Постанова

від 10.05.2018 по справі 916/2273/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2273/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Богатиря К.В.

Суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.

Секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ - ОСОБА_1, за довіреністю;

від ПП УПТК - ОСОБА_2, за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2018 року про призначення судової інженерно-екологічної експертизи (колегія судів суду першої інстанції: головуючий суддя - Літвінов С.В., судді: Волков Р.В., Лічман Л.В.; час і місце оголошення ухвали: 05.02.2018; 65119, м. Одеса, пр. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області, зала судових засідань № 15)

по справі № 916/2273/16

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ

до Приватного підприємства УПТК

про стягнення 29 247,48 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства УПТК

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ

про скасування оперативно-господарської санкції

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ (далі - ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства УПТК (далі - ПП УПТК ), в якому (враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог від 06 жовтня 2016 року) просило суд стягнути з останнього на свою користь заборгованість за скид ненормативно очищених стічних вод у розмірі 29 247,78 грн., а також витрати по оплаті судового збору.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов Договору на послуги водопостачання та водовідведення від 01 вересня 2005 року № 732/3 та Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 червня 2007 року № 632, а саме скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

У вересні 2016 року до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства УПТК до Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ , в якій ПП УПТК просило суд визнати неправомірною і скасувати застосовану ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахованої плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Одеси в сумі 52 354,36 грн. Зустрічний позов обґрунтований неправомірністю нарахування плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Одеси як оперативно-господарської санкції, оскільки таке нарахування проведено позивачем в порушення Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37, зареєстрованим в Мінюсті України 26.04.2002 року за № 403/6691, Місцевих правил і державних стандартів, а також неправильно визначено період, за який розраховано обсяг водовідведення.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, ПП УПТК звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою вх. № 2-5391/17 від 11.10.2017 року (з урахуванням уточнень від 20.10.2017 року) про призначення по справі судової інженерно-екологічної експертизи з дорученням на її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3 Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8А), на вирішення якої просило поставити наступні питання:

- Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, якщо відбір проби стічних вод проведений в одну посудину, а не в окремі посудини одноразовим наповнюванням без переливу для визначення показників: завислі речовини, нафтопродукти, біологічне споживання кисню (БСК), хімічне споживання кисню (ХСК), як того вимагає пункт 7.7. КНД 211.1.0.009-94?

- Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, відібрання робочої проби для визначення показників: нафтопродуктів і жирів, вуглеводів, детергентів, пестицидів в один пластиковий посуд, а не в окремий скляний посуд, як того вимагає пункт 4.1. ДСТУ ІSО 5667-10-2005?

- Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, не проведення негайно після відбирання робочих проб стічних вод заходів щодо їх консервування шляхом охолодження проб від 0 до 4 градусів Цельсія і додавання консервантів, відповідно до приписів розділу 3 Зберігання проб ДСТУ ІSО 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами, за умови, що 09.09.2014 року при відбиранні проби стічної води температура повітря була 25,8 градусів тепла?

- Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, недодержання температурного режиму при транспортуванні та зберігання робочих проб стічних вод, відповідно до приписів розділу 5 Транспортування проб ДСТУ ІSО 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами, за умови, що 09.09.2014року при відбиранні проби стічної води температура повітря була 25,8 градусів тепла?

- Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, проведення лабораторного аналізу проб стічних вод на протязі 9 днів: 09.09.2014 -17.09.2014 року, які після відбирання не були консервовані шляхом охолодження і додавання консервантів і під час транспортування проб не було додержано температурного режиму?

- Чи відповідає ОСОБА_1 ОСОБА_1 стічної води від 09.09.2014 року вимогам пункту 9.1. КНД 211.1.0.009-94 щодо інформації, яка вказується у супровідному документі (акт, паспорт) на відібрану пробу і вимогам пункту 7 ДСТУ ІSО 5667-10:2005, щодо форми і змісту Звіту відбирання проб побутових і промислових стічних вод?

- Чи є порушенням Національних стандартів України щодо порядку проведення лабораторного аналізу проб стічних вод - не вказівка Одеської гідрогеолого-меліоративної експедицією в даних лабораторного аналізу інформації, за якими методиками дослідження забруднюючих речовин у пробах стічної води був проведений лабораторний аналіз проби стічної води?

