Постанова

від 14.05.2018 по справі 911/3515/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2018 р. Справа№ 911/3515/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод м'якої упаковки

на рішення Господарського суду Київської області, ухваленого 16.02.2018, повний текст якого складений 26.02.2018,

у справі № 911/3515/17 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проджект Білдінг

до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод м'якої упаковки

про стягнення заборгованості у сумі 47 778,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 42 600 грн. за виконані за додатковою угодою № 1 від 09.02.2017 до договору на виконання проектних робіт № 2710/150Г від 27.10.2016, але неоплачені роботи, пені в сумі 3 828,16 грн., інфляційних втрат в сумі 895,36 грн., та 3% річних в розмірі 455,18 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2018, повний текст якого складений 26.02.2018, у справі № 911/3515/17 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 42 600 грн. основного боргу, 2 573,50 грн. пені, 852 грн. інфляційних втрат та 304,62 грн. 3% річних. в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належаними та допустимими доказами доведено факт виконання робіт на заявлену до стягнення суму та, відповідно, невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті спірних робіт. Часткове задоволення вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на тому, що позивачем невірно визначено дату початку прострочення відповідачем обов'язку оплатити спірні послуги.

При цьому, розглядаючи спір сторін по суті, суд першої інстанції зазначив про те, що:

- посилання відповідача на те, що ним не була передана позивачу топографічна зйомка масштабу 1:500 та інженерно-геологічні вишукування, що він вважав, що роботи позивачем не могли бути виконані, що необхідність у виконанні робіт позивачем у відповідача відпала, спростовуються тим, що документів, що підтверджували б звернення відповідача до позивача з пропозицією розірвати договір на виконання проектних робіт №2710/150Г від 27.10.2016 та повернути аванс, або повідомлення про те, що необхідність у виконанні позивачем робіт у відповідача відпала, представник відповідача суду не надав;

- посилання відповідача на те, що ним не був отриманий акт здачі-приймання проектних робіт від 03.07.2017, а поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 03.07.2017 року, підписано не ОСОБА_2, а іншою особою, і що опис вкладення у цінний лист від 03.07.2017 року не містить посилання на те, який саме акт був направлений відповідачу, спростовується тим, що:

1. як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, акт здачі-приймання проектних робіт від 03.07.2017 був направлений не тільки на юридичну адресу відповідача (08186, Київська область, село Рославичі, вулиця Спасо-Преображенська, 50/1), але й на адресу місця проживання ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), який у цей період працював заступником директора відповідача, що підтверджується додатковою угодою, яка підписана ним із зазначенням вищевказаної посади;

2. направлення позивачем вищевказаного акту не тільки відповідачу, але й заступнику директора підприємства відповідача не порушувало прав відповідача;

3. підприємства поштового зв'язку видають поштові відправлення, поштові перекази тощо лише уповноваженим особам юридичних осіб;

4. доказів, що підтверджували б звернення відповідача до підприємства поштового зв'язку або правоохоронних органів щодо одержання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 03.07.2017 особою, яка не була уповноважена на отримання пошти відповідачем, суду подано не було;

- посилання відповідача на те, що він робіт, передбачених п. 1.1 договору та п. 1 додаткової угоди, не отримував, спростовуються наданими на виконання вимог ухвали суду від 14.02.2018 представником позивача копіями проектної документації, виконаної позивачем на підставі п. 1.1 договору та п. 1 додаткової угоди, а саме документації стадії Р внутрішньоплощадкових інженерних систем першої черги Заводу для будівництва об'єкту Завод м'якої упаковки, Київська область, Васильківський район, с. Рославичі за наступними розділами: Теплові мережі ; Електропостачання ; Зовнішні мережі водопроводу та каналізації ; Зовнішні мережі дощової каналізації ; Очисні споруди господарчо-побутової каналізації ; Очисні споруди дощової каналізації .

