Постанова

від 02.05.2018 по справі 466/4369/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 466/4369/12 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.

Провадження № 22-ц/783/7240/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Ванівського О.М., Шандри М.М.,

секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника третьої особи ЛКП Зелений Львів - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова в складі судді Ковальчука О.І. від 5 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Кортумівка Львівського комунального підприємства Зелений Львів , третя особа Львівське комунальне підприємство Зелений Львів про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 5 жовтня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Кортумівка Львівського комунального підприємства Зелений Львів , третя особа Львівське комунальне підприємство Зелений Львів про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_2

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 03 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства Кортумівка Львівського комунального підприємства Зелений Львів (ідентифікаційний код юридичної особи 32327893, м. Львів, вулиця Замарстинівська, 167А, 79058) в користь ОСОБА_2 16200,37 грн. заборгованості по заробітній платі, 23578,73 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 3 000 грн. моральної шкоди; всього - 42779,10 грн. Стягнуто з Дочірнього підприємства Кортумівка Львівського комунального підприємства Зелений Львів (ідентифікаційний код юридичної особи 32327893, м. Львів, вулиця Замарстинівська, 167А, 79058) 535,09 грн. судового збору в дохід держави. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2016 року касаційну скаргу Львівського комунального підприємства Зелений Львів задоволено частково, рішення Апеляційного суду Львівської області від 03 березня 2016 року у частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, в іншій оскаржуваній частині рішення Апеляційного суду Львівської області від 03 березня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 5 жовтня 2015 року в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодуванні моральної шкоди залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Посилається на те, що ДП Кортумівка ЛКП Зелений Львів з травня 2009 року по день звільнення не виплатило належну їй заробітну плату. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлені в ухвалі про перегляд попередніх судових рішень у цій справі в касаційному порядку. Звертає увагу на те, що нею були подані докази, якими обґрунтовувалась правомірність її позовних вимог та, які підтверджують факти порушення відповідачем її трудових прав. Вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення цих доказів до уваги не взяв, не надав їм належної правової оцінки, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що такі учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що інтереси, зокрема, позивача у судовому засіданні захищав представник.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання апеляційної скарги, що аналогічні її доводам та доводам інших письмових та усних пояснень позивача та її представників у судових засіданнях; пояснення представника третьої особи - в заперечення скарги, що аналогічні доводам письмових та усних пояснень представників третьої особи у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, усних та письмових пояснень учасників справи (їх представників) у судових засіданнях, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга (в частині, що переглядається) підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 21, п.2 ст. 36, ст.ст. 40, 47, 116 КЗпП України, ч.1 ст. 15, ст.ст. 60, 57, 1167 ЦК України та відмовляючи в задоволенні позову, - виходив з того, що 05.09.2005 р. між ЛКП Зелений Львів , як засновником Дочірнього підприємства Кортумівка та позивачкою ОСОБА_2 було укладено контракт, відповідно до якого остання призначена на посаду директора (керівника) ДП Кортумівка на строк з 05.09.2005р. до 05.09.2009р. (п. 6 Контракту Термін дії та інші умови контракту ). Наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради №66 від 23.03.2009р. директору ЛКП Зелений Львів наказано розпочати роботу по реорганізації шляхом приєднання Дочірнього підприємства Кортумівка до ЛКП Зелений Львів та завершити процес приєднання до 10.09.2009р. В липні 2009 року ЛКП Зелений Львів було надіслано повідомлення ОСОБА_2 про те, що позивачку буде звільнено 04.09.2009 року відповідно до п. 6.1. Контракту та згідно п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку дії контракту. 01 вересня 2009 року ЛКП Зелений Львів надіслано позивачу наказ № 110-К про припинення трудового договору, відповідно до якого причиною звільнення позивачки є п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України - в зв'язку з закінченням строку строкового трудового договору-контракту. З врахуванням наведеного, судом не взято до уваги посилання позивачки на те, що її звільнення проводилося в період тимчасової непрацездатності, оскільки звільнення не проводилося з ініціативи роботодавця, а у зв'язку з закінченням строкового трудового договору-контракту. Крім того, судом встановлено, що контракт 05.09.2005р. про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ДП Кортумівка укладався з ЛКП Зелений Львів в особі його директора. Наказ про припинення трудового договору підписаний керівником цього ж підприємства. Позивачка оспорює наказ щодо невиплати, на її думку, належних при звільненні сум, які просила стягнути з ЛКП Зелений Львів , вказавши його у позовній заяві як третю особу. Відтак визначена позивачкою особа відповідача не повинна відповідати, а проводити стягнення з визначеною позивачем третьої особи чинним законодавством не передбачено, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення. Що стосується посилань позивачки та її представника на те, що з 15 травня 2009 року на підприємстві не виплачувалася заробітна плата та з відповідача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 210696,34 грн., компенсацію за невикористану відпустку з врахуванням індексації в сумі 12450,52 грн., виплату допомоги по тимчасовій втраті працездатності в розмірі 1136,56грн., то суд вважає, що дані вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного. Відповідно до ст. 3.3. Статуту ДП Кортумівка ЛКП Зелений Львів підприємство здійснює свою діяльність і несе за неї повну відповідальність перед державою та засновником, тобто ЛКП Зелений Львів . Згідно п. 3.6. Статуту підприємство має самостійний баланс, оборотні та основні засоби, діє на основі повного господарського розрахунку і самоокупності, включаючи валютну самоокупність та самофінансування. У відповідності до п. 3.10. Статуту підприємство на засадах повного господарського розрахунку забезпечує самоокупність (у тому числі валютну), фінансування витрат на вдосконалення основної діяльності, соціальний розвиток і матеріальне стимулювання працівників за рахунок власних коштів повністю відповідає всім належним йому майном та коштами за результати своєї виробничо-господарської діяльності та виконання своїх зобов'язань. Відповідно до п. 1.3. Статуту передбачено, що підприємство володіє, користується, розпоряджається майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту. Відповідно до п. 5.5., 5.7.2. Статуту керівництво поточною діяльністю підприємства здійснює директор. Директор має право розпоряджатися майном і коштами, переданими підприємству. У відповідності до п. 5.9. Статуту Директор несе повну відповідальність за стан фінансово - господарської та виробничої діяльності підприємства, збереження майна, дотримання чинного законодавства. Відповідно до п. 6.2., 6.3. Статуту кошти підприємства утворюються за рахунок прибутків, отриманих в ході господарської діяльності підприємства. Прибуток підприємства використовується на покриття матеріальних витрат, сплату податків у бюджет у встановленому законодавством порядку, здійснення обов'язкових платежів їх відрахувань. Згідно п. 2.1. вищевказаного контракту керівник зобов'язаний: забезпечувати своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, включаючи внески до Пенсійного фонду, державних цільових фондів, виплату заробітної плати працівникам, дотримання погодженого графіка погашення відповідної заборгованості. Відповідно до п. 3.1. контракту від 05.09.2005 р. за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, Керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного Підприємством в результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених Керівнику посадового окладу в розмірі, передбаченому наказом управління інженерного господарства Львівської міської ради, премії, доплат і надбавок. Крім того, з контракту від 05.09.2005р. вбачається, що ОСОБА_2 призначена на посаду директора ДП Кортумівка , це підприємство має самостійний баланс, оборотні та основні засоби, діє на основі повного господарського розрахунку і самоокупності, забезпечує соціальний розвиток і матеріальне стимулювання працівників за рахунок власних коштів, керівництво поточною діяльністю підприємства здійснює директор, який має право розпоряджатися майном і коштами, переданими підприємству. Директор несе повну відповідальність за стан фінансової, господарської та виробничої діяльності підприємства, дотримання чинного законодавства. Керівник зобов'язаний забезпечувати своєчасну виплату заробітної плати працівникам, дотримання погодження графіка погашення відповідної заборгованості. У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи положеннями Статуту ДП Кортумівка ЛКП Зелений Львів та Контракту укладеного між позивачкою та третьою особою ЛКП Зелений Львів саме позивач була відповідальною за нарахування та оплату заробітної плати, обставини на які посилається ОСОБА_2 входили до її компетенції і вона, як керівник підприємства зобов'язана була їх належно виконувати. Окрім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Дочірнє підприємство Кортумівка не виключено з єдиного державного реєстру, 17.08.2009 р. за № 1 415 127 0003 007405 лише внесено запис про рішення засновника про припинення юридичної особи, яке пов'язано з реорганізацією. Оскільки в судовому засіданні не доведена вина відповідача ДП Кортумівка ЛКП Зелений Львів щодо невиплати позивачу заборгованості по заробітній платі, то у задоволенні позову в цій частині, також слід відмовити. Враховуючи вищенаведене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов є безпідставним та у його задоволенні слід відмовити.

Перевіряючи вказане рішення в частиністягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, зважаючи на надіслання справи в цій частині вимог на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в цій частині вимог обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідає, доводи ж скарги в цій частині вимог слід вважати частково обґрунтованими.

Як вбачається із позовної заяви та заяв про уточнення позовних вимог позивачка звернулась в суд з позовом до відповідача ДП Кортумівка Львівського комунального підприємства Зелений Львів , третя особа Львівського комунального підприємства Зелений Львів , у якому з врахуванням уточнених позовних вимог просила:

- стягнути на її користь з ДП Кортумівка Львівського комунального підприємства Зелений Львів :

в—Џсередній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 210696,34 грн.;

в—Џкомпенсацію за невикористану відпустку з врахуванням індексації в сумі 12450,52 грн.;

в—Џвиплату допомоги по тимчасовій втраті працездатності в розмірі 1136,56грн.;

в—Џморальну шкоду у розмірі 20 000 грн.;

- внести зміни в трудову книжку, відповідно до Інструкції про правила ведення трудових книжок .

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначила, що з 11.03.2003 р. вона працювала на посаді директора ДП Кортумівка ЛКП Зелений Львів . 05.09.2005 р. нею було укладено контракт з ЛКП Зелений Львів як засновником ДП Кортумівка , у відповідності до якого вона призначається на посаду директора ДП Кортумівка . Строк дії контракту до 05.09.2009 р. В липні 2009 року нею був отриманий лист від ЛКП Зелений Львів , у якому її було повідомлено про майбутнє звільнення з посади директора ДП Кортумівка 04.09.2009 р. в зв'язку з закінченням контракту. Наказом №110-К від 04.09.2009 р. її було звільнено з роботи. Звільнення мало місце в період її непрацездатності, про що є листки непрацездатності, а тому вважає своє звільнення незаконним. Крім того, при звільненні з нею не було проведено розрахунок, а саме не виплачено заробітну плату, не оплачено листки непрацездатності, не виплачено компенсацію за невикористану відпустку.

Перевіряючи рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як встановлено судовими рішеннями у даній справі в частині, що набрала законної сили, - позивач до 4.09.2009 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Наказом від 4.09.2009 року №110-К позивача звільнено з роботи у зв'язку із закінченням строку строкового трудового договору-контракту п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

При цьому позивачу, з порушенням вимог ст. 116 КЗпП України, не була виплачена належна їй заборгованість по заробітній платі в розмірі 16200,37 грн., яка рішенням суду у даній справі, що набрало законної сили стягнута на її користь.

Як додатково вбачається із листів-повідомлень третьої особи позивачу у зв'язку із звільненням, від 17.07.2009 року та 1.09.2009 року (Т.1 а.с. 17-19, 219, 220), листа Департаменту містобудування Львівської міської ради по суті звільнення позивача №2402-вих-18 від 16.08.2012 р. (Т.1 а.с. 110-111, 221-222), акту уповноважених працівників про відмову позивача отримати розрахункову виплату від 19.04.2010 року (Т.1 а.с. 186, 223), - до 19.04.2010 року кошти необхідні до виплати позивачу при звільненні, до 19.04.2010 року нараховані та підготовлені до виплати не були. 19.04.2010 року позивач такі виплати отримати відмовилась, про що складено відповідний акт.

Що стосується вини позивача чи відповідача у не здійсненні розрахунку з позивачем при звільненні, то колегія суддів вважає однозначно встановленою вину саме відповідача у нездійсненні виплати належних при звільненні коштів позивачу.

Так, як вбачається із матеріалів справи (Статут відповідача Т.1 а.с. 44-50) та визнано учасниками спору, - позивач як керівник відповідача була відповідальною особою протягом часу перебування її на посаді стосовно нарахування та виплати заробітної плати працівникам відповідача, в тому числі і собі.

Однак, як вбачається із листків непрацездатності, що представлені позивачем (Т.1 а.с. 20, Т.2 а.с. 200-201) у день звільнення та до 24.09.2009 року позивач перебувала на лікарняному, тобто вказані вище функції виконувати не могла, а конкретно не могла нарахувати собі та виплатити належні при звільнені суми.

