Рішення

від 25.04.2018 по справі 910/23534/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2018Справа № 910/23534/17

За позовомДержавної екологічної інспекції у Волинській області доДержавного підприємства Укрветсанзавод простягнення 1 817 150,32 грн. Суддя Босий В.П.

при секретарі судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

позивача:Бодня В.А.; відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Укрветсанзавод (надалі - ДП Укрветсанзавод ) про стягнення 1 817 150,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході позапланової перевірки у період з 23.03.2017 по 31.03.2017 Державною екологічною інспекцією у Волинській області встановлено порушення Ковельською філією Державного підприємства Укрветсанзавод вимог природоохоронного законодавства, у зв'язку з чим державі було завдано шкоду у розмірі 1 817 150,32 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.02.2018.

06.02.2018 через канцелярію суду від ДП Укрветсанзавод надійшли клопотання про передачу справи до розгляду в межах справи про банкрутство та відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю з огляду на те, що розгляд справи має відбуватись в межах справи про банкрутство, а також те, що позивачем надано неправомірні докази та невірно розраховано розмір шкоди.

В судовому засіданні 12.02.2018 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 26.02.2018.

В судовому засіданні 26.02.2018 оголошено перерву до 12.03.2018, а також відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи до розгляду в межах справи про банкрутство виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду міста Києві від 15.06.2016 порушено провадження у справі № 910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства Укрветсанзавод , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Таким чином, вимоги у даній справі є поточними вимогами, оскільки виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Укрветсанзавод .

Частиною 8 статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Як вбачається з автоматизованої системи Діловодство спеціалізованого суду , постанови про визнання боржника банкрутом у справі № 910/6968/16 судом не прийнято.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2016 порушено провадження у справі № 910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства Укрветсанзавод , введено процедуру розпорядження майном Боржника

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2018 припинено процедуру розпорядження майном та введено процедуру санації боржника.

Таким чином, за час розгляду справи № 910/6968/16, процедура ліквідації боржника - ДП Укрветсанзавод не вводилась, а відтак вимоги поточних кредиторів мають розглядатись господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, проте в окремому позовному провадженні.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2017 у справі № 911/1098/17.

Більш того, ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі № 910/17400/17 закрито провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області про стягнення 829 651,89 грн. шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в мажах справи № 910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства Укрветсанзавод та зауважено, що згідно ч. 8 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом спір має розглядатись у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд даної справи в окремому позовному провадженні, а враховуючи ухвалу господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі № 910/17400/17, передача справи на розгляду в межах справи про банкрутство може мати наслідком відмову позивачу у доступі до правосуддя.

12.03.2018 через канцелярію суду від Державної екологічної інспекції у Волинській області надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач повністю підтримує свої позовні вимоги та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні 12.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 26.03.2018.

23.03.2018 через канцелярію суду від ДП Укрветсанзавод надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав доводи викладені у відзиві на позов та надав додаткові пояснення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.04.2018.

Представник позивача в судове засідання з'явилась, надала пояснення по суті спору, позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 26.03.2018 та розпискою уповноваженого представника.

У судовому засіданні 25.04.2018 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.03.2017 у справі № 159/969/17, Державною екологічною інспекцією у Волинській області у період з 23.03.2017 по 31.03.2017 було проведено позапланову перевірку дотримання Ковельською філією ДП Укрветсанзавод вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства.

Вказаним актом:

- встановлено факт облаштування трьох ям, в двох з яких захоронено близько 900 тон відходів тваринного походження, третя заповнена водою, копання даних ям проведено без необхідної проектної документації та при відсутності дозволу на зняття та перенесення поверхневого шару ґрунту, що є порушенням ст. 20, 96, 166 Земельного кодексу України. За поясненнями директора Ковельської філії ДП Укрветсанзавод зазначені ями передбачалось використовувати для компостування відходів від забою тварин, хоча даний вид діяльності не передбачений реєстраційними документами філії, необхідні дозвільні документи відсутні, що є порушенням ст. 17, 33, 34 Закону України Про відходи та Закону України Про державну екологічну експертизу .

- встановлено факт зберігання понад 1000 тонн відходів тваринного походження на площадці з твердим покриттям та на відкритому ґрунті, в результаті складування яких на відритому ґрунті допущено псування земельної ділянки внаслідок її забруднення та засмічення, що є порушенням ст. 96, 164, 167 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 17, 33 Закону України Про відходи .

- виявлено, що біля бункера із сировиною (подача відходів) знаходяться дві вигрібні ями, призначені для збирання стічної води, які переповнені. Стічна вода розтікається по території підприємства та за його межі. Договір із спеціалізованим підприємством по очищенню стічних вод відсутній, що є порушенням ст. 17 Закону України Про відходи .

- встановлено факт захоронення відходів тваринного походження за межами бетонної загорожі, яке знаходиться в місці де під час попереднього обстеження 06.01.2017 було виявлено яму, частково заповнену відходами, про що було відмічено у відповідному акті, в результаті чого допущено псування земельної ділянки через її засмічення, що є порушенням ст.ст. 17, 33 Закону України Про відходи .

- виявлено факт складання кісток в об'ємі 5 м 3 на відкритому ґрунті, що призвело до засмічення земельної ділянки площею 20 м 3 , яка знаходиться між компостувальними ямами, що є порушенням ст.ст. 96, 167 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 17 Закону України Про відходи .

Спір у справі виник у зв'язку із порушенням, на думку позивача, відповідачем вимог чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що призвело до заподіяння шкоди державі на загальну суму 1 817 150,32 грн.

Статтею 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно із ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Статтею 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Приписами ч. 1 ст. 17 Закону України Про відходи передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:

а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;

в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;

д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами;

є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;

ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів;

ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;

й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;

л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів;

о) мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами;

п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари;

р) здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування;

с) мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000;

т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про відходи зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України..

Як вбачається із матеріалів справи, Ковельська філія ДП Укрветсанзавод на прилеглу до підприємства територію з площадки для прийомки відходів від забою тварин здійснювала скид стічних вод, чим спричинила забруднення трьох земельних ділянок площами 210 кв.м, 500 кв.м та 1 125 кв.м, що підтверджується актом відбору проб ґрунтів № А-23-03-17-02 від 23.03.2017 та протоколом вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 23-03-17-02 від 06.04.2017, складеними Державною екологічною інспекцією у Волинській області за наслідком проведеної перевірки у період з 23.03.2017 по 31.03.2017.

Відповідно до протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 23-03-17-02 від 06.04.2017 на земельній ділянці площею 1 125 м 2 при нормі гранично допустимих концентрацій (надалі - ГДК ) 130 мг/кг, результат перевищення нітратами становить 172,3 мг/кг при нормі ГДК 160 мг/кг, результат перевищення сульфатами становить 172,8 мг/кг, результат забруднення хлоридами становить 230,08 мг/кг, що перевищує фонову пробу в 2,6 раз.

На земельній ділянці площею 210 м 2 при нормі ГДК 160 мг/кг, результат перевищення сульфатами становить 251 мг/кг, результат забруднення хлоридами становить 1 597,5 мг/кг, при нормі ГДК становить 376,9 мг/кг.

На земельній ділянці площею 500 м 2 перевищення нітратами нормативних показників відсутнє, при нормі ГДК 160 мг/кг, результат перевищення сульфатами становить 242,8 мг/кг, результат забруднення хлоридами 213 мг/кг.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було здійснено скид стічних вод, чим спричинило забруднення земельних ділянок площами 210 кв.м, 500 кв.м та 1 125 кв.м,, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано належним чином відповідачем.

Стаття 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З огляду на викладене, відповідач допустив стікання стічних вод з території площадки для прийомки відходів від забою тварин і їх тимчасового зберігання та прилеглу територію, що призвело до забруднення земельних ділянок.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами встановлюється Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика ), затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007.

