Рішення

від 23.04.2018 по справі 804/1712/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року Справа № 804/1712/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.,

розглянувши в письмовому провадженні в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар" (далі - ТОВ "Енерджі Солар", позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС, в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості від 27.02.2018 р. № UA110000/2018/600005/2.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, позивач імпортував систему панелей сонячних батарей потужністю 270 Вт, модель JAP60S01-270/SC- кількість 3000 шт. (810 кВт). Митна вартість товару позивачем визначена самостійно із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів на підставі поданих до митного оформлення документів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Але Дніпропетровська митниця ДФС при вирішенні питань розмитнення належного позивачеві імпортованого товару, не погодившись з його задекларованою вартістю, визначила її самостійно. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у звязку чим просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості від 27.02.2018 № UA110000/2018/600005/2.

Ухвалою суду від 06.03.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі вказавши, що рішення про коригування митної вартості, а також оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, винесені у відповідності до чинного законодавства України та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 09.02.2018 до відповідача була надіслана митна декларація №UA110010/2018/ з метою здійснення митного оформлення товарів: система панелей сонячних батарей потужністю 270 Вт, модель JAP60S01-270/SC- кількість 3000 шт. (810 кВт).

Товар поставляється на територію України з Китаю відповідно до контракту від 19.09.2017 №РК825300, укладеного ТОВ "Енерджі Солар" з компанією "MarubeniCorporation" (Токіо, Японія).

Заявлена декларантом митна вартість товару на умовах поставки CIF-Одеса визначена ним самостійно із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів на підставі поданих до митного оформлення документів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України).

Під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за електронною митною декларацією від 09.02.2018 № UA110010/2018/, відповідачем встановлено, що документи подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Судом встановлено, що декларантом до митного оформлення подано додаткові пояснення та інформацію щодо заявленої митної вартості товару, а саме: лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 399 від 21.02.2018 р., лист постачальника товару компанії "MarubeniCorporation" № 2102-18РР від 21.02.2018 р., лист ТОВ "Енерджі Солар" № 2018/02-14 від 22.02.2018 р., лист ТОВ "Енерджі Солар" № 2018/02-16 від 26.02.2018 р.

Проте, відповідачем відмовлено в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2018 р. № UA110000/2018/600005/2.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Статтею 53 Митного Кодексу України (надалі за текстом - МКУ) визначено перелік обов'язкових документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, якими є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Судом встановлено, що до зазначених митних декларацій, на виконання вимог ч. 2 ст. 53 МКУ позивач під час декларування товару надав митному органу всі документи, які підтверджують всі складові митної вартості товару, а саме: контракт №РК825300 від 19.09.2017, митну декларацію UA110010/2018 від 09.02.2018, інвойс №7FFX0094 від 28.12.2017, страховий поліс №170705301 від 26.12.2017, коносамент № 142754205527, лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №399 від 21.02.2018, лист постачальника товару "Marubeni Corporation" №2102-18РР від 21.02.2018, лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар" №2018/02-14 від 22.02.2018, лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар" №2018/02-16 від 26.02.2018, інформацію щодо контракту на поставку сонячних панелей.

З матеріалів справи видно, що позивач є імпортером товарів: система панелей сонячних батарей потужністю 270 Вт, модель JAP60S01-270/SC- кількість 3000 шт. (810 кВт).

Вказаний товар позивач придбав відповідно до контракту від 19.09.2017 №РК825300.

Відповідно до п.1.1 контракту продавець продає, а покупець-позивач купує на умовах CIF-Одеса товари згідно з специфікацією, яка є невід'ємною частиною контракту. За Міжнародними правилами перевезення Інкотермс-2010 термін інкотермс, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Також сторонами визначено, що ціна на товар складає 90.99 доларів США за штуку та включає вартість упаковки і маркування (п. 4.1. контракту).

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України (далі - МКУ), форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

За результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідачем виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 № 1021/27466, передбачена можливість здійснення контролю із застосуванням системи управління ризиками неавтоматизованим способом.

Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 09.02.2018 № ІІА110010/2018/000687 згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю, а саме захід 105-2.

Статтею 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МКУ.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті такого контролю відповідачем встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять орфографічні описки.

З експортної митної декларації країни відправлення видно, що вартість експортованого товару визначена на рівні 267300,00 доларів США, тоді як вартість товару визначена у інвойсі становить 272970,00 доларів США.

Судом встановено, що дана різниця у вартості товару обумовлена тим, що в інвойсі до вартості товару додано вартість упаковки та маркування.

Стосовно зауважень відповідача до страхового полісу від 26.12.2017 №170705301 суд встановив, що в зв'язку із затримкою відправлення товару згідно із контрактом від 19.09.2017 №РК825300 з 26.12.2017 (дата оформлення страхового полісу) на 28.12.2017 у страховий поліс внесена правка щодо номеру інвойсу, який фактично був виставлений на дату відправки вантажу. Відповідна правка скріплена печаткою страхової компанії.

Згідно із страховим полісом від 26.12.2017 №170705301 компанія "Marubeni Corporation" є особою, яка отримає відшкодування при настанні страхового випадку, а ТОВ "Ларкс Крогиус Україна" є компанією в Україні (страховий агент страхової компанії Sompo Japan Nipponkoa Insurance Inc.), яка приймає претензії та здійснює виплату в разі настання страхового випадку.

Документи щодо вартості страхування з точки зору захисту комерційної інформації, що міститься в них, не може розповсюджена особам, які не є сторонами контракту.

Стосовно зауважень відповідача щодо ненадання до митного органу інвойсу від 22.12.2017 №SJA-17123-5, суд встановив наступне.

Так, відповідно до Інтернет-ресурсу https://www.marubeni.com/en/, судом встановлено, що "Marubeni Corporation" - японська торгова компанія, яка заснована у 1858 році та має бездоганну репутацію. Компанія займається обробкою продуктів і наданням послуг у широкому спектрі секторів. Асортимент компанії дуже широкий - від одягу і продуктів харчування до сталі і хімічних матеріалів.

Діяльність Компанії також поширюється на енергетичні проекти та інфраструктуру, заводи та промислові машини, фінанси, логістику та інформаційну галузь, а також розвиток і будівництво нерухомості.

Крім того, Marubeni Corporation здійснює інвестиції, розробку та управління на глобальному рівні.

"Marubeni Corporation" - це 131 філія та офіси в 66 країнах та регіонах, що складаються з 12 вітчизняних філій та офісів, 57 філій та офісів за кордоном та 29 філій за кордоном з 62 відділеннями.

Акціонерний капітал компанії складає 262 686 мільйонів JPY.

Чистий прибуток у 2011 році склав 1,645 млрд. дол. США.

Так, сонячні панелі виробництва Ja Solar (Китай), модель JAP60S01-270/SC у кількості 3000 шт., які поставляються компанією "Marubeni Corporation" згідно із контрактом від 19.09.2017 №РК825300, придбані у виробника Ja Solar (Китай) на підставі інвойсу SJA-17123-5 від 22.12.2017 та за ціною 0,33 USD/Вт або 89,10 USD/шт. (1 фотоелектрична панель потужністю 270 Вт*0,33). Відповідна вартість (0,33 USD/Вт) зазначена в декларації країни відправлення. Такі документи, як інвойс SJA-17123-5 від 22.12.2017 та контракт між компанією "Marubeni Corporation" та Ja Solar (Китай) з точки зору захисту комерційної інформації, що міститься в них, не може розповсюджуватись особам, які не є сторонами контракту.

Також, суд не бере до уваги твердження відповідача стосовно того, що документи містили розбіжності щодо одиниці виміру, за якою визначалась ціна товару, з огляду на те, що враховуючи особливості торгівлі електричним обладнанням компанією "Marubeni Corporation" інвойс №7FFX0094 від 28.12.2017 виставлений на імпортований товар за кВт і розрахований виходячи із технічних характеристик товару, а саме: 1 фотоелектрична панель потужністю 270 Вт*0,337 USD/Вт*3000 шт.=272970 USD або 90,99 USD (1 фотоелектрична панель потужністю 270 Вт*0,337 USD/Вт)*3000 шт.=272970 USD .

Також, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна відповідь ТОВ "Енерджі Солар" на електронний лист відповідача від 26.02.2018, відповідно до тексту якої, позивачем 23.02.2018 надано до відповідача інвойс "Marubeni Corporation" №7FFX0094 від 28.12.2017 доповнений інформацією щодо ціни за одиницю товару (90,99 дол. США за 1 штуку) уточнений за тією ж датою та номером з урахуванням зауважень отриманих від Дніпропетровської митниці ДФС в повідомленнях, а саме необхідність визначення в інвойсі ціни одиниці товару.

Крім того, суд зазначає, що умови оплати товару визначені у контракті № РК825300, на який є посилання в інвойсі 7FFX0094 від 28.12.2018, а інвойс є наслідком вказаного договору та є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю. До того ж, в інвойсі 7FFX0094 від 28.12.2018 міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару.

Під час здійснення митного контролю позивач подавав до відповідача контракти, специфікації, інвойси, про що свідчать позначки в гр. 44 Вантажної митної декларації UA110010/2018/ від 09.02.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із ч. 5 ст. 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи видно, що позивачем відповідно до контракту №РК825500 від 22.11.2017, укладеного з компанією "Marubeni Corporation", у січні - лютому 2018 року імпортовано сонячні панелі ідентичні сонячним панелям, митна вартість яких є предметом спору у даній справі, а саме сонячні панелі виробництва Ja Colar (Китай), модель JАР60S01-270/SС.

Згідно з інвойсами до зазначеного контракту №7FFX0119 від 25.01.2018 та №7FFX0120 від 01.02.2018, а також на підставі митних декларацій №UA500010/2018/002872 та UA500010/2018/002488, позивачем імпортовано сонячні панелі у кількості 4200 шт. та 15800 шт. відповідно. Ціна товару за штуку згідно п. 4.1 контракту складає 91,80 доларів США. Ціна за кілограм складає 4,9621 доларів США. Товар пройшов митне очищення на Одеській митниці ДФС.

Також, позивачем надано до суду копію листа компанії "Marubeni Corporation" №0503171-2018 від 05.03.2018 про ідентичність заявленого у контракті товару та фактично поставленого відповідно до зазначених інвойсів та митних декларацій.

Отже, враховуючи зазначене, у Дніпропетровської митниці ДФС були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні методу визначення митної вартості товарів при якому було застосовано інформацію щодо ціни договору щодо подібних (аналогічних) товарів, наявну у митного органу.

Суд зазначає, що відповідно до наданих роз'яснень Міністерством доходів і зборів України у листі від 07.05.2014 року № 10441/7/99-99-10-03-01-17 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Відносно визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів слід зазначити наступне.

Митним органом не доведено, що неможливо було застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім як за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Проте, відповідачем не надано доказів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

Суд зазначає, що митна вартість товарів підтверджена позивачем всіма необхідними документами, зазначеними у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у відповідача були у наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Підтверджено весь ланцюг руху товару, від виробника до позивача. Належними документами, наявними в матеріалах справи підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Митного кодексу у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Враховуючи встановлені судом обставини, митний орган не навів жодного обґрунтованого пояснення та не надав жодного доказу, які б свідчили про наявність розбіжностей, які не дають можливості підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, заявленої позивачем під час митного оформлення, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

У відповідності до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110000/2018/600005/2 від 27.02.2018 року та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № UAH110010/2018/00010 винесені Дніпропетровською митницею ДФС з порушенням вимог чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до вимог статті 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар" (код ЄДРПОУ 41437521) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1762, 00 грн. відповідно до платіжного доручення №63 від 02.03.2018.

Керуючись ст. 2, 9, 72, 77, 78, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар" (вул. Кропоткіна, 14, корп. 2, м. Жовті Води, 52200, код ЄДРПОУ 41437521) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості від 27.02.2018 року № UA110000/2018/600005/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Солар" (код ЄДРПОУ 41437521) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1762, 00 грн. відповідно до платіжного доручення №63 від 02.03.2018

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський