Рішення

від 25.04.2018 по справі 910/21320/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2018Справа № 910/21320/17 За позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Компанія Джи Пі Груп"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

про зобов'язання виконувати умови договору та стягнення пені.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Зволінська А.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - Хитрова Л.В. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання останнього виконувати умови договору банківського обслуговування в частині зарахування коштів на розрахунковий рахунок № 26004052626820 у ПАТ КБ "Приватбанк" у розмірі 100 грн. за платіжним дорученням № 95 від 10.11.2017, яке сформовано через рахунок в АТ "Райффайзен Банк Аваль", а також про стягнення 1500 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання з виконання платіжного доручення на суму 100000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем обумовлених укладеним між ними договором банківського обслуговування зобов'язань щодо виконання поданих Позивачем платіжних доручень через неправомірне одностороннє розірвання Відповідачем вказаного договору та закриття рахунку.

Відповідач позов не визнав, пославшись у відзиві на те, що підставою для розірвання договору та закриття рахунку слугувало встановлення відповідно до внутрішніх документів Відповідача неприйнятно високого ризику Позивачу, згідно з положеннями ст. 10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем на підставі заяви Позивача про відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг було відкрито поточний рахунок № 26004052626820, згідно якої Позивач приєднався до вказаних Умов, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, та які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір).

25.09.2017 Позивач здійснив спробу створити платіжне доручення на суму 100000 грн. для здійснення оплати з вказаного рахунку, що не виявилося можливим через отримання в системі Клієнт-банку повідомлення про не знайдення жодного рахунку для створення платежу.

У свою чергу, Відповідач у повідомленні від 04.10.2017 № 20.1.0.0.0/7-20171004/2129 зазначив про прийняте ним рішення про розірвання договору та закриття рахунку на підставі ст. 64 Закону України Про банки і банківську діяльність , ч. 1 ст. 10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , у зв'язку з встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта. До вказаного повідомлення Відповідач додав заяву про перерахування залишків коштів, що була заповнена Позивачем 06.10.2017 із проханням перерахувати залишок коштів на відкритий у ПАТ Банк Український капітал рахунок. Згідно наявної у матеріалах справи довідки Відповідача (від 13.10.2017 № 08.7.0.0.0/171013101351), рахунок № 26004052626820 закритий 13.10.2017.

Частиною 1 ст. 10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. Аналогічні положення міститься в ч. 5 ст. 64 Закону України Про банки та банківську діяльність .

У той же час, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка, зокрема, у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Згідно з приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Поряд із цим, ч. 4 ст. 1075 ЦК України встановлено, що банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку.

З аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є підставою для односторонньої відмови від договору банківського рахунка та його закриття. Інше умовами укладеного між сторонами договору не встановлено.

Відтак, реалізація банком права вимагати розірвання договору банківського рахунка, встановленого п. 3 ч. 2 ст. 1075 ЦК України, що кореспондується із ч. 1 ст. 10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , може бути здійснено шляхом звернення із відповідним позовом до суду, згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, якщо між сторонами не буде досягнуто спільної згоди щодо розірвання такого договору (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Одночасно, не є доведеними та обґрунтованими належними й допустимими доказами посилання Відповідача на встановлення Позивачу неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта (зокрема, внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу банку, про наявність яких зазначається в повідомленні до Державної служби фінансового моніторингу України від 19.09.2017).

По-перше, обґрунтування встановлення такого ризику у зв'язку із порушенням кримінальної справи Генеральною прокуратурою відносно ОСОБА_7 через зазначення його близькою та пов'язаною особою із засновником Позивача є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутній обвинувальний вирок суду щодо вказаної особи, а згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

По-друге, Відповідач не надав доказів та належним чином не довів факт наявності у банківських операціях Позивача ознаки відмивання доходів. Водночас, беручи до уваги всі надані Позивачем докази, суд дійшов висновку, що основним видом економічної діяльності Позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується витягом з ЄДР та наданими Позивачем копіями договорів оренди, укладеними між Позивачем та його контрагентами. Матеріалами справи також підтверджується, що з отриманого від здійснення такої діяльності доходу, Позивач сплачує всі податки та збори до державного бюджету, виплачує своїм працівникам заробітну плату, здійснює розрахунки з контрагентами, а також оплачує комунальні послуги. Після цього, Позивач розпоряджається чистим прибутком на власний розсуд. Зокрема, Позивач надав суду копію протоколу загальних зборів ТОВ Компанія Джи Пі Груп та копію Договору між ТОВ Компанія Джи Пі Груп та ОСОБА_8 про надання безпроцентної позики (поворотної фінансової допомоги).

За наведених обставин, суд, дослідивши всі надані представником Позивача докази, дійшов висновку, що господарська діяльність Позивача є законною і не містить ознак відмивання (легалізації) доходів, а відтак, посилання Відповідача на ч. 1 ст. 10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення як підставу для розірвання договору з Позивачем та закриття рахунку не є доведеним Відповідачем, а одностороння відмова Відповідача від договору та закриття рахунку Позивача здійснені з недотриманням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим Відповідач був зобов'язаний виконувати надані Позивачем платіжні доручення та здійснювати переказ коштів.

Беручи до уваги вищевказане, суд визначає правомірною та обґрунтованою позовну вимогу про зобов'язання зарахувати кошти на розрахунковий рахунок № 26004052626820 у ПАТ КБ "Приватбанк" у розмірі 100 грн. за платіжним дорученням № 95 від 10.11.2017, яке сформовано через рахунок в АТ "Райффайзен Банк Аваль", ураховуючи той факт, що матеріалами справи підтверджується формування вказаного платіжного доручення на переказ коштів та їх повернення Позивачу на рахунок в АТ "Райффайзен Банк Аваль" через неможливість зарахування коштів на рахунок у ПАТ КБ "Приватбанк" внаслідок відсутності рахунку Позивача, закриття якого було здійснено Відповідачем неправомірно.

Водночас, згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією (п. 1.8.). Утім, як вбачається із матеріалів справи, у платіжному дорученні від 25.09.2017 на суму 100000 грн. у реквізиті рахунок було зазначено: не знайдено жодного доступного рахунку для створення платежу , тобто вказане платіжне доручення фактично не було сформовано та оформлено у відповідності до вказаних вимог Інструкції.

Таким чином, оскільки згідно зі ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, або не пізніше наступного дня в разі його надходження після закінчення операційного часу, однак відповідне платіжне доручення від 25.09.2017 на суму 100000 грн. фактично сформовано не було та до Відповідача не надходило, то підстави для покладення на останнього відповідальності у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов'язання відсутні. За таких обставин, у задоволенні відповідної позовної вимоги суд дійшов висновку відмовити.

Судові витрати, до яких Позивачем включено судовий збір та витрати на правову допомогу, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) виконувати умови договору банківського обслуговування в частині зарахування коштів на розрахунковий рахунок № 26004052626820 у ПАТ КБ "Приватбанк" у розмірі 100 грн. за платіжним дорученням № 95 від 10.11.2017, яке сформовано через рахунок в АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Компанія Джи Пі Груп" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, будинок 13, ідентифікаційний код 36051222) 1600 грн. судового збору, а також 5000 грн. витрат на правову допомогу.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.05.2018.

Суддя Р.Б. Сташків