Рішення

від 24.04.2018 по справі 569/10355/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10355/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді - Деметрадзе Т.Р.,

при секретарі - Струтинська Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою судді Рівненського міського суду Кучини Н.Г. цивільну справу №569/10355/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя передано на розгляд Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.

Позов мотивує тим, що перебуваючи у шлюбі з відповідачем, вони набули у власність квартиру АДРЕСА_1, нежитлову будівлю загальною площею 696,2 м.кв. та земельну ділянку площею 0,4500 га, за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 139а.

Вказує, що відсутність поділу спільно набутого майна позбавляє його права вільно розпоряджатися належною йому часткою, а тому просить суд визнати за ним право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1; на ? частку нежитлової будівлі та земельної ділянки за кадастровим номером 2124886801:04:002:0014, за адресою Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 139а; та визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку вищевказаного майна.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, проте в матеріалах справи міститься заява, у якій він просить розглянути справу у його відсутності та задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання також не з'явився, однак подав заяву, у якій просив закрити провадження в частині визнання за позивачем права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, а решту позовних вимог просить задовольнити та розглянути у його відсутності.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.04.2018 року провадження у справі №569/10355/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в частині вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частку квартири АДРЕСА_2 закрито.

Відповідач ОСОБА_2 не скористалася правом на участь у судовому засіданні, однак в матеріалах справи міститься її заява, згідно з якою вона вказує, що квартира АДРЕСА_1 не належить їй на праві власності з 1994 року, а тому в цій частині позовних вимог просила відмовити та не заперечила проти задоволення позову в решті позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, та в цілому не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 05 серпня 1980 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений шлюб. Після реєстрації шлюбу, прізвище дружини змінено на Прибиславська .

З досліджених у судовому засіданні договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.08.2005 року ВСІ №709155 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.09.2005 року ВСМ №149543 встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі (санпропускник), що складається з 45 приміщень, загальною площею 696,2 м.кв., та земельної ділянки, площею 0,42 га, що розташовані за адресою Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 139А.

Згідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу; за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; за час шлюбу, але за кошти які належать їй, йому особисто.

Відповідно до ст. 60 та 61 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За приписами статті 63 СК України визначено, що при здійснені подружжям права спільної сумісної власності дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Отже, суд приходить до переконання, що спірне нерухоме майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки набуто під час перебування позивача та відповідача у зареєстрованому шлюбі. Доказів того, що воно придане за особисті кошти відповідача, набуто нею на підставі договору дарування або в порядку спадкування суду не надано.

При цьому, при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно з приписами ч.1 ст. 70 СК України суд вважає, що частки позивача та відповідача є рівними, тобто по 1/2 частки кожному.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідач позов визнала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем право власності на на ? частку нежитлової будівлі та земельної ділянки за кадастровим номером 2124886801:04:002:0014, за адресою Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 139а, є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 4800 грн.

Керуючись ст.ст. 60-63, 68-70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 76,81,141,258,265,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на ? частку нежитлової будівлі, яка розташована за адресою Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 139а, яка скаладється із 49 приміщень, загальною площею 696,20 метрів квадратних та на ? частку земельної ділянки, площею 0,45 га., за кадастровим номером 2124886801:04:002:0014, що знаходиться за адресою Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 139а.

Стягнути з ОСОБА_2, (Рівненський район, с. Рубче, вул. Центральна, 28), на користь ОСОБА_1 (м. Рівне, вул. О.Теліги, 49/28), судовий збір у розмірі 4800 (чотри тисячі вісімсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Т.Р. Деметрадзе