Постанова

від 03.05.2018 по справі 191/367/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 травня 2018 року

м. Київ

справа № 191/367/15-ц

провадження № 61-8647св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя - доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_5,

реєстраційної служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, яка подана представником ОСОБА_4, на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі головуючого судді Прижигалінської Т. В., від 16 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Глущенко Н. Г., Осіяна О. М., 23 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5, реєстраційної служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (далі - реєстраційна служба Синельниківського МУЮ Дніпропетровської області) про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності.

Позовна заява мотивована тим, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1. Будинок був побудований під час шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за яким рішенням виконкому Роздорської селищної ради від 09 серпня 1958 року було встановлено право власності на даний будинок. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Батько позивача - ОСОБА_8 у встановлений законом строк подав до Синельниківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_6, але свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі він не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача помер. На час смерті батька позивач постійно проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_2, тому відповідно до положень статті 549 ЦК України, 1960 року, вона є такою, що прийняла спадщину. До складу спадщини ввійшла частина будинку АДРЕСА_1.

На теперішній час вона має намір оформити своє право на спадщину у нотаріальному порядку, для чого їй необхідно з'ясувати правовий статус земельної ділянки, на якій розташований спадковий будинок. Рішенням Роздорської селищної ради № 149-15 від 10 жовтня 2012 року земельна ділянка площею 0, 15 га, розташована у АДРЕСА_1 була надана у власність ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку. 09 грудня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Синельниківського МУЮ Дніпропетровської області було здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на дану земельну ділянку. 10 грудня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Синельниківського МУЮ Дніпропетровської області було видано ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на дане нерухоме майно. Рішенням Роздорської селищної ради № 295-27 від 15 жовтня 2014 року скасовано як незаконне рішення Роздорської селищної ради № 149-15 від 10 жовтня 2012 року про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_5 Разом з цим, наявність свідоцтва про право власності та державна реєстрація права власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_5 є перешкодою для нотаріального оформлення позивачем права на спадщину, оскільки житловий будинок, який увійшов до складу спадщини, розташований саме на цій земельній ділянці. Спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_5 без врахування наявності спадкового майна на ній у вигляді житлового будинку та без врахування інтересів спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Оскільки правові підстави виникнення права власності на земельну ділянку у ОСОБА_5 відсутні, то державна реєстрація його права власності підлягає скасуванню.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просила суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1), виданого 10 грудня 2013 року ОСОБА_5 державним реєстратором реєстраційної служби Синельниківського МУЮ Дніпропетровської області Єрьоміною С. М. та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на дану земельну ділянку, здійснену реєстраційною службою Синельниківського МУЮ Дніпропетровської області 09 грудня 2013 року, номер запису про право власності 3761981.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд врахувавши обставини, встановлені у постанові Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року, залишеній без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року, яке у силу положень частини третьої статті 61 ЦПК України, 2004 року, має преюдиційне значення, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Вказаним судовим рішенням скасовано рішення сесії Роздорської селищної ради № 295-27 від 15 жовтня 2014 року Про скасування рішень сесії Роздорської селищної ради № 79-4 від 12 січня 2007 року, № 395-25 від 10 серпня 2010 року та № 149-15 від 10 жовтня 2012 року , а також підтверджена законність рішення Роздорської селищної ради № 79-4/V від 12 січня 2007 року щодо прийняття до земель комунальної власності земельної ділянки, розташованої в межах с. Роздори, яка була не передана у власність або в користування за адресою: АДРЕСА_1, законність рішення № 395-25/V від 10 серпня 2010 року та законність рішення № 149-15/VІ від 10 жовтня 2012 року щодо відведення даної земельної ділянки відповідачеві для будівництва та обслуговування житлового будинку та надання йому земельної ділянки у власність, у зв'язку з чим свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, спірну земельну ділянку, відповідачем отримано та зареєстровано право власності на неї правомірно. Інших правових підстав припинення зареєстрованого за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку в ході судового розгляду встановлено не було.

23 березня 2016 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року змінено у частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що районний суд не врахував, що не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі. Районний суд вирішував питання про незаконність свідоцтва про право власності на нерухоме майно, однак Роздорська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області не приймала участі у справі.

У квітні 2016 року представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подано касаційну скаргу на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року та рішенняАпеляційного суду Дніпропетровської області 23 березня 2016 року .

01 червня 2016 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

06 липня 2016 року ОСОБА_5 подано заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в яких вказує на її необґрунтованість та безпідставність.

08 вересня 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, реєстраційної служби Синельниківського МЮУ про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

13 лютого 2018 року справу розподілено судді-доповідачу.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області 23 березня 2016 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясували обставини справи. Суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання про прийняття уточненої позовної заяви, а апеляційний суд необґрунтовано відмовив у зупиненні провадження у справі до вирішення по суті справи за позовом ОСОБА_3 до Роздорської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування рішень.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судами встановлено, що рішенням виконкому Роздорської селищної ради від 09 вересня 1958 року за ОСОБА_7 було визнано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач, ОСОБА_3, є донькою ОСОБА_8

Згідно довідки Роздорської селищної ради № 764 від 13 жовтня 2014 року на час смерті ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 проживали його дружина - ОСОБА_11 та донька - ОСОБА_12

Згідно довідки Синельниківського МБТІ від 19 червня 2015 року № 89 первинна інвентаризація нерухомого майна, належного ОСОБА_7, була проведена за адресою: АДРЕСА_1 (рішення № 19 Роздорської селищної ради від 09 вересня 1958 року), але при повторній інвентаризації, проведеній у 1985 році, було встановлено, що у зв'язку з упорядкуванням нумерації АДРЕСА_1 змінився на АДРЕСА_1.

Згідно довідки Роздорської селищної ради № 668 від 29 липня 2015 року житловому будинку в АДРЕСА_1, належного померлому ОСОБА_7, присвоєно номер АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому № 4 від 17 квітня 1993 року Про перереєстрацію нумерації будівель по вулицях селища Роздори та сіл у зв'язку з уточненням .

Рішенням Роздорської селищної ради № 149-15 від 10 жовтня 2012 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; надано ОСОБА_5 у власність земельну ділянку площею 0, 15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1.

09 грудня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Синельниківського МУЮ Дніпропетровської області за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, а 10 грудня 2013 року державним реєстратором ОСОБА_5 було видане свідоцтво про право власності на дане нерухоме майно.

Рішенням Роздорської селищної ради № 295-27 від 15 жовтня 2014 року були скасовані як незаконні рішення Роздорської селищної ради № 79-4 від 12 січня 2007 року Про прийняття земельних ділянок до комунальної власності , № 395-25 від 10 серпня 2010 року Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_5 , № 149-15 від 10 жовтня 2012 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_5 та надання у власність земельної ділянки .

Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року у справі № 191/1182/15-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року й ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2016 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 Визнано незаконним та скасовано рішення сесії Роздорської селищної ради № 295-27 від 15 жовтня 2014 року Про скасування рішень сесії Роздорської селищної ради № 79-4 від 12 січня 2007 року, № 395-25 від 10 серпня 2010 року та № 149-15 від 10 жовтня 2012 року .

Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2015 року у справі у справі № 191/1182/15-а встановлено, що за результатами перевірки, проведеної 06 грудня 2006 року комісією у складі землевпорядника Роздорської селищної ради, голови земельної комісії та депутата Роздорської селищної ради, встановлена відсутність будівель та споруд на земельній ділянці за АДРЕСА_1. Актом вибору та обстеження даної земельної ділянки, складеному у 2010 році, також встановлена відсутність на ній будівель та споруд. Судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 завжди належала Роздорській селищній раді і перебувала у користуванні громадянина ОСОБА_7 до моменту його смерті, а після цієї дати і з часу зруйнування житлового будинку земельна ділянка стала вільна від будь-яких споруд, тому ніхто окрім Роздорської селищної ради, від імені територіальної громади, не мав права розпорядитися земельною ділянкою та використовувати.

У листі Синельниківського МБТІ № 2656 від 25 грудня 2014 року зазначено, що згідно договору про надання послуг від 22 грудня 2014 року спеціалістом БТІ було проведено обстеження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого було встановлено, що житловий будинок зруйнований.

Згідно спадкової справи № 6 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 із заявами про прийняття спадщини звернулися спадкоємці, у тому числі і спадкоємець ОСОБА_8 Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 спадкові справи не заведені.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами частини першої статті 33 ЦПК України, 2004 року, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляд справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Переглядаючи справу у апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції вірно вказав про те, що суд першої інстанції не визначив повне коло осіб, які беруть участь у справі, так як для вірного вирішення даного судового спору необхідно було б вирішити питання про участь Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської областіу справі та надати оцінку правомірності рішення селищної ради, на підставі якого видане спірне свідоцтво.

За правилами ЦПК України, 2004 року, суд першої інстанції й апеляційний суд не наділені правом на залучення за власною ініціативою до участі у справі співвідповідача.

Враховуючи, що до участі у справі не було залучено належного відповідача - Роздорську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області, питання про відмову у зупинені провадження у справі вирішено судом правильно.

Законність рішення Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №149-15/УІ від 10 жовтня 2012 року є предметом спору у справі № 191/4252/15-ц. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2017 року, яке згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 17 серпня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Роздорської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування рішень сесії Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №79-4/ІV від 12 січня 2007 року (у частині земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1); №395-25/V від 10 серпня 2010 року та №149-15/VІ р. - відмовлено у повному обсязі.

За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Разом з цим, слід зауважити, що позивач не позбавлена права звернутися до суду з відповідними вимогами до належного відповідача .

Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3, яка подана представником ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року у незміненій за результатами апеляційного перегляду частині та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області 23 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник СуддіО. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк