Постанова

від 30.07.2008 по справі 2-а-129/2008

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-129, 2008 року

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2008 року     Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:     Скороход Т. Н.,

при секретарі:     Курляк Л. І.,

за участю позивача:     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду Ставищенського районного суду Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з названим адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що він є інвалідом 2 групи. Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, але відповідачем йому виплачено вказану допомогу за 2007 рік у значно нижчому розмірі -у розмірі 120 грн.

Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської РДА Київської області відмовило йому у проведенні перерахунку допомоги на оздоровлення.

Позивач просив суд стягнути з відповідача недоплачену суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 1980 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, на які посилається в адміністративному позові, додатково суду пояснив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи і фактично йому недоплачено вказану допомогу за 2007 рік - 1980 грн. ( 420x5 - 120, оскільки допомогу виплачено в 2007 р. в розмірі 120 грн.).

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Відповідач направив до суду лист, в якому просить справу розглядати без участі їх представника та письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає повністю, оскільки виплата позивачу вказаної допомоги проведена у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. Крім того, позивачем пропущений встановлений законом річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, а тому просять застосувати строк позовної давності, встановлений ст. 99 КАС України.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судом встановлено, що позивач відповідно до копій посвідчення серії А № 043016, виданого 11 травня 1995 року та вкладки до нього № 110605, виданої 13.04.2000 року (а.с. 4), є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 -ї категорії. ОСОБА_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, щорічну одноразову допомогу на оздоровлення було виплачено за 2007 р. 20.04.2007 р. в розмірі 120 грн., що підтверджується довідкою відповідача від 10 квітня 2008 р. № 548 (а. с. 7). Позивач 7 квітня 2008 року звернувся до відповідача із заявою про виплату йому недоплачених сум щорічної одноразової допомоги на оздоровлення (а.с. 6), в чому листом відповідача № 548 від 10 квітня 2008 року йому було відмовлено (а.с. 8).

Судом встановлено, що фактично зазначена допомога на оздоровлення управлінням соцзахисту населення виплачена позивачу в 2007 році - в розмірі, встановленому постановою KM України від

12.07.2005 року за № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у С.Посіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 113 Конституції України KM України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у С.Посіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розмір допомоги на оздоровлення, визначений вказаною вище постановою KM України, суперечить вимогам ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та іншим нормам Законів.

Розмір мінімальної заробітної плати становив на час виплати позивачу вищевказаної допомоги за 2007 р. (20.04.2007 р.) відповідно до ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" - 420 грн. на місяць.

Всі вказані Закони не мали жодних обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", абзац 2 частини 4 якої передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.

Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, - суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанова KM України № 562 від 12.07.2005 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем неправомірно недоплачено позивачу сума щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 1980 грн. ( 420x5 -120, оскільки цю допомогу було виплачено в 2007 р. в розмірі 120 грн.), так як дана допомога останньому була виплачена за вказаний рік в розмірі, визначененому вищевказаною постановою KM України, а повинна була бути виплачена виходячи із розміру 5-ти мінімальних заробітних плат на момент виплати.

Разом з тим, беручи до уваги, що відповідач наполягає на застосуванні вимог закону щодо строку звернення позивача до суду з адміністративним позовом, суд при вирішенні даного спору бере до уваги вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, оскільки він дізнався про порушення свого права коли отримав щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік - 20 квітня 2007 року.

Вирішуючи питання дотримання строку звернення позивача до адміністративного суду суд вважає, що дата 20 квітня 2007 року (день отримання позивачем щорічної допомоги на оздоровлення) є початком перебігу річного строку і цей строк ним пропущений на момент звернення 16 липня 2008 року, до суду.

Позивач не надав суду будь-яких доказів про те, що строк звернення до адміністративного суду пропущений з поважної причини, а судом їх не встановлено, тому підстав для визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними, у суду не має.

В зв'язку з викладеним суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки він дізнався, що порушено його право на виплату даної допомоги в розмірі, встановленому ст. 48 вищевказаного Закону, в день, коли йому було виплачено цю допомогу в розмірі, встановленому вищевказаною постановою KM України, а саме 20.04.2007 р.

На підставі викладеного, судом встановлено, що річний строк для звернення за захистом свого права закінчився у позивача по вимозі про стягнення недоплачених сум допомоги за 2007 рік - 20.04.2008 р., а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення допомога за 2007 рік, слід відмовити.

На підставі ст.ст. 19, 92 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. ст. 6, 9, 7, 11, 12, 17, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.