Рішення

від 08.05.2018 по справі 910/2739/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.05.2018Справа № 910/2739/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Електротрейд-Сервіс

до товариства з обмеженою відповідальністю Укркепітал-Буд

про стягнення 14 853, 57 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача: Дудко О.В.

відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Електротрейд-Сервіс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Укркепітал-Буд про стягнення 14 853, 57 грн., у тому числі: 12 413, 20 грн. - основного боргу, 1 958, 86 грн. - інфляційні втрати та 481, 51 грн. - 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2739/18. Клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи на 03.04.2018. У зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 23.03.2018 представник відповідача подав письмові заперечення про розгляд справи № 910/2739/18 в порядку спрощеного позовного провадження та заміну засідання по розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 заяву товариства з обмеженою відповідальністю Укркепітал-Буд з запереченнями щодо розгляду справи № 910/2739/18 в порядку спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 03.04.2018 представник позивача подав письмову відповідь на відзив та додаткові докази по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника відповідача розгляд справи відкладено на 08.05.2018.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 08.05.2018 позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Ухвали про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернуті на адресу суду з відміткою пошти про неможливість їх вручення.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що у період з 30.11.2016 по 15.12.2016 позивач поставив, а відповідач прийняв промислові товари на загальну суму 51 771, 53 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: № Е00007302 від 23.09.2016 на суму 24 043, 26 грн., № Е00005401 від 29.09.2016 на суму 3 587, 94 грн., № Е00005426 від 30.09.2016 на суму 1 098, 60 грн., № Е00005427 від 30.09.2016 на суму 367, 50 грн., № Е00005428 від 30.09.2016 на суму 1 019, 94 грн., № Е00005439 від 04.10.2016 на суму 1 688, 52 грн., № Е00005962 від 20.10.2016 на суму 823, 38 грн., № Е00007168 від 01.12.2016 на суму 955, 57 грн., № Е00007382 від 07.12.2016 на суму 80, 28 грн., № Е00007077 від 25.11.2016 на суму 2 348, 40 грн., № Е00007167 від 30.11.2016 на суму 4 919, 10 грн., № Е00007169 від 30.11.2016 на суму 4 750, 44 грн., № Е00007381 від 07.12.2016 на суму 1 737, 78 грн., № Е00007588 від 15.12.2016 на суму 4 350, 82 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали оглянуто в судовому засіданні.

Товар на суму 1 530, 00 грн. відповідач повернув позивачу, що підтверджується наявною у матеріалах справи накладною № 1 від 30.12.2016. З урахуванням наведеного, вартість поставленого позивачем товару склала 50 241, 53 грн.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами фактично укладено договір поставки, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Основні зобов'язання, що виникли у позивача внаслідок укладення договору це поставка і передача товару, у відповідача - прийняття товару та оплата його вартості.

Як зазначалося раніше, позивач поставив товар на суму 50 241, 53 грн., у відповідача виник обов'язок його оплатити, втім, останній, не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 12 413, 20 грн., яку позивач просить суд стягнути у судовому порядку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У частині першій статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки строк виконання відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів за отриманий товар не встановлений, позивач 15.12.2017 звернувся до відповідача вимогою про сплату заборгованості (докази направлення наявні в матеріалах справи).

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Враховуючи зазначене, суд встановив, що відповідач повинен протягом 7 днів, тобто - не пізніше 28.12.2017 сплатити суму боргу на користь позивача.

Однак, відповідач свого обов'язку щодо сплати грошових коштів за отриманий товар не виконав.

Оскільки факт поставки товару позивачем та отримання його відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості товару в повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 12 413, 20 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 958, 86 грн. - інфляційні втрати та 481, 51 грн. - 3 % річних за період з 30.11.2016 по 05.03.2018.

Враховуючи, що строки оплати за отриманий товар не встановлені та з урахуванням дня пред'явлення вимоги, правомірним буде нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період з 28.12.2017 по 05.03.2018.

Враховуючи наведене, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, тому до стягнення підлягає 299, 59 грн. - інфляційні втрати та 69, 38 грн. - 3 % річних.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору № 2017-12-08 про надання правової допомоги від 08.12.2017 вирішення питання стягнення заборгованості з відповідача було доручено позивачем Адвокатському об'єднанню Адвокатська фірма Столичний Адвокат . Позивачем 02.03.2018 за надання правничої допомоги здійснено платіж у загальному розмірі 4 965, 20 грн.

Таким чином, суд встановлює, що у даному випадку сума витрат на професійну правничу допомогу може бути віднесена до складу судових витрат у розумінні статті 123 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, як вбачається з долученого до матеріалів справи попереднього розрахунку, до складу професійної правничої допомоги входить в тому числі підготовка розрахунку заборгованості відповідача за період з 30.11.2016 по 05.03.2017 з урахуванням інфляційних втрат за 3 % річних. Однак, враховуючи, що представником позивача не вірно здійснено розрахунок інфляційних втрат за 3 % річних та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 238, 20 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Електротрейд-Сервіс до товариства з обмеженою відповідальністю Укркепітал-Буд задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укркепітал-Буд (03028, м. Київ, вул. Іртиська, будинок 20, ідентифікаційний код 39576474) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Електротрейд-Сервіс (02160, м. Київ, вул. Каунаська, будинок 13, ідентифікаційний код 37936484) 12 413 (дванадцять тисяч чотириста тринадцять) грн. 20 коп. - основного боргу, 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн. 59 коп. - інфляційні втрати, 69 (шістдесят дев'ять) грн. 38 коп. - 3 % річних, 1 516 (одна тисяча п'ятсот шістнадцять) грн. 28 коп. - судового збору та 4 238 (чотири тисячі двісті тридцять вісім) грн. 20 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.05.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк