Постанова

від 19.12.2018 по справі 804/1712/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

19 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/1712/18 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.

за участю представника відповідача: Каціонової О.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 року, (суддя суду першої інстанції Голобутовський Р.З.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпро, в адміністративній справі №804/1712/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Солар до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

03 березня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Енерджі Солар звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, позивач імпортував систему панелей сонячних батарей потужністю 270 Вт, модель JAP60S01-270/SC- кількість 3000 шт. (810 кВт). Митна вартість товару позивачем визначена самостійно із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів на підставі поданих до митного оформлення документів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України . Але Дніпропетровська митниця ДФС при вирішенні питань розмитнення належного позивачеві імпортованого товару, не погодившись з його задекларованою вартістю, визначила її самостійно. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у звязку чим, просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості від 27.02.2018 № UA110000/2018/600005/2.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості від 27.02.2018 року № UA110000/2018/600005/2.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що подані позивачем для митного оформлення товару документи містили розбіжності та неточності щодо числових складових розміру митної вартості товару. Відповідач зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що до митного оформлення позивачем було надано документи, що не в повному обсязі перекладені на українську мову. Також, відповідач зазначив, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо відмінності в ціні товару які містяться в експортній декларації, інвойсі та контракті виникли за рахунок включення у вартість товару ціни пакування та маркування, оскільки зазначені складники вартості товару є складовою частиною ціни товару відповідно до п. 4.1 Контракту, тому ціна має співпадати в усіх документах. Крім того, відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять виправлення, дати документів не кореспондуються одна з одною, а також з датою відправки товару, крім того, документи містять невідповідності щодо одиниць вимірювання товару. За наслідками консультацій позивачем не усунуто розбіжності щодо складу митної вартості товару. З урахуванням того, що у митниці наявна інформація стосовно рівня ціни ідентичного товару ввезеного на територію України, відповідачем було скориговано митну вартість товару за ціною ідентичних товарів.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала, просила суд апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.02.2018 до відповідача була надіслана митна декларація №UA110010/2018/ з метою здійснення митного оформлення товарів: система панелей сонячних батарей потужністю 270 Вт, модель JAP60S01-270/SC- кількість 3000 шт. (810 кВт).

Товар поставляється на територію України з Китаю відповідно до контракту від 19.09.2017 №РК825300, укладеного ТОВ "Енерджі Солар" з компанією "MarubeniCorporation" (Токіо, Японія).

Заявлена декларантом митна вартість товару на умовах поставки CIF-Одеса визначена ним самостійно із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів на підставі поданих до митного оформлення документів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України ).

На виконання вимог ч. 2 ст. 53 МКУ позивач під час декларування товару надав митному органу такі документи: контракт №РК825300 від 19.09.2017, митну декларацію UA110010/2018 від 09.02.2018, інвойс №7FFX0094 від 28.12.2017, страховий поліс №170705301 від 26.12.2017, коносамент № 142754205527.

Під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за електронною митною декларацією від 09.02.2018 № UA110010/2018/, відповідачем встановлено, що документи подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Декларантом до митного оформлення подано додаткові пояснення та інформацію щодо заявленої митної вартості товару, а саме: лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 399 від 21.02.2018 р., лист постачальника товару компанії "MarubeniCorporation" № 2102-18РР від 21.02.2018 р., лист ТОВ "Енерджі Солар" № 2018/02-14 від 22.02.2018 р., лист ТОВ "Енерджі Солар" № 2018/02-16 від 26.02.2018 р., інформація щодо виконання контракту.

Проте, відповідачем відмовлено в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2018 р. № UA110000/2018/600005/2.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до митного оформлення товару подано всі необхідні документи, що підтверджують правильність визначення митної вартості за ціною контракту, відтак у відповідача були відсутні підстави для витребування у відповідача додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості.

Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір між сторонами виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України ) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України . Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .

Частиною другою статті 57 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України , кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Судом встановлено, що 09.02.2018 року позивач звернувся за митним оформлення товару, надавши до Дніпропетровської митниці ДФС такі документи для підтвердження митної вартості товару: контракт №РК825300 від 19.09.2017, митну декларацію UA110010/2018 від 09.02.2018, інвойс №7FFX0094 від 28.12.2017, страховий поліс №170705301 від 26.12.2017, коносамент № 142754205527.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до п. 4.1 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджувальних документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості товару.

За результатами контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару містять розбіжності.

Так, позивачем до документів митного оформлення надано страховий поліс від 26.12.2017 року №170705301, в якому наявні виправлення, а саме: перекреслено номер інвойсу та зазначено інший номер. Зазначені виправлення не завірені належним чином, зокрема підписом відповідальної особи з відбитком печатки підприємства. Дата складання страхового полісу (26.12.2017 року) не кореспондується з датою інвойсу - 28.12.2017 року (номер якого виправлено).