Також судом першої інстанції відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи з посиланням на те, що:

- клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи заявлено представником відповідача на стадії судового розгляду справи по суті, а не підготовчого провадження;

- у вищевикладеному клопотанні представник відповідача просив суд поставити на вирішення експертизи наступні питання: - чи виконаний підпис у графі Розписка в одержанні та рукописний текст наступного змісту ОСОБА_2 у вказаній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 03.07.2017 № 0100150936882 від імені ОСОБА_2 самим ОСОБА_2 чи іншою особою;

- підтвердження (спростування) експертом обставин, на які послався представник відповідача, не може спростовувати обставини, на які послалась представник позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме, одержання відповідачем акту здачі - приймання проектних робіт від 03.07.2017 із супровідним листом від 03.07.2017, а також одержання ним акту від 03.07.2017 року із додатковою угодою №1 від 08.08.2017;

- встановлення експертом факту виконання підпису на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення не ОСОБА_2, а іншою особою, не спростує факту одержання цього поштового відправлення іншою уповноваженою особою за адресою місця проживання ОСОБА_2 (АДРЕСА_1).

З метою встановлення обставин щодо того, що акт здачі-приймання проектних робіт від 03.07.2017 відповідач не отримував, а підпис, яким підписано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 03.07.2017, на який послався позивач, не є підписом ОСОБА_2, ухвалою суду від 14.02.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.02.2018, відкладено розгляд клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи та викликано в судове засідання в якості свідка ОСОБА_2.

У судове засідання 16.02.2018 з'явився ОСОБА_2, заяви свідка у встановленому законодавством порядку не подав, вимог ухвали суду від 14.02.2018 не виконав, тому ОСОБА_2 допитаний у якості свідка не був.

Не погоджуючись з рішенням, 19.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Завод м'якої упаковки звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 у справі № 911/3515/17 скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

У апеляційній скарзі відповідач послався на те, що спірне рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що суд неповно з'ясував та неправильно встановив всі фактичні обставин, які мають значення для справи, не дослідив і не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, внаслідок необґрунтованої відмови в їх прийнятті, не сприяв повному об'єктивному та неупередженому розгляду справи.

В обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на ті саме обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що акт здачі-приймання проектних робіт від 03.07.2017 відповідач не отримував, а підпис, яким підписано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100150936882, на який послався позивач, не є підписом ОСОБА_2.

З огляду на вказані обставини, на думку апелянта, суд першої інстанції мав задовольнити заявлене ним клопотання та призначити судову почеркознавчу експертизу, а відмовивши в задоволенні вказаного клопотання, суд першої інстанції проігнорував право відповідача на подання доказів та їх дослідження.

Також апелянт зазначив про те, що незрозумілим є посилання суду першої інстанції на ту обставину, що акт направлявся на адресу проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_1, оскільки за вказаною адресою знаходиться будівля бізнес-центу Максим - воно не є житловим приміщенням, та в ньому вказана особа ніколи не працювала та не проживала.

Крім того, апелянт зазначив про те, що в підтвердження прийняття позивачем 26.05.2017 документації по розділами: Теплові мережі ; Електропостачання ; Зовнішні мережі водопроводу та каналізації ; Зовнішні мережі дощової каналізації ; Очисні споруди господарчо-побутової каналізації ; Очисні споруди дощової каналізації суд першої інстанції посилається на нібито підписаний сторонами акт, копія якого долучена до матеріалів справи, проте твердження відповідача про те, що особа, яка підписала вказаний акт від імені відповідача - ОСОБА_3, не є працівником відповідача та будь-яких повноважень на підписання цього акту і отримання зазначеної в ньому документації відповідач йому не надавав, залишені судом першої інстанції поза увагою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018 справа № 911/3515/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою від 29.03.2018:

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Завод м'якої упаковки на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 у справі № 911/3515/17;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 13.04.2018;

- роз'яснено сторонами, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- роз'яснено учасниками, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Станом на 14.05.2018 відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень до суду не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у цьому випадку 176 200 грн. (1 762 грн.*100).

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді вказаної справи колегія суддів враховує, що предметом розгляду у справі № 911/3515/17 є вимоги про стягнення 47 778,70 грн., тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Завод м'якої упаковки на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 у справі № 911/3515/17 відкрите 29.03.2018, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався з 16.04.2018, апеляційна скарга має бути розглянута по 28.05.2018 включно.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

27.10.2016 позивач як виконавець та відповідач як замовник уклали договір на виконання проектних робіт № 2710/150Г (далі - Договір) (а.с. 10-16 т. 1), в якому погодили, що відповідач доручив і зобов'язався прийняти та оплатити, а позивач за завданням відповідача розробити проектну документацію стадії Р за наступним розділом

- внутрішньо-будинкові системи опалення та вентиляції;

- внутрішньо-будинкові системи електрообладнання та електроосвітлення;

- внутрішньо-будинкові системи водопостачання та каналізації (включаючи дощову каналізацію);

- котельня. Тепломеханічна частина

для будівництва об'єкту: Завод м'якої упаковки, Київська область, Васильківський район с. Рославичі (далі - Об'єкт).

Також 09.02.2017 позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода) (а.с. 17-18 т. 1), в якій відповідач та позивач домовились про визначення та виконання додаткових робіт в рамках Договору, а саме, розробки позивачем та передачі відповідачу проектної документації стадії Р внутрішньоплощадкових інженерних систем першої черги заводу за наступним розділом: Внутрішньоплощадкові системи:

- електропостачання та електроосвітлення (розведення силових кабелів між спорудами та освітлення. Окрім мереж у спорудах);

- теплові мережі T1, Т2 (розведення труб між спорудами. Окрім мереж споруд);

- господарчо-питний водопровід В1 та мережі артезіанської води В9 (розведення труб між спорудами. Окрім мереж в спорудах);

- господарчо-побутова каналізація К1 (розведення труб між спорудами. Окрім мереж в спорудах);

- очисні споруди дощової каналізації (розведення труб між спорудами. Окрім мереж в спорудах);

- очисні споруди господарчо-побутової каналізації (розведення труб між спорудами. Окрім мереж в спорудах)

для будівництва Об'єкту.

У п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що загальна вартість проектних робіт становить 253 900 грн., а в п. 3 Додаткової угоди - що загальна вартість робіт за Додатковою угодою - 85 200 грн.

Згідно з пунктами 3.3 Договору та Додаткової угоди, після підписання Договору та Додаткової угоди відповідач протягом 15 днів сплачує позивачу аванс у розмірі 126 950 грн. та 42 600 грн. відповідно.

Наявними у матеріалах справи картами рахунку: 361 та довідкою АТ ОТП Банк № 005-3/1001 від 11.12.2017 (а.с. 35, 36, 51 т. 1) підтверджується, що відповідачем позивачу аванси в сумі 253 900 грн. та в сумі 85 200 грн. перераховані 29.12.2016 та 15.02.20178 відповідно.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що роботи за Договором та Додатковою угодою ним були виконані у повному обсязі, проте відповідач свій обов'язок щодо остаточної оплати робіт не виконав. У цій справі позивач заявляє вимоги про оплату відповідачем у повному обсязі робіт, які ним були виконані за Додатковою угодою, зазначаючи що факт їх виконання підтверджується актом здачі-приймання проектних робіт, складеним 03.07.2017 (а.с. 27 т. 1), який позивачем відповідачу було направлено поштою, проте останнім, в порушення умов Договору, не було його а ні підписано, а ні надано мотивованої відмови від його підписання, що свідчить про прийняття спірних робіт та, відповідно, виникнення обов'язку їх оплатити.

Суд першої інстанції визнав доведеними твердження позивача про виконання робіт за Додатковою угодою у повному обсязі, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частина 2 вказаної статті встановлює, що до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 888 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Згідно з ч. 2 ст. 888 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

04.04.2017 позивачем погоджено, а відповідачем затверджено, технічне завдання на проектування (а.с. 28-32 т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У п. 5 Додаткової угоди сторони погодили, що порядок прийняття та передачі виконаних робіт та порядок підписання актів виконаних робіт здійснюється згідно основного договору.

У розділі 4 Договору сторони встановили, що:

- передача відповідачу виконаної проектної документації по Договору здійснюється позивачем на підставі накладних та актів (п. 4.2);

- відповідач, протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання акту, зобов'язаний направити позивачу екземпляр підписаного акту чи мотивовану відмову від приймання робіт (4.3);

- у разі мотивованої відмови відповідача прийняти виконані роботи, сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків та строків їх усунення, які не можуть перевищувати 10 робочих днів (п. 4.5).

- датою прийняття робіт вважається дата підписання сторонами акту (п. 4.7);

- позивач передає відповідачу проектну документацію в повному обсязі, виконану українською мовою та згідно ДБН А.2.2-3-2014 у кількості 4 примірників на паперовому носії та 1 примірник в електронному вигляді в форматі DVG та pdf (п. 4.8).