- При розгляді наданих матеріалів справи виявити інші порушення порядку відбирання проб стічних вод, методів відбирання проб, порядку зберігання та поводження з пробами, порядку проведення лабораторного аналізу, які мають суттєвий вплив на достовірність результатів лабораторного аналізу проб стічних вод і надати відповідні роз'яснення?

Необхідність проведення по справі судової інженерно-екологічної експертизи, ПП УПТК мотивувало тим, що останній заперечує проти достовірності даних лабораторного аналізу проб стічних вод і вважає, що вказані у позові порушення приписів нормативно-правових актів, які допущені ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ при відборі проб стічних вод, зберіганні та поводження з пробами, проведення лабораторного аналізу проб стічних вод, вплинули на достовірність результатів лабораторного аналізу робочої проби стічних вод.

В свою чергу, ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ заперечувало проти призначення експертизи по справі з підстав необґрунтованості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2018 року по справі № 916/2273/16 (колегія судів суду першої інстанції: головуючий суддя - Літвінов С.В., судді: Волков Р.В., Лічман Л.В.) призначено по справі судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3 Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8А), з наступним переліком питань:

- Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, якщо відбір проби стічних вод проведений в одну посудину, а не в окремі посудини одноразовим наповнюванням без переливу для визначення показників: завислі речовини, нафтопродукти, біологічне споживання кисню (БСК), хімічне споживання кисню (ХСК), як того вимагає пункт 7.7. КНД 211.1.0.009-94;

- Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, відібрання робочої проби для визначення показників: нафтопродуктів і жирів, вуглеводів, детергентів, пестицидів в один пластиковий посуд, а не в окремий скляний посуд, як того вимагає пункт 4.1. ДСТУ ІSО 5667-10-2005;

- Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, не проведення негайно після відбирання робочих проб стічних вод заходів щодо їх консервування шляхом охолодження проб від 0 до 4 градусів Цельсія і додавання консервантів, відповідно до приписів розділу 3 Зберігання проб ДСТУ ІSО 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами, за умови, що 09.09.2014 року при відбиранні проби стічної води температура повітря була 25,8 градусів тепла;

- Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, недодержання температурного режиму при транспортуванні та зберігання робочих проб стічних вод, відповідно до приписів розділу 5 Транспортування проб ДСТУ ІSО 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами, за умови, що 09.09.2014 року при відбиранні проби стічної води температура повітря була 25,8 градусів тепла;

- Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, проведення лабораторного аналізу проб стічних вод на протязі 9 днів: 09.09.2014 -17.09.2014, які після відбирання не були консервовані шляхом охолодження і додавання консервантів і під час транспортування проб не було додержано температурного режиму;

- Чи відповідає ОСОБА_1 ОСОБА_1 стічної води від 09.09.2014 року вимогам пункту 9.1. КНД 211.1.0.009-94 щодо інформації, яка вказується у супровідному документі (акт, паспорт) на відібрану пробу і вимогам пункту 7 ДСТУ ІSО 5667-10:2005, щодо форми і змісту Звіту відбирання проб побутових і промислових стічних вод;

- Чи є порушенням Національних стандартів України щодо порядку проведення лабораторного аналізу проб стічних вод - не вказівка Одеської гідрогеолого-меліоративної експедицією в даних лабораторного аналізу інформації, за якими методиками дослідження забруднюючих речовин у пробах стічної води був проведений лабораторний аналіз проби стічної води.

Зупинено провадження по справі № 916/2273/17 до одержання результатів експертизи.

Ухвала мотивована приписами ст. 99 ГПК України, п.п. 11.1., 11.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінюсту України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Мінюсту України від 26.12.2012 року № 1950/5) та п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

При цьому, суд першої інстанції частково погодився із запропонованим ПП УПТК переліком питань, які на їх думку, потребують експертного висновку та відхилив запропоноване ПП УПТК питання за № 8 При розгляді наданих матеріалів справи виявити інші порушення порядку відбирання проб стічних вод, методів відбирання проб, порядку зберігання та поводження з пробами, порядку проведення лабораторного аналізу, які мають суттєвий вплив на достовірність результатів лабораторного аналізу проб стічних вод і надати відповідні роз'яснення? з підстав необґрунтованості.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2018 року про призначення судової інженерно-екологічної експертизи по справі № 916/2273/16 та відмовити ПП УПТК у задоволенні заяви про призначення експертизи.

