують колективні переговори. Строки, порядок ведення переговорів, вирішення розбіжностей, що виникають під час їх ведення, порядок розробки, укладення та внесення змін і доповнень до колективного договору, відповідальність за його виконання регулюються Законом України Про колективні договори і угоди .

Правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, регулюється Законом України від 03 березня 1998 року № 137/98-ВР Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) (далі - Закон № 137/98-ВР).

Згідно зі ст. 2 Закону № 137/98-ВР, колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

Цим законом окремо встановлено особливу процедуру розгляду розбіжностей, що виникли між сторонами соціально-трудових (колективних) відносин. Указаним законодавчим актом передбачається примирно-третейська процедура та система організаційних структур із належною компетенцією для узгодження інтересів конфліктуючих сторін.

Статтею 7 Закону № 137/98-ВР передбачено, що розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань укладення чи зміни колективного договору, угоди здійснюється примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, установлені ст. 9 Закону, - трудовим арбітражем.

Таким чином, колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних, - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом із питань установлення нових або змін чинних соціально-економічних умов праці виробничого побуту; укладення або зміни колективного договору; виконання колективного договору або його окремих положень тощо.

Оскільки при трудових конфліктах відсутнє порушення прав, а має місце зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин, то в такому разі застосовується примирно-третейський порядок їх вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) .

Безпосереднє вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено, крім випадків зазначених у ст. ст. 23 - 25 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) , ч. 5 ст. 20, ч. ч. 2, 4 ст. 42 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Згідно зі ст. 6 Закону № 137/98-ВР, колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців не надійшло.

Серед встановлених статтею 16 ЦК України, статтями 4, 232 КЗпП України способів захисту цивільних прав та інтересів судом, не зазначено такого способу захисту, як оскарження дій, рішень та повноважень спільного представницького органу професійних організацій, які відповідно до закону віднесені до їх внутрішньої компетенції, та оскарження таких дій не підлягає захисту в судовому порядку.

У контексті обставин справи, зміст спірних правовідносин обмежується з`ясуванням правової природи дій та/чи бездіяльності зборів спільного представницького органу професійних організацій КЗ ДАОДТ , які за законом віднесені до повноважень цієї самоврядової організації і є питанням їхньої внутрішньої діяльності.

Таким чином, на такі спірні правовідносини компетенція суду, згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, ст. ст. 4, 232 КЗпП України не поширюється, оскільки дані питання стосуються внутрішньо діяльності створеного спільного представницького органу професійних організацій.

У разі ж неможливості врегулювати виниклий спір між двома профспілковими організаціями, то такий відповідно до вимог ст. 7 Закону № 137/98-ВР підлягає вирішенню примирною комісією, а у разі не прийняття рішення у строки, передбачені ст. 9 Закону, - трудовим арбітражем.

Отже, відповідна профспілка, яка не згодна із проведеними зборами, може звернутися за вирішенням виниклого спору до примирної комісії.

У той же час у справі позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 до двох профспілкових організацій, членом однієї з яких він є, між якими фактично і виник спір з приводу повноважень на підписання колективного договору, вважаючи, що внесенням змін до угоди про створення спільного представницького органу професійних організацій КЗ ДАОДТ порушені його особисті права на участь у переговорах про укладення нового колективного договору та оспорюваний протокол зборів, на якому прийняте рішення, не відповідає вимогам, встановленим ЦК України.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Оспорюванням є стан цивільного правовідношення, при якому між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також приналежності такого права певній особі. Оспорюване право ще не порушене, але виникає невизначеність у праві, зумовлена поведінкою другої сторони стосовно уповноваженого.

Отже, з огляду на викладене та з урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За установлених судом обставин наявності фактичного спору між двома професійними профспілками, наведеними положеннями Закону № 137/98-ВР врегульований порядок та спосіб вирішення цього спору, враховуючи, що ОСОБА_1 є лише членом Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2, доказів того, що указана профспілка уповноважила ОСОБА_1 на представлення її інтересів щодо виниклого спору між профспілками матеріали справи не містять, у позові ОСОБА_1 посилається саме на порушення його особистих прав на участь у переговорах, однак такі вимоги не ґрунтуються на змісті виниклих правовідносин, при яких саме між ОСОБА_1 та відповідачами існує спір з приводу наявності у нього суб'єктивного права на самостійне прийняття рішення щодо колективного договору, а також приналежності у нього такого права від будь-якої профспілкової організації.

Як зазначено вище, виниклі правовідносини регулюються Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) , у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування положень ст. 651 ЦК України, яка регулює відносини про зміну або розірвання договору саме між сторонами договору, до якої ОСОБА_1 у цій справі не відноситься.

У зв'язку із наведеними обставинами, суд відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України не приймає визнання позову головою Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 - ОСОБА_4, оскільки таке визнання позову суперечить закону та порушує права, свободи та інтереси інших осіб, зокрема іншого відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв'язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

7.щодо порушення прав позивача та ким вони порушені:

За установлених судом обставин необхідно дійти висновку, що оспорюваним протоколом зборів, де прийнято оспорюване рішення, особисті права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 не порушені, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

8.питання про розподіл судових витрат:

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому такий відповідно до положень статті 141 ЦПК України покладається на позивача та не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 2, 232 КЗпП України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 1, 6, 7, 9 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) , ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76- 81, 84, 89, 263- 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації профспілки робітників культури України Комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), Маріупольської первинної профспілкової організації № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , треті особи: Комунальний заклад Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), Професійний союз Комунальної установи Донецький академічний ордену пошани обласний руський драматичний театр (м. Маріуполь), Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, про визнання неправомірним рішення - відмовити .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Донецької області або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВЕ 808180, ІПН НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, 87500, засоби зв'язку - 067 475 50 46;

Первинна профспілкова організація профспілки робітників культури України Комунального закладу Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), код ЄДРПОУ 37746530, юридична адреса: площа Театральна, 1, м. Маріуполь, 87500, засоби зв'язку - 098 238 20 57;

Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки Народна солідарність , код ЄДРПОУ 40270461, юридична адреса: проспект Миру, 1, офіс 318, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, засоби зв'язку - 067 103 14 80;

Комунальна установа Донецький Академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), код ЄДРПОУ 02225312, юридична адреса: площа Театральна, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, засоби зв'язку - 0629 34 54 43, 0629 33 33 67, 0629 52 76 67;

Професійний союз Комунальної установи Донецький академічний ордену пошани обласний руський драматичний театр (м. Маріуполь), код ЄДРПОУ 37426278, юридична адреса: площа Театральна, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, засоби зв'язку - 0629 33 33 67;

Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, юридична адреса: проспект Металургів, 35, м. Маріуполь, Донецька область, 87555, засоби зв'язку - 0629 47 04 76, інші відомості відсутні.

Суддя О.М. Музика