Постанова

від 12.11.2008 по справі 2-а-129/2008

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-129/2008р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2008року     м.  Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Чаус Л.В.

при секретарі Купрієвич О.О.

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м.  Очакові та Очаківському районі Миколаївської області про визнання неправомірними дій та покладення на відповідача обов'язку здійснити перерахунок розміру пенсії,

встановив:

 20 жовтня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до управління Пенсійного фонду України у м.  Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (далі -управління ПФУ),  в якій просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії за період з січня 2006року по грудень 2007року,  відповідно до  ст.  6 Закону України N 2195-IV від 18.11.2004р. "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон N 2195-IV),  збільшивши її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  що має становити за вказаний період 2733грн. 30коп. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим,  що він є пенсіонером,  дитиною війни і відповідно до чинного законодавства України має право на вказане збільшення своєї пенсії. Проте відповідач,  порушуючи його право,  відмовляється здійснити перерахунок пенсії.

Позивач в судове засідання не з'явився,  надавши заяву,  в якій просить розглянути справу у його відсутності,  позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала,  посилаючись на те,  що діючим законодавством України не передбачено порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком,  з якого має вираховуватись зазначене вище підвищення пенсії. Абз.1 ч.1  ст. 28 Закону України N 1058-TV від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N1058-IV) не може бути застосований при визначенні цього підвищення,  оскільки ч.3 цієї ж статті встановлює,  що мінімальний розмір пенсії за віком,  встановлений абзацом першим частини першої цієї статті,  застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,  призначених згідно з цим Законом.  Також зазначила,  що підвищення пенсії за Законом N 2195-IV виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України,  а не за рахунок коштів Пенсійного фонду,  питання фінансування вказаних виплат не врегульоване.

Вислухавши пояснення представника відповідача,  дослідивши докази,  надані позивачем,  суд дійшов наступного.

Позивач є пенсіонером,  якому пенсія призначена згідно з Законом N 1058-ГУ та є дитиною війни.

Ці обставини підтверджуються копією посвідчення №629056,  виданого 10.11.2003р. та визнаються представником відповідача,  тому суд вважає їх доведеними.

Відповідно до  ст. 6 Закону №2195-IV,  в редакції,  яка діяла до 01.01.2008року,  дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19.01.2006р. №3367- IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесено зміни до  ст. 110 цього Закону,  згідно яких пільги дітям війни,  передбачені  ст. 6 Закону №2195-IV,  запроваджуються поетапно,  за результатами виконання бюджету у першому півріччі,  у порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію  ст. 6 Закону України № 2195-IV,  з урахуванням статті 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі N 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36,  частинидругої  статті 56,  частини другої статті

62,  частини першої статті 66,  пунктів 7,  9,  12,  13,  14,  23,  29,  30,  39,  41,  43,  44,  45,  46 статті 71,  статей 98,  101,  103,  111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) зазначене вище положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким,  що не відповідає Конституції України (є неконституційним) і тому з 09 липня 2007 року воно втратило чинність.

Згідно абз.8 ч.2  ст. 5 Закону N1058-IV,  виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.  Абз.1 ч.1  ст. 28 цього Закону визначено,  що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25,  а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність,  визначеного законом.  Частина 3 цієї ж статті встановлює,  що мінімальний розмір пенсії за віком,  встановлений абзацом першим частини першої цієї статті,  застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,  призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене,  доводи представника відповідача про те,  що порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком,  встановлений абз.1 ч.1  ст. 28 Закону № 1058-IV,  не може застосовуватися для визначення розміру підвищення пенсії,  передбаченого  ст. 6 Закону №2195-IV,  суд вважає безпідставними,  оскільки пенсію позивачеві вже призначено згідно з Законом N 1058-IV,   ст. 6 Закону №2195-IV передбачає не призначення нової,  а підвищення раніше призначеної пенсії. З викладеного слідує,  що абз.1 ч.1  ст. 28 та ч.3  ст. 28 Закону №1058-IV не конкурують між собою і для визначення підвищення пенсії,  передбаченого  ст. 6 Закону №2195-IV має застосовуватися абз.1 ч.1  ст. 28 Закону №1058-IV.

Статтею 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" для осіб,  які втратили працездатність,  затверджено прожитковий мінімум на одну особу: з 01 січня 2006 року -у розмірі 350грн.,  з 01 квітня 2006року - 359грн.,  з 01 жовтня 2006р. - 366грн.,  що складає і розмір мінімальної пенсії за віком за вказані періоди.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" для осіб,  які втратили працездатність,  затверджено прожитковий мінімум на одну особу: з 01 січня 2007 року -380грн.,  з 01 квітня 2007 року - 406 грн.; з 01 жовтня 2007 року - 411 грн. та установлено,  що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1  ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007року застосовується прожитковий мінімум для осіб,  які втратили працездатність,  визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті,  збільшений на 1 відсоток.

Таким чином,  розмір підвищення пенсії позивача у період з 01 січня 2006року по 31 березня 2006року має становити 105грн.(350х30%) щомісячно,  з 01 квітня 2006року по 30 вересня 2006року - 107грн.70коп. (359x30%) щомісячно,  з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2006року -109грн. 80коп. (366x30%) щомісячно,  з 01 січня 2007року по 30 березня 2007року - 114 грн. 00коп. (380x30%) щомісячно,  з 01 квітня 2007року по 30 вересня 2007року - 123грн.02коп. (406х1%+40б)х30%) щомісячно,  з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007року - 124грн. 53коп. (411х1%+411)х30%) щомісячно.

Всього за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007року підлягає нарахуванню та доплаті 2744грн.31коп.

Згідно ч.1  ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини",  суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до  СТ. 1 Протоколу №1 до Конвенції "Кожна фізична...особа має право мирно володіти своїм майном.  Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,  передбачених законом і загальними принципами міжнародного права". Розглядаючи борги у сенсі поняття "власності",  яке міститься у ч.1  ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене лише власністю на фізичні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві,  борги,  що становлять майно,  можуть також розглядатися як "майнові права" і,  таким чином,  як "власність".

Виходячи з цього,  при розгляді справи "Кечко проти України" (заява №63134/00) Європейський суд з прав людини зауважив,  що у межах свободи дій держави визначати,  які надбавки виплачувати своїм робітникам із державного бюджету. Держава може вводити,  призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок,  вносячи відповідні зміни в законодавство,

однак,  якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги,  необхідні для цього,  органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках,  доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду). Суд також не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань,  оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення суду).

Виходячи з наведеного,  відмова відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно

до  СТ. 6 Закону № 2195-ІV є незаконною,  а вимоги останнього такими,  що підлягають задоволенню. Відповідно  до  ч.2   ст. 87  Закону України  від  05.11.1991р.  №1788-ХІІ  «Про  пенсійне

забезпечення» суми пенсії,  не одержані своєчасно з вини органу,  що призначає або виплачує

пенсію,  виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

З врахуванням викладеного,  а також приймаючи до уваги,  що позивач в силу похилого віку не міг знати про порушення його прав,  суд,  у відповідністю зі  ст. 100 КАС України,  вважає причину пропуску цього строку поважною та вважає можливим поновити його.

Керуючись  ст.  ст.  9-12, 15, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м.  Очакові та Очаківському районі Миколаївської області.

Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м.  Очакові та Очаківському районі Миколаївської області - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м.  Очакові та Очаківському районі Миколаївської області по ненарахуванню ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги згідно  ст. 6 Закону України №2195-ГУ від 18.11.2004р. "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м.  Очакові та Очаківському районі Миколаївської області здійснити перерахунок ОСОБА_2,  згідно з яким його пенсію за віком,  починаючи з 01 січня 2006 року,  відповідно до  ст. 6 Закону N 2195-IV,  має бути збільшено на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  що становить: з 01 січня 2006року -105(сто п'ять) грн. щомісячно,  з 1 квітня 2006року - 107 (сто сім) грн. 70коп. щомісячно,  з 1 жовтня 2006року - 109 (сто дев'ять)грн.80коп щомісячно,  з 1 січня 2007року - 114(сто чотирнадцять) грн. 00коп. щомісячно,  з 1 квітня 2007року - 123(сто двадцять три) грн. 02коп. щомісячно,  з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007року - 124 (сто двадцять чотири) грн. 53коп. щомісячно,  та доплатити за вказаний період 2744 (дві тисячі сімсот сорок чотири)грн.31коп.

Постанову може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду Одеського апеляційного округу через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів з дня подання заяви про її оскарження,  що має бути поданою протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про її оскарження,  у разі подання цієї заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги на постанову,  а у разі подання апеляційної скарги - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову у повному обсязі складено 14 листопада 2008року.