Постанова

від 03.12.2019 по справі 447/1020/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/1020/17 Головуючий у 1 інстанції: Бвчун О.І.

Провадження № 22-ц/811/2870/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 84

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Курій Н.М., Мельничук О.Я.

секретаря: Куцика І.Б.

з участю: представника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Віталія Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Віталія Михайловича на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 25 липня 2019 рокупро залишення без задоволення скарги на дії державного виконавця у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Юзьвяк Уляни Осипівни щодо не проведення рецензії Звіту про грошову оцінку земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року ОСОБА_1 подала скаргу, відповідно до якої просила визнати неправомірними дії державного виконавця Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Юзьвяк Уляни Осипівни щодо не проведення по заяві представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 30.05.2019 р. рецензії Звіту з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 927 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10.04.2019 р., затвердженого ФОП - ОСОБА_3 та зобов`язати державного виконавця Юзьвяк Уляну Осипівну провести рецензію Звіту з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 927 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10.04.2019 р., затвердженого ФОП - ОСОБА_3 .

В обґрунтування скарги зазначала, що на виконанні у державного виконавця Миколаївського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Юзьвяк У.О. перебуває виконавчий лист № 447/1020/17, виданий 15.06.2018 р. Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 22000,00 Євро, що еквівалентно згідно курсу Національного банку України 639980,00 грн. В ході виконання виконавчого провадження державним виконавцем призначено суб`єкта для проведення оцінки земельної ділянки, на яку накладено арешт. При ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження скаржником виявлено, що Звіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 927 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10.04.2019 р. не має рецензії.

Враховуючи відсутність рецензії звіту, ОСОБА_1 звернулася до державного виконавця з вимогою провести рецензію Звіту, однак листом їй повідомлено, що Законом України Про виконавче провадження не встановлено рецензування звіту про оцінку майна, тому ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 25 липня 2019 рокуу задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Юзьвяк Уляни Осипівни, щодо не проведення рецензії Звіту з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 927 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10.04.2019 р., затвердженого ФОП ОСОБА_3 - відмовлено

Вказану ухвалу оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Данильчук Віталій Михайлович .

В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, такою що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Стверджує, що перевірити законність складеного Звіту з проведення експертної грошової оцінкиземельної ділянки, а також достовірність визначеної вартості земельної ділянки можналише шляхом проведення рецензії звіту.Крім того, стверджує, щорецензія звіту передбачена чинним законодавством. 04 червня 2019 року від Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного і територіального управління юстиції у Львівській області надійшов Лист від 03.06.2019 р.В даному листі, з посиланням на ст. 57 Закону України Про виконавче провадження було повідомлено, що Законом України Про виконавче провадження не встановлено рецензування звіту про оцінку майна. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.13.03.2018 р. Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 914/881/17, провадження № 12-18гс 18 (ЄДРСРУ № 72819699) досліджувала питання щодо оскарження звіту про оцінку майна врамках виконавчого провадження та вказала, що спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_1 вважає, що зі сторони державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Юзьвяк Уляни Осипівни має місце неправомірна відмова щодо не проведення по заяві представника Скаржника від 30.05.2019 р. рецензії Звіту зпроведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 927 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10.04.2019 р., затвердженого ФОП- ОСОБА_3 , оскільки рецензія звіту передбачена ст. 22 Закону України Про оцінку земель та ст. 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні . Також ОСОБА_1 вважає, що державного виконавцяслід зобов`язати усунути порушення її права на проведення рецензії Звітуз проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 927 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10.04.2019 р., затвердженого ФОП- ОСОБА_3 шляхом зобов`язання державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Юзьвяк У.О. провести рецензію Звіту з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 927 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10.04.2019 р., затвердженого ФОП - ОСОБА_3 . Вважає, що оскільки, оцінка земельної ділянки була замовлена державним виконавцем в межах виконавчою провадження, а відтак і рецензія звіту має бути проведене в межахвиконавчого провадження на замовлення державного виконавця.

Просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким скаргу на дії державного виконавця задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука В.М. на підтримання апеляційної скарги,дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець Юзьвяк У.О. при розгляді заяви ОСОБА_1 про проведення рецензії Звіту діяла відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження та в межах свої повноважень. Матеріали справи не містять доказів протиправності дій приватного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах № 6 від 07 лютого 2014 року у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст. ст. 57, 58 Закону про виконавче провадження.

При цьому суди мають ураховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному проваджені, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Матеріалами справи та судом встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.07.2018 року державний виконавець Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Юзьвяк Уляна Осипівна відкрила виконавче провадження ВП №56698806 з виконання виконавчого листа №447/1020/17, виданого 15.06.2018 року Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 22000, 00 Євро, що еквівалентно згідно курсу Національного банку України 639980, 00 грн.

26.07.2018 р. державним виконавцем Юзьвяк У.О. винесено Постанову про опис та арешт майна боржника у ВП № 56698806, згідно якої описано та накладено арешт на майно, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер № 4623010100:01:011:0393, 0,093 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) АДРЕСА_1 .

03.08.2018 р. державним виконавцем Юзьвяк У.О. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 56698806, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 56698806.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Статтею 1 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 вказаного Закону №1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема виконавчого напису нотаріуса.

В силу частини 1, абзаців 1-3 частини 2 статті 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Також, відповідно до частини 1 статті 20 Закону №1404-VIII, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 та від 08 травня 2019 року в справі № 2-79/11, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III). При цьому, Верховний Суд у постанові від 08 травня 2019 року в справі № 2-79/11 звертає увагу на те, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон України № 2658-ІІІ). Згідно з частиною 4 статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Статтею 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Частиною 3 статті 57 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Згідно частини 5 статті 57 Закону №1404-VIII, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Аналіз статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, у тому числі і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України № 2658-ІІІ.

Як вбачається із Звіту з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 927 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10.04.2019 р., ймовірна ринкова вартість - 288232 грн. без врахування ПДВ, з чим не погоджується позивач.

31 травня 2019 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулась до державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Юзьвяк У.О. із заявою, в якій просила провести рецензію Звіту з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 927 м.кв. розташованої за адресою АДРЕСА_1 станом на 10.04.2019 року, затвердженого ФОП - ОСОБА_3 .

Згідно листа Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 03.06.2019 року Законом України Про виконавче провадження не встановлено рецензування звіту про оцінку майна.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Юзьвяк У.О. при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

При цьому, у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.

Таким чином, встановивши відсутність доказів протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні скарги.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Віталія Михайловича залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 25 липня 2019 рокупро залишення без задоволення скарги на дії приватного виконавця - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.12.2019 року.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: Н.М.Курій

О.Я. Мельничук