З матеріалів справи слідує, що 26.05.2017 позивачем було передано, а відповідачем прийнято документацію по розділам: Теплові мережі , Електропостачання , Зовнішні мережі водопроводу та каналізації , Зовнішні мережі дощової каналізації , Очисні споруди господарчо-побутової каналізації , Очисні споруди дощової каналізації , про що сторони підписали акт передачі документації (а.с. 34 т. 1).

З боку відповідача вказаний акт підписаний ОСОБА_3

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач у поданих ним суду відзиві на позовну заяву (а.с. 98-100 т. 1) та клопотанні про призначення судової почеркознавчої експерти (а.с. 114-116 т. 1) не висловив жодних заперечень проти того, що вказана особа є його повноважним представником, зазначивши в усній промові в судовому засіданні 16.02.2018, що на даний час він не може стверджувати, що вказані особа є його представником.

Водночас в апеляційній скарзі відповідач послався на те, що особа, яка підписала вказаний акт від імені відповідача - ОСОБА_3, не є працівником відповідача та будь-яких повноважень на підписання цього акту і отримання зазначеної в ньому документації відповідач йому не надавав.

Вказані посилання колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки та ж сама особа підписала й наявний в матеріалах справи акт передачі документів від 19.05.2017 (а.с. 34 т. 1) яким сторони підтвердили факт передачі документації за виконані за Договором роботи, акт приймання передачі яких відповідачем підписаний 31.05.2017 (а.с. 124 т. 1) та скріплений печаткою та проти факту виконання яких відповідач не заперечив.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 03.07.2017 позивач направив відповідачу акт здачі-приймання проектних робіт від 03.07.2017 на суму 85 200 грн.

На доказ направлення вказаного акту до матеріалів справи долучені копії описів вкладення, фіскальних чеків №№ 5836 та 5837 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100150936882 (а.с. 23-25 т. 1).

Зі змісту вказаних документів слідує, що відповідний акт здачі-приймання проектних робіт від 03.07.2017 у двох примірниках з супровідним листом було позивачем направлено за двома адресами:

- відповідачу за адресою: 08186, Київська область, с. Ростиславовичі, вул. Спасо-Преображенська, 50/1;

- на ім'я ОСОБА_2 (вказана особа підписувала Додаткову угоду від імені відповідача - примітка суду) за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому відомостей щодо отримання листа, направленого за адресою: 08186, Київська область, с. Ростиславовичі, вул. Спасо-Преображенська, 50/1, матеріли справи не містять, в той час як з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100150936882 слідує, що за адресою: АДРЕСА_1 лист було отримано особою, прізвище якої зазначено ОСОБА_2.

Відповідач заперечив проти отримання вказаного листа ОСОБА_2 та зазначив про те, що підпис, яким підписано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100150936882, не є підписом ОСОБА_2, з огляду на що просив суд першої інстанції призначити судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити наступні питання: - чи виконаний підпис у графі Розписка в одержанні та рукописний текст наступного змісту ОСОБА_2 у вказаній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 03.07.2017 № 0100150936882 від імені ОСОБА_2 самим ОСОБА_2 чи іншою особою.

Суд першої інстанції не прийняв вказані посилання до уваги та відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Як встановлено вище, акт здачі-приймання проектних робіт від 03.07.2017 у двох примірниках з супровідним листом було направлено позивачем відповідачу за адресою: 08186, Київська область, с. Ростиславовичі, вул. Спасо-Преображенська, 50/1.

Вказана адреса зазначена відповідачем у Договорі та є місцезнаходженням відповідача згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а отже, саме за вказаною адресою відповідач мав отримувати кореспонденцію, в тому числі і акт здачі-приймання проектних робіт від 03.07.2017 на суму 85 200 грн.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативними строками пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єктів поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Отже, граничний строк пересилання по м. Києву цінного листа з описом вкладення, без урахування вихідних днів об'єкту поштового зв'язку складає - 5 днів (Д+3+1).

За таких обставин, вищевказаний лист позивача, відправлений 03.07.2017, мав бути доставлений до відділення зв'язку відповідача не пізніше 08.07.2017, а отже, починаючи з 10.07.2017 (з врахуванням того, що 09.07.2018 є вихідним днем), відповідач мав бути повідомлений про укладення наявність вказаного акту.

При цьому можливе неотримання відповідачем вказаного листа у відділенні поштового зв'язку не залежало від волі відправника (позивача), а тому не спростовує виконання ним належним чином умов Договору в частині направлення акту приймання виконаних робіт для підписання.

За таких обставин, встановлення того, чи саме ОСОБА_2 отримав поштове відправлення з штрихкодовим ідентифікатором № 0100150936882, не впливає на вирішення спору сторін по суті, а призначення судової експертизи для встановлення вказаного факту призведе лише до затягування розгляду цієї справи в суді.

Суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

При цьому колегія суддів вважає вірною й позицію суду першої інстанції щодо того, що самостійною підставою для відмови в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи є те, що вказане клопотання заявлено представником відповідача на стадії судового розгляду справи по суті, а не підготовчого провадження, в той час як за приписами ГПК України всі клопотання мають бути заявлені сторонами на стадії підготовчого провадження, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, а заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

Також суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що ним не була передана позивачу топографічна зйомка масштабу 1:500 та інженерно-геологічні вишукування, а відтак, спірні роботи позивачем не могли бути виконані, адже вказані посилання спростовуються викладеними вище фактами.

Згідно з ч. 1 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідач підписаний акт здачі-приймання проектних робіт від 03.07.2017 позивачу не повернув, виконані позивачем роботи не оплатив.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 2 ст. 853 ЦК України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Водночас обов'язок відповідача або направити позивачу екземпляр підписаного акту або мотивовану відмову від приймання робіт протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання акту встановлений п. 4.3 Договору, який в силу приписів ст. 629 ЦК України є обов'язковим для сторін.

Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем позивачу мотивованої відмови від приймання робіт, а відтак, колегія суддів вважає спірні роботи такими, що відповідачем прийняті.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

Враховуючи відсутність письмової згоди сторін щодо строків остаточної оплати відповідачем виконаних позивачем робіт, при визначенні вказаного строку слід керуватись приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею Цивільного кодексу України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому, якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

З матеріалів справи слідує, що 31.07.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 72 від 27.07.2017 (а.с. 19-21 т. 1), в якій, серед іншого, просив погасити й спірну заборгованість в сумі 42 600 грн.

На доказ направлення вказаної претензії до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії фіскального чеку № 5318 від 01.08.2018 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого слідує, що вказане поштове відправлення відповідачем було отримано 08.08.2017

Отже, обов'язок щодо сплати спірної заборгованості відповідач мав виконати в строк по 15.08.2017 включно, а з 16.08.2018 вказаний обов'язок вважається простроченим.

Факт наявності у відповідача станом на дату винесення рішення у справі заборгованості перед позивачем за виконані за умовами Додаткової угоди роботи в сумі 42 600 грн. належним чином доведений і відповідачем не спростований.

З огляду на викладені вище обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 42 600 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 3 828,16 грн., інфляційних втрат в сумі 895,36 грн., та 3% річних в розмірі 455,18 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем обов'язку оплатити виконані за Договором роботи, є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Згідно з п. 5.2 Договору, за порушення термінів оплати відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми несплачених коштів за кожний день прострочення.

Водночас відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач при зверненні до суду нараховує пеню за період з 04.07.2017 по 10.11.2017, проте, як встановлено вище, зобов'язання з оплати спірної заборгованості є простроченим з 16.08.2017, а відтак, нарахування як пені, так і інфляційних втрат та 3% річних за період з 04.07.2017 по 15.08.2017 не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано здійснив перерахунок пені та задовольнив вказані вимоги частково в сумі 2 573,50 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на обставини, які встановлені вище, а саме безпідставність нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період з 04.07.2017 по 15.08.2017, суд першої інстанції обґрунтовано здійснив перерахунок вказаних вимог та задовольнив їх частково в сумі 304,62 грн. 3% річних та 852 грн. інфляційних втрат. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Завод м'якої упаковки задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 у справі № 911/3515/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі, в тому числі і за звернення з апеляційною скаргою, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод м'якої упаковки на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 у справі № 911/3515/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2018 у справі № 911/3515/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3515/17.

Повний текст постанови складено та підписано: 14.05.2018

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна