Постанова

від 08.05.2018 по справі 653/289/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2018 року м. Херсон

справа № 653/289/15-ц

провадження №22-ц/791/713/18

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Пузанової Л.В.,

Чорної Т.Г.,

секретар Рябченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області у складі судді Хоменко В.Г. від 14 квітня 2015 року в справі за заявою прокурора Генічеського району в інтересах держави в особі Плавської сільської ради, заінтересована особа - Відділ Держземагенства в Генічеському районі про визнання спадщини відумерлою,

встановив:

У лютому 2015 року прокурор Генічеського району в інтересах держави в особі Плавської сільської ради, заінтересована особа - Відділ Держземагенства в Генічеському районі звернувся до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

В обґрунтування доводів заяви послався на те, що прокуратурою було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка проживала на території Плавської сільської ради. Після її смерті залишилася спадщина у вигляді земельних ділянкок площею 3,58 га та 3,95 га. Після відкриття спадщини не було подано заяв про прийняття спадщини. Спадкоємці за заповітом та за законом не були виявлені. В зв'язку з тим, що сплинув один рік з часу відкриття спадщини, заявник просив суд визнати спадщину на земельну ділянку площею 3,58 га вартістю 87163,94 грн та земельну ділянку площею 3,95 га, вартістю 96172,50 грн на території Плавської сільської ради, що належали ОСОБА_3 - відумерлою, передати земельну ділянку площею 3,58 га вартістю 87163,94 грн та земельну ділянку площею 3,95 га, вартістю 96172,50, що належали ОСОБА_3 територіальній громаді Плавської сільської ради.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 14 квітня 2015 року заяву прокурора Генічеського району в інтересах держави в особі Плавської сільської ради, заінтересована особа - Відділ Держземагенства в Генічеському районі про визнання спадщини відумерлою. Визнано спадщину ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відумерлою. Визнано майно, що належало ОСОБА_3 на час смерті, у тому числі земельну ділянку площею 3,58 гектарів, вартістю 87163 грн 94 коп та земельну ділянку площею 3,95 гектарів, вартістю 96172 грн 50 коп., власністю територіальної громади Плавської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та залишити без розгляду заяву прокурора Генічеського району в інтересах Плавської сільської ради, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так зазначає, що з 2006 року він намагається оформити та прийняти спадщину, яка залишилась після смерті його батьків: ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за для чого у 2007 році оформив державні акти на право власності на земельні ділянки на ім'я матері, після чого у 2007 році звернувся до державного нотаріусу, яким надсилалися певні запити до відділу земельного кадастру, інформація від якого надавалася. Також, зазначає, що мати до дня смерті проживала з батьком. З метою оформлення спадщини звертався до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання з батьком, проте отримавши рішення суду про встановлення цього факту під час здійснення нотаріальних дій дізнався про наявність оспорюваного ним рішення суду. Вважає, що наявний спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, а тому суд повинен був з'ясувати коло спадкоємців, залишити заяву без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу Генічеська місцева прокуратура її доводи не визнала, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим. Зазначає, що скаржником не надано документи, які підтверджують факт спільного проживання його батька ОСОБА_4 з померлою ОСОБА_3 на час смерті останньої. В передбачений законом строк ні батько скаржника - ОСОБА_4, ні сам скаржник спадщину не прийняли, тому рішення є законним. Прокуратурою району заяву про визнання спадщини відумерлою подано лише в лютому 2015 року, фактично після 12 років не оформлення її заінтересованими особами.

Відповідно до вимог ст. 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із пунктом восьмим Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, в межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Враховуючи, що наразі апеляційні суди в апеляційних округах не утворені, справа підлягає розгляду Апеляційним судом Херсонської області, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває Херсонський міський суд Херсонської області, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивовано тим, що зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.

В процесі розгляду справи суд встановив, що:

- відповідно до актового запису про смерть №12 від 22.07.2003 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.5,39/;

- відповідно до повідомлень відділу Держземагенства у Генічеському районі Херсонської області від 16.01.2015 року на ім'я ОСОБА_3 видано державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовані на території Плавської сільської ради Генічеського району;

- відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 15.01.2015 року, спадщина, що відкрилась після смерті ОСОБА_3, ніким не прийнята;

- відповідно до довідки сільської ради від 29.01.2015 року у померлої ОСОБА_3 спадкоємці на території сільської ради не проживають, померла до дня смерті проживала одиноко на території сільської ради;

- 18 липня 2013 року у місцевій газеті Приазовька правда опубліковано оголошення Плавської сільської ради про її намір визнати безхазяйною нерухомою річчю земельні частки (паї), на оформлення яких не звернулися спадкоємці до 10 липня 2013 року, та передати у комунальну власність ці земельні ділянки.

Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно п. п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набуття ним чинності, тобто після 01 січня 2004 року. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набуття чинності цим Кодексом. Правила ст. 1277 ЦК про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набуття чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.

Суд першої інстанції прийнявши до увагу довідку сільської ради від 29.01.2015 року і надавши її оцінку як доказу одинокого проживання ОСОБА_3, не з'ясував коло спадкоємців ОСОБА_3 про яке сільська рада була достовірно обізнана виходячи з того, що за підписом сільського голови надавалася довідка від 17 листопада 2006 року про те, що ОСОБА_5 є єдиним сином батьків ОСОБА_4 і ОСОБА_3 /а.с.41/.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції сільський голова, яка в свій час надавала цю довідку, пояснення на зазначені обставини не надала.

Повідомлення відділу Держземагенства у Генічеському районі Херсонської області від 16.01.2015 року, прийняті судом в якості доказів наявності спадщини на земельні ділянки, містять інформацію про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_3 після її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3. Проте, судом не перевірена наявність Державних актів на земельні ділянки; підстави і обставини оформлення Державних актів на ім'я померлої через майже 4 роки після її смерті, 02 лютого 2007 року; їх реєстрацію; реєстрацію права власності на земельні ділянки відповідно до зазначених Державних актів; особу, яка їх отримала та надавала документи для їх оформлення і реєстрації.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснень прокурора на зазначені обставини не надано.

Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_2, є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 /а.с.37/, які знаходилися у шлюбі /а.с.38/ та померли ІНФОРМАЦІЯ_2 (батько), ІНФОРМАЦІЯ_1( мати) /а.с.40,39/.

Особою, яка подала апеляційну скаргу надані документи, які свідчать про його звернення у 2007 році до Генічеської Державної нотаріальної контори щодо оформлення спадщини /а.с.44-47/.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року, яке набрало чинності / а.с.48/, встановлений факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_4 в період з серпня 2003 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 однією родиною за адресою: АДРЕСА_1.

На час звернення прокурора в інтересах держави в особі Плавської сільської ради з даною заявою, яка розглядається в порядку окремого провадження, вимоги розгляду судом справ про визнання спадщини відумерлою були врегульовані главою 9 ЦПК України в ред.2004 року.

Відповідно до ч.6 ст. 235 ЦПК України в редакції 2004 року, ч .6 ст. 294 ЦПК України в редакції 2017 року, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи, що виник спір про право спадкування спадкоємця після смерті спадкодавця заява про визнання спадщини відумерлою підлягає залишенню без розгляду.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про наявність спору про право є обґрунтованими.

Таким чином, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та залишення заяви про визнання спадщини відумерлою без розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, ч.1 п.1,4 ст.376, ч. 6 ст. 294, ст.382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14 квітня 2015 року скасувати.

Заяву прокурора Генічеського району в інтересах держави в особі Плавської сільської ради, заінтересована особа - Відділ Держземагенства в Генічеському районі про визнання спадщини відумерлою залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В.Склярська

Судді: Л.В.Пузанова

Т.Г.Чорна

Повний текст судового рішення виготовлено 14 травня 2018 року

Суддя І.В. Склярська