Крім цього, як вбачається із наказу від 14.08.2009 року №46 третьої особи ЛКП Зелений Львів Про реорганізацію ДП Кортумівка ЛКП Зелений Львів (Т.1 а.с. 16), Наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради №66 від 23.03.2009 року Про реорганізацію ДП Кортумівка (Т.1 а.с. 15), даних ЄДРЮОФОП, що стосується реєстрації відповідача (Т.1 а.с. 104-105, 123, Т.2 а.с. 52-53, 180-182, Т.3 а.с 147-149), - з 14.08.2009 року у відповідача діє Ліквідаційна комісія в складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та з 17.08.2009 року ОСОБА_5 зареєстрований у реєстрі як керівник відповідача (голова ліквідаційної комісії) та відповідно на нього станом на день звільнення були покладені обов'язки з проведення розрахунку при звільненні з позивачем. Відповідно, слід вважати, що ним такі обов'язки виконані не належним чином та до 19.04.2010 року винним у неотриманні позивачем належних сум при звільненні слід вважати відповідача. В подальшому такі не були виплачені їй з її вини, а саме у зв'язку із безпідставною відмовою отримувати такі, про складено відповідний акт, про який йшлося.

Враховуючи вказане позивачу слід виплатити 23733,18 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 4.09.2009 року по 19.04.2010 року виходячи з такого розрахунку здійсненого відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року Про затвердження порядку обчислення заробітної плати .

Дані про заробітну плату позивача за два повністю відпрацьованих місяці перед звільненням (березень та квітень 2009 року) 3211,88 грн. + 3097,17 грн. / 42 робочі дні у ці місяці = 150,2 грн. - середньоденна заробітна плата позивача Х 158 робочі дні у період з 4.09.2009 року по 19.04.2010 року = 23733,18 грн.

Вказаним слід визнати таку вимогу позивача частково обґрунтованою та задовольнити частково, скасувавши рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову в цій частині вимог з ухваленням нового рішення.

Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди, то відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Тривала безпідставна невиплата позивачу належних їй до сплати сум заробітної плати, а саме більше ніж пів року, що виникла з вини відповідача, що встановлено вище; тобто порушення її законних, передбачених Конституцією України прав на своєчасне отримання такої (ст. 43), що тривало з вини відповідача значний період часу, - позбавило позивачку її доходу, на який вона обґрунтовано розраховувала, що відповідно об'єктивно свідчить про необхідність для неї докладати додаткових зусиль для організації свого життя за відсутності таких доходів, на які вона обґрунтовано розраховувала та відповідно про заподіяння позивачу моральної шкоди. Крім цього, колегія суддів зважає і на те, що позивач є інвалідом І групи з 15.08.2011 року (Пенсійне посвідчення Т.1 а.с. 25, 191) до цього та на час звільнення була інвалідом ІІ групи (рішення апеляційного суду Львівської області у справі за позовом ОСОБА_2 до ЛКП Зелений Львів про стягнення заробітної плати та ін. (Т.1 а.с. 61), що свідчить про додаткову незахищеність позивача та складнощі для неї у зв'язку із неотриманням належних їй коштів.

Однак, така вимога, з врахуванням принципів розумності та справедливості, підлягає відшкодуванню у грошовому виразі, що є меншим від вказаного позивачем, а саме у розмірі 5000 грн., що на думку колегії суддів буде достатньою компенсацією завданої позивачу шкоди.

Відповідно вказаним слід визнати таку вимогу позивача теж частково обґрунтованою та задовольнити частково, скасувавши рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову в цій частині вимог з ухваленням нового рішення.

В задоволенні решти позову в цій частині вимог слід відмовити.

Вказаним доводи апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та саму скаргу задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 5 жовтня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Кортумівка Львівського комунального підприємства Зелений Львів , третя особа Львівське комунальне підприємство Зелений Львів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - скасувати та ухвалити в цій частині вимог нове рішення.

Стягнути з Дочірнього підприємства Кортумівка Львівського комунального підприємства Зелений Львів на користь ОСОБА_2 23733,18 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Дочірнього підприємства Кортумівка Львівського комунального підприємства Зелений Львів на користь ОСОБА_2 5 тис. грн. для відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позову в цій частині вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 10 травня 2018 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: О.М. Ванівський

М.М. Шандра