Ухвала

від 23.04.2018 по справі 910/3245/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.04.2018Справа № 910/3245/13 Колегія суддів у складі головуючого судді Мудрого С.М. суддів Підченка Ю.О., Пінчука В.І. розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця Олійник Володимира Анатолійовича на рішення головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП ТАУН"

до фізичної особи-підприємця Олійник Володимира Анатолійовича

про стягнення 205 000,00 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Сайко Ю.В. - представник за довіреністю № 1192 від 21.11.2017 р.;

від ВДВС: не з'явився.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІП ТАУН" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Олійник Володимира Анатолійовича про стягнення 205 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2016 р. у справі № 910/3245/13 (головуючий суддя - Капцова Т. П., судді - Ониськів О. М., Марченко О. В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 року позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Олійник Володимира Анатолійовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця в ЄДР 20008727480) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП ТАУН" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд.15/14, код ЄДРПОУ 33881175) 205 000 (двісті п'ять тисяч) грн. 00 коп. - суми боргу та 4100 (чотири тисячі сто) грн. 00 коп. - судового збору.

16.07.2013 р. на виконання рішення видано наказ.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.12.2013 р. відмовлено Фізичній особі-підприємцю Олійнику Володимиру Анатолійовичу в задоволенні клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 р.

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Олійника Володимира Анатолійовича та додані до неї матеріали повернуто заявнику.

28.03.2018 р. до господарського суду м. Києва від відповідача надійшла скарга на рішення головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лисенко О.В.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.02.2018 р. визначено головуючого суддю Капцова Т.П., судді Дупляк О.М., Марченко О.В.

Розпорядженням керівника апарату № 05-23/333 від 28.02.2018 р. у зв'язку з закінченням терміну повноважень у суддів Капцової Т.П, Дупляк О.М. та Марченко О.В., відповідно до п. 4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 р. № 17, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 910/3245/13, зареєстрованих за вхідним №01-20/2790/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Мудрий С.М., судді Пінчук В.І., Підченко Ю.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2018 р. розгляд скарги призначено на 23.04.2018 р.

У судове засідання 23.04.2018 р. представники позивача, ВДВС не з'явилися, вимоги ухвали суду від 02.04.2018 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Представник скаржника скаргу підтримав, просив суд задовольнити скаргу.

Заслухавши представника скаржника, дослідивши наявні докази, суд вважає, що скарга фізичної особи-підприємця Олійник Володимира Анатолійовича на рішення головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві № 39525559 про зупинення виконавчого провадження від 06.11.2013 р., зупинено провадження з примусового виконання, у зв'язку із розшуком автотранспортних засобів, які належать боржнику.

Постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві № 39525559 про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.03.2018 р. поновлено виконавче провадження з примусового виконання, посилаючись на те, що автомобіль який належить боржнику протягом року не розшуканий.

Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15.03.2018 р. описано та накладено арешт на майно, а саме квартира, знаходить на 8-му поверсі дев'ятиповерхового будинку. Квартира складається з 3-х кімнат. Загальна площа квартири - 62.14 кв.м., житлова площа - 37,1 кв.м. Боржнику належить 1/5 частка квартири. Іншого рухомого майна, яке належить боржнику не виявлено. В квартирі є наявний ремонт. Квартира знаходиться в доброму стані. Опис майна проводилось без участі боржника. Остаточна вартість квартири буде визначатись експертом. На описане майно накладено арешт та встановлено обмеженння правокористуванням: так.

Оскільки, на день винесення постанови про поновлення виконавчих дій існували обставини, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження та які не були усунуті на момент винесення постанови про поновлення вчиненням виконавчих дій, та те, що боржнику належить лише 1/5 зазначеної квартири, тому на думку скаржника дії державного виконавця є протиправними.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.16. виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 35 ЗУ Про виконавче провадження , після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 11 ЗУ Про виконавче провадження , строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем .

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців

Відповідно до ч. 1-6 ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Згідно з ч. 3 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Частиною 4 статті 59 ЗУ Про виконавче провадження передбачено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження , у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом враховано, що пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд, зокрема, зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що господарський суд не вбачає в діях державної виконавчої служби порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження" стосовно поновлення вчинення виконавчих дій по ВП № 39525559, оскільки зазначеним законом надано можливість державному виконавцеві самостійно встановлювати строки у виконавчому провадженні, якщо вони не встановлені законом та беручи до уваги, що Олійник Володимир Анатолійович є власником 1/5 частини квартири № 67, яка знаходиться м. Києві, вул.. Пугачова, 11/15, а державний виконавець здійснив опис та арешт майна (коштів) боржника на всю вищезазначену квартиру, тому господарський суд вважає, що скаргу фізичної особи-підприємця Олійник Володимира Анатолійовича на дії державного виконавця слід задовольнити частково.

Вимога скаржника щодо зобов'язання начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві усунути порушення щодо винесення головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконання служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лисенко О.В. неправомірної постанови від 15.03.2018 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому проваджені № 39525559 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/3245/13 шляхом її скасування, не підлягає задоволенню, оскільки згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст. ст. 234, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

1. Скаргу фізичної особи-підприємця Олійник Володимира Анатолійовича на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника № 39525559 від 15.03.2018 р. головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

3. В іншій частині скарги відмовити.

4. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ .

5. Повідомити учасників справи, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Головуючий суддя С.М. Мудрий

Судді Ю.О. Підченко

В.І. Пінчук