Ухвала

від 10.05.2018 по справі 804/969/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 травня 2018 року

Київ

справа №804/969/17

адміністративне провадження №К/9901/49648/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №804/969/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

02.05.2018 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла вказана касаційна скарга, яка, однак, не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки, всупереч положень частини 4 цієї статті, не додано документ про сплату судового збору.

Водночас, у касаційній скарзі відповідач порушує питання про відстрочення сплати судового збору з огляду на його фінансовий стан.

Так, згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Проте, відповідач, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування такої установи, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення та розстрочення його сплати, зменшення розміру останнього або звільнення від сплати такого, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не позбавлений можливості протягом усього 2018 бюджетного року, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

В той же час, за приписами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

У відповідності до статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеними правовими нормами законодавства встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, зазначені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби мотиви, у розумінні вищевказаних положень КАС України та Закону №3674-VI, не є такими, що дають підстави для відстрочення останньому сплати судового збору.

За таких обставин, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

В свою чергу, за правилами частини четвертої статті 6 Закону №3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Оскаржуваними постановами судів першої та апеляційної інстанцій позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми В1 : від 05.01.2017 №0000025102, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 21553903 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 10776951,50 гривень; №0000015102, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених товарів (робіт, послуг) на суму 3485404 гривень, застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 1742702 гривень, та №0000035102, яким застосований штраф у розмірі 510 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позовна заява подана у 2017 році, а спір у справі, в оскаржуваній частині позовних вимог, носить майновий характер.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2017 року складав 1600 гривень.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги становить 1129984,11 гривень (37559470,50 гривень (загальна сума майнових вимог позову)*1,5*200%).

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з положеннями частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №804/969/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник