Рішення

від 24.04.2018 по справі 524/6710/17

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/6710/17

Провадження № 2/524/398/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018 року Автозаводськийрайонний суд м. Кременчука в складі

головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Крижановської Я.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Санта-Альба про незаконне звільнення, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Автозаводського районного суду міста Кременчук Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю САНТА-АЛЬБА в якій просить суд визнати нечинним наказ про її звільнення № 13-К від 07 серпня 2017 року за п. 2 ст.41 КЗпП України, вважати позивача звільненим з займаної посади на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП України у відповідності до поданої нею заяви, стягнути з відповідача грошові кошти за раніше відпрацьований час, компенсацію за невикористану відпустку, та середньомісячний заробіток за весь час затримки проведення остаточного розрахунку та повернення трудової книжки, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звільнення її з займаної посади на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України (в зв'язку зі втратою довіри) є незаконним, оскільки займана нею посада - менеджер зі збуту, а не комірник, як це зазначено в оскаржуваному наказі, з нею не було укладено договору про матеріальну відповідальність та до складу її посадових обов'язків не входило безпосереднє обслуговування грошових коштів.

Зокрема позивач зазначає про відсутність з її боку будь-яких винних дій, що призвели або могли призвести до втрати довіри. При цьому стверджує, що жодним чином не відмовлялася від участі у інвентаризаціях 28 червня та 21 липня 2017 року, оскільки її не було включено до відповідних комісій, про що прямо свідчить відсутність відповідних наказів, а виявлена в ході проведення такої інвентаризації нестача взагалі не має жодного відношення до її посадових обов'язків, оскільки її було виявлено на складі ТОВ МЕГАТЕКС та ТОВ САНВЕТТА , з якими позивач не мав жодних правовідносин.

Позивачем надано суду копію її заяви від 28 липня 2017 року про звільнення з займаної посади з 07 серпня 2017 року в зв'язку зі зміною місця проживання (тобто по суті на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України) з доказами її направлення поштою на адресу відповідача. Листом № 1 від 01 серпня 2017 року ТОВ САНТА-АЛЬБА повідомило позивача про те, що заява про звільнення не може бути задоволена за відсутності документального підтвердження, в зв'язку з чим позивачем було додатково надано відповідачу копію листа-виклику на роботу від дистриб'юторської компанії КОРСА, що був отриманий нею службою кур'єрської доставки ОСОБА_3 у відповідності до експрес-накладної № 59 0002 7360 2600.

Також позивач зазначає, що відповідачем в день звільнення - 07 серпня 2017 року, не проведено з нею остаточний розрахунок та їй не видано трудову книжку, чим порушено вимоги ст. 47 КЗпП України. При цьому позивач зазначає, що неодноразово (09 та 21 серпня 2017 року) звертався до відповідача з відповідними вимогами.

В зв'язку з відсутністю відповідних знань, позивач був вимушений звернутись за професійною правничою допомогою до адвоката ОСОБА_4 та понесено витрати на правничу допомогу у сумі 3 200, 00 (три тисячі двісті) гривень, які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалами суду від 13 лютого та 15 березня 2018 року відповідача було зобов'язано надати довідку про середньоденний заробіток позивача та запропоновано надати відзив на позовну заяву. Зазначені вимоги та пропозиції суду відповідачем проігноровані, відзив до суду не надходив. Натомість відповідач засобами електронної пошти на адресу суду надавав клопотання про перенесення засідань суду призначених на 13 лютого, 15 березня та 24 квітня 2018 року.

Зазначені клопотання відповідача свідчать про обізнаність відповідача стосовно наявності спору, його предмету, міста розгляду та часу, на який призначений розгляд справи.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та зазначив, які саме суми грошових коштів позивач просить стягнути з відповідача станом на 24 квітня 2018 року, а саме: заробіток за серпень 2017 року (п'ять днів) у сумі 498, 20 грн. (чотириста дев'яносто вісім гривень 20 коп); компенсація за невикористану відпустку (двадцять чотири дні) в сумі 2 391, 00 грн. (дві тисячі триста дев'яносто одна гривня 00 коп.); середній заробіток за час затримки проведення остаточного розрахунку та повернення трудової книжки (двісті п'ятдесят дев'ять днів) у сумі 25 806, 76 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот шість гривень 76 коп.), що загалом складає 28 696, 32 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 32 коп.).

На підтвердження розрахунку представником було надано суду Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2, отримані від Пенсійного Фонду України. У відповідності до зазначеного документу за останні два повні місяці позивачем було отримано наступний дохід: за червень 2017 року - 3 168, 20 грн. (три тисячі сто шістдесят вісім гривень 20 коп.), липень 2017 року - 2 910, 00 грн. (дві тисячі дев'ятсот десять гривень). Таким чином ним було визначено середньоденний заробіток позивача у сумі 99, 64 грн. (дев'яносто дев'ять гривень 64 коп.).

Вислухавши пояснення представника позивача, та дослідивши надані суду докази, суд встановив такі фактичні обставини справи:

04 листопада 2016 року ОСОБА_2 наказом № 13-К було прийнято на роботу у Товариство з обмеженою відповідальністю САНТА-АЛЬБА на посаду менеджера із збуту (код НКУ 1475.4). Наказ було видано на підставі її власноруч написаної заяви.

28 липня 2017 року ОСОБА_2 було поштою направлено до ТОВ САНТА-АЛЬБА заяву про її звільнення в зв'язку зі зміною міста проживання з 07 серпня 2017 року. У відповідь нею було отримано від ТОВ САНТА-АЛЬБА листа № 1 від 01 серпня 2017 року, в якому витребувано докази обставин, зміни місця проживання.

Натомість 07 серпня 2017 року на підставі наказу № 13-К ОСОБА_2 було звільнено з посади Комірника (менеджера зі збуту) за п. ст. 41 КЗпП України, тобто в зв'язку із вчиненням винних дій працівником, який безпосередньо обслуговує грошові кошти або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 займала посаду менеджера із збуту у Товаристві з обмежено відповідальністю САНТА-АЛЬБА , про свідчать наявні у справі матеріали, а саме: заява про прийняття на роботу від 04 листопада 2016 року, наказ № 13-к від 04 листопада 2016 року, лист-клопотання б/н від 21 жовтня 2016 року ТОВ САНТА-АЛЬБА , заява про звільнення.

Суду не надано жодного доказу стосовно призначення (переведення, покладення обов'язків) ОСОБА_2 на посаду комірника, рівно як і укладення із нею договору про матеріальну відповідальність. Таким чином, суд не може вважати позивача особою, відповідальною за збереження матеріальних цінностей, що належать ТОВ САНТА-АЛЬБА . Також суду не надано жодного доказу щодо вчинення ОСОБА_2 винних дій, що могли призвести, або ж призвели до втрати довір'я до неї з боку власника або уповноваженого ним органу. Твердження відповідача, викладені у поданому суду клопотанні про перенесення судового засідання, про те, що у відношенні ОСОБА_2 порушено кримінальне провадження (розпочато кримінальне переслідування) за фактом крадіжки не знайшло жодного підтвердження.

Виходячи з наведеного, судом встановлено відсутність будь-яких підстав для звільнення ОСОБА_2 на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України, в зв'язку з чим суд визнає наказ Товариства з обмеженою відповідальністю САНТА-АЛЬБА № 13-К від 07 серпня 2017 року нечинним з дати винесення. При цьому суд визнає, що підставою звільнення ОСОБА_2 є частина 1 ст. 38 КЗпП України.

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП України.

Суду не надано жодного доказу видачі відповідачем ОСОБА_2 належної їй трудової книжки. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженою спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07 1993 року, трудова книжка має бути отримана робітником особисто. Лише у випадку отримання від працівника письмової згоди допускається направлення трудової книжки поштою (п. 4.2. зазначено Інструкції).

Отже, суд вважає доведеним факт невидачі відповідачем ОСОБА_2 належним чином оформленої трудової книжки.

Також суду не надано жодного доказу стосовно проведення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем, що мав складатись із заробітної платні за серпень 2017 року (по 07 серпня включно) та виплати компенсації за невикористану відпустку. Натомість виходячи, із наявних у справі відомостей, отриманих з Пенсійного фонду України, що викладені у Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_2, у серпні 2017 року ОСОБА_2 відповідачем взагалі не було виплачено будь-яких коштів.

В матеріалах справи міститься надана позивачем роздруківка руху коштів по рахунку, що належить ОСОБА_2, видана ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , в якій зазначено 16 серпня 2017 року надходження коштів у сумі 1 260, 05 грн (одна тисяча двісті шістдесят гривень 05 коп.) з призначенням платежу Зарплата САНТА-АЛЬБА ТОВ . Враховуючи той факт, що у відповідності до зазначеної роздруківки попереднє надходження від ТОВ САНТА-АЛЬБА мали місце 26 червня 2017 року (тобто більше ніж на 1 місяць до дати звільнення), суд погоджується із думкою представника позивача, що зазначений платіж не є остаточним розрахунком, проведеним з позивачем, а дійсно є заробітною платнею позивача за минулий (минулі) періоди.

Суд вважає доведеним факт непроведення відповідачем остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_2, а саме ним не сплачено заробітну платню за серпень 2017 року та не виплачено компенсацію за невикористану відпустку обов'язковість якої визначена ст. 83 КЗпП України, саме з вини відповідача.

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки передбачені статтею 116 КЗпП України у вигляді середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Порядок визначення середнього заробітку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Для обчислення середнього заробітку позивачем взято його заробітну платню за останні два календарні місяці, що передують звільненню, а саме червень та липень 2017 року. В зв'язку з ненаданням відповідачем відомостей про середній заробіток ОСОБА_2, суд вважає допустимим використання для його визначення відомостей, отриманих з Пенсійного фонду України, що викладені у Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_2.

Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю САНТА-АЛЬБА на користь ОСОБА_2 заробіток за серпень 2017 року у сумі 498, 20 грн. (чотириста дев'яносто вісім гривень 20 коп); компенсація за невикористану відпустку в сумі 2 391, 00 грн. (дві тисячі триста дев'яносто одна гривня 00 коп.); середній заробіток за час затримки проведення остаточного розрахунку та повернення трудової книжки у сумі 25 806, 76 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот шість гривень 76 коп.), що загалом складає 28 696, 32 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 32 коп.).

На підставі викладеного, відповідно до статей 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати нечинним наказ ТОВ Санта-Альба № 13-К від 07.08.2017 року про звільнення ОСОБА_2 з підстав п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Вважати ОСОБА_2 звільненою з ТОВ Санта-Альба з підстав ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 07.08.2017 року.

Стягнути з ТОВ Санта-Альба (Ідентифікаційний код юридичної особи 36930869, адреса: м. Кременчук, просп. Полтавський, 2а) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) невиплачену компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2 391 грн. 36 коп., виплачену заробітну плату за серпень 2017 року у сумі 498 грн. 20 коп., середній заробіток за затримку виплати розрахунку і видачі трудової книжки за період з 08.08.2017 року по 24.04.2018 року включно (259 днів) - 25 806 грн. 76 коп., а всього 28 696 грн. 32 коп.

Стягнути з ТОВ Санта-Альба (Ідентифікаційний код юридичної особи 36930869, адреса: м. Кременчук, просп. Полтавський, 2а) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) 3 200 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ТОВ Санта-Альба (Ідентифікаційний код юридичної особи 36930869, адреса: м. Кременчук, просп. Полтавський, 2а) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь державив особі Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5) судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Платіжні реквізити для сплати судового збору

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783

ОСОБА_1 отримувача ГУДКСУ у м.Києві

Код банку отримувача (МФО) 820019

Рахунок отримувача 31215256700001

Код класіфікації доходів бюджету 22030106

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 03.05.2018 року.

Суддя