Обґрунтовуючи скаргу, апелянт зазначає, що весь перелік питань, з яких має бути проведення експертиза, стосується дотримання вимог нормативів та методик, надання їх правової оцінки є саме повноваженнями суду, а не судового експерта.

Стосовно питань № 1-4 скаржник вважає, що відповіді на ці питання не вплинуть на вирішення даного спору, оскільки такі відповіді не дадуть достовірну інформацію, не встановлять причинно-наслідкового зв'язку між порушенням вимог нормативів (навіть у випадку їх наявності) та результатами аналізу проб стічної води ПП УПТК від 09.09.2014 року, відповіді на дані питання не з'ясовують обставини, з яких вбачалось би, що саме порушення будь-якого із вищезазначених нормативів (у разі наявності) стало причиною недостовірності результатів у певному відборі проб, а саме від 09.09.2014 року на об'єкті ПП УПТК . Проведення будь-якої експертизи без самого об'єкту обстеження, тобто проби стічної води є необґрунтованим, а усі висновки будуть лише припущенням у даній справі.

Щодо питання за № 5, ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ зазначає, що безпосередньо аналізи стічних вод ПП УПТК проводились незалежною лабораторією - Одеською гідрогеолого-меліоративною експедицією, а не ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ . Також скаржнику не зрозуміло обґрунтованість поставленого питання, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що лабораторією не було на протязі 9 днів проведено заходів збереження проб у належному стані на зберігання їх при належних умовах.

Стосовно питань № 6, 7 скаржник відзначає, що дані питання стосуються безпосередньо дотримання вимог законодавства та надання їм правової оцінки, що входить до повноважень суду, а не судового експерту та не потребує для вирішення спеціальних знань.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не було визначено, що є об'єктом дослідження, в чому полягає спеціальність знань, а також судом не обґрунтовано неможливості самостійно встановити фактичні обставини справи за результатами оцінки наявних у справі доказів.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

У відзиві ПП УПТК висловило заперечення щодо викладених доводів апеляційної скарги та вважає ухвалу Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2018 року про призначення судової інженерно-екологічної експертизи по справі № 916/2273/16 такою, що не підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2018 року колегією суддів у складі головуючого судді Поліщук Л.В., суддів: Бєляновського В.В., Величко Т.А., відкрито апеляційне провадження по справі № 916/2273/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2018 року про призначення судової інженерно-екологічної експертизи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу не пізніше 5-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі із доказами направлення копії відзиву іншій стороні по справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12 березня 2018 року у вищезазначеному складі колегії суддів справу № 916/2273/16 призначено до розгляду на 27 березня 2018 року о 10:00 год.

В зв'язку з перебуванням головуючого судді Поліщук Л.В. та судді-члена колегії ОСОБА_4 у відпустці по справі № 916/2273/16 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи від 26.03.2018 року, яка відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018 року розподілена складу колегії: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Аленін О.Ю., Величко Т.А..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27 березня 2018 року справу № 916/2273/16 прийнято до провадження у зміненому складі суддів та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16 квітня 2018 року о 12:00 год.

В зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_5 по справі № 916/2273/16 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи від 13.04.2018 року, яка відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2018 року розподілена складу колегії: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Аленін О.Ю., Філінюк І.Г..

У судовому засіданні від 16 квітня 2018 року по справі було протокольно оголошено перерву щодо розгляду апеляційної скарги до 26 квітня 2018 року о 14:30 год., про що під розписку повідомлено представників Приватного підприємства УПТК та Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ .

26 квітня 2018 року судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_6 у відпустці відповідно до наказу голови суду № 131-в від 25.04.2018 року, про що Одеським апеляційним господарським судом складено відповідну довідку від 26.04.2018 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2018 року розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10 травня 2018 року о 14:00 год.

