Справа № 645/5647/17
Провадження № 2/645/829/18
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2018 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючий - суддя Шарко О.П.
Секретар судових засідань - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія Інго Україна звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в обґрунтування якого зазначив, що відповідач був винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої була заподіяна шкода у розмірі у сумі 26957 грн. 88 коп., яку позивач просить відшкодувати в порядку регресу.
В обґрунтування позовів позивач зазначав, що 9 лютого 2016 року між ТОВ Ерідон ТЕХ та Приватним акціонерним товариством Акціонерна страхова компанія Інго Україна ПрАТ укладено договір, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ 0351СХ, згідно якого було застраховано транспортний засіб ЗАЗ Lanos , державний номерний знак АІ 0351СХ. 28 серпня 2016 року, у м.Харкові на пр-ті ОСОБА_3, відбулась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були: автомобіль Opel Vectra , реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 та автомобіль ЗАЗ Lanos , державний номерний знак АІ 0351СХ під керуванням ОСОБА_2. Відповідно Постанови Комінтернівського районного суду м.Харкова від 26 грудня 2016 року, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення Правил дорожнього руху відповідачем. Після зазначеної ДТП, власник пошкодженого автомобіля звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування за збитки, завдані в результаті ДТП, винним в якій є відповідач . Позивач на підставі зібраних документів у справі, здійснив виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ в розмірі 26957 грн. 88 коп. Оскільки відповідно до постанови Комінтернівського районного суду м.Харкова від 26.12.2016 року відповідач під час вчинення ДТП знаходився в стані алкогольного сп'яніння, позивач просить стягнути з відповідача затрати по виплаті страхового відшкодування.
У судове засідання представник позивача який діє згідно довіреності не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений заздалегідь і належним чином, надав суду клопотання з проханням провести судові засідання у їх відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні із наявних матеріалів справи достовірно встановлено, що 9 лютого 2016 року між ТОВ Ерідон ТЕХ та Приватним акціонерним товариством Акціонерна страхова компанія Інго Україна ПрАТ укладено договір, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ 0351СХ, згідно якого було застраховано транспортний засіб ЗАЗ Lanos , державний номерний знак АІ 0351СХ.
Із матеріалів справи вбачається, що 28 серпня 2016 року, у м.Харкові на пр-ті ОСОБА_3, відбулась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були: автомобіль Opel Vectra , реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 та автомобіль ЗАЗ Lanos , державний номерний знак АІ 0351СХ під керуванням ОСОБА_2.
У відповідності до постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.12.2016 року водій автомобіля ЗАЗ Lanos , державний номерний знак АІ 0351СХ ОСОБА_2 , який приймав участь у дорожньо-транспортній пригоді, був притягнений до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 КУпАП, однак, провадження у справі відкрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
З зазначеної постанови вбачається, щоОСОБА_2 , 28.08.2016 року о 05 год. 30 хв., керуючи автомобілем ЗАЗ TF 69YO , реєстраційний номер АІ 0351CХ, в районі будинку 12, по пр-ту Петра Григоренка у м.Харкові, виконуючи поворот ліворуч, не надав дорогу автомобілю Opel Vectra , реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 16.13 Правил дорожнього руху України. Крім цього, ОСОБА_2 28 серпня 2016 року, приблизно о 05 год. 30 хв. в районі будинку №1 по б-ру Жасміновому, у м.Харкові, у м.Харкові, керував автомобілем ЗАЗ TF 69YO , реєстраційний номер АІ 0351CХ, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за участю двох свідків за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Після зазначеної ДТП, власник пошкодженого автомобіля звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування за збитки, завдані в результаті ДТП, винним в якій є відповідач . Позивач на підставі зібраних документів у справі, здійснив виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ в розмірі 26957 грн. 88 коп.,
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 1 липня 2004 року N 1961-IV), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально.
Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону N 1961-IV, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків, г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви.
Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування» , до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фізичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У абз. 1 п. 4 Ухвали Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування збитку з подальшими змінами і доповненнями від 8 липня 1994 р. № 7, від 30 вересня 1994 г. № 11(далі по тексту - ППВС України № 6) вказано, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати яку-небудь діяльність, здійснення якої створює підвищену вірогідність спричинення шкоди через неможливість контролю за нею людиною. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, повинна наступати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих особливостей.
У абз. 2 і 3 п. 4 ППВС України № 6 вказане, що під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки через право власності, повного господарського ведення, оперативного управління або по інших підставах (договори оренда, довіреність і т.п.). Не вважається власником джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за збиток перед потерпілим особу, яка управляла джерелом підвищеної небезпеки через трудові відносини з власником цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.п.).
Згідно із ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , підпункт. 38.1.1. пункту 38.1: Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду : а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначення медичним працівником).
Враховуючи те, що згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, позивач придбав по відношенню до ОСОБА_5 право вимагати відшкодування фактичних витрат, оскільки останній, спричинивши дорожньо-транспортну пригоду керував транспортним засобом у стані алкогольного, а також після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Фактичні витрати позивача, пов'язані зі страховим випадком складають 26957 грн. 88 коп.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 141, 263, 264-265, 280-282, 284, 287, 288, 289 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В:
Позов Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна (01054, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 35333145) матеріальну шкоду у розмірі 26957 грн. 88 коп. (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень вісімдесят вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна (01054, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 35333145) сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн. (тисяча шістсот гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Головуючий-суддя:
Суд | Фрунзенський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2018 |
Оприлюднено | 04.05.2018 |
Номер документу | 73755507 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Фрунзенський районний суд м.Харкова
Шарко О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні