Рішення

від 03.05.2018 по справі 203/4390/16-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №203/4390/16-ц

Провадження №2/0203/66/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-представниці позивача ОСОБА_1;

-представниці позивача ОСОБА_2;

-представника відповідача ОСОБА_3;

-представника відповідача ОСОБА_4;

-представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю Юріс-Плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Кіров Естейт , ОСОБА_7, треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації,

у с т а н о в и в:

21 вересня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ Гастроном , ТОВ Юріс-Плюс , ТОВ Кіров Естейт , ОСОБА_7, треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання недійсними правочинів, визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що позивач був учасником ТОВ Гастроном з розміром частки - 86,24%. 05.04.2013 року позивач вирішив вийти з числа учасників товариства. В якості компенсації частки у статутному капіталі товариства зборами учасників було вирішено передати позивачеві нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 100. Оформити право власності на вказане майно позивач не встиг, оскільки воно 25.06.2013 року було незаконно відчужене ТОВ Юріс-Плюс . При цьому відповідний договір купівлі-продажу, інші документи, пов'язані з продажем майна товариства, позивач як директор товариства не підписував. 12.09.2013 року останнє передало спірне майно до статутного капіталу новоствореного ТОВ Кіров Естейт . 15.11.2013 року ТОВ Кіров Естейт у якості забезпечення кредитних зобов'язань за договором іпотеки передало спірне нерухоме майно ОСОБА_7 Викладене стало причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 25.06.2013 року, правочину щодо передання спірного майна до статутного капіталу ТОВ Кіров Естейт , договору іпотеки від 15.11.2013 року, витребування спірного майна з незаконного володіння ТОВ Кіров Естейт , визнання за позивачем права власності на це майно (т. 1 а.с.а.с. 2 - 9, 44 ).

15 листопада 2016 року суд своєю ухвалою виключив з числа відповідачів ТОВ Гастроном у зв'язку з його припиненням (т. 1 а.с. 81 ).

01 грудня 2016 року ухвалою суду реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції було замінено Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

05 січня 2017 року позивач уточнив позовні вимоги і, ураховуючи віндикаційний характер позову, виключив з числа вимог позовні вимоги про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 25.06.2013 року, правочину щодо передання спірного майна до статутного капіталу ТОВ Кіров Естейт , договору іпотеки від 15.11.2013 року, а також просив скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ Кіров Естейт та державну реєстрацію іпотеки за договором від 15.11.2013 року (т. 1 а.с.а.с. 138 - 145 ).

26 грудня 2017 року ТОВ Кіров Естейт звернулося до суду із заявою про застосування до спірних правовідносин правил позовної давності (т. 4 а.с.а.с. 75, 76 ).

27 грудня 2017 року представник ОСОБА_7 також звернувся до суду із заявою про застосування до спірних правовідносин правил позовної давності (т. 4 а.с.а.с. 89 - 91 ).

02 лютого 2018 року позивач звернувся до суду із заявою про поновлення йому позовної давності, пославшись на те, що про порушення свого права він дізнався лише у червні 2014 року після одержання рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04.06.2014 року №13539991 (т. 4 а.с.а.с. 106 - 113 ).

У судових засіданнях представниці позивача заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, пояснивши, що позивач був співзасновником ТОВ Гастроном . У квітні 2013 року позивач звернувся до зборів учасників товариства із заявою про вихід з числа його учасників. В якості компенсації збори учасників вирішили передати позивачеві нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 100. Між тим, зареєструвати право на передане майно позивач не встиг, оскільки воно було незаконно відчужене ТОВ Юріс-Плюс , яке передало його до статутного капіталу ТОВ Кіров Естейт , яке, у свою чергу, передало його ОСОБА_7 в якості заставного майна за кредитним зобов'язаннями.

Представники ТОВ Юріс-Плюс , ТОВ Кіров Естейт , ОСОБА_7 у судових засіданнях заперечували проти задоволення позову, наполягаючи на тому, що позивач, звернувшись до суду з позовом у вересні 2016 року, порушив позовну давність, що є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 до суду не з'явилася, звернувшись із заявами про розгляд справи за її відсутності (т. 1 а.с.а.с. 71, 171, т. 2 а.с. 24 ).

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, представник Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання експертів та свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом було встановлено, що позивач був співучасником та директором ТОВ Гастроном , якому на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.1999 року належали нежитлові приміщення №№67, 68 загальною площею 716,7 м 2 , розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 100. Розмір частки позивача у статутному капіталі товариства складав 86,24% (т. 1 а.с.а.с. 35, 36, 173 - 183 ).

Згідно з протоколом №3 загальних зборів учасників ТОВ Гастроном від 05.04.2013 року був затверджений вихід позивача з числа учасників товариства за власним бажанням з передачею йому в якості компенсації належної позивачеві частки вказаного нерухомого майна (з оформленням та передачею позивачеві усіх необхідних правоустановчих документів, здійсненням передбачених законодавством дій щодо оформлення його права власності на передані нежитлові приміщення протягом двадцяти календарних днів від дати зборів ).

Того ж дня на виконання рішення зборів учасників ТОВ Гастроном та позивачем було складено акт прийому-передачі майна, згідно з яким останній прийняв у приватну власність вказане нерухоме майно (т. 1 а.с. 34 ).