В судовому засіданні 10 травня 2018 року представником ПП УПТК заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.02.2018 року та додаткових пояснень до відзиву на апеляційну скаргу.

Вищевказане клопотання було розглянуто судовою колегією в судовому засіданні 10 травня 2018 року та за результатами його розгляду винесено ухвалу в протокольній формі, що відображено у протоколі судового засідання від 10 травня 2018 року по справі № 916/2273/16.

Судовою колегією задоволено клопотання ПП УПТК лише в частині приєднання до матеріалів справи додаткових пояснень до відзиву на апеляційну скаргу.

Щодо приєднання до матеріалів справи копії листа Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.02.2018 року, судова колегія відмовила в задоволенні клопотання в цій частині з огляду на те, що зазначений документ датований після винесення оскаржуваної ухвали від 05.02.2018 року та не був предметом розгляду у суді першої інстанції.

Інші заяви та клопотання учасниками справи до суду не заявлялись.

Вислухавши пояснення представників учасників справи , дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).

Як з'ясовано судовою колегією, в даному випадку предметом спору за первісним позовом ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ є стягнення з ПП УПТК плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Одеси в сумі 29 247,48 грн. Вказана вимога обґрунтована, зокрема, даними лабораторного аналізу проб стічних вод ПП УПТК .

Проте, ПП УПТК не визнає дані лабораторного аналізу проб стічних вод, так як вважає, що вони не відображають фактичного змісту забруднюючих речовин у стічних водах, а докази, які надані ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ не є належними доказами, у зв'язку з численними порушеннями з боку ІНФОКСВОДОКАНАЛА правил щодо відбирання проб стічних вод, методів відбирання проб, зберігання та поводження з пробами, які встановлені нормативно-правовими актами.

Предметом спору за зустрічним позовом ПП УПТК є визнання протиправним та скасування нарахування ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Одеси в сумі 29 247,48 грн, у тому числі у зв'язку з порушенням з боку ІНФОКСВОДОКАНАЛУ приписів: ДСТУ ІSО 5667-10:2005, ДСТУ ІSО 5667-2:2003, ДСТУ ІSО 5667-3- 2001, КНД 211.1.0.009-94.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що представниками ІНФОКСВОДОКАНАЛУ недотриманий і порушений порядок відбирання проб стічних вод, методів відбирання проб, зберігання та поводження з пробами, які встановлені наступними нормативно-правовими актами, а саме:

- ДСТУ ІSО 5667-10:2005. Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод (Наказ Дерспоживстандарту України від 02.09.2005 року № 239);

- ДСТУ ІSО 5667-2:2003. Якість води. Відбирання проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб (Наказ Дерспоживстандарту України від 11.06.2003 року № 102);

- ДСТУ ІSО 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами (Наказ Держстандарту України від 28.12.2001 року № 658);

- КНД 211.1.0.009-94. Керівний нормативний документи. Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 28.12.1994 р № 125);

- Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (Наказ Держбуду України від 19.02.2002 року № 37);

- Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, (Наказ Держбуду України від 19.02.2002 року № 37);

- Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 року № 632.

На думку ПП УПТК , недотримання і порушення порядку відбирання проб стічних вод представниками ІНФОКСВОДОКАНАЛУ, а також порушення методу відбирання проб, зберігання та поводження з пробами вплинуло на результати лабораторного аналізу проб стічних вод, у зв'язку з чим дані лабораторного аналізу проб стічних вод ПП УПТК є невірними.

З огляду на зазначене, ПП УПТК наполягало на проведенні судової інженерно-екологічної експертизи і просило суд поставити експерту на вирішення питання, саме в редакції ПП УПТК , для вирішення яких необхідні спеціальні знання і відповідні роз'яснення Фахівців у галузі дослідження стічних вод.

Врахувавши клопотання про призначення експертизи, позицію сторін, а також взявши до уваги, що позовні вимоги ПП УПТК ґрунтуються на недотримані та порушенні представниками ІНФОКСВОДОКАНАЛУ під час відбирання проб стічних вод порядку їх відбирання, а також методу відбирання проб, зберігання та поводження з пробами, що вплинуло на результати лабораторного аналізу проб стічних вод, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань, та призначив відповідну експертизу.