У страховому полісі особою, яка отримує відшкодування при настанні страхового випадку зазначено компанію ТОВ Ларкс Коригус Україна Дарницький Бульвар, 5/8 м. Київ, Україна. Відомості про зазначену компанію відсутні в матеріалах митного оформлення, також відсутні документи, що підтверджують правовідносини між ТОВ Енерджі Солар та ТОВ Ларкс Коригус Україна .

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи (а.с.27), в страховий поліс було внесено виправлення в номер інвойсу представником страхової компанії , виправлення скріплене печаткою компанії та підписом представника компанії. Виправлення було внесене за урахуванням фактичної дати відправки вантажу, а також номеру інвойсу виставленого на вказану дату відправки товару.

Cуд апеляційної інстанції зазначає, що вартість страхування товару є складовою його митної відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.

Як видно з матеріалів справи поставка товару відбувалась на умовах CIF порт Одеса, відповідно до умов поставки витрати зі страхування товару покладені на продавця товару.

Згідно із страховим полісом від 26.12.2017 №170705301 компанія "Marubeni Corporation" є особою, яка отримає відшкодування при настанні страхового випадку, а ТОВ "Ларкс Крогиус Україна" є компанією в Україні (страховий агент страхової компанії Sompo Japan Nipponkoa Insurance Inc.), яка приймає претензії та здійснює виплату в разі настання страхового випадку.

Однак, інформація щодо вартості страхування не була надана компанією продавцем.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що в поданому до митного оформлення страховому полісі немає невідповідностей іншим поданим до митного оформлення документам стосовно складу митної вартості товару. Між тим, до митного оформлення не було подано документу, що підтверджує витрати на страхування як складової митної вартості товару.

Також, відповідач зазначає, що до митного оформлення позивачем подано електронний інвойс, відповідно до якого ціна товару зазначена за одиницю виміру -штуку. У додатково наданому перекладі інвойсу від 28.12.2017 року одиницею виміру визначено кВт.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані відповідачем обставини щодо наявності розбіжностей в одиницях виміру товару спростовуються наявними в матеріалах справи документами та встановленими обставинами справи. Так, враховуючи особливості торгівлі електричним обладнанням компанією "Marubeni Corporation" інвойс №7FFX0094 від 28.12.2017 виставлений на імпортований товар за кВт і розрахований виходячи із технічних характеристик товару, а саме: 1 фотоелектрична панель потужністю 270 Вт*0,337 USD/Вт*3000 шт.=272970 USD або 90,99 USD (1 фотоелектрична панель потужністю 270 Вт*0,337 USD/Вт)*3000 шт.=272970 USD .

В матеріалах справи наявна відповідь ТОВ "Енерджі Солар" на електронний лист відповідача від 26.02.2018, відповідно до тексту якої, позивачем 23.02.2018 надано до відповідача інвойс "Marubeni Corporation" №7FFX0094 від 28.12.2017 доповнений інформацією щодо ціни за одиницю товару (90,99 дол. США за 1 штуку) уточнений за тією ж датою та номером з урахуванням зауважень отриманих від Дніпропетровської митниці ДФС в повідомленнях, а саме необхідність визначення в інвойсі ціни одиниці товару.

Також, під час опрацювання документів поданих до митного оформлення, митним органом було встановлено, що згідно наданої позивачем до митного оформлення сертифікату про походження товару від 27.12.2017 року №G183110600380001, відповідно до якого отримувачем є ТОВ ЕНЕРДЖІ СОЛАР 52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Кропоткіна, 14, корп. 2

Відповідно до графи 10 даного сертифікату Номер і дата інвойсу зазначено інвойс 22.12.2017 року №SJA-171123-5. Проте, такий інвойс до митного органу не подавався.

Крім того, декларантом до документів митного оформлення надано декларацію країни відправлення та її переклад, яка містить відомості щодо ціни товару та загальні суми відмінні він відомостей угоди та інвойсу.

Так, відповідно до експортної декларації ціна за одиницю товару складає 89.10 USD та загальна вартість 267 300 USD.

Відповідно до електронного інвойсу ціна за одиницю товару складає 90.99 USD, та загальна вартість становить 272 970 USD.

Розділом 4 Контракту визначено ціну товару за одиницю товару складає 90.99 USD, та загальна вартість становить 272 970 USD.

Отже, надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності щодо ціни товару.

