Рішення

від 19.04.2018 по справі 369/7370/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7370/17

Провадження № 2/369/367/18

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2018 Києво-Святошинський районний суд в складі:

головуючого - судді Усатова Д.Д.,

за участю секретаря Ярмак О.В.,

представника позивача Небатова А.Є.,

представника позивача Смірнова С.В.,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ "ЗАРАЗ" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, втрат від інфляційних процесів 3% річних та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАРАЗ звернулося 11.07.2017 року до суду з вищезгаданим позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 673912,35 грн., з урахуванням 3% річних та пені, суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, У жовтні 2009 року ОСОБА_5 придбав квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.03.2010 та витягу з реєстру права власності на нерухоме майно від 25.03.2010 відповідач є власником квартири АДРЕСА_1.

Згідно даних бухгалтерського обліку (відомості нарахування та оплати послуг станом на 30.06.2017 копія додається), сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за період з 01.09.2011 року по 29.02.2016 року складає 219 636,62 гри.

Цей факт свідчить про неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за комунальні послуги, а відтак є грубим порушенням законних прав Заявника на одержання грошових коштів за надані послуги з утримання будинку, споруд, прибудинкової території, а також послуг опалення.

В той же час, Позивач надавав Відповідачу послуги своєчасно та в повному обсязі.

Між Відповідачем та Позивачем встановились фактичні договірні відносини з надання житлово-комунальних послуг, а саме: виконавець надав послуги Відповідачу, а останній такими послугами користувався для задоволення свої потреб, та не відмовлявся від них, усвідомлюючи, що за послуги треба платити, але оплату не проводив, чим порушив частину 1 пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення де чітко зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання споживачем.

Всупереч пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , частини 1 пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про задания послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , Відповідач не виконав свого зобов'язання щодо сплати з надання житлово-комунальних послуг, тому зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми. загальна сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 397 741,85 грн. Таким чином, загальна сума пені за договором складає 246 527,88 грн.

Таким чином загальна сума боргу з урахуванням основного боргу, індексу інфляції, 3% річних та пені складає 673 912,35 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовну заяву підтримали у повному обсязі, просили задовольнити.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття1, частина друга статті3, стаття19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.03.2010 ОСОБА_3 є одноосібним власником квартири за адресою АДРЕСА_1.

Між Відповідачем та Позивачем встановились фактичні договірні відносини з надання житлово-комунальних послуг, а саме: виконавець надав послуги Відповідачу, а останній такими послугами користувався для задоволення свої потреб, та не відмовлявся від них, усвідомлюючи, що за послуги треба платити, але оплату не проводив, чим порушив частину 1 пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення де чітко зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно даних бухгалтерського обліку (відомості нарахування та оплати послуг станом на 30.06.2017), сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за період з 01.09.201 року по 29.02.2016 року складає 219 636,62 гри.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання споживачем.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 10.10.2012 року у справі № 6-110цс12, від 25.11.2014 року у справі № 3-184гс14, які в силу вимог статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України повинні враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

При цьому також враховується позиція Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 30.10.2013 по справі № 6-59цс1, згідно якої споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України Про житлово- комунальні послуги , споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний їлатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час рострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший озмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний їлатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час рострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший озмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, всупереч пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , частини 1 пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про задания послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , Відповідач не виконав свого зобов'язання щодо сплати з надання житлово-комунальних послуг, тому зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, фактично виконані роботи, надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території підтверджено первинними документами, на підставі яких нараховано розмір житлово-комунальних послуг на окреме житлове приміщення, що підтверджується розрахунком

Згідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Відповідно до ст.ст.66,67,162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Частинами 1,2 статті 17 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Законуобов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У пункті 1 частини 3 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено обов'язок споживачаукласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суду України у постанові від 30 жовтня 2013 року по справі № 6-59цс13, який у відповідності до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України.

Тому, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність договірних відносин щодо надання житлово-комунальних послуг між сторонами, як підставу для звільнення від їхньої сплати.

Також, не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо безпідставного нарахування інфляції та 3% річних з огляду на наступне.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, вимоги ТОВ Зараз , щодо стягнення з відповідача на свою користь 3% річних та інфляційних витрат, ґрунтуються на законі.

Згідно розрахунку позивача нарахування пені ним проведено за період з 01.09.2011 по 29.02.2016 року, в сумі 246527,88 гривень.

Проте, із заявленим розміром пені, що позивач просить стягнути з відповідача, суд не може погодитись, оскільки даний розмір пені є неспівмірним із розміром боргу за оплату житлово-комунальних послуг.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення..Стягненню підлягає сума заборгованості за період з 01.09.2011 по 29.02.2016 - 427384,47 грн, з урахуванням індексу інфляції, в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151 Житлового кодексу України, ст. 526, 615 ЦК України, ст.ст. 1, 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги , ст. ст. 4,5,13,77,121,141,265, 354 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3(ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) борг у сумі 427 384,47 грн., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАРАЗ (код ЄДРПОУ 35411055, р/р 26003190510 АБ Укргазбанк , м. Київ, МФО 320478, юридична адреса: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вул. Лобановського Валерія, будинок 23) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у сумі 427 384,47 грн.

Стягнути з ОСОБА_3(ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАРАЗ (код ЄДРПОУ 35411055, р/р 26003190510 АБ Укргазбанк , м. Київ, МФО 320478, юридична адреса: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вул. Лобановського Валерія, будинок 23) судовий збір в розмірі 6410.77 грн.

В іншій частині вимог відмовити

Враховуючи складність справи складання повного рішення суду відкласти на строк не більше як десять днів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя Д.Д.Усатов