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність в призначенні по даній справі судової інженерно-екологічної експертизи з огляду на таке.

Положеннями ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

За змістом ч. 1, ч. 5 ст. 236 ГПК України зазначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (ч. 1 ст. 99 ГПК України).

За приписами ч. 4, ч. 5 ст. 99 ГПК України визначено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною 2 ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 98 ГПК України.

Статтею 1 Закону України Про судову експертизу встановлено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування , тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування . Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (п. 5 вказаної постанови пленуму).

Пунктом 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи зазначено, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів ст. 99 ГПК України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

З оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що суд на вирішення експертизи поставив наступні питання:

1). Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, якщо відбір проби стічних вод проведений в одну посудину, а не в окремі посудини одноразовим наповнюванням без переливу для визначення показників: завислі речовини, нафтопродукти, біологічне споживання кисню (БСК), хімічне споживання кисню (ХСК), як того вимагає пункт 7.7. КНД 211.1.0.009-94;

2). Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, відібрання робочої проби для визначення показників: нафтопродуктів і жирів, вуглеводів, детергентів, пестицидів в один пластиковий посуд, а не в окремий скляний посуд, як того вимагає пункт 4.1. ДСТУ ІSО 5667-10-2005;

3). Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, не проведення негайно після відбирання робочих проб стічних вод заходів щодо їх консервування шляхом охолодження проб від 0 до 4 градусів Цельсія і додавання консервантів, відповідно до приписів розділу 3 Зберігання проб ДСТУ ІSО 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами, за умови, що 09.09.2014 року при відбиранні проби стічної води температура повітря була 25,8 градусів тепла;

4). Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, недодержання температурного режиму при транспортуванні та зберігання робочих проб стічних вод, відповідно до приписів розділу 5 Транспортування проб ДСТУ ІSО 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами, за умови, що 09.09.2014 року при відбиранні проби стічної води температура повітря була 25,8 градусів тепла;

5). Чи вплине на достовірність результатів аналізу робочої проби стічних вод, проведення лабораторного аналізу проб стічних вод на протязі 9 днів: 09.09.2014 -17.09.2014, які після відбирання не були консервовані шляхом охолодження і додавання консервантів і під час транспортування проб не було додержано температурного режиму;

6). Чи відповідає ОСОБА_1 ОСОБА_1 стічної води від 09.09.2014 року вимогам пункту 9.1. КНД 211.1.0.009-94 щодо інформації, яка вказується у супровідному документі (акт, паспорт) на відібрану пробу і вимогам пункту 7 ДСТУ ІSО 5667-10:2005, щодо форми і змісту Звіту відбирання проб побутових і промислових стічних вод;

7). Чи є порушенням Національних стандартів України щодо порядку проведення лабораторного аналізу проб стічних вод - не вказівка Одеської гідрогеолого-меліоративної експедицією в даних лабораторного аналізу інформації, за якими методиками дослідження забруднюючих речовин у пробах стічної води був проведений лабораторний аналіз проби стічної води.

Однак, судова колегія вважає, що вище перелічені питання були поставлені судом першої інстанції на вирішення перед експертною установою без повного та об'єктивного з'ясування та розгляду обставин справи та дослідження наявних в матеріалах справи доказів з огляду на таке.

Щодо першого питання, господарський суд не навів в оскаржуваній ухвалі доказів та не зробив на них посилку, якими підтверджується факт, що відбір проби стічних вод було проведено саме в одну посудину, а не в окремі посудини одноразовим наповнюванням без переливу для визначення показників: завислі речовини, нафтопродукти, біологічне споживання кисню (БСК), хімічне споживання кисню (ХСК), як того вимагає пункт 7.7. КНД 211.1.0.009-94;

Щодо другого питання, судом також не наведено доказів та не зроблено на них посилку, що відібрання робочої проби для визначення показників: нафтопродуктів і жирів, вуглеводів, детергентів, пестицидів було відібрано саме в один пластиковий посуд, а не в окремий скляний посуд, як того вимагає пункт 4.1. ДСТУ ІSО 5667-10-2005;

