Постанова

від 02.05.2018 по справі 5011-3/1303-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2018 р. Справа№ 5011-3/1303-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Дідиченко М.А.

Пашкіної С.А.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Ковтонюк Ю.А. - представник за довіреністю № ЦПХбух-1 від 02.01.2018

від відповідача: не з'явились

від апелянта: Становова Ю.В. - представник за довіреністю № 336 від 21.03.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2018

про відмову у задоволенні заяви Філії Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства Українська залізниця про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником

у справі № 5011-3/1303-2012 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач

до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальна транспортна компанія

про стягнення 400 148,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі № 5011-3/1303-2012 відмовлено у задоволенні заяви Філії Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства Українська залізниця про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а відтак, до внесення відповідного запису до вказаного реєстру цивільна правоздатність юридичної особи не припиняється, а до правонаступника (у разі припинення шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) переходять усі права та обов'язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення такого запису, проте згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, отриманого на запит суду, станом на 23.02.2018 Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач знаходиться в стані припинення, але не припинено, і відповідний запис у реєстрі відсутній, тому правові підстави для здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні з виконання рішення Господарського суду міста Києва № 5011-3/1303-2012 від 13.03.2012 з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач на його правонаступника Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва відсутні.

Посилання заявника, в обґрунтування процесуального правонаступництва у справі, на те, що з 01.12.2015 ПАТ Укрзалізниця розпочало свою діяльність, що підтверджується, зокрема, створенням філій, суд першої інстанції визнав безпідставними, оскільки лише з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридична особа вважається такою, що припинена як суб'єкт господарювання, в той час як початок роботи новоствореного товариства не є обставиною, з якою пов'язується перехід прав від правопопередника до правонаступника в процедурі припинення та її завершення.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва звернолась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі № 5011-3/1303-2012 та ухвалити нове рішення, яким замінити сторону у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 № 5011-3/1303-2012, а саме, позивача (стягувача) - Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач (ідентифікаційний код 19014832) на позивача (стягувача) - Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва (ідентифікаційний код 40081347).

У апеляційній скарзі заявник послався на те, що спірна ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018 справа № 5011-3/1303-2012 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Заявником до апеляційної скарги додані додаткові докази, а саме копії:

- Статуту ПАТ Укрзалізниця , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 682);

- постанов Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі № 908/1527/16, від 01.08.2017 у справі № 908/1466/16 та Судової плати у господарських справах Верховного суду України від 08.02.2017 у справі № 910/5096/16 та від 22.02.2017 у справі № 910/8349/16.

Ухвалою від 05.03.2018:

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 про відмову у задоволенні заяви Філії Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства Українська залізниця про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником у справі № 5011-3/1303-2012;

- встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу та заперечень щодо прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження - до 12.04.2018;

- роз'яснено сторонами, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

У вказаній ухвалі встановлено, що інформація щодо судових рішень є загальновідомою, їх тексти містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак, додані апелянтом до апеляційної скарги копії постанов Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі № 908/1527/16, від 01.08.2017 у справі № 908/1466/16 та Судової плати у господарських справах Верховного суду України від 08.02.2017 у справі № 910/5096/16 та від 22.02.2017 у справі № 910/8349/16 не можна вважати додатковими доказами по справі.

Станом на 13.04.2018 до Київського апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та жодних клопотань від учасників справи не надходило, з огляду на що ухвалою суду від 16.04.2018 справу призначено до розгляду на 02.05.2018.

Крім того, вказаною ухвалою встановлено, що, з огляду на те, що Статут ПАТ Укрзалізниця та зміни до нього затверджуються постановами Кабінету Міністрів України, які підлягають офіційному оприлюдненню, вказана інформація також є загальновідомою, а відтак, додана до апеляційної скарги копія Статуту ПАТ Укрзалізниця , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 682) також не можна вважати додатковим доказом по справі.

Розпорядженням № 09.1-08/1123/18 від 02.05.2018, у зв`язку перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5011-3/1303-2012.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2018 справа № 5011-3/1303-2012 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.

Ухвалою від 02.05.2018 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі № 5011-3/1303-2012 прийнято до свого провадження.

Відповідач представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представники позивача та апелянта апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та апелянта, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 367 665,66 грн. за надані за договором оренди № ЦХП-13-00707-09 від 18.10.2007, але неоплачені послуги, пені в сумі 23 007,57 грн., 3 % річних в сумі 4 601,51 грн. та 4 873,57 грн. оплати за ремонт предмету оренди (автомобіля).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2012, повний текст якого підписаний 15.03.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2012, у справі № 5011-3/1303-2012 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 367 665,66 грн. боргу по орендній платі, 23 007,57 грн. пені, 4 601,51 грн. 3% річних та 7 905,49 грн. витрат по сплаті судового збору.

26.03.2012 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва виданий відповідний Наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2016, відновлено строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 у справі № 5011-3/1303-2012 до виконання.

22.02.2018 до суду першої інстанції від Філії Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства Українська залізниця надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження (а.с. 7-8 т. 1), де заявник просив постановити ухвалу, якою замінити сторони у виконавчому провадженні ВП № 5371893 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 № 5011-3/1303-2012, а саме, позивача (стягувача) - Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва .

В обґрунтування вказаної заяви заявник послався на те, що:

- постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця прийнято рішення про утворення ПАТ Українська залізниця , 100 % акцій якого закріплюються в державній власності на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття;

- до переліку зазначених підприємств ввійшло і ДП Укрзалізничпостач ;

- відповідно до витягу № 05-1-16 від 03.11.2015 з протоколу № 1 засідання правління ПАТ Укрзалізниця від 21.10.2015, прийнято рішення про створення філій ПАТ Укрзалізниця ;

- з 01.12.2015 ГІАТ Українська залізниця розпочало свою діяльність;

- оскільки ДП Укрзалізничпостач входить до зазначеного переліку, з 01.12.2015 всі права і обов'язки за договорами, укладеними ДП Укрзалізничпостач , перейшли до ПАТ Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва .

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаної заяви, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Стаття 334 ГПК України встановлює, що:

- у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (ч. 1);

- заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч. 2);

Водночас стаття 52 ГПК України встановлює, що:

- у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (ч. 1);

- усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив (ч. 2);

- про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу (3).

Відповідно до частин 6, 7 статті 2 Закону України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування ПАТ Українська залізниця є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання.

На виконання цього Закону та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2015 утворено ПАТ Українська залізниця на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1, до якого входить Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач (код ЄДРПОУ 19014832) (позивач у цій справі - примітка суду).

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015(в редакції від 30.08.2017), Публічне акціонерне товариство Українська залізниця є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту (пункти 1, 2 Статуту). Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (пункт 12 Статуту).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Отже, згідно з чинним цивільним законодавством, при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 910/24431/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертопресурс до 1) Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , 2) Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ТД БМЗ , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Ремдизель груп , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю Керченський стрілочний завод , 4) Товариства з обмеженою відповідальністю Лемз , 5) Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзалізничпром , 6) Дочірнього підприємства Фірма Леда , 7) Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Робікон , 8) Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпайп Україна , 9) Товариства з обмеженою відповідальністю Метконтракт , 10) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Меганом , 11) Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Агрінол про стягнення 245 730 660,08 грн., встановлено, що:

- відповідно до зведеного передавального акта від 06.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України, голова та члени комісії з утворення ПАТ Українська залізниця , створеної згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 , склали цей акт та підтвердили вартість і склад активів та зобов'язань;

- до переліку юридичних осіб, правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків яких після реорганізації шляхом злиття переходить до ПАТ Українська залізниця , внесено ДП Укрзалізничпостач , підпис голови комісії з реорганізації якого міститься в даному акті;

- у зведеному передавальному акті визначено склад активів та зобов'язань, які переходять до ПАТ Українська залізниця , зокрема, й від ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач , майно якого також було одним із джерел формування статутного капіталу ПАТ Українська залізниця ;

- згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП Укрзалізничпостач перебуває в стані припинення, запис про припинення в реєстрі відсутній. В згаданому реєстрі містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ Українська залізниця , серед яких зазначено ДП Укрзалізничпостач

- водночас дані про юридичних осіб, настання правонаступництва яких пов'язано з певними обставинами (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника), наведено в інформації про здійснення зв'язку з юридичною особою ПАТ Українська залізниця , однак серед цих юридичних осіб ДП Укрзалізничпостач не зазначено;

- таким чином, ПАТ Українська залізниця є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, зокрема, ДП Укрзалізничпостач , як наслідок, до ПАТ Українська залізниця перейшли всі права та обов'язки ДП Укрзалізничпостач за договорами поставки, укладеними з третіми особами.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 3 ГПК України, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.12.2003 зі справи Рябих проти Росії , принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі.

У рішенні від 25.07.2002 у справі Совтрансавто-Холдинг проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, факти, встановлені судом під час вирішення вищезгаданої справи № 910/24431/16, зокрема, факт наявності відповідного зведеного передавального акту від 06.08.2015, в якому наявні відомості щодо того, що ДП Укрзалізничпостач входить до переліку юридичних осіб, правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків яких після реорганізації шляхом злиття переходить до ПАТ Українська залізниця , та, відповідно, що ПАТ Українська залізниця є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, зокрема, ДП Укрзалізничпостач , є такими, що не потребують доведення.

Враховуючи вказаний зведений передавальний акт від 06.08.2015, положення ч. 6 ст. 2 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , а також факт реєстрації ПАТ Українська залізниця , зміст статей 1, 2 Статуту якого визначають положення щодо правонаступництва, всі права та обов'язки ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач перейшли до його правонаступника - ПАТ Українська залізниця .

При цьому слід зазначити, що ч. 6 ст. 2 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування має спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм ст.ст. 104, 107 ЦК України, що вбачається з п. 2 розділу III Перехідні та прикінцеві положення цього Закону. Зазначена норма не ставить факт правонаступництва створеного ПАТ Українська залізниця за правами і обов'язками визначених підприємств Укрзалізниці в залежність від обов'язкового попереднього припинення зазначених підприємств, у тому числі і ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач .

Вказана правова позиція викладена, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі № 908/1527/16, від 01.08.2017 у справі № 908/1466/16 та постанові Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 08.02.2017 у справі № 910/5096/16.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва позивача - Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач його правонаступником Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва та задоволення заяви останнього про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі № 5011-3/1303-2012, якою відмовлено в задоволенні заяви Філії Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства Українська залізниця про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником, підлягає скасуванню з прийняттям рішення за результатами розгляду вказаної заяви, яким вона задовольняється у повному обсязі .

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Вілії Центр забезпечення виробництва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 про відмову у задоволенні заяви Філії Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства Українська залізниця про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником у справі № 5011-3/1303-2012 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 про відмову у задоволенні заяви Філії Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства Українська залізниця про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником у справі № 5011-3/1303-2012 скасувати.

3. Заяву Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 5371893 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 № 5011-3/1303-2012, а саме позивача (стягувача) - Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач на її правонаступника - Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва задовольнити.

4. Замінити позивача у справі № 5011-3/1303-2012 Державне підприємство матеріального забезпечення залізничного транспорту України Укрзалізничпостач (ідентифікаційний код 19014832) на його правонаступника Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва (ідентифікаційний код 40081347).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальна транспортна компанія (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 34180740) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код 40081347) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

6. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 5011-3/1303-2012.

Повний текст постанови складено: 07.05.2018

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді М.А. Дідиченко

С.А. Пашкіна