Рішення

від 04.05.2018 по справі 344/477/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/477/17

Провадження № 2/344/640/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Островського Л.Є.

секретаря Гули Р.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, третя особа на стороні відповідача: Департамент комунального господарства, транспорту та зв'язку про визнання права, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, третя особа на стороні відповідача: Департамент комунального господарства, транспорту та зв'язку про визнання права.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що з травня 1989 року вона проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана квартира перебуває у її сім'ї на праві користування, на підставі обмінного ордеру. Незажаючи на те, що вона разом із сім'єю 15 років володіє і користується вказаною квартирою, ОСОБА_2, яка є власницею квартири №1 та №3 будинку 18 по вулиці Тарнавського у місті Івано-Франківську, вчиняє незаконні дії, щодо захоплення майна, яким вона позивачка користується та яке було надане в результаті обміну квартири. Крім того відповічка ОСОБА_2 створює перешкоди в користуванні добудовами приміщення до квартири АДРЕСА_1, яке є невід'ємною частиною вказаної квартири. Просила позов задоволити та визнати право на володіння й користування за нею квартирою №6 по вул. Тарнавського, 20 в м. Івано-Франківську загальною площею 55,12 кв.м., житлова кімната площею 22,27 кв.м., кухнею 11,78 кв.м., ванною 1,04 кв.м., коридором 16,0 кв.м. прихожею 2,68 кв.м., санвузлом 1,35 кв.м.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просили задоволити в повному обсязі.

Представник відповідачки в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

Представники виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та третьої особи на стороні відповідача: Департамент комунального господарства, транспорту та зв'язку в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

03.05.1989року ОСОБА_3 отримав обмінний ордер на житлові приміщення, серія ОБ-1 №001709.

Відповідно до п.10. рішення з протоколу №6 засідання виконавчого комітету Івано-Франківської міської Ради народних депутатів від 12.04.1989 року ОСОБА_3 дозволено провести обмін двокімнатної квартири площею 28,7 кв.м., з кухнею по вул. Ільїна, 9/54 в м. Івано-Франківську на однокімнатну квартиру площею 22,27 кв.м. з кухнею і частковими комунальними вигодами по вул. Маяковського ( Тарнавського), буд.20 кв.6 в м. Івано-Франківську де проживав гр.. ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивачка пояснила, що сім'я ОСОБА_3 ніколи не проводила самочинного зайняття приміщення, котре входить у горище сусіднього будинку №20 по вул. Тарнавського в місті Івано-Франківську , дане приміщення було предметом Договору обміну квартир у 1989 році укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім того позивачка пояснила, що під час обміну квартирами була надана інформація тро те, що квартира, на яку набувала позивачка з сім'єю має усі необхідні умови , тобто є кухня та вигоди для нормального проживання родини , а тому вони провели рівноцінний обмін. На думку позивачки у зв'язку з обміном майна, які знаходяться у користуванні осіб, при переході права користування між наймачами даних приміщень договір найму зберігає ті є умови які існували до обміну для нових наймачів.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.02.207 року №98, відповідачці ОСОБА_2 Управлінням архітектури і містобудування було затверджено проект, а після завершення реконструкції квартири власної квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок горищного простору , їй 19.05.2008 року було надано новий технічний паспорт , копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку від 03.09.2004 року, ОСОБА_2 є законним власником земельної ділянки площею 0,0793 га, яка розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Тарнавського,18 , а згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07. 2014р. - земельної ділянки площею 0,0384 га., цільове призначення якої - для будівництва житлового будинку, що розташована за адресою: м. Івано - Франківьк, вул. Тарнавського, 18., про що свідчить копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2014р.

Із долучених до матеріалів справи письмових доказів, судом встановлено , що у провадженні Івано-Франківського міського суду перебувала цивільна справа №2-256/2006 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_5 про зобов'язання звільнити незаконне зайняте нежитлове приміщення будинку №18 по вул. Тарнавського та за власний рахунок демонтувати сантехнічне обладнання.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.12.2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Суд зобов'язав відповідачів звільнити незаконне зайняте нежитлове приміщення будинку №18 по вул. Тарнавського та демонтувати встановлене сантехнічне обладнання.

Верховний Суд України відмовив у касаційній скарзі ОСОБА_5 та залишив без змін Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.12.2006 року, про що свідчить Ухвала ВСУ від 07.08.2007р., яка міститься в матеріалах справи.

Згідно із ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ст. 81 ЦПК України визначено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд приходить до висновку, що у поданому позивачкою позові відсутні будь-які докази та належні обґрунтування, які б полягали в тому , що відповідачка ОСОБА_2 порушила права чи інтереси позивачки пов'язані з володінням чи користування горища будинку №18 по вул. Тарнавського, оскільки судом не встановлено законних прав на нього , так як горище як і інші допоміжні приміщення, зокрема, підвали та інші технічні приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, є невід'ємною частиною будинку №18. А тому, суд вважає, що позов є необґрунтованим та не вбачає підстав для його задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 265-268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, третя особа на стороні відповідача: Департамент комунального господарства, транспорту та зв'язку про визнання права-відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Островський Л.Є.

Повний текст рішення проголошено 04.05.2018 року.