Щодо третього питання, судом не наведено доказів та не зроблено на них посилку, що після відбирання робочих проб стічних вод не було проведено заходів щодо їх консервування шляхом охолодження проб від 0 до 4 градусів Цельсія і додавання консервантів, відповідно до приписів розділу 3 Зберігання проб ДСТУ ІSО 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами, за умовою, що 09.09.2014 року при відбиранні проби стічної води температура повітря була 25,8 градусів тепла;

Щодо четвертого питання, господарським судом не наведено доказів, що при транспортуванні та зберігання робочих проб стічних вод не було додержано температурного режиму відповідно до приписів розділу 5 Транспортування проб ДСТУ ІSО 5667-3-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами, за умовою, що 09.09.2014 року при відбиранні проби стічної води температура повітря була 25,8 градусів тепла;

Щодо п'ятого питання, місцевим господарським судом не наведено доказів та не зроблено на них посилку, що лабораторний аналіз проб стічних вод було проведено саме на протязі 9 днів: 09.09.2014 - 17.09.2014, які після відбирання не були консервовані шляхом охолодження і додавання консервантів і під час транспортування проб не було додержано температурного режиму.

Щодо шостого та сьомого питань, колегія суддів зазначає, що відповідь на зазначені питання не встановлять факту наявності чи відсутності недоліків в процедурі відбору проб. Крім того, дані питання стосуються безпосередньо дотримання вимог законодавства та надання правової оцінки діям сторін, що входить до повноважень суду, а не судового експерту та не потребує для вирішення спеціальних знань.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що в порушення норм процесуального закону, місцевий господарський суд не навів обґрунтованих мотивів, які дали підстави для неможливості з'ясування фактичних обставин спору в межах господарського судочинства, зокрема наявність обґрунтованих сумнівів у наданих сторонами доказах, протиріч у наданих доказах, відсутність конкретних відомостей, необхідних для з'ясування обставин, що мають значення для справи з огляду на предмет спору та підстави позову.

Проте, суд першої інстанції мав з'ясувати правові підстави заявлених позивачем вимог і лише в подальшому визначатися з призначенням по справі судової експертизи і відповідно до цього формулювати зміст питань на вирішення експерта. Однак, судом першої інстанції цього зроблено не було, і без з'ясування зазначених обставин передчасно призначено судову експертизу.

Отже, призначаючи у справі судову експертизу, господарським судом не наведено дійсної необхідності в її призначенні, не обґрунтовано неможливості розгляду позовних вимог по суті за результатами оцінки наявних у справі доказів без призначення судової експертизи, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду не можна визнати обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.

Як наслідок, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття господарським судом рішення про зупинення провадження у справі.

Враховуючи наведене, а також те, що доводи апеляційної скарги зводяться виключно до недоцільності та безпідставності призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що одними з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також розумні строки розгляду справи судом (п. 3, 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ), апеляційна інстанція дійшла висновку про необхідність скасування ухвали про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, яка зумовила зупинення провадження у справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи та порушує принцип оперативності судового процесу.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Положеннями п.п. 4 п. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2018 року про призначення судової інженерно-екологічної експертизи по справі № 916/2273/16 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ПП УПТК про призначення судової інженерно-екологічної експертизи.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на ПП УПТК в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 240, 269, 270-271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2018 року про призначення судової інженерно-екологічної експертизи по справі № 916/2273/16 - скасувати.

Відмовити Приватному підприємству УПТК у задоволенні заяви про призначення по справі судової інженерно-екологічної експертизи.

Справу № 916/2273/16 передати до Господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Стягнути з Приватного підприємства УПТК (65029, м. Одеса, Приморський район, вул. Князівська, буд. 3, офіс № 802, код ЄДРПОУ 21016100, інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі філії ІНФОКСВОДОКАНАЛ (65039, м. Одеса, вул. Бассейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133, інші відомості в матеріалах справи відсутні) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ в установленому Законом України Про виконавче провадження порядку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано судом 15.05.2018р.

Головуючий суддя К.В. Богатир

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя І.Г. Філінюк