Постанова

від 08.05.2018 по справі 812/1307/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

08 травня 2018 року

справа №812/1307/17

адміністративне провадження №К/9901/2042/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Сантехсервіс" на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у складі судді Чернявської Т.І. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О., Чебанова О.О. у справі №812/1307/17 за позовом Приватного підприємства "Сантехсервіс" до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальності Сантехсервіс (далі - Товариство, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати нечинною та скасувати постанову старшого слідчого Слідчого відділу фінансових розслідувань Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області Стрельцова І.Я. від 17 травня 2016 року про призначення по кримінальному провадженню №32015130000000059 від 21 жовтня 2015 року документальну податкову перевірку позивача у справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Сантехсервіс" до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про призначення документальної перевірки, роз'яснивши позивачеві право звернутися з даними позовними вимогами до місцевого загального суду, в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відмовляючи у відкритті провадження у адміністративній справі суди виходили з того, що позивач у справі є стороною кримінального провадження, у межах якого винесено оскаржувану постанову від 17 травня 2016 року про призначення документальної податкової перевірки, і воно має можливість подати скаргу відповідно до статті 303 Кримінального процесуального кодексу України .

Позивач у поданій касаційній скарзі із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на касаційну скаргу у справі від податкового органу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судового рішення суду першої інстанції) та статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судового рішення суду апеляційної інстанції) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржується постанова слідчого про призначення документальної податкової перевірки.

Відповідно до статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах.

Статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлений чіткий порядок оскарження дій слідчого.

Аналізуючи приведені норми, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що саме нормами Кримінального процесуального кодексу України регулюються питання оскарження постанов слідчого.

Окрім того в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі № 1-29/2011 (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) Конституційний Суд України зазначив, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема справи, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини у справі Кузьменко проти України від 09 березня 2017 року є неприйнятним з огляду на наступне.

У рішенні Кузьменко проти України говориться про недосконалість процедури оскарження рішення слідчого передбаченого статтею 234 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин у справі Кузьменко).

В той же час, у справі №812/1307/17 оскаржуються дії слідчого вчиненні на підставі Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин у справі №812/1307/17), в якому встановлений чіткий порядок оскарження дій слідчого.

Окрім того, ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 27 січня 2016 року по справі № 431/325/16-к про розгляд винесеного по кримінальному провадженню № 32015130000000059 від 21 жовтня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, старшим слідчим Слідчого відділу фінансових розслідувань Інспекції старшого лейтенанта податкової міліції Стрільцовою І.Я., погоджене прокурором Старобільської місцевої прокуратури Войтенко А.І., клопотання про призначення проведення документальної позапланової невиїзної податкової перевірки (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 55492155), слідчим відділом фінансових розслідувань Інспекції здійснюється досудове розслідування, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 32015130000000059 від 21 жовтня 2015 року, у відношенні службових осіб приватного підприємства Сантехсервіс , які у період з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року ухились від сплати податків на загальну суму 2 718 571,49 гривень.

Таким чином судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у справі є стороною кримінального провадження, у межах якого винесено оскаржувану постанову від 17 травня 2016 року про призначення документальної податкової перевірки, і воно має можливість подати скаргу відповідно до статті 303 Кримінального процесуального кодексу України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті рішень судами попередніх інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сантехсервіс" залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у справі №812/1307/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Васильєва

В.П.Юрченко