Постанова

від 25.04.2018 по справі 694/543/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/685/18Головуючий у 1-й інстанції Сакун Д.І. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Головуючого - Василенко Л.І.

суддів Бородійчука В.Г., Нерушак Л.В.,

секретар Анкудінова О.І.

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_3,

заінтересовані особи - Мале підприємство Рапід (стягувач), старший державний

виконавець Звенигородського МРВ ДВС у Черкаській області Башова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Малого підприємства Рапід на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.07.2017 (повний текст складено 19.07.2017, суддя в суді першої інстанції - Сакун Д.І.) у цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця, заінтересовані особи - мале підприємство Рапід , старший державний виконавець Звенигородського МРВ ДВС у Черкаській області Башова Оксана Анатоліївна,:

в с т а н о в и в :

20 березня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця, якою, з урахуванням заяв про уточнення вимог, просила скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2017 № 53440737 та скасувати постанову про арешт майна боржника від 15.03.2017.

Скарга мотивована тим, що 14.03.2017 року ОСОБА_3 отримала постанову № 53440737 про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, прийняті старшим державним виконавцем Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Башовою О.А. 09.03.2017 року за заявою МП Рапід від 15.02.2017 року на виконання виконавчого листа Звенигородського районного суду від 30.01.2017 року по справі № 694/543/16ц.

Так, МП Рапід направило до Звенигородського МРВ ДВС заяву про виконання вказаного виконавчого листа, відповідно до якого з боржника належить стягнути на користь стягувача суму за понесені судові витрати, а саме: 1 378 грн. судового збору та 1 250 грн. за надану правову допомогу. Однак МП Рапід у своїй заяві просить стягнути з боржника суму в розмірі 14 785,32 грн.

Державним виконавцем Башовою О.А. визнано такі вимоги стягувача законними і винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53440737 і пред'явлено боржнику до стягнення суму в розмірі 14 785,32 грн. на користь МП Рапід , замість належної в розмірі 2 628 грн. Державний виконавець в постанові про відкриття провадження основний борг, 3% річних та інфляційне збільшення назвала судові витрати , замість заборгованість , як прописано в резолютивній частині виконавчого листа Звенигородського районного суду від 30.01.2017. Державний виконавець об'єднала всі суми та прописала їх як судові витрати. МП Рапід за виконавчим листом належить 2 628 грн., яких немає з кого стягнути, оскільки ідентифікувати ОСОБА_3 фіскальній службі не вдалося, тож розшукати її виконавець не мала змоги.

Скаржник звільнена від сплати судового збору як інвалід 2-ї групи, що включається до складу судових витрат, не лише під час розгляду справи в суді, а й під час виконання виконавчого листа по результатах розгляду судової справи, оскільки дана пільга не була врахована під час судового розгляду.

Вказує, що 07.03.2017 року державний виконавець, вводячи в оману заявницю, попросила її паспортні дані та 09.03.2017 року вписала в постанову про відкриття виконавчого провадження прізвище, ім'я, по батькові заявниці, дату та рік її народження, а також її паспортні дані внесла в Єдиний реєстр боржників та Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, ігноруючи те, що згідно довідки ДФС України від 30.01.2017 року фізичну особу, до якої позивалося МП Рапід , - ОСОБА_5, не вдалося ідентифікувати. Виконавчий лист від 30.01.2017 № 694/543/16ц виданий на ОСОБА_5, як боржника, та на МП Рапід , як стягувача.

Однак, в резолютивній частині рішення суду, на виконання якого видано виконавчий лист, зазначено в якості позивача - двічі мале підприємство Рапід , а в якості відповідача - ОСОБА_3

Державний виконавець незаконно вимагає стягнути з боржника всю суму, постановлену до стягнення, адже згідно резолютивної частини рішення Звенигородського районного суду від 22.11.2016 року на всю суму стягувач не має права (до неї не включено судові витрати); внесла в свої постанови боржником особу на ім'я ОСОБА_3, адже в графі боржник виконавчого листа від 30.01.2017 року зазначено боржника ОСОБА_5, рік народження відсутній, паспортні дані відсутні в матеріалах справи і відповідно до довідки фіскальної служби від 30.01.2017 року, яка додана до виконавчого листа, цю фізичну особу неможливо ідентифікувати, тому вбачається внесення до постанови ДВС неправдивих даних.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.07.2017 року скаргу задоволено, скасовано постанову старшого державного виконавця Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Башової О.А. про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2017 року у ВП № 53440737 та постанову про арешт майна боржника від 15.03.2017 року у ВП № 53440737.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у виконавчому листі боржником вказано ОСОБА_5, інших даних за якими можна було б ідентифікувати боржника у вказаному виконавчому листі не зазначено, однак рішенням суду кошти стягнуто з ОСОБА_3. Відповідних виправлень до виконавчого листа внесено не було.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції стягувач МП Рапід подало 12.03.2018 року апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Зазначає, що виконавчий лист може бути повернуто лише у випадку відсутності у ньому вказівки на прізвище сторони, а не у разі наявності описки в ньому як у даному випадку.

Крім того, наявність описки не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки державний виконавець може вжити дій по подальшій ідентифікації сторони. У виконавчому листі вказано місце проживання боржника і місце роботи, що дає змогу ідентифікувати особу. Оскаржена ухвала суду перешкоджає виконанню рішення суду про стягнення коштів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 заперечила проти її задоволення та вказала на те, що апелянт пропустив строки на апеляційне оскарження. Також ОСОБА_3 вказує на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки у виконавчому листі вказано іншу особу, яка не проживає за тією адресою та не має ту роботу, що теж вказані у виконавчому листі. Звертає увагу на те, що Мале приватне підприємство Рапід , яке подало апеляційну скаргу, не є стягувачем у справі, яким є мале підприємство Рапід .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника приватного підприємства Рапід , вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, вивчивши доводи відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3, як сторона виконавчого провадження, 20.03.2017 року звернулась в суд зі скаргою на дії державного виконавця щодо виконання судового рішення.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 30.01.2017 року Звенигородським районним судом Черкаської області було видано виконавчий лист на виконання рішення цього ж суду від 22.11.2016 року у справі № 694/543/16-ц провадження 2/694/480/16 за позовом Малого підприємства Рапід до ОСОБА_3 про стягнення боргу. (а.с. 20, 89, 100, 116)

Згідно вказаного виконавчого листа 694/543/16-ц 2/694/480/16 Звенигородський районний суд Черкаської області 22 листопада 2016 року розглянув справу за позовом Малого підприємства Рапід до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Суд вирішив: стягнути з ОСОБА_3 на користь Малого приватного підприємства Рапід (код ЄДРПОУ 14206952, 20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вулиця Транспортна, 7) 2 843 грн. основного боргу; 7 931,97 грн. інфляційне збільшення; 932,35 грн. 3% річних, всього 11 707,32 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Малого підприємства Рапід понесені судові витрати: 1 378 грн. судового збору та 1 250 грн. за надану правову допомогу. Стягнути з ОСОБА_3 на користь МПП Рапід 450 грн.

Проте боржником, у відповідності до даного виконавчого листа, вказано ОСОБА_5 без зазначення дати та місця народження. Водночас зазначено про те, що паспортні дані в матеріалах справи відсутні, відповідно до довідки Державної фіскальної служби України від 30.01.2017 року - фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати, довідка додається до виконавчого листа. Проживаюча за адресою: 20200, АДРЕСА_1, працююча приватним нотаріусом.

На підставі заяви № 23 стягувача МП Рапід від 15.02.2017 року за даним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження, у зв'язку з чим старшим державним виконавцем Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Башовою О.А. винесена відповідна постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2017 року, згідно якої у виконавчому провадженні № 53440737 боржником вказана ОСОБА_3 При цьому в постанові ДВС вказано про те, що з боржника стягуються судові витрати в розмірі 14 785,32 грн. (а.с. 115, 118)

У послідуючому постановою старшого державного виконавця Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Башовою О.А. від 15.03.2017 року у виконавчому провадженні № 53440737 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3 (а.с. 123)

Відповідно до вимог статей 383, 384 ЦПК, в редакції чинній на час звернення до суду зі скаргою, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Саме приведені дії старшого державного виконавця Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Башовою О.А. та вказані постанови ДВС є предметом оскарження учасником виконавчого провадження у судовому порядку в даній справі.

Згідно зі ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України Про виконавче провадження .

Згідно з ч. 1 ст. 5 даного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) і в передбачених Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Положеннями частин першої - другої ст. 15 Закону України Про виконавче провадження визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Статтею 4 ЗУ Про виконавче провадження регламентовано вимоги до виконавчого документа. Зокрема, п. 3 ч. 1 цієї статті, у редакції чинній на момент винесення ДВС оскаржених постанов, передбачено, що у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

Водночас, відповідно до абзацу дев'ятого ч. 1 ст. 4 приведеного Закону, у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місце знаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача й боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Пунктом 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження , у редакції чинній на момент винесення ДВС оскаржених постанов, передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Враховуючи викладене та приведені вимоги закону апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку наявні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки у ньому невірно вказано особу боржника, так як рішення суду ухвалено про стягнення коштів з ОСОБА_3, однак в якості боржника у виконавчому листі, на виконання якого ДВС винесено оскаржену постанову про відкриття виконавчого провадження, в якості боржника зазначено ОСОБА_5, тобто іншу особу.

За наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, відкриття виконавчого провадження, що має місце у даній справі, є таким, що суперечитиме вимогам п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження .

Разом з тим, згідно з частин 1, 2 та 4 ст. 369 ЦПК, в редакції чинній на час видачі виконавчого листа та пред'явлення його до виконання, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України Про виконавче провадження . Суд, який видав виконавчий лист, зокрема може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену під час його оформлення або видачі. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа.

При цьому суд не повинен змінюватися загальний висновок і суть судового рішення, що виконується.

Проте, враховуючи встановлені обставини, ні стягувач, ні боржник, у спосіб визначений процесуальним законодавством, не звернулись до суду з заявою щодо виправлення, допущеної при видачі виконавчого, листа помилки.

Оскільки в силу вимог ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження арешт на майно може накладатися після відкриття виконавчого провадження, за наявності перешкод для цього, що було встановлено судом у даній справі, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що постанова ДВС про накладення арешту на майно скаржника є такою, що винесена передчасно.

Згідно положень ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у редакції чинній на час розгляду скарги, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

При розгляді апеляційної скарги поданої 12.03.2018 року, поряд з викладеним, колегія суддів враховує і те, що постановою старшого державного виконавця Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Башовою О.А. від 11.08.2017 року, у виконання ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.07.2017 року, було скасовано оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2017 року (виконавчий лист № 694/543/16-ц виданий 30.01.2017 року). Постановою старшого державного виконавця Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Башовою О.А. від 11.08.2017 року скасовано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26.04.2017 року(виконавчий лист № 694/543/16-ц виданий 30.01.2017 року).

Апеляційний суд відхиляє доводи наведені в апеляційній скарзі про те, що виконавчий лист може бути повернуто лише у випадку відсутності у ньому вказівки на прізвище сторони, а не у разі наявності описки в ньому як у даному випадку, адже з системного аналізу змісту п. 3 ч. 1 та п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження вбачається, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у ньому не зазначено відповідні відомості.

У даній справі судом встановлено, що у виконавчому листі вказано про стягнення коштів з ОСОБА_3, а в якості боржника зазначено ОСОБА_5, отже є обґрунтовані суперечності стосовно прізвища особи боржника.

Слід відхилити апеляційні доводи про те, що наявність описки не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки державний виконавець зможе вжити дій по подальшій ідентифікації сторони та про те, що у виконавчому листі вказано і місце проживання боржника і місце роботи, що дає змогу ідентифікувати особу, адже у даному випадку ідеться про належний зміст виконавчого документа (тобто такий, який відповідає вимогам, встановленим законом), а не про фактичну можливість ідентифікації сторони виконавчого провадження.

Апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що згідно положень ст. 432 ЦПК України він має право поставити перед судом питання про приведення змісту виконавчого листа у відповідності до норм законодавства, якщо вважає, що у виконавчому документі наявна описка, шляхом звернення до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі.

Апеляційні доводи про те, що оскаржена ухвала суду перешкоджає виконанню рішення суду про стягнення коштів за встановлених обставин не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції у цій справі, адже нормами законодавства встановлено спеціальний порядок для виконання судового рішення, який, за наявності певних неточностей у виконавчому документі, передбачає, зокрема, право особи на звернення до суду із відповідною заявою про приведення цього документа у відповідності до встановлених вимог (виправлення помилок).

Також, апеляційний суд відхиляє доводи відзиву про те, що апелянт пропустив строки на апеляційне оскарження, оскільки вказані строки було поновлено ухвалою апеляційного суду від 27.03.2018 року у зв'язку з тим, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скаржник одержав 05.03.2018 року, а апеляційну скаргу подав 12.03.2018 року, тобто у межах встановленого ст. 294 ЦПК України, в редакції чинній на час постановлення ухвали, строку на апеляційне оскарження.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладеного колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.07.2017 року у даній справі без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Малого підприємства Рапід залишити без задоволення.

Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повний текст постанови виготовлено 2 травня 2018 року.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді В.Г. Бородійчук

Л.В. Нерушак