Ухвала

від 10.05.2018 по справі 911/947/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" травня 2018 р. м. Київ

Справа № 911/947/18

Суддя Господарського суду Київської області А.Р. Ейвазова , розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ленмарт ЛТД про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання скасувати державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ленмарт ЛТД про визнання недійсними договорів №№2812/17-12, 2812/17-2 від 28.12.2017 купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 28.12.2017, оформлених протоколом №2812/17-1, та зобов'язання скасувати державну реєстрацію.

До тексту вказаної позовної заяви включено заяву про забезпечення позову шляхом заборони на час проведення будь-які реєстраційні дії.

Проте, вказана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим ст. 139 ГПК України. Окрім того, така заява подається у вигляді окремого документу, що випливає із змісту ч.7 ст.140 ГПК України, яка передбачає можливість її повернення (як заяви, поданої до подання позову, так і одночасно з нею), у разі подання без додержання вимог, встановлених ст.139 ГПК України.

Зокрема, у відповідності до ч.1 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема:

- предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

-захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності ;

-пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Проте, заявляючи про застосування забезпечення позову, позивач: не обґрунтовує необхідність забезпечення позову та саме обраним ним заходом; не надає пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Окрім того, позивачем не конкретизовано, які саме дії, пов'язані з предметом позову, він просить суд заборонити і кому вони мають бути заборонені.

Також, у відповідності до ч. 5 ст. 139 ГПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, відповідно до ч.1 вказаної норми, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, як визначено ч.1 вказаної норми.

У відповідності до ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік , прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2018 рік встановлено у розмірі 1762,00грн.

Таким чином, заява про забезпечення позову, подана у 2018 році, має бути оплачена судовим збором у розмірі 881,00грн (1762*0,5).

Проте, до позовної заяви додана квитанція від 07.05.2018 №0.0.1029888482.1, відповідно до якої заявником сплачено 704,80грн з призначенням: судовий збір за позовом ОСОБА_1. . Отже, судовий збір сплачено лише з поданої позовної заяви, а заява про забезпечення позову, включена до тексту позовної заяви, судовим збором не оплачена.

Таким чином, заявником не дотримано вимог ст. 139 ГПК.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Проте, у суду фактично відсутня можливість повернути заяву про забезпечення позову, оскільки така заява включена до тексту позовної заяви.

Подана позовна заява також подана без дотримання вимог чинного на момент її подачі законодавства.

Так, відповідно до ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позивачем вказаних вимог не виконано, так, заявник просить суд визнати недійсними договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 28.12.2017 №№2812/17-1, 2812/17-2, проте, не обґрунтовує свої вимоги у вказаній частині не вказує правових підстав позову у відповідній частині.

Також позивачем не вказано: про наявність у нього чи іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучені до матеріалів позовної заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; а також не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону..

Між тим, з описів вкладення до цінних листів, адресованих відповідачу та третій особі, вбачається, що позивачем направлені лише копії позовної заяви без додатків.

Як вже зазначалось вище, за подачу вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80грн. Однак, у позовній заяві фактично позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру:

- визнання недійсними двох договорів (дві вимоги);

- визнання недійсним рішення загальних зборів від 28.12.2017, оформлених протоколом №2812/17-1, на яких прийняті рішення, що позивач просить визнати недійсним та скасувати відповідні реєстраційні дії.

У відповідності до ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за три вимоги немайнового характеру заявник мав сплатити 5286,00грн (1762*3), натомість позивачем сплачено 704,80грн, що менше ніж встановлено.

Недотримання вимог ст.ст.162,164 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності з ч.1 ст.174 ГПК України.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не дотримано вимог чинного процесуального законодавства на момент звернення з позовом, відповідна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом (з підтвердженням направлення копії іншим учасникам): обґрунтування позовних вимог в частині визнання недійсним договорів; надання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат; підтвердження не подання іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; зазначення того, де знаходяться оригінали доказів, копії яких додано; доплати судового збору у розмірі 4 581,20грн; надання доказів направлення додатків до позовної заяви іншим учасникам справи.

Також, слід зазначити, що у відповідності з ч.2 ст.91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до ч.5 ст.91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Між тим, до поданої заяви додані, в порушення вищевказаних норм, копії доказів, вірність яких оригіналові не засвідчена в установленому порядку.

У разі не усунення встановлених недоліків заява вважається неподаною та може бути повернута відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2.Встановити строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо не підлягає.

Суддя А.Р. Ейвазова