Ухвала

від 04.05.2018 по справі 219/2423/18

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/2423/18

1-кп/219/550/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі :

головуючого судді Радченко Л.А.,

при секретарі Лосинської І.М.,

з участю прокурора Бушуєва Є.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

провівши в приміщенні суду в м.Бахмуті підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному 20.09.2017р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051610000069, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_3 Білорусь, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого директором ТОВ Екосистеми України , не судимого, зареєстрованого та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364-1 ч.2, 366 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364-1 ч.2, 366 ч.1 КК України , надійшов до провадження судді 19.03.2018 року.

Ухвалою судді від 23.03.2018р. по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання на 04.05.2018р.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України , підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Заперечував проти клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору у зв,зку з безпідставністю.

Захисник ОСОБА_1 заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений, про повернення обвинувального акту прокурору, мотивуючи не конкретністю обвинувального акту та наявністю протиріч в ньому , невідповідністю формулювання обвинувачення за ст. 364-1 КК диспозиції зазначеної норми КК України, і що є порушенням прав обвинуваченого на захист.

Вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу .

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України , обвинувальний акт повинен містити анкетні відомості кожного потерпілого.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що потерпілою стороною за дійсним кримінальним провадження під час досудового розслідування було визнано департамент ЖКГ Донецької ОДА, і що, підтвердив в підготовчому судовому засіданні прокурор та пояснив, що будь-яких процесуальних рішень щодо виключення зазначеної потерпілого з кола потерпілих не приймалося.

Між тим, в обвинувальному акті відсутні відомості про наявність потерпілої сторони та анкетні відомості про представника потерпілого, а лише зазначено, що Департамент ЖКГ Донецької ОДА не виявив бажання бути потерпілою стороною , про що відкликав раніше подану заяву, і що є незрозумілим стосовно визначення органом досудового розслідування стосовно потерпілої сторони.

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України , обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно з положеннями п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України , обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності з ч. 4 ст. 110 КПК України , обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України .

Формулювання обвинувачення має бути конкретним, тобто в ньому повинно бути детально описано місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, зокрема конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченим, ознаки суб'єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета) та інші обставини, відповідно до положень ст. 91 КПК України .

Згідно ст.91 КПК України , у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше), але вказані вимоги КПК України не виконані належним чином.

На підставі ч.1 ст.337 КПК України , судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, за результатами якого, у разі визнання особи винуватою, мотивувальна частина вироку має містити, як на тому наголошується в п.2 ч.3 ст.374 КПК України , зокрема, формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення та статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, при формулюванні обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 366 ч.1 КК України та ст. 364-1 ч.2 КК України фактичні обставини викладені не конкретно та неповно, при цьому, не встановлено та не зазначено час і місце скоєння злочинів, а саме , зазначено лише , що у грудні 2016р., в робочий час ( точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені) , ОСОБА_2 особисто підписав та скріпив печаткою підприємства акт № 1 за формою КБ-2в від 28.12.2016р. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016року форми КБ-3 від 28.12.2016р. по проекту Капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення бульвара Металургів м.Бахмут .

Між тим, в обвинувальному акті не зазначено, коли та куди зазначені документи були надані на підпис замовнику ( зазначено лише, що ОСОБА_2 , з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, надав акт № 1 за формою КБ-2в від 28.12.2016р. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2016року форми КБ-3 від 28.12.2016р. на перевірку для підпису інженеру технічного нагляду ТОВ Тауріс ОСОБА_4 та після його підписання та скріплення печаткою останнім надав вказані документи на підпис замовнику- виконуючій обов,язки директора Департаменту ЖКГ ДОА ОСОБА_5, тим самим, видав їх , тобто, взагалі не зазначено час та місце скоєння (закінчення) злочинів , в яких обвинувачується ОСОБА_2

При цьому, в обвинувальному акті , вказавши спочатку , що договір підряду № 3 від 07.11.2016р. був укладений між Департаментом житлово- комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації, в особі виконуючого обов,язку директора ОСОБА_5 ( замовник) та ТОВ Екосистеми України ( підрядник), в подальшому зазначено, що обвинувачений видав зазначені документи на підпис замовнику- виконуючій обов,язки директора Департаменту ЖКГ ДОА ОСОБА_5, тобто, одночасно зазначено два різних замовника, і зазначені протиріччя підлягають усуненню.

За положеннями п. а ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Тобто, викладення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення повинне бути в однозначно зрозумілій формі.

Такі суттєві недоліки обвинувального акту та його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України перешкоджають об'єктивному розгляду справи.

З урахуванням того, що за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, наявні обставини, що перешкоджають подальшому судовому розгляду, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

При цьому суд враховує, що ст. 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це є правом прокурора, а не обов'язком, а відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Окрім того, такі недоліки обвинувального акта в подальшому є перешкодою для суду розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України та порушенням права особи на розгляд кримінального провадження у найкоротший строк.

Дана неповнота і неконкретність обвинувачення та протиріччя в ньому дійсно порушують права обвинуваченого на захист та позбавляє суд першої інстанції можливості проводити судовий розгляд на підставі конкретного обвинувачення і такі недоліки повинні бути усунуті саме органом досудового розслідування, тому, клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору підлягає задоволенню частково, при цьому, питання правильності кваліфікації не може бути предметом розгляду під час проведення підготовчого судового засідання.

Приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд, також, виходив з наступного.

Відповідно до ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

В обвинувальному акті зазначені місце знаходження потерпілої сторони - Департаменту житлово- комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації ( м.Краматорськ) , який є замовником за договором підряду № 3, а також, ТОВ Екосистеми України ( м. Київ), генеральним директором якого є обвинувачений. При цьому, враховуючи вищезазначене, не зазначивши в обвинувальному акті місце скоєння злочину , обвинувальний акт скерований до Артемівського міськрайонного суду, що не дозволяє суду визначитися з належною підсудністю даного кримінального провадження. Між тим, безумовною підставою скасування вироку суду є порушення правил підсудності, і що дає підстави для повернення обвинувального акту прокурору для виконання вимог ст.291 КПК України.

Керуючись ст.ст. 27 , 31 , 32 , 33 , 91, 109 , 110, 291 , 293 , п.3 ч.3 ст. 314 , ст.ст.369-372 КПК України , суд-

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити частково.

Повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051610000069 від 20.09.2017 року, відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364-1 ч.2, 366 ч.1 КК України , прокурору Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_6

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Донецької області.

Суддя Л.А.Радченко