23 червня 2013 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ Гастроном про визнання права власності на спірне нерухоме майно (цивільна справа №203/4139/13-ц). Заявлений позов був обґрунтований тим, що ТОВ Гастроном на виконання рішення зборів учасників від 05.04.2013 року не передало правоустановчі документи, що унеможливило реєстрацію права власності на це майно за позивачем. 24.09.2013 року судом у справі було ухвалене рішення про задоволення позову. 12 січня 2015 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області рішення від 24.09.2013 року було скасовано, а провадження у справі - закрито. Підставою для скасування рішення стало, у тому числі те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що спірне майно від 30.08.2013 року належить ТОВ Кіров Естейт , яке не було залучене до участі у справі (т. 1 а.с.а.с. 190, 226 ).

25 червня 2013 року між ТОВ Гастроном та ТОВ Юріс-Плюс було укладено договір купівлі-продажу, за яким останнє придбало спірне нерухоме майно. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 і зареєстрований у реєстрі за №793 (т. 1 а.с. 10 ).

30 серпня 2013 року ТОВ Юріс-Плюс передало спірне нерухоме майно до статутному капіталу новоствореного ТОВ Кіров Естейт , і останнє набуло на нього право власності. 12.09.2013 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ТОВ Кіров Естейт було видане відповідне свідоцтво про право власності (т. 3 а.с.а.с. 7 - 12 ).

15 листопада 2013 року між ТОВ Кіров Естейт та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, за яким ТОВ Кіров Естейт передало в іпотеку ОСОБА_7 спірне нерухоме майно. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 і зареєстрований у реєстрі за №4097 (т. 1 а.с. 39 ).

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України від 19.09.1991 року №1576-ХІІ Про господарські товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 148 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Судом встановлено, що позивач у порядку, визначеному приведеними нормами, вийшов з числа учасників ТОВ Гастроном , про що зборами учасників було ухвалене протокольне рішення від 05.04.2013 року. При цьому зборами засновників було вирішено повернути вклад позивача у натуральній формі - у вигляді спірного нерухомого майна, яке фактично було передано позивачеві за актом прийому-передачі від 05.04.2013 року.

Ураховуючи викладене, а також те, що спірне нерухоме майно, незважаючи на рішення зборів учасників ТОВ Гастроном від 05.04.2013 року, у подальшому без згоди позивача було відчужене ТОВ Юріс-Плюс та ТОВ Кіров Естейт , позов є цілком обґрунтованим.

Утім, суд одночасно доходить висновку й про обґрунтованість поданих відповідачами заяв про застосування до спірних правовідносин позовної давності.

У відповідності зі статтями 256, 257, частиною 1 статті 260 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 254 ЦК, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Частиною 1 статті 261 ЦК визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частин 3, 4 статті 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що за спірними правовідносинами позовна давність закінчилася, оскільки почалася 26.04.2013 року (наступний за кінцевим терміном день передання позивачеві правоустановчих документів згідно з протоколом зборів учасників від 05.04.2013 року) і закінчилася відповідно 25.04.2016 року.

Таким чином, оскільки відповідачі звернулися до суду із заявами про застосування позовної давності, а позивач подав позов з її порушенням (21.09.2016 року), суд, керуючись приписами частини 4 статті 267 ЦК, вважає за необхідне у позові відмовити.

При цьому суд критично ставиться до доводів позивача, викладених у заяві про поновлення позовної давності.

Суд, розв'язуючи цю заяву, перш за все виходить з того, що у розумінні частини 1 статті 261 ЦК початок перебігу позовної давності пов'язується саме з днем (моментом), коли особа могла довідатися про порушення свого права. Законодавець, запроваджуючи таку норму, підкреслив недостатність встановлення самого факту, що особа довідалася про порушення права. Основоположним при цьому має бути те, що ця особа і до цього моменту не мала об'єктивної можливості довідатися про таке порушення.

Судом встановлено (і не оспорювалося представницями позивача), що після закінчення двадцятиденного строку, визначеного зборами учасників ТОВ Гастроном , позивач 23.06.2013 року звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно. При цьому під час розгляду справи №203/4139/13ц, у якій безпосередню участь брав позивач, судом було встановлено, що спірне майно вже належить ТОВ Кіров Естейт . Переглядаючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов висновку про штучний характер спору, створеного з метою вирішення певних питань, пов'язаних з правом власності на нерухомість.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що позивач у червні 2013 року також був обізнаний про порушення його права, отже, підстав для поновлення йому позовної давності не існує.

Що стосується доказів відкриття кримінальних проваджень за вказаними позивачем фактами та результатів проведених у рамках цих проваджень криміналістичних експертиз з приводу підроблення підписів позивача, рейдерського захоплення товариства тощо (т. 1 а.с.а.с. 11 - 32, 227 - 233, т. 2 а.с.а.с. 95 - 141, т. 3 а.с. 90 ), то такі докази, ураховуючи відсутність судового рішення у цих провадженнях, не мають правового значення.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України постановлення судом процесуального рішення за наслідками вказаних кримінальних проваджень і встановлення таким судом фактів підроблення підписів позивача, рейдерського захоплення товариства тощо, може бути підставою для перегляду рішення, ухваленого у цій справі, за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 209 - 211, 213, 228, 229, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_1; 49000, місто Дніпро, вулиця Календарна, 8 ) у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю Юріс-Плюс (ідентифікаційний номер - 35680211; 49087, місто Дніпро, вулиця Калинова, 94/41 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Кіров Естейт (ідентифікаційний номер - 38836408; 49005, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, 100 ), ОСОБА_7 (РНОКПП - НОМЕР_2; 49053, місто Дніпро, вулиця Мисова, 8 ), треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголош ено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 07 травня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян