Постанова

від 11.05.2018 по справі 447/1020/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 447/1020/17 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М.

Провадження № 22-ц/783/69/18 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О.Ф.

Категорія: 20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретар Бохонко Е.Р.,

розглянувши за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2017 року ОСОБА_8 та ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що 05.07.2013 року між ними та ОСОБА_2 від імені якої діяв ОСОБА_5, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області реєстровий номер 1009. Предметом договору була земельна ділянка площею 0.093 га, кадастровий номер НОМЕР_1, надана для будівництва у і обслуговування житлового будинку, місце знаходження якої: АДРЕСА_1. Продаж за домовленістю сторін вчинено за 255000,00 грн., що на день підписання цього договору становило 24570,95 Євро (двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят Євро 95 євроцентів (з розрахунку 1 Євро - 10,378111 грн.) згідно довідки № 353 виданої 05.07.2013 року ТВБВ № 10013/081 філії-Львівське обласне управління АТ Ощадбанк . Покупець (в особі представника) оплатив до підписання договору 05.07.2013 року 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень) 00 коп., що складають - 2408,92 Євро (дві тисячі чотириста вісім Євро) 92 євроцентів. Кошти у сумі 230000,00 грн. (двісті тридцять тисяч гривень) 00 коп., що складають 22162,03 Євро (двадцять дві тисячі сто шістдесят два Євро) 03 євроцентів, мали бути сплачені до 01.10.2016 року представником покупця ОСОБА_5 Оскільки відповідачка по справі та її представник не провели з ними розрахунку згідно умов договору, просили стягнути заборгованість 22 000 Євро, що еквівалентно на даний час 639 980 грн.

Оскаржуваним заочним рішенням позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 22000 Євро, що еквівалентно згідно курсу Національного банку України 639 980 гривень.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 08 грудня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Заочне рішення суду оскаржила ОСОБА_2

В апеляційній скарзі стверджує, що рішення суду є безпідставним, необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ні вона, ні її представник не були належним чином повідомлені про розгляд справи. Посилається також на те, що повідомлення про розгляд її заяви про перегляд заочного рішення вона не отримувала, в у судовому засіданні не була присутня. Зазначає, що вона була позбавлена можливості бути присутньою в судовому засіданні, подавати докази та заперечення. Вважає, що судом не вжито всіх заходів для повідомлення її про розгляд даної справи. Звертає увагу на те, що обставини у справі встановлені не у повному обсязі. Стверджує, що у неї наявна розписка ОСОБА_3 про отримання від її сина коштів відповідно до укладеного договору купівлі-продажу. Звертає увагу на те, що відповідно до цієї розписки вона повністю розрахувалася зі своїми зобов'язаннями. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Оскільки в судове засідання не з"явились особи, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України слід проводити без участі останніх та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При цьому колегія суддів врахувала неповажність причин неявки учасників справи, так як покликання представників сторін на необхідність участі в розгляді інших справ, не є обставиною, що свідчить про поважність причин неявки в суд апеляційної інстанції.

Крім того, колегією суддів визнано безпідставним клопотання представника відповідачки про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили рішенням в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, приватний нотаріус Алєксєєва Г.М., про тлумачення умов договору та визнання припиненим зобов язання, з посиланням на те, що у випадку задоволення позову ОСОБА_2 буде завдано значної шкоди, в зв язку з такими обставинами.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

А відтак, враховуючи те, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, наявність спору у справі про тлумачення умов договору та визнання припиненим зобов язання, не виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, та можливості застосування відповідальності за невиконання умов договору, оскільки позов пред явлено саме з таких підстав.

Крім того, колегією суддів враховується і те, що провадження в справі відкрито 30.03.2018 року, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено такі обставини.

05.07.2013 року між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0.093 га, кадастровий номер НОМЕР_1, наданої для будівництва у і обслуговування житлового будинку, за адресою АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області, реєстровий номер 1009 . Продаж за домовленістю сторін вчинено за 255000,00 грн., що на день підписання цього договору становило 24570,95 Євро. Покупець (в особі представника) оплатив до підписання договору 05.07.2013 року 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень) 00 коп., що складають - 2408,92 Євро (дві тисячі чотириста вісім Євро) 92 євроцентів. Кошти у сумі 230000,00 грн. (двісті тридцять тисяч гривень) 00 коп., що складають 22162,03 Євро (двадцять дві тисячі сто шістдесят два Євро) 03 євроцентів, зобов'язувався сплатити до 01.10.2016 року представником покупця гр.ОСОБА_5 (а.с.7-8, 9)

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.539 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачка та її представник не провели розрахунку згідно умов договору.

Висновки суду достатньо мотивовані та відповідають положенням закону.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ні відповідачка, ні її представник не були належним чином повідомлені про розгляд справи, не може прийматись до уваги, оскільки ОСОБА_2 неодноразово направлялись судові повістки, однак такі повертались в суд за закінченням строку зберігання. (а.с.23,24)

Твердження в апеляційній скарзі про те, що повідомлення про розгляд заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 не отримувала, в у судовому засіданні не була присутня, що вона була позбавлена можливості бути присутньою в судовому засіданні, подавати докази та заперечення, що судом не вжито всіх заходів для повідомлення її про розгляд даної справи не може бути підставою для скасування рішення, оскільки подати такі докази та надати пояснення остання мала можливість в суді апеляційної інстанції.

Також є безпідставним твердження в апеляційній скарзі про те, що обставини у справі встановлені не у повному обсязі з покликанням на наявність розписки ОСОБА_3 про отримання від ОСОБА_5 коштів відповідно до укладеного договору купівлі-продажу, і, що відповідно до цієї розписки ОСОБА_2 повністю розрахувалася зі своїми зобов'язаннями, оскільки додана до апеляційної скарги копія вказаної розписки стосується зобов язань за договором купівлі-продажу половини будинку (а.с.72), тобто виконання зобов язань за іншим договором (а.с.45-46)

В зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

А відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст. 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень ст.389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11.05.2018 року.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І