При цьому, як слушно зазначив відповідача відповідно до розділу 4 Контракту до ціни товару входить пакування та маркування товару, тому суд першої інстанції під час розгляду справи дійшов необґрунтованого висновку, що різниця в ціні зазначеній в Контракті, інвойсі та експортній декларація виникла за рахунок пакування та маркування товару.

Отже, з огляду на виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах до митного оформлення, з урахуванням п. 2, п. 3 ст. 53 МК України, митницею було зобов'язано декларанта протягом 10 днів додатково надати такі документи: страхові документи, які містять вартість страхування; договір (угоду) з третіми особами пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів на користь продавця; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додатково під час проведення консультацій позивачем надано листи від 21.02.2018 року №2102-18 з додатками коментарів щодо зауважень митниці, від 22.02.2018 року №2018/02-14 з додатком копією листа ДП Укрпромзовнішекспертиза від 21.02.2018 року №399, від 23.02.2018 року №2018/02-15, додаток до якого - копія інвойсу від 28.12.2018 року №7FFX0094.

Вказані документи були розглянуті митним органом, та визначені як такі, що не усувають виявлених під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками відповідача, оскільки позивачем дійсно не усунуто розбіжностей щодо ціни товару, вказаній в експортній декларації, контракті та інвойсі, не усунуто також розбіжностей в поданих документах щодо страхових платежів як складової митної вартості товару, не пояснено невідповідності зазначеного номеру та дати інвойсу в сертифікаті походження товару.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем не надано ґрунтовних пояснень щодо вказаних розбіжностей в документах поданих до митного оформлення і під час розгляду справи.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками митного органу, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності, відтак, у митного органу обґрунтовано виник сумнів щодо правомірності визначення декларантом митної вартості товару.

Між тим, встановлені обставини справи свідчать, що митним органом було визначено митну вартість товару згідно ціни ідентичних товарів, за методом визначення митної вартості 2а МК України.

Суд зазначає, що згідно приписів ст. 57 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях.

При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Як зазначає відповідача, що підтверджено і матеріалами справи, у митного органу була наявна інформація щодо митної вартості за якою ввезено товар, що, на думку відмовадача, є ідентичним поставленому позивачем, а саме: Сонячні модулі складені з полікристалічних елементів, які перетворюють сонячне світло безпосередньо в електронну енергію: модель JA SOLAR. Виробник - SHANGHAI JA SOLAR TECHNOLOGY CO., LTD, Китай. - 460 дол. США за кВ (за основною одиницею виміру товарів УКТЗЕД - 6,713513 дол. США за 1 кг.), везений за ЕМД від 19.10.2018 року №UA500030/2018/000989.

Дата експорту з Китаю за ЕМД №UA500030/2018/000989 - 12.12.2017 року. Кількість товару, ввезеного за ЕМД №UA500030/2018/000989 - 12.12.2017 року становить 8 470 шт. (2286.90 кВ.)

Отже, як видно з матеріалів справи при коригуванні митної вартості товару поставленого позивачем митним органом використано інформацію щодо митної вартості товару, ввезеного згідно ЕМД від 19.01.2018 року №UA500030/2018/000989, який є ідентичним оціненому.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, при винесенні рішення про коригування митної вартості товару відповідачем допущено порушення ст. 57 МК України, оскільки кількість поставленого позивачем товару не є приблизно однаковою кількості поставки за ідентичним товаром, а різниться більше ніж в 2 рази, так, вага товару за поставкою позивача становить (нетто) 55500кг., кількість 3000 шт. (810кВт), вага за ідентичною поставкою 156 695 кг. (нетто), кількість - 8470 шт. (2286.90 кВт.). При цьому відповідачем не надано підтверджень проведення коригувань з урахуванням зазначених розбіжностей в кількості поставленого товару незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Як видно з матеріалів справи коригування митної вартості товару проведено із застосуванням методу 2а на рівні 6, 7135 дол/кг, тобто за основною одиницею виміру товарів УКТЗЕД, ввезеного за ЕМД від 19.01.2018 року №UA500030/2018/000989.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митна вартість поставки ідентичного товару не може бути застосована без проведення відповідних коригувань, в разі якщо суттєво різними є кількість поставленого товару.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем при коригування митної вартості товару за ціною поставки ідентичних товарів порушено вимоги чинного законодавства, та скорегувано митну вартість поставленого товару за вартістю поставки товару, що не є ідентичним оцінюваному товару.

Відповідно до приписів ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини.

Враховуючи те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товару, однак фактично суд виходив з обставин, які не в повній мірі можна вважати доведеними, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду в мотивувальній частині.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі №804/1712/18 - змінити в мотивувальній частині шляхом викладення її в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі №804/1712/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарження протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 20.12.2018 р.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Суховаров

суддя А.В. Шлай