Постанова

від 08.05.2018 по справі 825/1751/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/1751/17 Суддя першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Олександрівка-Агро 2016 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі за позовом приватного підприємства Агропрогрес до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області, начальника відділу державної реєстрації Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області Неволіної Валентини Дмитрівни, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю Олександрівка-Агро 2016 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Беляєва Катерина Андріївна, про скасування рішення про державну реєстрацію, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2017 року приватне підприємство Агропрогрес (далі - Позивач, ПП Агропрогрес ) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Відповідач-1, Бобровицька РДА), треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю Олександрівка-Агро 2016 (далі - Третя особа-1, ТОВ Олександрівка-Агро 2016 ), ОСОБА_2 (далі - Третя особа-2, ОСОБА_2), ОСОБА_3 (далі - Третя особа-3, ОСОБА_3), ОСОБА_4 (далі - Третя особа-4, ОСОБА_4), ОСОБА_5 (далі - Третя особа-5, ОСОБА_5), ОСОБА_6 (далі - Третя особа-6, ОСОБА_6), ОСОБА_7 (далі - Третя особа-7, ОСОБА_7), ОСОБА_8 (далі - Третя особа-8, ОСОБА_8), ОСОБА_9 (далі - Третя особа-9, ОСОБА_9), ОСОБА_10 (далі - Третя особа-10, ОСОБА_10), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову від 13.12.2017 року, просив скасувати рішення державного реєстратора Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області Беляєвої Катерини Андріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- від 29.07.2017 року № 36374752;

- від 03.01.2017 року № 33327352;

- від 29.07.2017 року № 36376063;

- від 23.11.2016 року № 32516632;

- від 23.11.2016 року № 32516456;

- від 27.07.2017 року № 36347927;

- від 27.07.2017 року № 36351234;

- від 27.07.2017 року № 36350831;

- від 17.11.2017 року № 32415973;

- від 21.11.2016 року № 32454140 у частині державної реєстрації інших речових прав, а саме: прав оренди на земельні ділянки, які знаходяться на території Білоцерківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, кадастрові номери: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9; НОМЕР_10.

Протокольною ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Беляєву Катерину Андріївну (далі - Третя особа-11, Бєляєва К.А.), та в якості другого відповідача залучено начальника відділу державної реєстрації Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області Неволіну Валентину Дмитрівну (далі - Відповідач-2, начальник відділу державної реєстрації).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що під час державної реєстрації реєстратор зобов'язаний перевірити відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації, та інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення існування їх подвійної державної реєстрації. Крім того, суд підкреслив, що оскільки на момент державної реєстрації прав оренди за ТОВ Олександрівка-Агро 2016 дія укладених з ПП Агропрогрес у 2006 році договорів оренди не завершилася, доказів їх дострокового припинення учасниками справи не надано, Відповідачі допустили подвійно державну реєстрацію прав, що в силу чинного законодавства є неприпустимим.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Третя особа-1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому вказує на неврахування судом, що в силу вимог чинного законодавства, а також нормативно-правових актів, які діяли у 2006 році, строк дії договорів оренди землі починається з моменту їх укладення, а не державної реєстрації. Вказані висновки, на переконання Апелянта, прямо випливають зі змісту постанови Верховного Суду України від 18.01.2017 року у справі №6-2777цс16 та постанови Верховного Суду України від 27.04.2017 року у справі №6-422цс17. Крім іншого, зазначає, що суд першої інстанції, вірно зазначивши про ненадання державним реєстратором доказів припинення договорів оренди від 10.10.2016 року, залишив поза увагою, що відповідні докази були надані Бобровицькою РДА та ТОВ Олександрівка-Агро 2016 . Поряд з іншим, підкреслює, що Позивачу належить захищати свої права у порядку ЦПК України, адже фактично спір виник між ПП Агропрогрес та Третіми особами-2-10. При цьому, на думку Апелянта, невизнання Позивачем права оренди земельних ділянок за Третьою особою-1 додатково підтверджує відсутність у межах спірних правовідносини публічно-правового спору.

Після усунення визначених в ухвалі суду від 16.03.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.05.2018 року.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи не надійшло.

У судовому засіданні представник Третьої особи-1 доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив її вимоги задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, закривши провадження у справі, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на праві приватної власності належать земельні ділянки площами 2,6853 га, 2,7108 га, 2,6702 га, 2,6421 га, 2,6415 га, 2,6415 га, 2,6454 га, 2,6461 га, 2,654 га та 2,6543 га; кадастрові номери: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9; НОМЕР_10, які розташовані на території Білоцерківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки від 04.05.2006 року серії НОМЕР_11, від 04.05.2006 року серії НОМЕР_12, від 06.05.2006 року серії НОМЕР_13, від 27.04.2006 року серії НОМЕР_14, від 25.04.2006 року серії НОМЕР_15, від 25.04.2006 року серії НОМЕР_16, серії НОМЕР_17, від 21.04.2006 року серії НОМЕР_18, від 28.04.2006 року серії НОМЕР_19 (т.1. а.с. 11, 16, 23, 28, 33, 39, 47, 52, 58, 62).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 10.10.2006 року між Позивачем (Орендар) та Третіми особами-2-10 (Орендодавці) укладені договори оренди землі, а саме - вказаних вище земельних ділянок, які були зареєстровані Бобровицьким районним відділом Чернігівської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру 19.05.2009 року за №№ 040985500031, 040985500082, 040985500016, 040985500005, 040685500049, 040685500048, 02.06.2009 за №№ 040685500098, 040685500162, 25.06.2009 року за № 040685500247, 26.06.2009 року за № 040685500332 (т.1. а.с. 8-10, 13-15, 19-21, 24-26, 30-32, 37-38, 44-46, 49-51, 54-56, 59-61).

У подальшому, між ТОВ Олександрівка-Агро 2016 (Орендар) та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (Орендодавці) протягом 2016-2017 років укладені договори оренди землі, за умовами яких Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння та користування (оренду) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться у адміністративних межах Білоцерківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, кадастрові номери - НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9; НОМЕР_10, на умовах цих договорів та вимог земельного законодавства (т. 2 а.с. 43-44, 52-53, 83-84, 93-94, 106-107, 117-118, 125-126, 133-134, 144-145, 154-155, ).

Зі змісту витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с. 118-139) судом першої інстанції встановлено, що за результатами розгляду заяв ТОВ Олександрівка-Агро 2016 , 29.07.2017 року, 03.01.2017 року, 29.07.2017 року, 23.11.2016 року, 23.11.2016 року, 27.07.2017 року, 27.07.2017 року, 27.07.2017 року, 17.11.2017 року, 21.11.2016 року державним реєстратором Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області Беляєвою К.А. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№ 36374752, 33327352, 36376063, 32516632, 32516456, 36347927, 36351234, 36350831, 32415973, 32454140 у частині державної реєстрації інших речових прав, а саме: прав оренди на земельні ділянки, які знаходяться на території Білоцерківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, кадастрові номери: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9; НОМЕР_10, на підставі договорів оренди землі, укладених між сторонами Третіми особами-2-10 та ТОВ Олександрівка-Агро 2016 .

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 638, 972 Цивільного кодексу України, ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 2, 4, 10, 11, 18, 20, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. п. 3, 6, 7, 8 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, а також рішень Верховного Суду України від 18.01.2017 року у справі №6-2777цс16 та від 27.04.2017 року у справі №6-422цс17, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у Відповідача були відсутні правові підстави для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки станом на листопад 2016 року - листопад 2017 року право оренди земельних ділянок було зареєстровано за іншою особою, термін дії договорів оренди не сплинув, а відтак вказаною реєстраційною дією спричинено існування подвійної державної реєстрації права, що чинним законодавством не допускається.

Разом з тим, розглядаючи даний спір по суті, суд першої інстанції не врахував такого.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 20.07.2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Частина 1 статті 2 КАС України регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України випливає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведеними положеннями процесуального закону окреслюється перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності осіб, яким делеговані повноваження зі здійснення владних (публічно-владних) управлінських функцій. Викладене, на переконання судової колегії, підтверджує відсутність в адміністративних судів правових підстав для вирішення питань про право цивільне у межах оскарження таких дій, рішень чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості обґрунтування позовних вимог ПП Агропрогрес зазначено, що державним реєстратором прийняті рішення щодо державної реєстрації права оренди на підставі договорів оренди земельних ділянок за ТОВ Олександрівка-Агро 2016 у той час як укладені з ПП Агропрогрес у 2006 році договори оренди продовжують діяти, адже їх реєстрація здійснена у 2009 році. Наведене, на переконання Позивача, зумовило фактичне здійснення подвійної реєстрації договорів оренди землі з тими самими фізичними особами щодо належних їм земельних ділянок, проте з різними юридичними особами.

Отже, підставами даного позову визначені, зокрема, обставини неправомірності, на думку Позивача, набуття Третьою особою-1 права оренди на спірні земельні ділянки, що, на переконання ПП Агропрогрес , порушує його право як орендаря. Тобто, в основу обґрунтування протиправного характеру оскаржуваних рішень державного реєстратора покладено не порушення порядку та процедури проведення державної реєстрації права, а відсутність такого права в особи, за якою у подальшому таке право було зареєстровано.

Наведені обставини, на переконання судової колегії, свідчать про існування спору про право у межах даних правовідносин, на що звертало увагу суду першої інстанції ТОВ Олександрівка-Агро 2016 у запереченні проти позову (т. 1 а.с. 112-116, стор. 8).

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду України від 14.06.2016 року у справі №21-41а16 та від 11.04.2017 року у справі №21-3632а16, правовідносини, пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової чи господарської угоди не є публічно-правовим, а випливають із договірних відносин і мають вирішуватися судами за правилами ЦПК, внаслідок чого провадження у справі підлягає закриттю.

Про відсутність підстав для відступлення від даної правової позиції зазначила й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.04.2018 року у справі №817/1048/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак враховуючи, що предметом оскарження є рішення державного реєстратора, в обґрунтування протиправності (правомірності) яких Позивачем, Відповідачем-1 та Третьою особою-1 зазначаються заперечення можливості набуття права оренди одне одного на спірні земельні ділянки, судова колегія приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі. Натомість, з урахуванням суб'єктного складу сторін даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при ухваленні рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, помилково віднісши даний спір до публічно-правового.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного оцінка іншим доводам апеляційної скарги не надавалася.

Приписи п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України визначають, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 238, 242-244, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Олександрівка-Агро 2016 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Агропрогрес до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області, начальника відділу державної реєстрації Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області Неволіної Валентини Дмитрівни, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю Олександрівка-Агро 2016 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Беляєва Катерина Андріївна, про скасування рішення про державну реєстрацію - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом приватного підприємства Агропрогрес до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області, начальника відділу державної реєстрації Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області Неволіної Валентини Дмитрівни, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю Олександрівка-Агро 2016 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Беляєва Катерина Андріївна, про скасування рішення про державну реєстрацію - закрити.

Вказати, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 08 травня 2018 року.