Згідно з п. 3.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення)..

При цьому, пунктом 3.3 Методики встановлено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Суд відзначає, що державним інспектором Державної екологічної інспекції у Волинській області з урахуванням вимог Методики було здійснено розрахунки збитків, заподіяних Ковельською філією ДП Укрветсанзавод в результаті забруднення земельних ділянок, відповідно до яких загальна сума збитків становить 1 817 150,32 грн.

Твердження відповідача про неправильність розрахунку розміру шкоди судом відхиляється з огляду на таке.

Листом № 5-303-99.3-158/2-17 від 13.02.2017 Управління Держгеокадастру у Ковельському районі Волинської області повідомило Державній екологічній інспекції у Волинській області про те, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, що зазнали забруднення і знаходяться в межах санітарно-захисної смуги Ковельської філії ДП Укрветсанзавод становить 340,37 грн. за 1 кв.м., на підставі чого позивачем здійснено розрахунок збитків, заподіяних Ковельською філією ДП Укрветсанзавод в результаті забруднення земельних ділянок.

В свою чергу, відповідачем наданий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 31-3-0.182-153/172-17 від 11.05.2017, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0710400000:23:008:0007 становить 307,53 грн. за 1 кв.м.

Суд відзначає, що земельна ділянка із кадастровим номером 0710400000:23:008:0007 належить ДП Укрветсанзавод на праві постійного користування, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.12.2014.

В той же час, із карта-схеми, що є додатком до акту відбору проб ґрунтів № А-23-03-17-02 від 23.03.2017, вбачається, що земельні ділянки, які зазнали забруднення в результаті порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства, знаходяться поза межами земельної ділянки нормативно грошова оцінка якої відображена у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 31-3-0.182-153/172-17 від 11.05.2017.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті забруднення земельних ділянок, був складений у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Стосовно інших заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд відзначає наступне.

Позапланову перевірку дотримання Ковельською філією ДП Укрветсанзавод вимог природоохоронного законодавства було проведено на підставі ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.03.2017 у справі № 159/969/17.

Відповідачем вірно зауважено щодо підстав для здійснення позапланових заходів, які передбачені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Разом з тим, відповідно до ст. 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Невиконання рішення суду є підставою для притягнення до відповідальності передбаченої ст. 382 Кримінального кодексу України.

Тому, проведена на підставі ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.03.2017 у справі № 159/969/17 позапланова перевірка є правомірною.

Крім того, надані позивачем акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства у період з 23.03.2017 по 31.03.2017, акт відбору проб ґрунтів № А-23-03-17-02 від 23.03.2017 та протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 23-03-17-02 від 06.04.2017, які встановлюють факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, приймаються судом як належні та допустимі докази, оскільки складені уповноваженими особами у відповідності до норм чинного законодавства, доказів оскарження дій інспектора під час складання цих документів у судовому порядку відповідачем не надано.

Таким чином, відповідачем, з його вини, було вчинено протиправні дії - забруднення земельних ділянок, чим завдано шкоди державі у розмірі 1 817 150,32 грн., і між діями відповідача та заподіяними збитками наявний причинно-наслідковий зв'язок.

Викладені обставини свідчать про наявність всіх елементів правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення шкоди, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим вимоги Державної екологічної інспекції у Волинській області про стягнення з ДП Укрветсанзавод збитків у розмірі 1 817 150,32 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Волинській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Укрветсанзавод (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний код 38519326) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Степана Бандери, будинок 20; ідентифікаційний код 38009738) шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 1 817 150 (один мільйон вісімсот сімнадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 32 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Державного підприємства Укрветсанзавод (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний код 38519326) на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Степана Бандери, будинок 20; ідентифікаційний код 38009738) судовий збір у розмірі 27 257 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 26 коп. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.05.2018.

Суддя В.П. Босий